29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" жовтня 2025 р. Справа № 924/567/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Люкової Л.С., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість"
про стягнення 6733078,55 грн
за участю представників
позивача: Мартьянова Л.В.
відповідача: Болишева М.О.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Гецко Н.М.
Рішення ухвалюється 22.10.2025, оскільки в судовому засіданні 22.09.2025 оголошувалась перерва, 29.09.2025 засідання не відбулось, в судовому засіданні 06.10.2025, 16.10.2025 оголошувалась перерва.
встановив: приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" 8102877,21 грн, з яких: 362150,46 грн 3% річних, 4160960,01 грн інфляційних втрат, 2924287,71 грн штрафних санкцій та 655479,03 грн пені.
Ухвалою суду від 23.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.07.2025.
Ухвалою суду від 08.07.2025 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" (від 24.06.2025) про залучення АТ "Українська оборонна промисловість" до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та заяву акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" (від 27.06.2025) про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача і залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"; підготовче засідання у справі відкладено на 30.07.2025 та в подальшому на 21.08.2025.
Ухвалою суду від 21.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання, з огляду на положення ст.ст. 14, 46 ГПК України, було прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 3553080,63 грн інфляційних втрат, 400956,71 грн 3% річних, 1072016,97 грн пені, 1707024,24 грн штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 26.08.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.09.2025, в якому було оголошено перерву на 29.09.2025.
Ухвалою суду від 29.09.2025 у зв'язку із несправністю (неналежним функціонуванням) системи відеоконференцзв'язку судове засідання не відбулося та призначено на 06.10.2025.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0296-2032 від 01.01.2019 щодо своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим позивачем було нараховано 3% річних, інфляційні втрати, пеню, штрафні санкції. Як на правові підстави позову позивач посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов (від 04.07.2025) вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що станом на 04.07.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2029 №0296-2032 відсутня. Звертає увагу, що позивачем до позовної заяви не долучено обґрунтованих розрахунків заявлених до стягнення 3% річних, пені, інфляційних втрат та штрафу із зазначенням підстав нарахувань, сум, на які здійснюються нарахування, та періодів відповідних нарахувань.
Заперечуючи щодо нарахованих позивачем пені та штрафних санкцій, стверджує про порушення позивачем положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо обмеження строку нарахування пені та штрафних санкцій. Посилаючись на п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, зазначає, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Зауважує про добровільне виконання договірних зобов'язань з незначним пропущенням строків оплати. Посилається на форс-мажорні обставини, спричинені воєнним станом. Вважає, що існують підстави для зменшення заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій на 99% з огляду на стратегічне значення відповідача для безпеки держави, належність до об'єктів критичної інфраструктури, ненадання позивачем доказів щодо отримання негативних наслідків, а також те, що відповідач є виконавцем та співвиконавцем державних контрактів у сфері оборони. Окремо звертає увагу на сплив строку позовної давності.
АТ "Українська оборонна промисловість" у письмових поясненнях (від 28.07.2025) проти позовних вимог заперечило. Звертає увагу на здійснення позивачем розрахунку заявленого до стягнення розміру пені з порушенням строків. Також зазначає про неможливість для відповідача та третьої особи спростувати доводи позивача щодо обґрунтування позовних вимог в частині стягнення пені у зв'язку з відсутністю конкретизованого та обґрунтованого розрахунку, та в частині здійснених нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, оскільки до позовної заяви не додано таких розрахунків. Припускає, що позивачем до розрахунку штрафних санкцій включено період дії воєнного стану, що суперечить пп.16 п.1 постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022 та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, від 31.05.2023 у справі №914/2453/21 та від 04.07.2025 у справі №908/948/23.
Позивач у відповіді на відзив (від 28.07.2025) не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві. З приводу заперечень відповідача в частині нарахування пені та штрафних санкцій позивач, посилаючись на положення договору, зазначає, що відповідачем було порушено терміни розрахунку за послуги передачі електричної електроенергії, у зв'язку з чим позивач нарахував пеню, однак договором також передбачено, що за прострочення терміну оплати понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Щодо необхідності застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимоги про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов'язання, які виникли до введення воєнного стану, звертає увагу на висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2025 у справі №908/948/23, щодо неможливості поширення дії положень вищенаведеної постанови НКРЕКП щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло до введення воєнного стану.
Також вказує, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості наданих послуг є підставою для нарахування визначених статтею 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Крім того, однієї констатації факту наявності форс-мажорних обставин недостатньо для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання. Щодо форс-мажорних обставин зауважує, що такі обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку; при цьому виданий Торгово-промисловою палатою чи її регіональними представництвами сертифікат не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, а тому суд повинен критично оцінювати даний доказ з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Зауважує, що відповідачем не подано доказів, які би підтверджували надзвичайні і невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлювали належне виконання стороною свого обов'язку за договором. Водночас звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей перебування позивача в кращому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі обставини стосуються обох сторін договору.
З приводу тверджень відповідача про можливість зменшення розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та процентів річних, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, зокрема на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24, вказує про неможливість зменшення розміру цих нарахувань.
Заперечує проти наведених відповідачем підстав для застосування позовної давності. Зазначає, що під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на продовження позовної давності, тобто в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.07.2025 №903/602/24.
Відповідач у заяві (від 25.08.2025) звертає увагу суду на те, що визначений позивачем період прострочення складає 5 років, що, на думку відповідача, свідчить про подання цього позову з метою отримання додаткового прибутку. Зауважує, що заборгованість ТОВ "Новатор" перед ПАТ НЕК "Укренерго" за договором відсутня, як і була відсутня по закінченню кожного періоду, що підтверджується здійсненим позивачем розрахунком. Також просить суд врахувати добровільне виконання зобов'язань за договором, стратегічне значення ТОВ "Новатор" для безпеки держави, належність відповідача до об'єктів критичної інфраструктури, недоведеність негативного впливу та наявності негативних наслідків для позивача внаслідок порушення виконання зобов'язань та те, що стягнення 6733078,55 грн призведе до банкрутства ТОВ "Новатор", що негативно вплине на обороноздатність країни.
У письмових поясненнях ( від 15.10.2025) позивач додатково зазначив, що між НЕК "Укренерго" і товариством з обмеженою відповідальністю "Новатор" укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0296-2032, додаткова угода підписувалась разом з вказаним договором, дата додаткової угоди відповідає даті договору.
Представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позові, відповіді на відзив, поясненнях.
Представник відповідача проти позову заперечила, посилаючись на викладені у відзиві на позов та заяві підстави. Підтримала заяву про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
Представник третьої особи проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поясненнях.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
ПрАТ "НЕК "Укренерго" є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "НЕК "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство" (пункт 1.1 Статуту ПрАТ "НЕК "Укренерго" затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 21.09.2012 № 218).
Компанія є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків ДП "НЕК "Укренерго" (пункт 3.2 Статуту ПрАТ "НЕК "Укренерго").
Між ДП "НЕК "Укренерго" (оператор системи передачі, ОСП) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новатор" (користувач системи передачі, користувач) 01.01.2019 укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0296-2032 (далі - Договір).
За цим Договором ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (п.1.1. Договору).
У п. 1.2 Договору зазначено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
За змістом пункту 2.2. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензійними умовами, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність.
Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим Регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті (п. 3.1 Договору).
У пункті 4.1 Договору сторони узгодили, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цієї метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.
Кожна із сторін має право ініціювати перевірки погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних постачальників послуг комерційного обліку (п.4.3 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт*год).
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є 1 календарний місяць.
Згідно з п. 6.2 Договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з п.4, на 5 днів наперед.
У п. 6.4 Договору зазначено, що у разі зміни регулятором тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу.
Відповідно до п. 6.5 Договору користувач здійснює розрахунок з OCП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який OCП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем aбo самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
У п. 6.6 Договору сторони погодили, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Пунктом 6.7 Договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.
У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.
У п. 9.1 Договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України.
Відповідно до п.п. 7.1, 9.2 Договору ОСП має право, зокрема отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу та зобов'язаний забезпечувати надання послуги.
Згідно з п.п. 7.2, 9.3 Договору користувач має право, зокрема отримувати від ОСП послугу та зобов'язується: 1) подавати ОСП планові обсяги передачі електроенергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та відповідно до порядку, що зазначені у розділах 6 та 10 цього договору; 2) повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та відповідно до порядку, що зазначені у розділах 6 та 10 цього договору; 3) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором; 4) надавати інформацію, зазначену в пункті 8.2 глави 8 розділу ІІ Кодексу системи передачі.
Розділ 11 договору закріплює положення, що стосуються обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини).
Так, відповідно до п. 11.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання свої зобов'язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/природного/соціально-політичного/військового характеру), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань. Термін виконання за цим договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин. У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором та в установленому порядку розірвати договір. Розірвання цього договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності сторін на ринку електричної енергії.
У п. 11.2 Договору зазначено, що доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою.
Відповідно до пункту 12.1 Договору усі суперечки та розбіжності, що виникають з цього договору або у зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його укладення, дії, виконання, припинення, сторони мають вирішувати шляхом переговорів, якщо інше не передбачено цим договором. Суперечки та розбіжності, що виникають з цього договору або у зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його укладення, дії, виконання, змін, доповнень, припинення, що не можуть бути вирішені шляхом переговорів, підлягають вирішенню у судовому порядку. З метою вирішення спору сторони також мають право звернутися до регулятора. Рішення регулятора, прийняте відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, є обов'язковим для виконання сторонами договору. Наявність спору, що виникає у зв'язку з цим договором, не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань відповідно до умов цього договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 14.1 Договору).
