Справа № 462/4643/24
31 жовтня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Пилип'юк Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушення прав шляхом демонтажу частини існуючого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136300:05:005:0164,
встановив:
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Басюр Л. М. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, в якій просить усунити порушення прав позивача шляхом демонтажу частини існуючого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136300:05:005:0164.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивач є співвласником та проживає у будинку, що знаходиться на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 461013300:05:005:0076). На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована по сусідству із земельною ділянкою позивача, відповідачем здійснюється будівництво індивідуального житлового будинку з демонтажем існуючого на земельній ділянці будинку. 05.10.2021 року за результатами проведення позапланової перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю було складено акт реагування, а саме Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , Акт та Протокол про адміністративне правопорушення. Із вказаного Припису вбачається, що відповідно до будівельного паспорта від 30.07.2018 року реєстраційний номер БП-2018-094 виданого Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, мінімальна допустима відстань від об'єкта будівництва до існуючої споруди із заходу повинна становити 8,0 м. При проведенні перевірки встановлено, що відстань від об'єкта будівництва до існуючого будинку із заходу становить 5,5 м., що свідчить про невідповідність проведення будівельних робіт вимогам встановленим будівельним паспортом. Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об'єкті було вручено особі, що здійснює будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , зокрема відповідачу у справі. Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення встановленого порядку містобудівної діяльності, забудовником сплачено штраф. Разом з тим незважаючи на винесені Інспекцією Актів реагування відносно особи забудовника - відповідача, продовжуються й надалі вчинятися дії із незаконного будівництва за вказаною вищезазначеною адресою. Повторної перевірки, зважаючи на нехтування результатів попередньої, Інспекцією не проводилось. Поряд з цим Інспекція з покликанням на постанову Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» повідомляє про те, що прийняття даної норми позбавило територіальні органи державного архітектурно-будівельного контролю, до яких віднесено у тому числі Інспекцію здійснювати планові та позапланові перевірки. Проте Інспекцією приймаючи до уваги п. 2 вказаної Постанови, та ті обставини коли дії відповідача завдають значного негативного впливу на права, законні інтереси життя та здоров'я, позивачів - Комісією створеною відповідно до наказу начальника Інспекції № 35 від 17.11.2022 року рекомендовано Інспекції провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою по АДРЕСА_1 . 13.01.2023 року з урахуванням рекомендацій комісії до Міністерства розвитку громад та територій України Інспекцією було скеровано Листа № 0006-вих-4707 від 13.01.2023 року з приводу надання дозволу на проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою по АДРЕСА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Міністерством з покликанням на введення воєнного стану відмовлено у наданні дозволу на проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва. Відтак зважаючи на те, що звернення до відповідача та до Інспекції не призвели до усунення порушень, просить задовольнити позов.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.08.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.
У визначений судом п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, відповідач такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомив, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.
24.09.2025 року представник третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю - Романів М. М., через систему «Електронний суд», подала пояснення, в яких зазначає, що позовні вимоги підтримують повністю, оскільки на підставі звернення ОСОБА_3 від 27.09.2021 року, Інспекцією було здійснено позапланову перевірку на об'єкті будівництва АДРЕСА_1 . Відповідно до наказу № 608-п, та направлення № 608-пп від 28.09.2021 року у період з 28.09. 2021 року до 05.10.2021 року здійснено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті «Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 з демонтажем частини існуючого житлового будинку» щодо дотримання суб'єктом містобудування замовником - ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Згідно з актом № 608-пп від 05.10.2021 року, що складений за результатами проведення позапланової перевірки, під час здійснення перевірки встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 проводяться будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку з демонтажем частини існуючого житлового будинку на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстроване 22.08.2018 року за № ЛВ 061182340408. Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівськоїміської ради 30.07.2018 року видано будівельний паспорт реєстраційний номер НОМЕР_1 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 з демонтажем частини існуючого будинку. Відповідно до будівельного паспорта мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується до існуючих будинків та споруди із заходу повинна становити 8,0 м. При проведенні перевірки встановлено, що відстань від об'єкта будівництва до існуючого будинку із заходу становить 5,5 м., що свідчить про невідповідність проведених будівельних робіт вимогам, встановленим будівельним паспортом. Щодо замовника будівництва (відповідача) складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.10.2021 року, а також видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.10.2021 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.10.2021 року, в якому вимога у місячний термін з дня отримання припису усунути виявлені порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та Закону України «Про основи містобудування». Також щодо замовника будівництва - ОСОБА_2 складено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 127-а від 19.10.2021 року, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Зі всіма документами, складеними за результатами здійсненої позапланової перевірки відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис, а штраф ним сплачено в повному обсязі. Інспекцією також розглянуто скаргу ОСОБА_3 від 03.01.2023 року щодо порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил при проведенні будівельних робіт на АДРЕСА_1 . Під час комісійного розгляду було встановлено, що ОСОБА_2 надалі проводять будівельні роботи з відхиленням від будівельного паспорта на земельній ділянці, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Заявник повідомив, що на час звернення будівельні роботи продовжуються, а саме зводиться 4 поверх. Відтак вимоги попередньо виданих приписів Інспекції від 05.10.2021 року суб'єктом містобудування не виконано. Враховуючи наведене комісія прийняла рішення щодо доцільності проведення позапланової перевірки Інспекцією на об'єкті будівництва, що знаходиться на АДРЕСА_1 . На виконання норм Постанови Кабінету Міністрів України № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контрою) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» Інспекція, із врахуванням рекомендацій комісії щодо обґрунтованості проведення перевірки звернулась до Міністерства розвитку громад та територій України для отримання погодження на проведення перевірки на об'єкті будівництва на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівноїдіяльності листом № 0006-вих-4707 від 13.01.2023 року. Однак з листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, вбачається, що Міністерство не погоджує проведення позапланової перевірки на даному об'єкті. Проведення позапланової перевірки об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 буде можливим після закінчення дії воєнного стану в Україні та/або відсутності інших встановлених законодавством обмежень для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Інспекція позбавлена можливості самостійно вплинути на припинення встановлених порушень вимог містобудівного законодавства при здійсненні будівельних робіт на АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 381969232 від 07.06.2024 року, № 381967404 від 07.06.2024 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 4610136300:05:005:0076, площею 0,0195, належить на справі спільної часткової власності: 67/100 ОСОБА_3 , 33/100 ОСОБА_1 /а.с. 13-16/.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 384086018 від 24.06.2024 року житловий будинок, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:05:005:0164за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 /а.с. 85-89/.
У будівельному паспорті реєстраційний номер НОМЕР_2 від 30.07.2018 року виданому управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, зазначено, що будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 з демонтажем частини існуючого житлового будинку (назва об'єкта будівництва), АДРЕСА_1 (місцезнаходження земельної ділянки). Документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.02.2017 року реєстраційний номер: об'єкту нерухомого майна 1181753246101 площа земельної ділянки 0,0240 га, кадастровий номер 4610136300:05:005:0164), витяг : Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.02.2017 року реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 1181753246101 (площа земельної ділянки 0,0240 га кадастровий номер 4610136300:05:005:0164), цільове призначення: земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /а.с. 22/.
Згідно відповіді наданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 23.11.2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 року № 133/2022 затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-1X, Указом від 17.05.2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 року № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 року № 573/2022 затвердженим Законом України від 15.08.2022 року № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IХ, Указом від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 року № 2915-IX, Указом від 01.05.2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 року № 3057-IX. Указом від 26.07.2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 року № 3275-IX та Указом від 06.11.2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 року. Разом з тим п. 2 вказаної Постанови визначено, що протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, можливе виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері. Зі змісту листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, вбачається, що Міністерство не погоджує проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на вищевказане, проведення позапланової перевірки об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , буде можливим після закінчення дії воєнного стану в Україні та/або відсутності інших встановлених законодавством обмежень для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю/а.с. 24-25/.
