Іменем України
03 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/850/25
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянуто справу
за позовом Комунального закладу “Замглайський психоневрологічний інтернат» Чернігівської обласної ради,
вул. Центральна, 19, селище Замглай, Чернігівський район, Чернігівська область, 15005;
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант ойл групп»,
шлях Київ Харків, корпус 134 км, Пирятинський район, Полтавська область, 37043;
предмет спору про зобов'язання вчинити дії
без повідомлення (виклику) сторін
26.08.2025, Комунальний заклад “Замглайський психоневрологічний інтернат» Чернігівської обласної ради (далі - КЗ “Замглайський психоневрологічний інтернат») звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант ойл групп» (далі - ТОВ “Гарант ойл групп»), з проханням зобов'язати останнього поставити позивачу бензин А-95 у кількості 400 літрів відповідно до договору поставки № 256 від 01.10.2024 ( далі - Договір) та додаткової угоди № 1 від 09.10.2024 про внесення змін та доповнень до цього Договору.
Позов мотивований наступним: КЗ “Замглайський психоневрологічний інтернат» перерахував ТОВ “Гарант ойл групп» у рахунок виконання умов договору поставки від 01.10.2024 № 256 кошти в загальній сумі 27 440,00 грн за товар (бензин та дизельне пальне) за скретч-картками, в обсязі узгодженому сторонами в Договорі, проте пальне відпущене на АЗС постачальника не в повному обсязі, відтак, у силу приписів статей 662 - 664, частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), постачальник має допоставити покупцю оплачений ним товар у визначеному вище обсязі.
Позов поданий до Господарського суду Чернігівської області, на підставі частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за місцем виконання Договору, в частині зобов'язань з поставки оплаченого покупцем товару (п. 5.2. Договору).
Суд, після усунення заявником недоліків, прийняв позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 167, 178, 184, 251 ГПК України (ухвала від 02.09.2025).
Відповідач, у належний строк, подав відзив на позов, проти задоволення вимог заперечив. Звертав увагу на відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що скретч-картки на пальне, бензин А-95 обсягом 400 літрів (спірні), передані позивачу відповідачем у рахунок виконання саме умов договору поставки від 01.10.2024 № 256 та додаткової угоди від 09.10.2024 № 1 до нього. Вважає, що його зобов'язання перед позивачем за договором про закупівлю від 01.10.2024 № 256 в частині поставки товару (пального) виконані належним чином, про що свідчить видаткова накладна від 09.10.2024 № Рн241009/003 та підтверджено самим позивачем шляхом оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю UA-2024-09-25-012093-a.
У відзиві на позов заявлене клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (далі - ТОВ «Тенегія», код ЄДРПОУ 44604267). Відповідач висунув припущення, що цією юридичною особою, з якою позивач також мав договірні відносини з поставки пального в спірному періоді, могли бути передані позивачу спірні скретч-картки, що до цього часу залишаються неотовареними.
Ухвалою від 19.09.2025 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Тенегія», оскільки заявником не доведено, що ухвалене рішення, за результатами вирішення наявного спору, впливатиме на права та охоронювані законом інтереси такої особи. Припущення відповідача про те, що спірні скретч-картки (талони на відпуск пального) отримані позивачем саме від ТОВ «Тенегія», на підставі умов договору про закупівлю від 18.10.2024 № СК4/795-Т/271/1, не ґрунтуються на належних доказах у справі.
Позивач, у відповіді на відзив, спростовуючи доводи відповідача зазначив, що за видатковою накладною від 09.10.2024 № Рн241009/003 ним отримані від відповідача лише скреч-картки на відпуск пального, позаяк, фактичне отримання пального відбувається на АЗС, що підтверджується первинними документами - чеками при оплаті пального талоном або паливною карткою (п. 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442), відтак доводи відповідача про виконання ним договірних зобов'язань з поставки товару за договором від 01.10.2024 № 256, не ґрунтуються на належних доказах у справі. Звертав увагу, що за Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України (затвердженої спільним наказом від 20.05.2008 № 281/171/578/155 Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики) (п. 10.3.3.2.) заправлення за талонами відображаються в змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Клопотав витребувати в відповідача первинні документи та змінний звіт АЗС, за формою № 17-НП, на підтвердження фактичного отримання замовником - КЗ “Замглайський психоневрологічний інтернат» пального по скретч-карткам (спірним) за договором від 01.10.2024 № 256.
Ухвалою від 24.09.2025 відмовлено в задоволенні клопотання позивача в витребувані додаткових доказів у справі, що подане з порушенням вимог частини 1, 2 статті 81 ГПК України.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
01.10.2024, за результатами проведеної закупівлі № UA-2024-09-25-012093-a, між Комунальним закладом «Замглайський психоневрологічний інтернат» Чернігівської обласної ради (позивач - замовник закупівлі, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант ойл групп» (відповідач, постачальник) укладено договір про закупівлю № 256, за умовами якого учасник приймає на себе зобов'язання передати замовнику в власність дизельне паливо (обсягом 800 л за ціною 52,88 грн за літр, з ПДВ), бензин А-92 (обсягом 500 л за ціною 53,08 грн за літр, з ПДВ), А-95 (обсягом 500 л за ціною 54,88 грн за літр, з ПДВ) по талонам, за ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти (далі - товар), а замовник зобов'язався прийняти та сплатити за товар. Загальна ціна товару складає 96 284,00 грн, з ПДВ.
Сторони шляхом підписання додаткової угоди від 09.10.2024 № 1 до договору від 01.10.2024 № 256, у зв'язку зі зменшенням обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, на підставі пунктів 1, 19 Особливостей та п. 11.6. розділу 11 Договору, змінили його редакцію в частині п. 1.1., за якою: учасник зобов'язався передати замовнику в власність бензин А-95 по талонам (обсягом 500 л за ціною 54,88 грн за літр, з ПДВ) за ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти (далі - товар), а замовник зобов'язався прийняти та сплатити за товар. Загальна ціна товару складає 27 440,00 грн, з ПДВ.
За пунктами 1.3., 1.4. Договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талонами) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами (затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442).
Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Виходячи з умов пунктів 2.1., 5.1. - 5.4. Договору, товар вважається переданим учасником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно з умовами Договору. Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документа. Місце поставки (передачі) товарів: АЗС учасника повинна знаходитись на відстані не більше 20 км від місця знаходження замовника (вул. Центральна, 19, селище Замглай, Чернігівський район, Чернігівська область). Передача замовнику товару за цим Договором здійснюється учасником на АЗС шляхом заправки автомобілів замовника при пред'явленні довіреними особами замовника талонів. Талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного в карті об'єму та марки товару, після всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому, учасник не може передати замовнику товар іншої марки чи в меншій кількості, ніж зазначено в талоні.
Умови постачання - самовивезення. Замовник зобов'язався отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документа, що зазначений на ньому. Учасник не несе ніякої відповідальності в разі неотримання замовником товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документа, що зазначений на ньому.
За пунктами 4.1., 4.2. Договору оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити учасника. Оплата товару здійснюється замовником в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок учасника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар.
Замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання учасником зобов'язань за Договором, повідомивши його за 5 календарних днів до його розірвання (п. 6.2.1.).
Згідно з пунктами 10.1., 10.2. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2024. Дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку.
На виконання умов договору від 01.10.2024 № 256, сторонами в двосторонньому порядку, 09.10.2024, складено видаткову накладну № Рн241009/003, за якою ТОВ «Гарант ойл групп» передано, а КЗ «Замглайський психоневрологічний інтернат» Чернігівської обласної ради отримано бензин А-95, по талонам, обсягом 500 л, загальною вартістю 27 440,00 грн (з ПДВ), за який покупець повністю розрахувався згідно з платіжною інструкцією від 18.10.2024 № 1279.
Суд установив, що талони отримані позивачем за видатковою накладною від 09.10.2024 № Рн241009/003 на відпуск пального, обумовленого договором від 01.10.2024 № 256, сторонами не ідентифіковані.
Специфікація до договору з визначенням серійних номерів довірчих документів, сторонами також не складена.
Мотивуючи позов про зобов'язання відповідача вчинити дій з поставки пального, бензину А-95 обсягом 400 л, за довірчими документами, скретч-картками номіналом на 20 л у кількості 5 одиниць та номіналом на 15 л у кількості 20 одиниць, долученими до матеріалів справи, позивач зазначає про порушення відповідачем зобов'язань за договором від 01.10.2024 № 256, а саме не вчинення дій з відпуску пального на АЗС групи Авіас, на відстані 20 км від місця знаходження замовника (вул. Центральна, 19, селище Замглай, Чернігівський район, Чернігівська область).