14.08.2019 між ДП "НЕК "Укренерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Новатор" укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0296-2032 (далі - додаткова угода від 14.08.2019), відповідно до якої з метою приведення Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0296-2032 у відповідність до Кодексу системи передачі (затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 із змінами та доповненнями внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 №1120, якою внесено зміни до типової форми Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, викладено Договір у новій редакції).
Всі вищезазначені умови Договору змін не зазнали.
У подальшому між сторонами укладались додаткові угоди від 28.02.2019, 19.08.2019, 01.11.2020, 20.01.2021 щодо приведення у відповідність додатків до Договору (акт розмежування балансової належності електромереж, паспорт точки передач, перелік віртуальних точок комерційного обліку тощо, юридичних адрес та реквізитів сторін).
22.12.2021 ДП "НЕК "Укренерго" (оператор системи передачі, ОСП) та товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор" (користувач системи передачі, користувач) у зв'язку із змінами внесеними до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП від 10.11.2021 №2027, з метою приведення у відповідність Договору до вимог Кодексу системи передачі електричної енергії, уклали додаткову угоду до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0296-2032 (далі - Додаткова угода від 22.12.2021), відповідно до якої Договір викладено у новій редакції.
Зокрема, відповідно до п. 3.1 Договору планова та /або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та оприлюднюється ОСТ на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.
Згідно із п. 4.1 Договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; 2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни , передбачені цим пунктом (п. 4.2 Договору).
Вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно - технічні питання, пов'язані із збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку визначені Кодексом комерційного обліку (п. 4.3 Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць ( п. 5.1 Договору).
Згідно з п. 5.2 Договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
У п. 5.4 Договору зазначено, що у разі зміни регулятором тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу
Відповідно до п. 5.5 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання - передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
Відповідно до п.п. 6.1, 8.2 Договору ОСП має право, зокрема отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу та зобов'язаний забезпечувати надання послуги.
Згідно з п.п. 6.2, 8.3 Договору користувач має право, зокрема отримувати від ОСП послугу та зобов'язується подавати ОСП планові обсяги передачі електроенергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та відповідно до порядку, що зазначені у розділах 5 та 9 цього договору; повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та відповідно до порядку, що зазначені у розділах 5 та 9 цього договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором; надавати інформацію, зазначену в пункті 8.2 глави 8 розділу ІІ Кодексу системи передачі.
У п. 9.1 Договору зазначено, що планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
Відповідно до п. 9.4 Договору сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Сторони в п. 9.5 Договору узгодили, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання Договору (у тому числі акти приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги) можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, так і в електронній формі з використанням електронного підпису за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет.
Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною. (п. 9.8 Договору).
У п. 10.1 Договору сторони узгодили, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання свої зобов'язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/природного/соціально-політичного/військового характеру), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань. Термін виконання за цим договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин. У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором та в установленому порядку розірвати договір. Розірвання цього договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності сторін на ринку електричної енергії.
Доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою (п.10.2 Договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 21.12.2022 (п. 13.1 Договору).
У зв'язку із змінами та доповненнями внесеними постановами НКРЕКП від 30.09.2022 №1234, від 11.10.2022 №1305 до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії, з метою приведення договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0296-2032 ДП "НЕК "Укренерго" (ОСП) та ТОВ "Новатор" (Користувач) 15.12.2022 уклали додаткову угоду до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0296-2032, відповідно до якої Договір виклали в новій редакції.
Всі вищенаведені умови Договору змін не зазнали.
Відповідно до п. 13.1 договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023.
У подальшому сторони відповідно до додаткової угоди до Договору від 01.01.2029 №0296-2032 вирішили припинити дію договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0296-2032 та укласти новий договір про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом приєднання користувача до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого наказом НЕК "Укренерго" від 03.10.2023 №549 та розміщеного на сайті НЕК "Укренерго", користувачу, разом із укладенням цієї додаткової угоди надати ОСП заяву приєднання до Договору приєднання за формою згідно з додатком 2 до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 №1763, Договір приєднання вважати укладеним з дати акцепту, зазначеній у повідомленні ОСП про приєднання до договору; після укладення договору приєднання, цей Договір продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього Договору, заборгованості /переплати за цим договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою щодо нарахування штрафів, пені , неустойки, в іншій частині цей Договір припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту зазначеній в повідомленні про приєднання до договору приєднання.№0296-2032-ПП.
Позивачем за період липень 2019 року - листопад 2023 року надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується:
- актами приймання-передачі послуг: від 31.07.2019 за липень 2019 року на суму 290131,43 грн, від 31.08.2019 за серпень 2019 року на суму 259105,92 грн, від 30.09.2019 за вересень 2019 року на суму 313167,92 грн, від 31.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 548255,76 грн, від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 655577,92 грн, від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 721512,47 грн, від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 1114709,75 грн, від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 1167144,76 грн, від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 936020,88 грн, від 31.04.2020 за квітень 2020 року на суму 701876,96 грн, від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 627913,60 грн, від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 635224,16 грн, від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 690105,42 грн, від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 996625, 76 грн, від 30.09.2020 на вересень 2020 року на суму 3463818,34 грн, від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 4551478,78 грн, від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 9352626,42 грн, від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 10097106,05 грн, від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 10255153,86 грн, від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 9794169,22 грн, від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 7795210,90 грн, від 31.05.2021 за травень 2021року на суму 6012179,32 грн, від 30.06.2021 за червень 2021 року на суму 5087460,95 грн, від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму 5323218,79 грн, від 31.08.2021 за серпень 2021 року на суму 5469178,32 грн, від 30.09.2021 за вересень 2021 року на суму 5809572,89 грн, від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 7190668,37 грн, від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 9254251,67 грн, від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 11230113,79 грн, від 31.01.2022 за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 на суму 12578545,94 грн, від 28.02.2022 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 на суму 12196746,20 грн, від 31.03.2022 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 6927760,40 грн, від 30.04.2022 за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму 6134816,89 грн, від 31.05.2022 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 на суму 5543686,64 грн, від 30.06.2022 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на суму 5882755,33 грн, від 31.07.2022 за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 на суму 6222030,17 грн, від 31.08.2022 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 на суму 5706961,73 грн, від 30.09.2022 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 на суму 2648547,94 грн, від 31.10.2022 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на суму 1017824,08 грн, від 30.11.2022 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму 1103354,22 грн, від 31.12.2022 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 1035950,27 грн, від 31.01.2023 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 на суму 1698747,26 грн, від 28.02.2023 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 на суму 1966373,72 грн, від 31.03.2023 за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 на суму 2047097,28 грн, від 30.04.2023 за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 на суму 1911772,68 грн, від 31.05.2023 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 на суму 1757448,54 грн, від 30.06.2023 за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 на суму 1585886,18 грн, від 31.07.2023 за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 на суму 1751448,31 грн, від 31.08.2023 за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 на суму 1753751,76 грн, від 30.09.2023 за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 на суму 1584138,88 грн, від 31.10.2023 за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 на суму 8742,28 грн, від 30.11.2023 за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 на суму 220,62 грн;
- актами коригування: від 17.02.2020 до акту від 30.09.2019 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 280907,36 грн, від 30.03.2020 до акту від 31.10.2019 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 525250, 49 грн, від 18.05.2020 до акту від 30.11.2019 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 742563,10 грн; від 19.06.2020 до акту від 31.12.2019 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 821604,06 грн, від 18.08.2020 до акту від 31.01.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 1088871,83 грн, від 23.09.2020 до акту від 29.02.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 1162570,40 грн, від 29.09.2020 до акту від 31.03.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 922132,22 грн; від 17.11.2020 до акту від 31.12.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 598825,51 грн,від 25 .11.2020 до акту від 30.06.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 636240,48 грн, від 21.12.2020 до акту від 31.07.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 697222,06 грн, від 18.01.2021 до акту від 31.07.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 990431,00 грн, від 16.08.2021 до акту від 31.10.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 4701014,17 грн, від 20.09.2021 до акту від 30.11.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 7137250,79 грн, від 27.09.2021 до акту від 31.12.2020 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 11121623,50 грн, від 20.10.2021 до акту від 31.01.2021 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 10221860,29 грн; від 29.10.2021 до акту від 28.02.2021 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 10964084,10 грн, від 17.11.2021 до акту від 31.03.2021 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 10072666,36 грн, від 17.12.2021 до акту від 30.04.2021 приймання-передачі послуги, скоригована вартість - 7545630,46 грн, від 29.12.2021 до акту від 31.05.2021 приймання-передачі послуги скоригована вартість - 5027067,16 грн, від 30.12.2021 до акту від 30.06.2021 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 5534842,40 грн, від 28.01.2022 до акту від 31.07.2021 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 6292104,25 грн, від 21.03.2022 до акту від 30.09.2021 приймання-передачі послуги від 21.03.2022, скоригована вартість послуг - 6181661,11 грн, від 19.05.2022 до акту від 31.10.2021 приймання-передачі послуги, скорегована вартість послуг - 7555135,10 грн; від 16.06.2022 до акту від 31.12.2021 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 11769662,75 грн; від 18.08.2022 до акту від 31.03.2022 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 4884854,63 грн; від 20.09.2022 до акту від 30.04.2022 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 4962482,20 грн; від 29.11.2022 до акту від 31.07.2022 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 5300925,42 грн; від 25.09.2024 до акту від 30.09.2022 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 2574517,66 грн; від 30.12.2022 до акту від 30.09.2022 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 2577486,97 грн; від 21.02.2023 до акту від 31.10.2022 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 1622937,41грн; від 30.03.2023 до акту від 31.12.2022 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 2764307,20 грн; від 16.06.2023 до акту від 31.03.2023 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 2347495,97 грн; від 17.07.2023 до акту від 30.04.2023 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 2132747,53 грн; від 30.01.2024 до акту від 30.09.2023 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 1351994,08 грн; від 13.03.2024 до акту від 31.10.2023 приймання-передачі послуги, скоригована вартість послуг - 196,75 грн.
Позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на оплату планової вартості послуги з передачі електричної енергії: від 30.06.2019 №0296-2032 30/06/2019 за липень 2019 року на суму 54199,08 грн, від 10.07.2019 №0296-2032 10/07/2019 за липень 2019 року на суму 8954,40 грн, від 15.07.2019 №0296-2032 15/07/2019 за липень 2019 року на суму 8954,40 грн, №0296-2032 19/07/2019 за липень 2019 року на суму 8954,40 грн, від 26.07.2019 №0296-2032 26/07/2019 за серпень 2019 року на суму 50941,25 грн, від 05.08.2019 №0296-2032 05/08/2019 за серпень 2019 року на суму 50941,25 грн, від 09.08.2019 №0296-2032 09/08/2019 за серпень 2019 року на суму 50941,25 грн, від 15.08.2019 №0296-2032 15/08/2019 за серпень 2019 року на суму 50941,25 грн, від 20.08.2019 №0296-2032 20/08/2019 за серпень 2019 року на суму 50941,25 грн, від 02.09.2019 №0296-2032 02/09/2019 за вересень 2019 року на суму 19299,72 грн, від 05.09.2019 №0296-2032 05/09/2019 за вересень 2019 року на суму 62671,76 грн, від 05.09.2019 №0296-2032 05/09/2019 за вересень 2019 року на суму 19347,83 грн, від 10.09.2019 №0296-2032 10/09/2019 за вересень 2019 року на суму 62671,76 грн, від 10.09.2019 №0296-2032 10/09/2019 за вересень 2019 року на суму 19347,83 грн, від 13.09.2019 №0296-2032 13/09/2019 за вересень 2019 року на суму 62671,76 грн, від 20.09.2019 №0296-2032 20/09/2019 за вересень 2019 року на суму 62671,76 грн, від 20.09.2019 №0296-2032 20/09/2019 за вересень 2019 року на суму 19347,83 грн, від 30.09.2019 №0296-2032 30/09/2019 за жовтень 2019 року на суму 19347,83 грн, від 04.10.2019 №0296-2032 04/10/2019 за жовтень 2019 року на суму 111878,40 грн, від 10.10.2019 №0296-2032 10/10/2019 за жовтень 2019 року на суму 19347,83 грн, від 15.10.2019 №0296-2032 15/10/2019 за жовтень 2019 року на суму 111878,40 грн, від 15.10.2019 №0296-2032 15/10/2019 за жовтень 2019 року на суму 19347,83 грн, від 21.10.2019 №0296-2032 21/10/2019 за жовтень 2019 року на суму 19347,83 грн, від 21.10.2019 №0296-2032 21/10/2019 за жовтень 2019 року на суму 111878,40 грн, від 31.10.2019 №0296-2032 31/10/2019 за листопад 2019 року на суму 111878,40 грн, від 05.11.2019 №0296-2032 05/11/2019 за листопад 2019 року на суму 111878,40 грн, від 11.11.2019 №0296-2032 11/11/2019 за листопад 2019 року на суму 111878,40 грн, від 15.11.2019 №0296-2032 15/11/2019 за листопад 2019 року на суму 111878,40 грн, від 20.11.2019 №0296-2032 20/11/2019 за листопад 2019 року на суму 111878,40грн, від 29.11.2019 №0296-2032 29/11/2019 за грудень 2019 року на суму 139848,00 грн, від 05.12.2019 №0296-2032 05/12/2019 за грудень 2019 року на суму 139848,00 грн, від 10.12.2019 №0296-2032 10/12/2019 за грудень 2019 року на суму 139848,00 грн, від 16.12.2019 №0296-2032 16/12/2019 за грудень 2019 року на суму 139848,00 грн, від 20.12.2019 №0296-2032 20/12/2019 за грудень 2019 року на суму 139848,00 грн, від 27.12.2019 №0296-2032 27/12/2019 за січень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 03.01.2020 №0296-2032 03/01/2020 за січень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 10.01.2020 №0296-2032 10/01/2020 за січень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 15.01.2020 №0296-2032 153/01/2020 за січень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 20.01.2020 №0296-2032 20/01/2020 за січень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 30.01.2020 №0296-2032 30/01/2020 за лютий 2020 року на суму 186480,00 грн, від 05.02.2020 №0296-2032 05/02/2020 за лютий 2020 року на суму 186480,00 грн, від 10.02.2020 №0296-2032 10/02/2020 за лютий 2020 року на суму 186480,00 грн, від 17.02.2020 №0296-2032 17/02/2020 за лютий 2020 року на суму 186480,00 грн, від 20.02.2020 №0296-2032 20/02/2020 за лютий 2020 року на суму 186480,00 грн, від 05.03.2020 №0296-2032 05/03/2020 за березень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 10.03.2020 №0296-2032 10/03/2020 за березень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 16.03.2020 №0296-2032 16/03/2020 за березень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 20.03.2020 №0296-2032 20/03/2020 за березень 2020 року на суму 186480,00 грн, від 26.03.2020 №0296-2032 26/03/2020 за квітень 2020 року на суму 130536,00 грн, від 03.04.2020 №0296-2032 03/04/2020 за квітень 2020 року на суму 130536,00 грн, від 15.04.2020 №0296-2032 15/04/2020 за квітень 2020 року на суму 130536,00 грн, від 29.04.2020 №0296-2032 29/04/2020 за травень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 12.05.2020 №0296-2032 12/05/2020 за травень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 15.05.2020 №0296-2032 15/05/2020 за травень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 28.05.2020 №0296-2032 28/05/2020 за червень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 04.06.2020 №0296-2032 04/06/2020 за червень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 10.06.2020 №0296-2032 10/06/2020 за червень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 15.06.2020 №0296-2032 15/06/2020 за червень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 22.06.2020 №0296-2032 22/06/2020 за червень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 03.07.2020 №0296-2032 03/07/2020 за липень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 10.07.2020 №0296-2032 10/07/2020 за липень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 15.07.2020 №0296-2032 15/07/2020 за липень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 20.07.2020 №0296-2032 20/07/2020 за липень 2020 року на суму 111888,00 грн, від 29.09.2020 №0296-2032 29/09/2020 за жовтень 2020 року на суму 668800,32 грн, від 05.10.2020 №0296-2032 05/10/2020 за жовтень 2020 року на суму 668800,32 грн, від 12.10.2020 №0296-2032 12/10/2020 за жовтень 2020 року на суму 668800,32 грн, від 19.10.2020 №0296-2032 19/10/2020 за жовтень 2020 року на суму 668800,32 грн, від 21.10.2020 №0296-2032 21/10/2020 за жовтень 2020 року на суму 668800,32 грн, від 10.12.2020 №0296-2032 10/12/2020 за грудень 2020 року на суму 1125936,00 грн, від 22.12.2020 №0296-2032 22/12/2020 за грудень 2020 року на суму 1125936,00 грн, від 29.12.2020 №0296-2032 29/12/2020 за січень 2021 року на суму 775975,20 грн, від 05.01.2021 №0296-2032 05/01/2021 за січень 2021 року на суму 775975,20 грн, від 11.01.2021 №0296-2032 11/01/2021 за січень 2021 року на суму 775975,20 грн, від 15.01.2021 №0296-2032 15/01/2021 за січень 2021 року на суму 775975,20 грн, від 21.01.2021 №0296-2032 21/01/2021 за січень 2021 року на суму 775975,20 грн, від 16.02.2021 №0296-2032 16/02/2021 за лютий 2021 року на суму 846518,40 грн, від 19.02.2021 №0296-2032 19/02/2021 за лютий 2021 року на суму 846518,40 грн, від 04.03.2021 №0296-2032 04/03/2021 за березень 2021 року на суму 747757,92 грн, від 15.03.2021 №0296-2032 15/03/2021 за березень 2021 року на суму 747757,92 грн,від 19.03.2021 №0296-2032 19/03/2021 за березень 2021 року на суму 747757,92 грн, від 05.04.2021 №0296-2032 05/04/2021 за квітень 2021 року на суму 677214,72 грн, від 12.04.2021 №0296-2032 12/04/2021 за квітень 2021 року на суму 677214,72 грн, від 16.04.2021 №0296-2032 16/04/2021 за квітень 2021 року на суму 677214,72 грн, від 21.04.2021 №0296-2032 21/04/2021 за квітень 2021 року на суму 677214,72 грн, від 11.05.2021 №0296-2032 11/05/2021 за травень 2021 року на суму 648997,44 грн, від 14.05.2021 №0296-2032 14/05/2021 за травень 2021 року на суму 648997,44 грн, від 20.05.2021 №0296-2032 20/05/2021 за травень 2021 року на суму 64899,44 грн, від 05.07.2021 №0296-2032 05/07/2021 за липень 2021 року на суму 564345,60 грн, від 09.07.2021 №0296-2032 09/07/2021 за липень 2021 року на суму 564345,60 грн, від 15.07.2021 №0296-2032 15/07/2021 за липень 2021 року на суму 564345,60 грн, від 21.07.2021 №0296-2032 21/07/2021 за липень 2021 року на суму 564345,60 грн , від 30.08.2021 №0296-2032 30/08/2021 за вересень 2021 року на суму 578454,24 грн, від 03.09.2021 №0296-2032 03/09/2021 за вересень 2021 року на суму 578454,24 