Як вбачається із відповіді наданої Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.11.2023 року, за адресою АДРЕСА_1 управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування видано 2 будівельні паспорти забудови земельної ділянки У 2018 році видано будівельний паспорт № БП-2018-094 на будівництво індивідуального житлового будинку з демонтажем частини існуючого житлового будинку на земельній ділянці (кадастровий номер 4610136300:05:005:0164). У 2020 році видано будівельний паспорт № БП - 16-2020 на будівництво індивідуального житлового будинку з демонтажем існуючого на земельній ділянці (кадастровий номер 4610136300:05:005:0165). Згідно з вимогами до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органи архітектурно-будівельного контролю видають дозвіл на виконання будівельних робіт, реєструють повідомлення про початок виконання будівельних робіт, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорт» забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Враховуючи наведене, скеровують вказане звернення про вжиття всіх необхідних заходів і дій для припинення свавілля забудовника за адресою АДРЕСА_1 на розгляд в інспекцію Державного архітектурно- будівельного контролю /а.с. 31-32/.
Згідно наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 28.09.2021 року вирішено провести позапланову перевірку на об'єкті: будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 з демонтажем існуючого житлового будинку. Предметом перевірки є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт замовниками ОСОБА_2 , ОСОБА_4 /а.с. 211/.
Згідно з актом №608-пп від 05.10.2021, що складений за результатами проведення позапланової перевірки, під час здійснення перевірки встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 проводяться будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку з демонтажем частини існуючого житлового будинку на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Замовниками є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 /а.с. 215-225/.
05.10.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення за результатами проведення позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 з демонтажем існуючого житлового будинку» відносно ОСОБА_2 , оскільки виявлено порушення: відповідно до будівельного паспорта від 30.07.2018 року реєстраційний номер БП-2018-094 виданого Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, мінімальна допустима відстань від об'єкта будівництва до існуючої споруди із заходу повинна становити 8,0 м. При проведенні перевірки встановлено, що відстань від об'єкта будівництва до існуючого будинку із заходу становить 5,5 м., що свідчить про невідповідність проведення будівельних робіт вимогам встановленим будівельним паспортом, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 3 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», за що передбачена адміністративна відповідальність /а.с. 213-214/.
Щодо замовника будівництва ОСОБА_2 також видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.10.2021 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.10.2021 року, в якому вимога у місячний термін з дня отримання припису усунути виявлені порушення вимог ч. 1, ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 3 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» /а.с. 226, 227/.
Згідно висновку № 1 від 10.01.2023 року комісії створеної відповідно до наказу начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 17.11.2022 року № 35 з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, враховуючи те, що ОСОБА_2 проводяться роботи з відхиленням від будівельного паспорта на земельній ділянці, яка знаходиться на АДРЕСА_1 та не виконано вимоги приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.10.2021 року, головою комісії винесено на голосування питання щодо доцільності проведення позапланової перевірки на підставі скарги ОСОБА_5 від 03.01.2023 року та враховуючи голосування, комісія рекомендує Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю проведення позапланової перевірки стосовно проведення будівельних робіт на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 231/.
13.01.2023 року на виконання норм Постанови Кабінету Міністрів України № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контрою) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» Інспекція, із врахуванням рекомендацій комісії щодо обґрунтованості проведення перевірки звернулась до Міністерства розвитку громад та територій України для отримання погодження на проведення перевірки на об'єкті будівництва на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності /а.с. 232/.
Згідно відповіді Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2023 року на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) припинено (п. 1). При цьому п. 2 зазначеної постанови встановлено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Враховуючи зазначене, вагомим аргументом для прийняття Міністерством виваженого рішення про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю є висновок комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, який повинний містити обґрунтування необхідності проведення позапланової перевірки, із зазначенням, зокрема, як саме виконання певних підготовчих та будівельних робіт на відповідному об'єкті будівництва впливають на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини. При цьому висновки засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, які є додатками до листів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради, не містять інформації щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави при виконанні певних будівельних робіт. Разом з цим, з метою підтвердження наявності/відсутності загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини при виконанні певних будівельних робіт на зазначених об'єктах, Міністерством були направлені листи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради з додатками до ДІАМ, як до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, для надання письмового обґрунтування з порушеного питання. ДІАМ листом від 08.11.2023 року № 10128/03/13-23 повідомила, що вищезазначені листи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради із додатками не містять матеріалів, що свідчать про наявність загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави та необхідність проведення відповідного позапланового заходу, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 233-234/.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
У ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил.
Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр» (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Положення ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (ч. ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Положеннями ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що реалізація права на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.
Положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ЦК України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають переважне значення над містобудівною документацією місцевого рівня (постанова Верховного Суду від 09.02.2023 року у справі № 1540/3905/18 (адміністративне провадження № К/9901/16842/19).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
За змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Крім того, відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, установлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.
Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до ст. 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Такий висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16, підстав для відступу від якого не встановлено.
Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінена на предмет пропорційності такого втручання.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2024 року у справі № 947/38994/20 (провадження № 61-5435св24) вказано, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч. 4 ст. 376 та ст. 391 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 17.01.2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21) викладено висновок про те, що за змістом ст. 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою.
Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених ст. 391, 396 ЦК України, ст. 103 ЗК України. Позов може бути пред'явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов'язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення (див. постанову Верховного Суду від 15.05.2024 року у справі № 459/2076/21, провадження № 61-8047св23).
У постанові Верховного Суду від 18.06.2024 року у справі № 204/8412/23 (провадження № 61-3803св24) зазначено, що з урахуванням змісту ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в поєднанні з приписами ст. 16, 386, 391 ЦК України позивачами за вимогами про знесення самочинного будівництва можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, а також інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
За загальним правилом у справах про знесення самочинного будівництва позивач зобов'язаний довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення його прав як власника (співвласника) чи користувача земельної ділянки таким самочинним будівництвом. Лише у випадку доведеності порушення самочинним будівництвом прав позивача, знесення самочинного будівництва можливо оцінювати на предмет можливості його застосування як крайнього заходу впливу на забудовника (постанова Верховного Суду від 27.11.2024 року у справі № 947/38994/20, провадження № 61-5435св24).
Як вбачається з позовної заяви, позивач у прохальній частині просить усунити порушення прав позивача шляхом демонтажу частини існуючого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136300:05:005:0164.
Однак, згідно долучених до матеріалів справи доказів, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури не погодило Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю проведення позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що ДІАМ листом від 08.11.2023 року повідомила, що листи Інспекції не містять матеріалів, що свідчать про наявність загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави.
Відсутність акту перевірки Інспекцією, де б було зазначено, в якій частині є порушення будівельних норм, державних стандартів і правил станом на момент подачі позову, на якій стадії будівництва перебуває будівля, чи не усунуто дані порушення, є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки суд самостійно не має можливості визначити частину будівлі, яка підлягає знесенню, без зазначення контретних параметрів та даних. Прийняття рішення про знесення частини існуючого будинку судом без зазначення, якої саме частини та її даних, унеможливить в подальшому виконання рішення суду.
Також позивач не заявив під час розгляду справи клопотання про призначення експертизи, що давало б змогу визначити, чи має місце істотне відхилення від проекту та технічну можливість демонтажу частини будинку із зазначенням, які саме приміщення можливо демонтувати, щоб усунути порушення та не порушити при цьому права власника житлового будинку.
Окрім цього слід зазначити, що, згідно позовної заяви, позивач просить демонтувати частину існуючого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:05:005:0164, однак, згідно долученої позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.06.2024 року, на земельній ділянці з даним кадастровим номером розташований житловий будинок АДРЕСА_1 .
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або невчиненням процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
У зв'язку із наведеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
З урахуванням того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то керуючись ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору та пов'язаних з професійною правничою допомогою необхідно покласти на неї.
Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України,
ухвалив:
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушення прав шляхом демонтажу частини існуючого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136300:05:005:0164, - відмовити.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Третя особа:Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, ЄДРПОУ: 40181003, місезнаходження6 м. Львів, вул. Угорська, 7а.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип'юк Г. М.