03 листопада 2025 року
м. Київ
Справа № 344/13666/24
Провадження № 51-4183 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 ставитьпитання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків.
Згідно з положеннями ст. 427 КПК України касаційна скарга, крім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає скаргу.
Однак вказаних приписів кримінального процесуального закону засуджений належним чином не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Всупереч викладеному, за змістом касаційної скарги засуджений
ОСОБА_4 вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також скаржником не вказано, в чому конкретно полягає невідповідність оскаржуваної ухвали апеляційного суду положенням статей 370, 419 КПК України.
Окрім цього, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватись з їх обґрунтуванням та відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , вказуючи про незаконність судових рішень, просить їх скасувати та закрити кримінальне провадження, при цьому не зазначаючи, з яких саме підстав, передбачених положеннями ст. 284 КПК України, на його думку, кримінальне провадження підлягає закриттю.
Таким чином, зазначене в касаційній скарзі формулювання касаційних вимог не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України з огляду на те, які рішення має право ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім цього, відповідно до положень ч. 4 ст. 427 КПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Не дивлячись на те, що скарга написана засудженим від руки, вона не містить його особистого підпису в кінці тексту.
Зазначені порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Протягом визначеного строку засуджений має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Керуючись положеннями ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3