Справа № 457/1113/25
провадження №2/457/282/25
(заочне)
28 жовтня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі : головуючого судді Грицьківа В.Т.,
з участю секретаря Ринди О.О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Трускавцi цивiльну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 30 січня 2025 року мешканка квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 залишила відкритим кран гарячої води і при відновленні водопостачання цим здійснила залиття її квартири. Внаслідок затоплення були пошкоджені стеля та стіни у її квартирі. Найбільші збитки заподіяно залиттям меблів. Тому вона просить стягнути з відповідачки майнову шкоду у розмірі 21200,00 грн., моральну шкоду у розмірі 3000,00 (трьох тисяч) грн., витрати, пов'язані з розробкою кошторису по відновлювальному ремонту у розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот гривень) та судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_3 відзиву на позов у встановлений судом строк не надала, відсутні і її заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше та відповідачкою не подано відзиву у встановлений судом строк.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши позивачку, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , що стверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 221064448 від 20.08.2020, яка знаходиться в матеріалах справи.
На другому поверсі будинку, над квартирою позивачки розташована чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_3 , власником якої являється ОСОБА_4 , що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №426508692 від 12.05.2025, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
У будинку АДРЕСА_4 створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружба», код ЄДРПОУ 23968974, згідно даних офіційного сайту Міністерства юстиції України, копія якого знаходиться в матеріалах справи, керівником даного ОСББ являється відповідачка ОСОБА_3 .
30 січня 2025 року відбулося затоплення квартири АДРЕСА_2 , про що свідчить акт №1 про наслідки залиття квартири, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Акт складено та підписано членами комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , однак не підписаний головою ОСББ "Дружба" - відповідачкою ОСОБА_3 та відсутня печатка ОСББ.
Між позивачкою та ФОП ОСОБА_8 укладено усний договір підряду по ремонту пошкоджених меблів. Позивачка понесла витрати в розмірі 2 500,00 грн. за розробку кошторису з ремонту меблів (квитанція додається). Згідно кошторису, копія якого знаходиться в матеріалах справи, вартість робіт та матеріалів по ремонту пошкоджених меблів становить 21200 грн.
Згідно довідки лікаря кардіолога від 31.01.2025, копія якої знаходиться в матеріалах справи, позивачці встановлено діагноз атеросклеротична хвороба серця неуточнених судин та призначено лікування.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що про факт затоплення її квартири з вини відповідачки, вона знає зі слів самої відповідачки, яка їй повідомила, що вона залишила відкритим кран гарячої води і при відновленні водопостачання здійснила залиття квартири позивачки.
Представник позивачки підтримала позов та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що акт про затоплення квартири було складено у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", але відсутня печатка ОСББ, оскільки відповідачка по справі є керівником ОСББ та печатка зберігається у неї.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що бачив затоплення квартири позивачки, вода капала зі стелі в багатьох місцях, про що було складено акт, який він підписав. Зі слів відповідачки знає, що вона залишила відкритим кран гарячої води.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в січні 2025 була затоплена квартира позивачки. Над квартирою позивачки знаходиться квартира відповідачки, з якої і було затоплення. З слів відповідачки їй відомо, що відповідачка залишила відкритим кран гарячої води.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивачки. В січні 2025 позивачка прийшла до неї і розповіла, що ОСОБА_10 затопила її квартиру. Вона також була у квартирі позивачки і бачила затоплення квартири.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.
Акт про залиття - це документ, який підтверджує подію, що трапилась.
Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20- 11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, Ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018).
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу встановлено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: 1. Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до висновку про її часткове задоволення в розмірі 3000 грн, оскільки в судовому засіданні встановлено, що самим залиттям квартири позивачці завдано моральну шкоду, що виразилася у порушені звичного життєвого устрою, необхідністю відстоювати свої права у суді.
Позивачкою не доведено причинного зв"язку між залиттям квартири та встановленого їй діагнозу - атеросклеротична хвороба серця неуточнених судин.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 :
- майнову шкоду у розмірі 21200,00 (двадцять одна тисяча двісті) грн.,
- моральну шкоду у розмірі 3000,00 (трьох тисяч) грн.,
- витрати, пов'язані з розробкою кошторису по відновлювальному ремонту у розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот гривень),
- витрати по сплаті судового збору в розмірі 3379,25 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 30.10.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
Суддя: В. Т. Грицьків