грн, від 10.09.2021 №0296-2032 10/09/2021 за вересень 2021 року на суму 578454,24 грн, від 15.09.2021 №0296-2032 15/09/2021 за вересень 2021 року на суму 578454,24 грн, від 20.09.2021 №0296-2032 20/09/2021 за вересень 2021 року на суму 578454,24 грн, від 29.09.2021 №0296-2032 29/09/2021 за жовтень 2021 року на суму 599617,20 грн, від 05.10.2021 №0296-2032 05/10/2021 за жовтень 2021 року на суму 599617,20 грн, від 08.10.2021 №0296-2032 08/10/2021 за жовтень 2021 року на суму 599617,20 грн, від 13.10.2021 №0296-2032 13/10/2021 за жовтень 2021 року на суму 599617,20 грн, від 20.10.2021 №0296-2032 20/10/2021 за жовтень 2021 року на суму 599617,20 грн, від 29.11.2021 №0296-2032 29/11/2021 за грудень 2021 року на суму 888844,32 грн, від 06.12.2021 №0296-2032 06/12/2021 за грудень 2021 року на суму 888844,32 грн, від 10.12.2021 №0296-2032 10/12/2021 за грудень 2021 року на суму 888844,32 грн, від 15.12.2021 №0296-2032 15/12/2021 за грудень 2021 року на суму 888844,32 грн, від 20.12.2021 №0296-2032 20/12/2021 за грудень 2021 року на суму 888844,32 грн, від 28.02.2022 №0296-2032 28/02/2022 за березень 2022 року на суму 879308,16 грн, від 04.03.2022 №0296-2032 04/03/2022 за березень 2022 року на суму 879308,16 грн, від 10.03.2022 №0296-2032 10/03/2022 за березень 2022 року на суму 879308,16 грн, від 15.03.2022 №0296-2032 15/03/2022 за березень 2022 року на суму 879308,16 грн, від 21.03.2022 №0296-2032 21/03/2022 за березень 2022 року на суму 879308,16 грн, від 30.03.2022 №0296-2032 30/03/2022 за квітень 2022 року на суму 630447,36 грн, від 05.04.2022 №0296-2032 05/04/2022 за квітень 2022 року на суму 630447,36 грн, від 11.04.2022 №0296-2032 11/04/2022 за квітень 2022 року на суму 630447,36 грн, від 15.04.2022 №0296-2032 15/04/2022 за квітень 2022 року на суму 630447,36 грн, від 20.04.2022 №0296-2032 20/04/2022 за квітень 2022 року на суму 630447,36 грн, від 28.06.2022 №0296-2032 28/06/2022 за липень 2022 року на суму 539198,40 грн, від 05.07.2022 №0296-2032 05/07/2022 за липень 2022 року на суму 539198,40 грн, від 11.07.2022 №0296-2032 11/07/2022 за липень 2022 року на суму 539198,40 грн, від 15.07.2022 №0296-2032 15/07/2022 за липень 2022 року на суму 539198,40 грн, від 20.07.2022 №0296-2032 20/07/2022 за липень 2022 року на суму 539198,40 грн, від 29.08.2022 №0296-2032 29/08/2022 за вересень 2022 року на суму 207384,00 грн, від 05.09.2022 №0296-2032 05/09/2022 за вересень 2022 року на суму 207384,00 грн, від 09.09.2022 №0296-2032 09/09/2022 за вересень 2022 року на суму 207384,00 грн, від 15.09.2022 №0296-2032 15/09/2022 за вересень 2022 року на суму 207384,00 грн, від 20.09.2022 №0296-2032 20/09/2022 за вересень 2022 року на суму 207384,00 грн , від 29.09.2022 №0296-2032 29/09/2022 за жовтень 2022 року на суму 186645,60 грн, від 05.10.2022 №0296-2032 05/10/2022 за жовтень 2022 року на суму 186645,60 грн, від 10.10.2022 №0296-2032 10/10/2022 за жовтень 2022 року на суму 186645,60 грн, від 14.10.2022 №0296-2032 14/10/2022 за жовтень 2022 року на суму 186645,60 грн, від 20.10.2022 №0296-2032 20/10/2022 за жовтень 2022 року на суму 186645,60 грн, від 28.11.2022 №0296-2032 28/11/2022 за грудень 2022 року на суму 203564,82 грн, від 05.12.2022 №0296-2032 05/12/2022 за грудень 2022 року на суму 145168,80 грн, від 09.12.2022 №0296-2032 09/12/2022 за грудень 2022 року на суму 145168,80 грн, від 15.12.2022 №0296-2032 15/12/2022 за грудень 2022 року на суму 145168,80 грн з ПДВ, від 20.12.2022 №0296-2032 20/12/2022 за грудень 2022 року на суму 145168,80 грн, від 27.02.2023 №0296-2032 27/02/2023 за березень 2023 року на суму 136900,80 грн, від 06.03.2023 №0296-2032 06/03/2023 за березень 2023 року на суму 136900,80 грн, від 10.03.2023 №0296-2032 10/03/2023 за березень 2023 року на суму 136900,80 грн, від 15.03.2023 №0296-2032 15/03/2023 за березень 2023 року на суму 136900,80 грн, від 20.03.2023 №0296-2032 20/03/2023 за березень 2023 року на суму 136900,80 грн , від 29.03.2023 №0296-2032 29/03/2023 за квітень 2023 року на суму 154890,00 грн, від 05.04.2023 №0296-2032 05/04/2023 за квітень 2023 року на суму 154890,00 грн, від 10.04.2023 №0296-2032 10/04/2023 за квітень 2023 року на суму 154890,00 грн, від 14.04.2023 №0296-2032 14/04/2023 за квітень 2023 року на суму 154890,00 грн, від 20.04.2023 №0296-2032 20/04/2023 за квітень 2023 року на суму 154890,00 грн, від 27.09.2023 №0296-2032 27/09/2023 за жовтень 2023 року на суму 350750,58грн, від 28.11.2023 №0296-2032 28/11/2023 за грудень 2023 року на суму 1748,69 грн з ПДВ, від 05.12.2023 №0296-2032 05/12/2023 за грудень 2023 року на суму 1748,69 грн, від 11.12.2023 №ПР-0003336/0296-2032 за грудень 2023 року на суму 1748,69 грн, від 15.12.2023 №ПР-0004201/0296-2032 за грудень 2023 року на суму 1748,69 грн, від 20.12.2023 №ПР-0004607/0296-2032 за грудень 2023 року на суму 1748,69 грн.
Також позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на оплату фактичної вартості послуги з передачі електричної енергії: від 04.03.2022 №0296-2032 04/03/2022 за лютий 2022 року на суму 12196746,20 грн (заборгованість станом на 28.02.2022: 18570112,14 грн); від 04.04.2022 №0296-2032 04/04/202 за березень 2022 року на суму 6927760,40 грн (заборгованість станом на 31.03.2022: 31138946,56 грн); від 04.05.2022 №0296-2032 04/05/2022 за квітень 2022 року на суму 44201523,85 грн (заборгованість станом на 30.04.2022: 38066706,96 грн); від 06.06.2022 №0296-2032 06/06/2022 за травень 2022 року на суму 5543686,64 грн (заборгованість станом на 31.05.2022: 17471109,81 грн); від 06.07.2022 №0296-2032 06/07/2022 за червень 2022 року на суму 5882755,33 грн (заборгованість станом на 30.06.2022: 11548137,65 грн); від 05.08.2022 №0296-2032 05/08/2022 за липень 2022 року на суму 6222030,17 грн, (заборгованість станом на 31.07.2023: 6838905,34 грн); від 05.09.2022 №0296-2032 05/09/2022 за серпень 2022 року на суму 5706961,73 грн, (заборгованість станом на 30.06.2022: 6509780,94 грн); від 05.10.2022 №0296-2032 05/10/2022 за вересень 2022 року на суму 2648547,94 грн (заборгованість станом на 30.09.2022: 1975153,90 грн); від 07.11.2022 №0296-2032 07/11/2022 за жовтень 2022 року на суму 1017824,08 грн (заборгованість станом на 31.10.2022: 2919645,02 грн); від 07.12.2022 №0296-2032 07/12/2022 за листопад 2022 року на суму 1103354,22 грн (заборгованість станом на 30.11.2022: 6976808,98 грн); від 06.01.2023 №0296-2032 06/01/2023 за грудень 2022 року на суму 1035950,27 грн (заборгованість станом на 30.12.2022: 6267033,11 грн); від 06.02.2023 №0296-2032 06/02/2023 за січень 2023 року на суму 1698747,26 грн, заборгованість станом на 31.01.2023: 5321383,98 грн, від 06.03.2023 №0296-2032 06/03/2023 за лютий 2023 року на суму 1966373,72 грн (заборгованість станом на 28.02.2023: 3017523,39 грн); від 06.04.2023 №0296-2032 06/04/2023 за березень 2023 року на суму 2047094,28 грн (заборгованість станом на 31.03.2023: 3890543,67 грн); від 05.05.2023 №0296-2032 05/05/2023 за квітень 2023 року на суму 1911772,68 грн (заборгованість станом на 30.04.2023 - 2605139,41 грн); від 06.06.2023 №0296-2032 06/06/2023 за травень 2023 року на суму 1757448,54 грн (заборгованість станом на 31.05.2023: 2362422,04 грн); від 06.06.2023 №0296-2032 06/06/2023 за травень 2023 року на суму 1757448,54 (заборгованість на 31.05.2023: 2362422,04 грн); від 07.07.2023 №0296-2032 07/07/2023 за червень 2023 року на суму 1585886,18 грн, (заборгованість станом на 30.06.2023: 1079024,81 грн); від 07.08.2023 №0296-2032 07/08/2023 за липень 2023 року на суму 1751448,31 грн (заборгованість станом на 31.07.2023: 4040954,63 грн); від 09.10.2023 №0296-2032 09/10/2023 за вересень 2023 року на суму 1584138,88 грн (заборгованість станом на 30.09.2023: 1325341,35 грн); від 07.11.2023 №0296-2032 07/11/2023 за жовтень 2023 року на суму 8742,28 грн (заборгованість станом на 31.10.2023: 76251,82 грн); від 07.12.2023 №0296-2032 07/12/2023 за листопад 2023 року на суму 220,62 грн (заборгованість станом на 30.11.2023: 114360,89 грн).
Матеріали справи містять докази направлення на адресу відповідача засобами поштового та електронного зв'язку актів приймання-передачі послуги, актів коригувань, рахунків.
Відповідно до інформації про надходження коштів на рахунки НЕК "Укренерго" за період з 01.07.2019 по 30.11.2023 наданої АТ "Ощадбанк" (довідка від 28.03.2025) відповідач перерахував позивачу кошти в рахунок оплати послуг щодо передачі електричної енергії: 04.07.2019 - 54199,08 грн, 01.08.2019 - 50941,25грн, 08.08.2019 - 235932,35 грн, 15.08.2019 - 50941,25 грн, 15.08.2019 - 50941,25 грн, 23.08.2019 - 50941,25 грн, 04.09.2019 - 19299,72 грн, 10.09.2019 - 19347,83 грн, 10.09.2019 - 62671,76 грн, 11.09.2019 - 55340,92 грн, 16.09.2019 - 19347,83 грн, 18.09.2019 - 19347,83 грн, 18.09.2019 - 62671,76 грн, 23.09.2019 - 19347,83 грн, 24.09.2019 - 62671,76 грн, 03.10.2019 - 19347,83 грн, 03.10.2019 - 111878,40 грн, 08.10.2019 - 19347,83 грн, 08.10.2019 - 111878,40 грн, 16.10.2019 - 19347,83 грн, 16.10.2019 - 111878,40 грн, 17.10.2019 - 105,92 грн, 17.10.2019 - 5510,08 грн, 17.10.2019 - 6071,99 грн, 17.10.2019 - 6273,26 грн, 17.10.2019 - 11828,22 грн, 17.10.2019 - 12521,33 грн, 17.10.2019 - 13721,70 грн, 17.10.2019 - 15546,08 грн, 17.10.2019 - 17408,10 грн, 17.10.2019 - 19435,74 грн, 17.10.2019 - 20100,25 грн, 17.10.2019 - 21600,49 грн, 17.10.2019 - 23627,87 грн, 17.10.2019 - 32129,52 грн, 17.10.2019 - 37840,74 грн, 17.10.2019 - 38244,73 грн, 17.10.2019 - 41820,40 грн, 17.10.2019 - 58888,36 грн, 17.10.2019 - 59874,25 грн, 17.10.2019 - 71616,29 грн, 22.10.2019 - 19347,83 грн, 22.10.2019 - 111878,40 грн, 28.10.2019 - 19347,83 грн, 09.12.2019 - 139848 грн, 11.12.2019 - 173877,22 грн, 13.12.2019 - 139848 грн, 17.12.2019 - 139848 грн, 21.12.2019 - 139848 грн, 03.01.2020 - 186480 грн, 03.01.2020 - 186480 грн, 13.01.2020 - 162120,46 грн, 13.01.2020 - 186480 грн, 16.01.2020 - 186480 грн, 21.01.2020 - 186480 грн, 31.01.2020 - 186480 грн, 05.02.2020 - 186480 грн, 14.02.2020 - 186480 грн, 19.02.2020 - 186480 грн, 21.02.2020 - 186480 грн, 04.03.2020 - 186480 грн, 05.03.2020 - 186480 грн, 12.03.2020 - 186480 грн, 17.03.2020 - 200000 грн, 19.03.2020 - 184793,96 грн, 24.03.2020 - 186480 грн, 24.03.2020 - 186480 грн, 30.03.2020 - 130536 грн, 07.04.2020 - 130536 грн, 13.04.2020 - 130536 грн, 16.04.2020 - 130536 грн, 24.04.2020 - 130536 грн, 29.04.2020 - 111888 грн, 05.05.2020 - 111888 грн, 13.05.2020 - 111888 грн, 18.05.2020 - 111888 грн, 21.05.2020 - 111888 грн, 29.05.2020 - 111888 грн, 05.06.2020 - 111888 грн, 12.06.2020 - 111888 грн, 17.06.2020 - 111888 грн, 25.06.2020 - 111888 грн, 30.06.2020 - 111888 грн, 03.07.2020 - 111888 грн, 10.07.2020 - 249259,09 грн, 14.07.2020 - 111888 грн, 16.07.2020 - 111888 грн, 21.07.2020 - 111888 грн, 03.08.2020 - 172965,60 грн, 07.08.2020 - 172965,60 грн, 12.08.2020 - 172965,60 грн, 12.08.2020 - 242553,42 грн, 18.08.2020 - 172965,60 грн, 25.08.2020 - 172965,60 грн, 31.08.2020 - 645738,24 грн, 09.09.2020 - 170000 грн, 14.09.2020 - 475738,24 грн, 15.09.2020 - 645738,24 грн, 24.09.2020 - 645738,24 грн, 28.09.2020 - 645738,24 грн, 20.10.2020 - 322623,96 грн, 20.10.2020 - 668800,32 грн, 21.10.2020 - 668800,32 грн, 21.10.2020 - 668800,32 грн, 22.10.2020 - 668800,32 грн, 30.10.2020 - 841765,92 грн, 05.11.2020 - 841765,92 грн, 16.11.2020 - 841765,92 грн, 18.11.2020 - 841765,92 грн, 23.11.2020 - 1034511,58 грн, 25.11.2020 - 841765,92 грн, 07.12.2020 - 1125936 грн,15.12.2020 - 1125936 грн,16.12.2020 - 1125936 грн, 18.12.2020 - 102811,04 грн, 21.12.2020 - 2809608,15 грн, 29.12.2020 - 1125936 грн, 04.01.2021 - 775975,20 грн, 15.01.2021 - 122312,68 грн, 15.01.2021 - 775975,20 грн, 16.01.2021 - 775975,20 грн, 18.01.2021 - 1000000 грн, 20.01.2021 - 775975,20 грн, 20.01.2021 - 1000000 грн, 21.01.2021 - 2855999,06 грн, 08.02.2021 - 15519,50 грн, 08.02.2021 - 846518,40 грн, 10.02.2021 - 1000000 грн, 15.02.2021 - 15519,50 грн, 15.02.2021 - 97937,59 грн, 16.02.2021 - 775975,20 грн, 16.02.2021 - 1000000 грн, 17.02.2021 - 15519,50 грн,17.02.2021 - 846518,40 грн, 17.02.2021 - 4987010,49 грн, 02.03.2021 - 15519,50 грн, 09.03.2021 - 15519,50 грн, 09.03.2021 - 747757,92 грн, 15.03.2021 - 15519,50 грн, 15.03.2021 - 747757,92 грн, 17.03.2021 - 15519,50 грн, 17.03.2021 - 69913,25 грн, 17.03.2021 - 747757,92 грн, 17.03.2021 - 1000000 грн, 19.03.2021 - 3000000 грн, 22.03.2021 - 1000000 грн, 23.03.2021 - 3407997,29 грн, 25.03.2021 - 15519,50 грн, 25.03.2021 - 747757,92 грн, 31.03.2021 - 430000 грн, 08.04.2021 - 15519,50 грн, 08.04.2021 - 677214,72 грн, 14.04.2021 - 15519,50 грн, 14.04.2021 - 57516,73 грн, 14.04.2021 - 677214,72 грн, 21.04.2021 - 773137,54 грн, 22.04.2021 - 700000 грн, 23.04.2021 - 700000 грн, 26.04.2021 - 700000 грн, 27.04.2021 - 700000 грн, 28.04.2021 - 700000 грн, 29.04.2021 - 700000 грн, 30.04.2021 - 15519,50 грн, 30.04.2021 - 15519,50 грн, 30.04.2021 - 15519,50 грн, 30.04.2021 - 677214,72 грн, 30.04.2021 - 677214,72 грн, 30.04.2021 - 1400000 грн, 19.05.2021 - 648997,44 грн, 20.05.2021 - 648997,44 грн, 25.05.2021 - 648997,44 грн, 25.05.2021 - 1086352,02 грн, 27.05.2021 - 1000000 грн, 31.05.2021 - 32665,05 грн, 31.05.2021 - 3000000 грн, 22.06.2021 - 578454,24 грн, 24.06.2021 - 14108,64 грн, 24.06.2021 - 51014,02 грн, 24.06.2021 - 565187 грн, 30.06.2021 - 2400000 грн, 05.07.2021 - 14108,64 грн, 05.07.2021 - 14108,64 грн, 05.07.2021 - 578454,24 грн, 05.07.2021 - 578454,24 грн, 05.07.2021 - 578454,24 грн, 05.07.2021 - 1100000 грн, 09.07.2021 - 16224,94 грн, 09.07.2021 - 564345,60 грн, 19.07.2021 - 16224,94 грн, 19.07.2021 - 564345,60 грн, 23.07.2021 - 500000 грн, 26.07.2021 - 16224,94 грн, 26.07.2021 - 48048,38 грн, 26.07.2021 - 500000 грн, 26.07.2021 - 564345,60 грн, 06.08.2021 - 800000 грн, 13.08.2021 - 500000 грн, 18.08.2021 - 15519,50 грн, 18.08.2021 - 33220,55 грн, 18.08.2021 - 564345,60 грн, 19.08.2021 - 564345,60 грн, 20.08.2021 - 503825,98 грн, 26.08.2021 - 500000 грн, 27.08.2021 - 500000 грн, 30.08.2021 - 500000 грн, 31.08.2021 - 500000 грн, 03.09.2021 - 200000 грн, 07.09.2021 - 300000 грн, 08.09.2021 - 578454,24 грн, 09.09.2021 - 65172,72 грн, 09.09.2021 - 578454,24 грн, 13.09.2021 - 0,03 грн, 13.09.2021 - 300000 грн, 14.09.2021 - 300000 грн, 20.09.2021 - 300000 грн, 21.09.2021 - 300000 грн, 22.09.2021 - 300000 грн, 23.09.2021 - 578454,24 грн, 24.09.2021 - 300000 грн, 27.09.2021 - 600000 грн, 29.09.2021 - 578454,24 грн, 30.09.2021 - 21162,96 грн, 30.09.2021 - 299617,20 грн, 30.09.2021 - 450000 грн, 08.10.2021 - 21162,96 грн, 08.10.2021 - 599617,20 грн, 18.10.2021 - 21162,96 грн, 18.10.2021 - 599617,20 грн, 19.10.2021 - 76885,03 грн, 19.10.2021 - 311002,80 грн, 20.10.2021 - 300000 грн, 21.10.2021 - 300000 грн, 22.10.2021 - 300000 грн, 25.10.2021 - 300000 грн, 26.10.2021 - 21162,96 грн, 26.10.2021 - 300000 грн, 26.10.2021 - 599617,20 грн, 27.10.2021 - 300000 грн, 28.10.2021 - 300000 грн, 29.10.2021 - 5000000 грн, 02.11.2021 - 23984,69 грн, 02.11.2021 - 747757,92 грн,11.11.2021 - 46126,08 грн, 11.11.2021 - 325501,25 грн, 11.11.2021 - 747757,92 грн, 17.11.2021 - 23984,69 грн, 17.11.2021 - 500000 грн, 17.11.2021 - 747757,92 грн, 18.11.2021 - 556726,24 грн, 19.11.2021 - 500000 грн, 23.11.2021 - 500000 грн, 24.11.2021 - 300000 грн, 25.11.2021 - 500000 грн, 26.11.2021 - 500000 грн, 29.11.2021 - 500000 грн, 30.11.2021 - 1000000 грн, 30.11.2021 - 3738789,60 грн, 01.12.2021 - 14108,64 грн, 01.12.2021 - 119923,44 грн, 09.12.2021 - 14108,64 грн, 09.12.2021 - 888844,32 грн, 28.12.2021 - 14108,64 грн, 28.12.2021 - 14108,64 грн, 28.12.2021 - 888844,32 грн, 28.12.2021 - 888844,32 грн, 05.01.2022 - 1127426,25 грн, 21.01.2022 - 2447381,45 грн, 21.01.2022 - 3995421,19 грн, 31.01.2022 - 1000000 грн, 10.02.2022 - 192453,84 грн, 21.02.2022 - 400000 грн, 08.04.2022 - 16590,72 грн, 06.05.2022 - 138433,80 грн, 06.05.2022 - 244680,77 грн, 17.05.2022 - 318884,83 грн, 17.05.2022 - 372088,22 грн, 17.05.2022 - 422680,74 грн, 17.05.2022 - 568885,46 грн, 17.05.2022 - 5000000 грн, 25.05.2022 - 66362,88 грн, 25.05.2022 - 40707387,88 грн, 30.05.2022 - 600000 грн, 30.05.2022 - 15400000 грн, 31.08.2022 - 3850000 грн, 07.10.2022 - 186645,60 грн, 07.10.2022 - 186645,60 грн, 14.10.2022 - 373394,04 грн, 17.10.2022 - 300000 грн, 18.10.2022 - 186645,60 грн, 18.10.2022 - 186645,60 грн, 18.10.2022 - 186645,60 грн, 31.10.2022 - 165907,20 грн, 31.10.2022 - 1000000 грн, 30.11.2022 - 3300000 грн, 07.03.2023 - 136900,80 грн, 07.03.2023 - 136900,80 грн, 13.03.2023 - 136900,80 грн, 16.03.2023 - 136900,80 грн, 21.03.2023 - 136900,80 грн, 22.03.2023 - 999760,52 грн, 28.03.2023 - 2000000 грн, 29.03.2023 - 154890 грн, 31.03.2023 - 1728356,93 грн, 06.04.2023 - 154890 грн, 11.04.2023 - 154890 грн,17.04.2023 - 154890 грн,20.04.2023 - 154890 грн, 28.04.2023 - 154890 грн, 28.04.2023 - 1000000 грн, 08.05.2023 - 154890 грн,11.05.2023 - 154890 грн, 16.05.2023 - 154890 грн, 22.05.2023 - 154890 грн, 30.05.2023 - 1700000 грн,08.06.2023 - 154890 грн, 08.06.2023 - 154890 грн, 12.06.2023 - 154890 грн, 15.06.2023 - 154890 грн,22.06.2023 - 154890 грн, 04.07.2023 - 174636 грн, 04.07.2023 - 500000 грн, 06.07.2023 - 174636 грн,11.07.2023 - 174636 грн, 20.07.2023 - 174636 грн, 21.07.2023 - 174636 грн, 25.07.2023 - 220974,85 грн, 31.07.2023 - 174636 грн,31.07.2023 - 1000000 грн, 31.07.2023 - 2000000 грн, 15.08.2023 - 174636 грн, 15.08.2023 - 174636 грн, 16.08.2023 - 174636 грн, 31.08.2023 - 174636 грн, 16.10.2023 - 258797,53 грн, 30.11.2023 - 8742,28 грн.
Відповідачем у матеріали справи надано акти звірки розрахунків від 16.01.2024 в тому числі щодо договору від 01.01.2019 (станом на 31.12.2023 заборгованість становить 172217,21 грн), накази по підприємству про регламент і режим роботи за 2020-2021роки, від 06.12.2022 року, про час простою, неробочі дні та його оплату, довідку від 21.01.2025 про внесення товариства 11.11.2024 до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, сертифікат Хмельницької ТПП від 06.02.2024 №6800-24-0263 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), пожежа, вибухи, неможливість здійснювати господарську діяльність внаслідок ракетного удару, який відбувся 08.01.2024 року, для ДП "Новатор" щодо зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0296-01024 від 31.07.2019, укладеним з ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".
За порушення термінів виконання грошових зобов'язань щодо оплати послуг з передачі електричної енергії, наданих за період липень 2019 - листопад 2023 року, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3553080,63 грн інфляційних втрат, 400956,71 грн 3% річних, 1072016,97 грн пені, 1707024,24 грн штрафних санкцій (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог).
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
За змістом ч.1. ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як слідує з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли із договору про надання послуг з передачі електричної енергії, укладеного для забезпечення функціонування ринку електричної енергії.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з наведеними у ст. 1 цього Закону визначеннями учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - це виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом; оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії; передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг, та має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
За приписами ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються регулятором.
Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком №6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 (зі змінами).
Між приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператором системи передачі (ОСП) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новатор" як користувачем системи передачі (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0296-2032 з подальшими змінами, відповідно до якого ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору від 01.01.2019 № 0296-2032 на протязі липня 2019 - листопада 2023 років надавались послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг, актами коригування, рахунками - фактурами. Відповідачем не подано доказів у підтвердження неналежного надання послуг з боку позивача.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Сторони у договорі узгодили, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги (п. 4.1 договору), розрахунковим періодом є 1 календарний місяць (п. 6.1 договору в редакції від 01.01.2019, п. 5.1 договору в редакції від 22.12.2021).
Згідно з п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі неменше 1/5 від планової вартості послуги. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послугу кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг на 5 днів наперед.
