13 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 563/1405/22
провадження № 61-5811ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши клопотання адвоката Мороз Людмили Святославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про повернення судового збору,
3 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Мороз Л. С., засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 3 квітня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Мороз Л. С., на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 3 квітня 2025 року.
16 липня 2025 року на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду подано клопотання адвоката Мороз Л. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про повернення судового збору.
15 вересня 2025 року на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно подано клопотання адвоката Мороз Л. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про повернення судового збору.
Зазначені клопотання передано судді-доповідачеві Ситнік О. М. для вирішення питання про повернення судового збору.
Суддею Ситнік О. М. заявлено самовідвід, який ухвалою Верховного Суду
від 16 вересня 2025 року задоволено, та відведено суддю Ситнік О. М. за її заявою
від участі в розгляді клопотання про повернення судового збору
у справі № 563/1405/22 (провадження № 61-5811ск25).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2025 року клопотання у касаційному
провадженні № 61-5811ск25 передано судді-доповідачеві Карпенко С. О.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.
З урахуванням внесених до процесуального закону змін, частиною шостою
статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року
№ 1845/0/15-21 (далі - Положення № 1845/0/15-21) обов'язковість реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС для окремих категорій суб'єктів визначається процесуальним законодавством.
Відповідно до пунктів 24-27 Положення № 1845/0/15-21 підсистема Електронний суд - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
У пункті 7.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року
у справі № 204/2321/22 викладено висновок, що вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Отже, положення процесуального законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.
Суд зазначає, що реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте законодавство не передбачає порядку подання процесуальних документів за допомогою електронної пошти.
Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його
(абзац другий частини четвертої статті 183 ЦПК України).
Клопотання про повернення судового збору подані адвокатом через електронну пошту Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, тобто надіслані на офіційну електронну адресу Верховного Суду, а не шляхом їх формування у підсистемі «Електронний суд» або у письмовому вигляді засобами поштового зв'язку.
Отже, адвокатом Мороз Л. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , використаний спосіб звернення до суду, не передбачений процесуальним законодавством, у зв'язку з чим клопотання підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтею 14, 183 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Клопотання адвоката Мороз Людмили Святославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про повернення судового збору повернути заявнику без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко