іменем України
(заочне)
03 листопада 2025 року
Справа №459/2941/25
Провадження № 2/451/612/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - Патинок О.П.
секретар судового засідання - Ференс І.І.
Справа № 459/2941/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Описова частина рішення: 22.09.2025 до Радехівського районного суду Львівської області згідно ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 01.09.2025 про передачу справи за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що 19.09.2018 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти. Відповідно до умов кредиту №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 банк відкриває клієнту поточний розрахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу та випускає клієнту міжнародну платіжну карту MasterCard. Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 7 000,00 гривень, строком до 19.09.2024, а позивальник зобов'язувався повернути його разом із іншими платежами (відповідно до тарифів банку, які розміщені на сайті банку за адресою: www.ideabank.ua). 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до якого право вимоги за договором №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти до відповідача ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Оптіма Факторинг». В подальшому, 22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за кредитним договором ,№С-203-014330-18-980 від 19.09.2018. У зв'язку із неповерненням заборгованості за договором кредиту заборгованість ОСОБА_1 за Договором №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 станом на 19.12.2023 становить 20 304,39 гривень, яка складається з наступного: 7 859,49 гривень - заборгованість за основним боргом; 12 444,90 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ: 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) суму заборгованості за договором №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 в розмірі 20 304,39 гривень, яка складається з: - заборгованості за основним боргом - 7 859,49 гривень; - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 12 444,90 гривень; - заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 0,00 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 гривень, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надавав.
Заяви (клопотання) учасників справи
У позовній заяві представник позивача просить суд у випадку неявки позивача або його представника в судове засідання розглядати справи без участі позивача та його представників та у разі неявки відповідача та його представника у судове засідання не заперечують проти винесення судом заочного рішення у справі (а.с.1-4).
Процесуальні дії у справі
Суддя своєю ухвалою від 28.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.83).
Суд своєю ухвалою від 14.10.2025 відклав судове засідання у зв'язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.90).
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, у судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подавав.
03.11.2025 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з'явились.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 19.09.2018 ОСОБА_1 підписав заяву №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 на приєднання до договору добровільного страхування життя №ПБ КК 1 від 03.04.2017 та заяву №С-203-014330-18-980 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про користування аналога власного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк» (а.с.10-11).
Відповідно до Угоди №С-203-014330-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 19.09.2018 укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 у валюті гривня (надалі - Рахунок) операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору. У тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу та випускає клієнту міжнародну картку MasterCard (п.2 Договору). Згідно п.3.1 Договору максимальний ліміт кредитної карти встановлюється у розмірі 200 000,00 гривень. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 7 000,00 гривень (п.3.2 Договору) (а.с.6-9).
Окрім того, наданою позивачем випискою по картці за період з 19.09.2018 по 19.12.2023 підтверджується рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.12-23).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» цінним листом скерував досудову вимогу ОСОБА_1 від 07.07.2025 Вих. №44/2025 щодо дострокового стягнення заборгованості (а.с.27-31).
Відповідно до Договору факторингу №19/12-2023від 19.12.2023 укладеного між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг», АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.32-38).
Згідно реєстру боржників №2 АТ «Ідея Банк» передав, а ТОВ «Оптіма Факторинг» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 (а.с.40-41).
Відповідно до платіжної інструкції № 45 від 20.12.2023 ТОВ «Оптіма Факторинг» оплатив АТ «Ідея Банк» згідно договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 суму у розмірі 11 576 112,00 гривень (а.с.42).
Відповідно до платіжної інструкції № 611 від 17.10.2023 ТОВ «Оптіма Факторинг» оплатив АТ «Ідея Банк» гарантійного внеску згідно договору про участь в торгах від 17.10.2023 суму у розмірі 200 000,00 гривень (а.с.43).
Відповідно до Договору факторингу№22/12-2023 від 22.12.2023 укладеного між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ТОВ «Оптіма Факторинг» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» приймає належні ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.44-48).
Згідно реєстру боржників №2 ТОВ «Оптіма Факторинг» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 (а.с.50-54).
Відповідно до платіжної інструкції № 376 від 26.12.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» оплатило ТОВ «Оптіма Факторинг» згідно договору факторингу №22/12-2023 суму у розмірі 11861032,61 гривень (а.с.49;55).
05.03.2025 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було підписано Акт про відсутність взаємних претензій, який підтверджує належне виконання сторонами зобов'язань за договором факторингу (а.с.34).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 станом на 19.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає 20 304,39 гривень, 7 859,49 гривень - заборгованість за основним боргом; 12 444,90 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с.26).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе відповідно до договору зобов'язання, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами
В силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 3028,00 гривень судового збору.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.
В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.
Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Правовий курс» (а.с.55-58), додаткову угодою № 1/1 до Договору про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 (а.с.59), акт № 1 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 (а.с.60), акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 24.07.2025 (а.с.61), наказ (розпорядження) №02-К від 28.06.2024 (а.с.62), платіжну інструкцію в національній валюті №1496 від 24.07.2025 (а.с.63), довіреність (а.с.67), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (а.с.68).
При цьому суд враховує правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 7 000,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
задовольнити позов.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ: 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) суму заборгованості за кредитним договором №С-203-014330-18-980 від 19.09.2018 в розмірі 20 304,39 (двадцять тисяч триста чотири гривень, 39 копійок), яка складається з: - заборгованості за основним боргом - 7 859,49 гривень; - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 12 444,90 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ: 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місце знаходження: м. Київ, вул.Набережно-Лугова,8;
Представник позивача: Ушакевич Марина Петрівна, адреса: 02094, м. Київ, пр-т Ю.Гагаріна, 23, а/с 57;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Судове рішення складено та підписано 03.11.2025.
Головуючий суддяПатинок О. П.