1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8397/25 1-кп/335/837/2025
03 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя питання щодо виправлення описки у вироці Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Вироком Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.10.2025 ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Розгляд кримінального провадження здійснювався відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники кримінального провадження вважали, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, про що відображено у вироку суду.
В мотивувальній частині вироку зазначено, що « Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, надав суду зізнавальні покази, щиро розкаявся в скоєному, добровільно надав фінансову допомогу потерпілій особі, крім того має ряд хронічних хвороб, які потребують госпіталізації та лікування, одружений, самостійно здійснює догляд за дружиною, яка є пенсіонером та особою, яка потребує стороннього догляду.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, зокрема способу життя, характеризуючі його данні, вік, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, позицію потерпілого, добровільного відшкодування витрат потерпілій особі, наявність у обвинуваченого на утриманні дружини, яка за станом здоров'я потребує стороннього догляду, а також те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.
Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_3 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком 2 (два) роки з визначенням відповідних обов'язків судом, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.
Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд зазначає, що санкція ч. 2 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи.
Проте, сторона захисту не висловила заперечень щодо неможливості та недоцільності призначення такого виду додаткового покарання, як позбавлення права керувати транспортними засобами.
За наведених обставин, враховуючи думку учасників кримінального провадження, ухвалюючи вирок у цій справі, суд не вбачає підстав для того, щоб не призначати обвинуваченому додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
Враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого, те, що він є особою похилого віку, має захворювання, які впливають на увагу та швидкість реакції, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки».
Однак, під час складання тексту вироку було допущено описку у другому абзаці його резолютивної частини, а саме зазначено: «…звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням…» замість вірного: «…звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням…».
В судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Учасники кримінального провадження подали заяви про проведення судового засідання за їх відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 379 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до положень ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Оскільки фактично через упущення у другому абзаці резолютивної частини вироку слова "основного" має місце описка, а відтак суд вважає за необхідне виправити допущену описку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 379 КПК України, суд
Виправити описку у вироці Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У абзаці другому резолютивної частини вироку перед словом "покарання" доповнити текст словом "основного". Далі за текстом.
Ухвала суду про виправлення описки є невід'ємною частиною вироку Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.10.2025 у справі № 335/8397/25 (провадження № 1-кп/335/837/2025).
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1