28 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 757/40405/25-к
Провадження № 51-4009 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні подання голови Київського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа 757/40405/25-к) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою, з одного суду апеляційної інстанції до іншого.
встановив:
До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло вказане подання Київського апеляційного суду за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою.
Подання мотивовано тим, що неможливо здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, оскільки після задоволення самовідводів неможливо утворити склад суду.
Крім цього у поданні зазначено, що до складу судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду станом на 17 жовтня 2025 року включені 30 суддів.
З них 8 суддів були відведені від розгляду апеляційної скарги захисника
ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року.
Також вказано, що ще 4 судді були відповідно до рішення Вищої ради правосуддя звільнені з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяв про відставку.
Крім того вказується, що рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду № 6 від 19 травня 2025 року визначено 16 суддів, які не уповноважені здійснювати розгляд апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Отже, зазначається у поданні, у Київському апеляційному суді неможливо визначити склад суду для апеляційного розгляду указаного провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку захисників, обвинуваченого, які підтримали подання; заслухавши зокрема думку захисника ОСОБА_9 про доцільність направлення провадження для розгляду саме до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду як найбільш територіально наближеного суду; думку прокурорів, які заперечували проти задоволення подання; перевіривши доводи, наведені у поданні, дослідивши наявні матеріали, колегія суддів вбачає, що зазначене подання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Частиною 3 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
За змістом подання Київського апеляційного суду, а також відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2025 року призначення колегії суддів не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Станом на 17 жовтня 2025 року до складу судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду відповідно до рішення зборів суддів № 6 від
19 травня 2025 року входить 30 суддів: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,
ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ,
ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 .
Судді ОСОБА_20 , ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя звільнені з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяв про відставку.
Судді ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_31 , ОСОБА_43 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_44 відповідно до спеціалізації, визначеної рішенням зборів суддів № 6 від 19 травня 2025 року, не уповноважені здійснювати розгляд апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.
В матеріалах справи містяться ухвали про задоволення самовідводів щодо 8 суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду. Зокрема, ухвалами Київського апеляційного суду від 28 серпня, 10 та 24 вересня 2025 року суддям судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду відповідної спеціалізації ( ОСОБА_41 , ОСОБА_29 , ОСОБА_39 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_34 , ОСОБА_17 та ОСОБА_30 ) були задоволені відводи і самовідводи від участі у розгляді зазначеного апеляційного провадження
При цьому у наданих Київським апеляційним матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо неможливості участі в апеляційному розгляді ще двох інших суддів, а саме ОСОБА_15 та ОСОБА_28 , з десяти суддів відповідної спеціалізації щодо розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, а також дані щодо неможливості формування колегії суддів для апеляційного розгляду зазначеного провадження з урахуванням можливості залучення інших суддів цього суду,які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Рішенням Ради суддів України від 11 червня 2021 року № 18 було роз'яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
Також цим рішенням були внесені зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції від 15 вересня 2016 року), а саме доповнено підпункт 2.3.13 пункту 2.3 абзацом десятим, згідно з яким збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати), неможливості визначити склад колегії з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати).
Отже, з урахуванням зазначеного, у поданні апеляційного суду не наведено обґрунтування, з яких підстав всі без виключення судді судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду не можуть брати участь у розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року у якості судді-доповідача, а також з яких підстав за наявності можливості визначити суддю-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ неможливо визначити суддями судової колегії суддів з числа судової палати з розгляду цивільних справ.
Таким чином, переконливих аргументів щодо неможливості у розумний строк залучення до участі у розподілі вказаного провадження інших суддів Київського апеляційного суду подання не містить.
З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення подання Київського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, оскільки Київський апеляційний суд не вичерпав можливостей щодо формування колегії суддів для розгляду цього провадження.
Керуючись положеннями ст. 34 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Подання голови Київського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа 757/40405/25-к) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою, з одного суду апеляційної інстанції до іншого, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3