Відповідно до п. 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з OCП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі та отримання акта приймання-передачі послуги, який OCП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем aбo самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком".
Згідно зі змінами, внесеними до договору додатковою угодою від 22.12.2021, користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця ( п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 5.5 договору (в редакції додаткової угоди від 22.12.2021) користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються адміністратором комерційного обліку протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
З огляду на вказані вище умови договору вбачається, що оплата за договором здійснюється на умовах поетапної оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (п'ятьма платежами), остаточний розрахунок відповідачем проводиться за фактом наданих послуг, а також з врахуванням коригування обсягів та вартості наданої послуги.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).
За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, згідно з наявною в матеріалах справи інформацією про надходження коштів на рахунки позивача за період з 01.07.2019 по 30.11.2023, оплатив отримані послуги з передачі електричної енергії за вказані періоди, що визнається сторонами.
Однак оплату наданих послуг з передачі електричної енергії відповідачем проведено з порушенням строків оплати, визначених умовами договору, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача, 3553080,63 грн інфляційних втрат, 400956,71 грн 3% річних, 1072016,97 грн пені, 1707024,24 грн штрафних санкцій.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд України неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду України від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 20.08.2025 у справі № 910/15292/24).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, 27.08.2025 у справі №920/1114/24).
З приводу стягнення з відповідача 3553080,63 грн інфляційних втрат, суд враховує, що Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Крім того, у постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до статті 625 ЦК України, не погодився з визначенням судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня до жовтня 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100 %, а не 99,99 % (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня до жовтня 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2 %, а не 101,19 %, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України. Цей правовий висновок також застосував Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі №910/18308/21, від 06.05.2025 у справі № 910/6632/23.
Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що позивачем при розрахунку не враховано вищенаведені роз'яснення та методику Верховного Суду щодо нарахування інфляційних нарахувань, зокрема здійснювалось нарахування інфляційних втрат на суми заборгованості, які проіснувала 15 та менше 15 днів, зокрема здійснено нарахування на заборгованість в сумі 186480,00 грн за березень 2020 року в сумі 1491,84 грн без врахування, що така заборгованість існувала з 04.03.2020 по 18.03.2020, при цьому правомірним буде нарахування на суму 141205,31 грн, яка проіснувала з 04.03.2020 по 23.03.2020 - в розмірі 1129,64 грн; здійснено нарахування інфляційних втрат за березень 2020 року на суму боргу 186480,00 грн, яка проіснувала з 11.03.2020 по 23.03.2020 (13 днів), здійсненого нарахування інфляційних втрат за квітень 2020 на суму заборгованості, яка проіснувала з 13.04.2020 по 23.04.2020. Такі ж помилки допущено при визначенні інфляційних втрат на заборгованість, яка проіснувала у періоди 11.11.2020-22.11.2020, 06.01.2021-20.01.2021, 12.01.2021-20.01.2021, 11.02.2021-16.02.2021, 16.02.2021-16.02.2021, 11.03.2021-22.03.2021, 11.05.2022-24.05.2022, 11.08.2022-17.08.2022., 14.10.2022-16.10.2022, 11.10.2022-17.10.2022
Також всупереч наведеним висновкам Верховного Суду позивач нарахував інфляційні втрати: за період грудень 2021 - січень 2022, застосувавши сукупний індекс інфляції 101,907800, а не 101,9, що призвело до нарахування більшої суми інфляційних втрат - 5313,17 грн, замість 5291,45 грн; за період березень 2022 - травень 2022, застосувавши сукупний індекс інфляції 110,648467, а не 110,6, що призвело до нарахування більшої суми інфляційних втрат - 49630,30 грн, тоді коли правильним є нарахування 49404,40 грн; за період грудень 2021 - січень 2022, застосувавши сукупний індекс інфляції 101,907800, а не 101,9, що призвело до нарахування більшої суми інфляційних втрат - 16957,37 грн, тоді коли правильним є нарахування 16888 грн; за період березень 2022 - травень 2022, застосувавши сукупний індекс інфляції 110,648467, а не 110,6, що призвело до нарахування більшої суми інфляційних втрат 496940,91 грн, тоді коли правильним є нарахування 494679,08 грн; за період березень 2022 - травень 2022, застосувавши сукупний індекс інфляції 110,648467, а не 110,6, що призвело до нарахування більшої суми інфляційних втрат 1339422,31 грн, тоді коли правильним є нарахування 1333325,00 грн.
Водночас позивачем здійснювалось нарахування інфляційних втрат на більші суми заборгованості, зокрема здійснено нарахування інфляційні втрат за березень 2020 в розмірі 1491,84 грн на борг в сумі 186480,00 грн, який існував в період з 04.03.2020-18.03.2020, в той час як можливо здійснення нарахувань на борг в сумі 141205,31 грн, який існував з 04.032020-25.03.2020, та відповідно нарахування становлять 1129,64 грн; за травень 2020 в розмірі 335,66 грн на суму боргу 111888,00 грн, яка проіснувала в період 06.05.2020-20.05.2020, замість суми боргу 96425,88 грн, яка існувала в період 06.05.2020-28.05.2020, нарахування становлять 289,28 грн. Така ж помилка допущена при нарахуванні інфляційних втрат за жовтень 2020, де взято за суму боргу - 668800,32 грн (05.10.2020-19.10.2020) замість 514165,32 грн (05.10.2020-20.10.2020), нарахування становлять 5141,65 грн замість 6688,00 грн.
Допущено арифметичну помилку при здійсненні інфляційних нарахувань за листопад 2021 на борг в сумі 124754,24 грн, замість 998,03 грн нараховано 5671,44 грн.
Отже, враховуючи зазначене, вищенаведені висновки Верховного Суду, провівши перевірку та перерахунок здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат, з використанням ІПС "Законодавство" з врахуванням періодів існування та сум заборгованості, суд вважає, що правомірним є нарахування інфляційних втрат у загальній сумі 3441173,01 грн. Решта заявлених до стягнення інфляційних втрат у сумі 111907,62 грн нараховані необґрунтовано.
Також, здійснивши із використанням ІПС "Законодавство" перевірку нарахованих до стягнення сум 3% річних, суд зазначає, що правильним буде нарахування 3% річних в загальній сумі 400216,87 грн, оскільки позивачем при проведенні розрахунку 3 % річних допущені помилки, зокрема при нарахуванні 3% річних на заборгованість 11888,00 грн за період 21.05.2020-17.06.2020 зазначено кількість днів 28 замість 27, у періоді 05.03.2021-22.03.2021 вказано 20 днів замість 18, у періоді 11.11.2021-29.11.2011 зазначено 26 днів замість 19, у періоді 23.03.2021-24.03.2021 вказано 3 дні замість 2, у періоді 02.11.2021-10.11.2021 зазначено 10 днів замість 9. Отже, решта нарахувань в сумі 739,84 грн нараховані необґрунтовано.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1072016,97 грн пені та 1707024,24 грн штрафу
Судом враховується, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п. 6.7 договору № 0296-2032 від 01.01.2019 (п. 5.7 в редакції від 22.01.2021) сторони погодили, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Суд, здійснивши з використанням ІПС "Законодавство" перевірку наданого позивачем розрахунку пені, зазначає, що правомірним буде нарахування пені в загальному розмірі 1024870,05 грн. Решта заявлених до стягнення 47146,92 грн пені нарахована необґрунтовано з огляду на те, що позивач під час здійснення такого нарахування допустив помилки у визначенні кількості днів прострочення, про що суд зазначав вище (аналізуючи розрахунок 3% річних).
При цьому суд вважає хибними посилання відповідача на недотримання позивачем положень 6 ст. 232 ГК України (діяв в періоди, в які здійснювалось нарахування), якими було передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше невстановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, адже в договорі сторони узгодили інший строк нарахування пені - до повного виконання користувачем своїх зобов'язань (п. 6.7 договору).
Щодо заявленого позивачем до стягнення штрафу в сумі 1707024,24 грн, то суд за результатами перевірки його розрахунку зазначає про його обґрунтованість.
З приводу доводів відповідача про застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) (п. 16) щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, суд звертається до правових висновків Верховного Суду сформованих у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2025 у справі № 908/948/23 щодо застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" до позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов'язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану.
Так, у постанові від 04.07.2025 у справі №908/948/23 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що положеннями підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами НКРЕКП №332, №413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної дії у часі, що дозволило б її застосовувати до початку запровадження воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди. Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, у якій йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.
У зв'язку із цим Об'єднана палата не знайшла підстав для відступу від висновків щодо застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22 від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22, від 02.10.2024 у справі №910/4273/22, про те, що настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.
Водночас, нарахування штрафних санкцій здійснено на заборгованість (та відповідно періоди) яка виникла до введення воєнного стану.
Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача та відповідно суд вважає обґрунтованими з цього приводу доводи позивача.
Щодо аргументів відповідача про відсутність доказів, які б підтверджували позовні вимоги, суд звертає увагу на обставини, які встановлено судом, визнання сторонами здійснення відповідних оплат за послуги у відповідні періоди, відсутність заперечень щодо здійснення оплат та їх зарахування за відповідні періоди, обмін інформацією щодо отриманих послуг за допомогою "Системи управління ринком" та сервісу електронного документообігу.
З приводу посилань відповідача на наявність об'єктивних і незалежних від нього обставин, які зумовили невиконання зобов'язань за договором, то суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач зобов'язаний надати не лише документ уповноваженого органу, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об'єктивно унеможливили виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №927/25/21).
Відповідач як на форс-мажорні обставини посилається на введення воєнного стану на території України, що засвідчено як форс-мажорна обставина відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, внаслідок чого він опинився у скрутному фінансовому становищі та не мав можливості виконати свої договірні зобов'язання.
Суд звертає увагу, що загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (адресований всім, кого це стосується) щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання відповідача (оплату отриманого товару), тоді як доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим.
Відповідач не надав доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв'язку, зокрема, не підтверджено неможливості виконувати свої зобов'язання за договором про надання послуг з постачання від 01.01.2019 у передбачені ним строки саме внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутності такого прибутку тощо.
При цьому також зважається на те, що обставини, засвідчені Торгово-промисловою палатою України у листі від 28.02.2022, стосуються не лише відповідача, а також позивача, та ставлять їх в однакові умови здійснення діяльності.
З приводу долученого до матеріалів справи сертифікату Хмельницької торгово-промислової палати (обставини непереборної сили) №6800-24-0263 від 06.02.2024, суд зазначає, що цей сертифікат виданий для підтвердження форс-мажорних обставин щодо виконання зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 41.07.2029, вказані у ньому форс-мажорні обставини мали місце, починаючи з 08.01.2024. Разом з тим, строки оплати послуг за договором надання послуг з постачання від 01.01.2019 настали ще до цієї дати.
Окрім того суд враховує, що за умовами п. 10.1 договору, якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Однак доказів про дотримання відповідачем вимог п. 10.1 договору суду не подано.
Разом з тим відповідач просить зменшити розмір 3% річних, інфляційних нарахувань, штрафних санкцій на 99%.
Як визначено ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило ч.3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20, від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц).
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/2269/22 від 19.01.2024).
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
Положеннями ст. 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з п.п. 3, 6 ч. 1 цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин. Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання), причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора чи вжиття інших заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення порушення та його наслідків), поведінки кредитора, майнового стану кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативних наслідків стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статусу боржника, предмета діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення); майнових, а також інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
При вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Зокрема, у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Суд враховує, що згідно з п. 1.1 статуту ТОВ "Новатор", затвердженого наказом АТ "Українська оборонна промисловість" №75 від 08.02.2024, товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор" створене шляхом перетворення Державного підприємства "Новатор" - учасника Державного концерну "Укроборонпром" відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно - промислового комплексу державної форми власності". З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного підприємства "Новатор".
Єдиним засновником товариства є держава в особі акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" (п. 1.3 статуту).
Згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 (із змінами) "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" та від 09.06.2010 №405 "Про затвердження переліку суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки", відповідач є підприємством оборонно-промислового комплексу, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та є суб'єктом літакобудування.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ "Новатор" є виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.
Також згідно з довідкою №081/202 від 21.01.2025, ТОВ "Новатор" 11 листопада 2024 року внесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури з присвоєнням унікального реєстраційного номера UA8006099462.
Окрім того, у зв'язку із встановленням карантину щодо запобігання поширенню хвороби COVID-19, на ДП "Новатор" відповідно до наказів №79 від 24.03.2020, №186 від 28.05.2020, №223 від 23.06.2020, №291 від 31.07.2020, №329 від 02.09.2020, №355 від 24.09.2020, №6 від 14.01.2021 № 26 від 28.01.2021, №73 від 26.02.2021, №133 від 31.03.2021, №167 від 22.04.2021, №203 від 28.05.2021 введено на підприємстві 3-х денний робочий тиждень. У зв'язку із запровадженням воєнного стану, на ДП "Новатор" відповідно до наказу №64 від 01.03.2022 було встановлено початок простою, починаючи з 01.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні згідно регламенту роботи підприємства в І та ІІ кварталі 2022 для всіх працівників (крім працівників, які знаходяться в відпустках та на лікарняному), який продовжено на підставі наказу ДП "Новатор" №164 від 08.06.2022. Також відповідно до наказів ДП "Новатор" №169 від 13.06.2022 на підприємстві на час воєнного стану був введений 3-х денний робочий тиждень з вихідними днями - четвер, п'ятниця, субота, неділя для всіх категорій працівників підприємства. А на підставі наказів №358 від 09.12.2022, №450 від 06.12.2023, №11 від 16.01.2024 встановлювались додатково неробочі дні 26, 27, 28 грудня 2022 року, 2, 3, 4 січня 2023 року, з 25 грудня 2023 по 05 січня 2024 року, з 16 січня по 04 лютого 2024 року для всіх категорій працівників підприємства.
Разом з тим, відповідач сплатив основний борг, а періоди прострочення ним виконання зобов'язання є незначними.
Суд також враховує, крім штрафних санкцій позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втратити, що забезпечить відшкодування позивачу матеріальних втрат зокрема від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Будь-яких доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану позивача, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків саме в результаті не виконання відповідачем обов'язку зі сплати послуг з передачі електричної енергії відповідно до договору від 01.01.2019 №0296-2032 позивачем не подано. Натомість стягнення з відповідача штрафу та пені у заявленому позивачем розмірі значно погіршить фінансово-економічне становище відповідача, враховуючи економічну ситуацію в країні, зважаючи на місце та специфіку покладених на відповідача завдань щодо ресурсного забезпечення Збройних Сил України в умовах війни.
При цьому суд ще раз звертає увагу, що штраф та пеня є лише фінансовими санкціями за невиконання зобов'язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення. Тому оскільки штраф та пеня не є основним боргом, то будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, а, відповідно, при зменшенні їх розміру не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
З огляду на викладене, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, за можливе скористатись правом, наданим ст.551 ЦК України, та зменшити розмір пені та штрафу на 90% - відповідно до 102487,70 грн пені та 170702,42 грн штрафу відповідно.
Таке зменшення розміру штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
З приводу аргументів відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань на 99% з посиланням на висновки, викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, судом враховується таке.
Як убачається з аналізу змісту ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
При цьому за ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України. Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст.625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів.
Отже, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи №902/417/18, а саме: встановлення відсотків річних на рівні 40% та 96%, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у справі №924/567/25, яка розглядається, відсотки річних нараховані за встановленою у ст. 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%. З огляду на наведене, порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних судом не встановлено. Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.09.2022 у справі №910/9911/21, 21.06.2022 у справі №910/9905/21.
З приводу посилань відповідача на зменшення судом суми 3% річних у справі №924/503/24 суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, як то передбачено положеннями ст. 236 ГПК України.
Велика Палата Верховного Суду у вищенаведеній постанові виснувала, що суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
З приводу можливості зменшення інфляційних нарахувань суд зауважує, що інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 зазначено, що інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу.
Позбавлення кредитора можливості реалізувати право на стягнення інфляційних втрат порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані. (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/15410/21, від 20.02.2023 у справі №910/15411/21).
Оскільки нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим, суд вважає, що зменшення розміру інфляційних втрат робить кредитора уразливим від знецінення грошових коштів, виплату яких затримує боржник.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат, висновки про що викладено зокрема в постановах Верховного Суду від 05.10. 2023 у справі № 904/4334/22, від 24 .01. 2024 у справі № 917/991/22, від 01.10. 2024 у справі №910/18091/23 , від 05.11.2024 у справі № 902/43/24, від 13.03.2024 у справі № 712/4975/22.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за порушення грошового зобов'язання.
Щодо заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулись у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту зі спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22.10.1996; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29.01.2013).
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.
Положеннями статті 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 Цивільного кодексу України).
Як зазначала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Таким чином, з огляду на вищенаведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.
Аналогічного висновку можна дійти і щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) з тією різницею, що звернення до суду з позовом про її стягнення мало б обмежуватися останнім роком, який передував поданню відповідного позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 зазначила, що установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон №2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХнабрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Разом з тим Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (набрав чинності з 04.09.2025) п.19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.
Позовна заява у цій справі надійшла 03.06.2025, нарахування розпочались здійснюватись з 03.07.2019 року. З урахуванням викладеного, оскільки позовна давність за вимогами позивача станом на час його звернення до суду з цим позовом не спливла, оскільки спочатку була перервана і на час звернення - зупинена, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності до позовних вимог не підлягає задоволенню.
Згідно із ст. ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ГПК України) .
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення 400216,87 грн 3% річних, 3441173,01 грн інфляційних втрат, 170702,42 грн штрафних санкцій та 102487 грн пені. У задоволенні решти позову суд відмовляє.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.
Водночас, суд зважає на те, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" про стягнення 6733078,55 грн, з яких 3553080,63 грн інфляційних втрат, 400956,71 грн 3% річних, 1072016,97 грн пені, 1707024, 24 грн штрафних санкцій задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 17, 29018, код 22987900) на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, 01032, код 00100227) 3441173,01 грн (три мільйони чотириста сорок одну тисячу сто сімдесят три гривні 01 коп.) інфляційних втрат, 400216,87 грн (чотириста тисяч двісті шістнадцять гривень 87 коп.) 3% річних, 102487 грн (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 70 коп.) пені, 170702,42 грн (сто сімдесят тисяч сімсот дві гривні 42 коп.) штрафних санкцій, 78879,41 грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 41 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 03.11.2025.
Суддя В.В. Виноградова