1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9240/25 1-кс/335/3687/2025
03 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому скаргу ОСОБА_5 , подану через представника - адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого в межах кримінального провадження № 42022100000000516, внесеного до ЄРДР 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
30.10.2025 до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна в межах вказаного кримінального провадження.
Скарга обґрунтована посиланням на те, що 01.10.2025 в межах кримінального провадження № 42022100000000516, внесеного до ЄРДР 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у заявника ОСОБА_5 проведений обшук, в ході якого вилучено автомобіль BMW 520I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. В подальшому слідчий звернувся до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на цей автомобіль та інше майно, вилучене під час згаданого обшуку. Ухвалою від 08.10.2025 слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя відмовив у накладенні арешту на належний заявнику автомобіль. Дізнавшись про це, ОСОБА_5 23.10.2025 звернулась до старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 із заявою про повернення автомобіля, однак станом на час подання скарги ОСОБА_5 свій автомобіль не отримала. Відтак, посилаючись на положення ст. ст. 169, 303 КПК України, ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, скаржник просила визнати бездіяльність слідчого протиправною та зобов'язати слідчого повернути вказаний автомобіль.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала, пославшись на викладені у ній факти і норми права. Додатково повідомила, що 31.10.2025 скаржник з представником вчинили спробу повернути вилучений автомобіль з майданчику , де він зберігається, однак їм було відмовлено, з приводу чого ОСОБА_5 звернулась до органів поліції з відповідною заявою.
Слідчий ОСОБА_4 пояснила, не була присутньою під час оголошення ухвали слідчого судді від 08.10.2025, а коли отримала звернення адвоката ОСОБА_3 від 23.10.2025, то узгодила з нею дату повернення автомобіля - 05.11.2025, і тому просила у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані ними матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль BMW 520 I, д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_5 .
СУ ГУНП в Запорізькій області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000516 від 07.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
01.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук автомобіля BMW 520 I, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено сам автомобіль, а також мобільний телефон Редмі з сім-картою Водафон, грошові кошти у сумі 3 200 гривень, автомобіль BMW 520 I, д.н.з. НОМЕР_1 .
В подальшому слідча ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на цей автомобіль та інше майно, вилучене під час згаданого обшуку.
Ухвалою від 08.10.2025 слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя відмовив у накладенні арешту на належний заявнику автомобіль (справа № 335/9240/25, провадження 1-кс/335/3444/2025).
У вказаній ухвалі слідчий суддя зазначив, що вона виконується негайно слідчим, прокурором.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, а ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Отже, вилучений у ОСОБА_5 автомобіль підлягав негайному поверненню їй у зв'язку з відмовою слідчого судді у накладенні арешту на нього.
23.10.2025 ОСОБА_5 через свого представника, адвоката ОСОБА_3 , звернулась до старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 із заявою про повернення автомобіля, що підтверджується копією відповідної заяви з відміткою про тримання вхідної кореспонденції СУ ГУНП в Запорізькій області від 23.10.2025.
Доказів повернення автомобіля скаржнику станом на час розгляду скарги слідчому судді надано не було.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Доказів законності перебування належного скаржнику автомобіля у володінні органу досудового розслідування слідчому судді надано не було.
За таких обставин слідчий суддя погоджується з доводами представника скаржника про те, що неповернення слідчим вилученого у ОСОБА_5 автомобіля після відмови слідчого судді у накладенні арешту на нього порушує право власності ОСОБА_5 , є втручанням у право на мирне володіння майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суперечить вимогам КПК України і становить бездіяльність, яка підлягає усуненню шляхом покладення на слідчого обов'язку повернути власнику тимчасово вилучене майно.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 22, 26, 169, 303, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_5 , подану через представника - адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого в межах кримінального провадження № 42022100000000516, внесеного до ЄРДР 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 або іншого слідчого, що входить до складу слідчої групи, уповноваженої здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000516, внесеному до ЄРДР 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, негайно повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належне їй майно - автомобіль BMW 520I, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1