Позивач, у досудовому порядку, звертався до відповідача з претензією від 09.04.2025 № 219 (поштове відправлення: 1500500210601) про допоставку товару, бензину А-95 обсягом 400 л або повернення попередньої оплати в сумі 21 952,00 грн за договором від 01.10.2024 № 256, що отримана відповідачем 16.04.2025 та залишена без належного реагування.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання з поставки оплаченого товару за договором про закупівлю від 01.10.2024 № 256.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, установлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 664 цього Кодексу обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо в строк, установлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Керуючись наведеними нормами, позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії з виконання зобов'язань за договором закупівлі від 01.10.2024 № 256 шляхом поставки оплаченого на умовах попередньої оплати пального, бензину А-95 обсягом 400 л за довірчими документами, скретч-картками номіналом на 20 л у кількості 5 одиниць та номіналом на 15 л у кількості 20 одиниць, що долучені до матеріалів справи.
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155), талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції).
Заправлення за талонами відображається в змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.3.2. Інструкції).
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Таким чином, покупець як власник талонів / карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах / картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне. Аналогічні правові висновки, наведені в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 903/666/22.
Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами (затверджені постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442), розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або в безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Виходячи з наведених норм, суд доходить висновку, що підписання сторонами видаткової накладної від 09.10.2024 № Рн241009/003 (всупереч доводам відповідача) не свідчить про поставку ним КЗ "Замглайський психоневрологічний інтернат" Чернігівської обласної ради пального за довірчими документами, оскільки фактично позивачу передані скретч-картки на бензин А-95, які надають останньому право на отримання відповідної кількості попередньо оплаченого товару (бензину) за Договором в майбутньому на визначених сторонами АЗС.
Водночас, суд установив, що сторонами на момент підписання видаткової накладної від 09.10.2024 № Рн241009/003 про передачу покупцю бензину А-95, по талонам, обсягом 500 л, не ідентифіковано довірчі документи на відпуск пального.
Сторонами не підписано специфікацію до договору від 01.10.2024 № 256 з визначенням серійних номерів довірчих документів (скретч-карток), а тому суд позбавлений можливості встановити, що неотоварені скретч-картки, долучені позивачем до матеріалів справи, на бензин А-95 обсягом 400 л, номіналом на 20 л та 15 л, отримані саме від ТОВ «Гарант ойл групп» у рахунок виконання умов договору від 01.10.2024 № 256.
Відповідач проти задоволення позову заперечив.
Суд, виходячи з умов погоджених сторонами в договорі від 01.10.2024 № 256 (пункти 5.2., 5.3., 5.4.) установив, що поставка товару здійснювалась на умовах самовивозу при пред'явленні покупцем на АЗС довірчих документів (талонів на відпуск пального). Виходячи з умов Договору, постачальник не несе відповідальності в разі не отримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документа.
Довірчі документи, долучені позивачем до матеріалів справи, безстрокові, тобто не обмежені певним строком на їх отоварення в мережі АЗС «Авіас».
Договір про закупівлю від 01.10.2024 № 256 припинив свою дію, в зв'язку з закінченням строку, на який був укладений (діяв по 31.12.2024), докази його пролонгування сторонами на початок 2025 року до матеріалів справи не долучені.
Позивач на протязі дії договору про закупівлю від 01.10.2024 № 256 не скористався правом (п. 6.2.1.) на дострокове розірвання цього правочину, в зв'язку з неналежним виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару.
Більш того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення позивачем будь-яких дій з метою отоварення талонів на відпуск пального в мережі АЗС, визначених сторонами.
Позивач стверджує про неможливість заправити транспортні засоби на АЗС постачальника, починаючи з моменту отримання скретч-карток, натомість, упродовж дії договору № 256 не вчинив жодних дій для з'ясування причин цієї ситуації в постачальника (відповідача); не надав доказів звернення до відповідача з вимогою пояснити обставини відсутності пального, з пропозицією змінити перелік АЗС або забезпечити можливість використання скретч-карток на інших заправних станціях тощо.
Відповідно до приписів статей 13, 74 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За висновком суду, позивач на підставі належних та допустимих доказах у справі не довів порушення відповідачем зобов'язань за договором закупівлі від 01.10.2024 № 256 в частині поставки товару, пального за талонами, отриманими в рахунок виконання умов цього Договору. За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн (платіжна інструкція від 22.08.2025 № 966) не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні позову Комунального закладу “Замглайський психоневрологічний інтернат» Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 03189937) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант ойл групп» (код ЄДРПОУ 25392923) про зобов'язання вчинити дії.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко