26 травня 2025 року
м. Київ
справа № 2-4529/11
провадження № 61-5861ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 лютого 2025 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року, постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 квітня 2025 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання передано на розгляд Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року без змін.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 лютого 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконаннявідмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 лютого 2025 року без змін.
6 травня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 лютого 2025 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року, постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 квітня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 16 вересня 2024 року, постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року, ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 лютого 2025 року, постанови Дніпровського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Касаційний суд при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами глави 2 розділу V ЦПК України «Касаційне провадження».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 9 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже постанови апеляційного суду, прийняті за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду та щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, не входять до переліку судових рішень, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку в контексті положень частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційна скарга у відповідній частині подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня
2025 року, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року і заявляє клопотання про її скасування.
Касаційний суд встановив, що оскаржувана постанова відсутня в інформаційних ресурсах Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ураховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити, яке судове рішення нею оскаржуються, правильно викласти клопотання касаційної скарги і відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу у новій редакції, докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням статті 43 ЦПК України.
Крім того, у разі оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду
від 10 квітня 2025 року заявнику необхідно викласти обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до вимог
пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року, постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року, ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровського від 4 лютого 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга в частині оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня
2025 року вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська