Справа № 523/664/25
Провадження №2/523/1602/25
"03" листопада 2025 р. Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
за участі:
представника позивачки - Бориченко К.В.,
представника відповідача - Осьмініна С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №16, в місті Одесі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про припинення права спільної сумісної власності, стягнення грошової компенсації, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про припинення права спільної сумісної власності, стягнення грошової компенсації, -
встановив:
ОСОБА_1 , звернулася до суду із зазначеним позовом та в порядку поділу майна просила припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на 5/31 частин квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62 кв.м та стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію вартості 5/64 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62 кв.м., у сумі 119 677,42 грн. Після збільшення розміру позовних вимог просила також стягнути вартість 1/2 частини проданого транспортного засобу, автомобіля «Тойота» в розмірі 59 635,00 грн.
В обґрунтування вимог посилалася на те, що зазначене майно було набуто під час шлюбу в порядку приватизації її чоловіком 1/2 частини зазначеної квартири, та ним було сплачено кошти за надлишок площі в розмірі 10,0 кв.м, а отже ця площа є спільною сумісною власністю подружжя, при поділі майна частки подружжя є рівними. Таким чином, вважає, що має право на стягнення грошової компенсації за 5/64 зазначеної квартири. Також зазначила, що автомобіль був проданий відповідачем, але відповідач не передавав їй кошти в розмірі 1/2 частини вартості автомобіля.
Позивачка та її представник в судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач та його представник вимоги позову не визнали та зазначили, що майно набуте в порядку приватизації є особистою власністю того з подружжя який приватизував нерухоме майно. В частині продажу транспортного засобу зазначив, що автомобіль було продано під час шлюбу, позивачка знала, що автомобіль проданий і кошти отримані від продажу було витрачено в інтересах сім'ї Крім того, відповідач пред'явив зустрічний позов за яким просив визнати буд. АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю та стягнути з відповідачки грошову компенсацію вартості 1/2 частини будинку та 1/2 частини витрат на придбання косметичних засобів. В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що під час шлюбу зазначене нерухоме майно істотно збільшилося у своїй вартості, ним витрачалися кошти з утримання будинку в розмірі 147 900,00 грн. Крім того, ним були придбані косметичні засоби, які реалізовувала ОСОБА_1 , та від реалізації отримувала дохід, який приблизно становить 45 000,00 грн. Таким чином, загальна вартість грошової компенсації становить 96 450,00 грн., які позивач просить стягнути з ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та його представник вимоги позову підтримали.
Відповідачка за зустрічним позовом та її представник вимоги позову не визнали, в заперечення зазначили, що позов є необґрунтованим, не доведеним належними доказами.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.01.1983р., по 10.04.2024р.
04.03.1999р., ОСОБА_2 , та його син ОСОБА_3 , в порядку приватизації набули у власність в рівних частках кв. АДРЕСА_2 . По АДРЕСА_4 . загальною площею 62,0 кв.м (а.с. 39). За надлишки приватизованої житлової площі біденком було сплачено відповідну грошову компенсацію.
22.05.2008р., ОСОБА_2 , придбав автомобіль «Тойота» 1997 року випуску, р.н. НОМЕР_3 , який було продано 09.02.2023р., розмір отриманих коштів згідно договору купівлі-продажу становить 10 000,00 грн.
Також встановлено, що будинок АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.12.2011р. (а.с. 142, 144).
Згідно частини третьої статті 368 ЦК Украйни майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.
Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно положень частини другої статті 72 СК Украйни, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
Згідно ст. 364 СК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Так, згідно присів статті 57 СК України - особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції чинній на дату приватизації квартири) визначено, що приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
У статті 3 та 5 цього Закону значиться, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що первісний позов ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає, оскільки нерухоме майно набуто ОСОБА_2 , в порядку приватизації є його особистою власністю, а оплата надлишків отриманої житлової площі за соєю правовою природою входить до процедури приватизації і не підмінює собою оплатного придбання нерухомого майна, тобто не є договором купівлі-продажу на підставі якого може виникати спільна сумісна власність. В такому випадку позивачка може вимагати лише стягнення половини коштів сплачених за надлишки отриманої в порядку приватизації житлової площі.
Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення грошової компенсації вартості автомобіля «Тойота», оскільки зазначений автомобіль був придбаний під час шлюбу та проданий більше ніж за рік до розірвання шлюбу. Отже позивачкою не доведено та судом не встановлено про необізнаність дій відповідача з продажу транспортного засобу та використання коштів від продажу не в інтересах сім'ї.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/14-ц вказала, що істотність збільшення вартості майна підлягає з'ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.
В частині вимог зустрічного позову суд виходить з наступного.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/14-ц сформульовано правовий висновок про те, що відповідно до статі 60 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зі змісту статті 62 СК України випливає, що втручання у право власності може бути обґрунтованим, та дотримано балансу інтересів подружжя, у разі наявності у сукупності двох факторів: 1) істотність збільшення вартості майна; 2) таке збільшення вартості пов'язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником. Які трудові затрати необхідно розуміти особисту чи спільну трудову діяльність подружжя. Така діяльність може бути направлена на ремонт майна, його добудову чи перебудову, тобто дії, що потягли істотне збільшення вартості такого майна. Грошові затрати передбачають внесення особистих чи спільних коштів на покращення чи збільшення майна.
Наявність істотного збільшення вартості є оціночним поняттям, тому у конкретній справі рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позову приймається судом з урахуванням усіх його обставин. Істотність має визначальне значення, так як необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об'єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об'єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об'єкт стають малозначними в остаточній вартості об'єкта власності чи у остаточному об'єкті.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що істотність збільшення вартості майна підлягає з'ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об'єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.
З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що позивач не довів факту збільшення вартості майна, що відбулось за рахунок його коштів та внаслідок праці та вкладання власних коштів, оскільки дані твердження не доведені належним та допустимими доказами.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів істотного поліпшення/збільшення вартості спірного об'єкту нерухомості за рахунок особистих коштів позивача, або його безпосередньої праці.
Отже, доводи позовної заяви про те, що позивач має право на виплату компенсації його частки у спільному майні внаслідок збільшення його вартості є необґрунтованими та не доведеними.
Так само не доведені позивачем за зустрічним позовом і витрати з утримання майна належного відповідачці, оскільки у всіх наданих квитанціях (чеках) щодо сплати комунальних послуг та іншого, платником є ОСОБА_1 .
Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення грошової компенсації за придбані косметичні засоби, оскільки позивачем за зустрічним позовом взагалі не надано жодного належного доказу про придбання такого товару, здійснення відповідачкою підприємницької діяльності з його продажу, а зазначена позивачем сума в позові є припущенням, про, що позивач сам зазначив в позовній заяві - «загальні витрати склали близько 45 000,00 грн.»
В силу ч. 2 ст.78 СК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 95, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -
В позові ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про припинення права спільної сумісної власності, стягнення грошової компенсації - відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про припинення права спільної сумісної власності, стягнення грошової компенсації - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: