29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
про відмову у відкритті провадження
у справі про неплатоспроможність
"31" жовтня 2025 р.Справа № 924/1033/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники учасників провадження: не з'явилися
Обставини справи:
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.09.2025 №924/790/25 (суддя Заверуха С.В.) відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
06.10.2025 фізична особа ОСОБА_1 повторно звернувся до Господарського суду Хмельницької області з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 заяву ОСОБА_1 передано на розгляд судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 10.10.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи прийнято до розгляду. Підготовче засідання по справі призначено на 10:00 год. 28 жовтня 2025, викликано для участі у судовому засіданні боржника, або уповноваженого представника. Зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 до дати підготовчого засідання надати суду з Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Пенсійного фонду України відомості про доходи, в тому числі з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів, щодо себе, дружини боржника ОСОБА_2 та матері боржника ОСОБА_3 за 2022-2025 роки. Вказаною ухвалою вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом заборони боржнику відчужувати майно.
16.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 та його представниці - адвоката Гарманчук Олександри Романівни надійшли заяви про участь в судовому засіданні у справі №924/1033/25, призначеному на 10:00 год. 28.10.2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 17.10.2025 вищевказані клопотання ОСОБА_1 та адвоката Гарманчук О.Р. задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 10:00 год. 28.10.2025 визначено провести в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гарманчук О.Р.
У підготовчому засіданні 28.10.10.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 11:00 год. 03.11.2025.
Боржник та представник боржника в підготовче засідання 31.10.2025 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції від 28.10.2025, При цьому, в судовому засіданні 28.10.2025 подану заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підтримали, просили відкрити провадження у справі.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявними матеріалами справи.
При вирішенні питання про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених четвертою Книгою Кодексу (ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Так, в обґрунтування поданої заяви про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, фізична особа ОСОБА_1 повідомляє, що з 2011 року останній перебуває в кредитних відносинах з банківськими установами та за ним рахується загальна поточна заборгованість у розмірі 500 758,36 грн. та загальна поточна прострочена заборгованість у сумі 79 598,30 грн. При цьому, у зв'язку з втратою роботи наприкінці 2011 та нестабільним неофіційним доходом та залежністю від азартних ігор фізичною особою втрачено платоспроможність. Як на підставу для звернення до суду з заявою про свою неплатоспроможність та відкриття провадження у справі заявник посилається на наявність обставин визначених в п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
У ч. ч. 3, 4 ст. 119 КУзПБ за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Згідно кредитного звіту УБКІ станом на 02.07.2025 за ОСОБА_1 рахується загальна поточна заборгованість у розмірі 500 758,36 грн. та загальна поточна прострочена заборгованість у сумі 79 598,30 грн.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 визначив кредиторами: АТ «Таскомбанк», АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Укрсиббанк», АТ «Ідея Банк», АТ «Банк Восток», АТ «А-Банк», АТ «Приватбанк», АТ "Сенс Банк", АТ «ПУМБ».
Як вбачається зі змісту кредитного звіту УБКІ станом на 02.07.2025 ОСОБА_1 видано кредити: більшість АТ "Таскомбанк" 19.11.2024 з терміном кредиту до 19.11.2025, 27.11.2024 з терміном кредиту до 27.11.2025, 20.12.2024 з терміном кредиту до 20.12.2025, 04.02.2025 з терміном кредиту до 04.02.2026 та 11.01.2025 з терміном кредиту до 11.01.2026, АТ "Банк Кредит Дніпро" 14.01.2025 з терміном кредиту до 14.01.2030, відкрито кредитну картку в АТ "Укрсиббанк" 02.01.2025 з терміном кредиту до 05.01.2027, АТ "Банк Альянс" 01.01.2025 з терміном кредиту до 31.12.2025, АТ "Ідея Банк" 25.12.2024 з терміном кредиту до 25.12.2025, АТ "Банк Восток" 09.10.2024 з терміном кредиту до 08.10.2025, АТ "Акцент-Банк" 08.04.2024 з терміном кредиту до 07.04.2026, 03.05.2024 з терміном кредиту до 02.05.2026, 15.06.2024 з терміном кредиту до 14.06.2026, 09.10.2024 з терміном кредиту до 08.10.2026, АТ "ПУМБ" 09.07.2023 з терміном кредиту до 08.07.2025.
Також у вищевказаному звіті відображено, що заявник закрив 42 кредити перед АТ "ТАСКОМБАНК", АТ "А-БАНК", АТ "ПУМБ".
Судом враховується, що Господарський суд Хмельницької області приймаючи ухвалу від 02.09.2025 у справі №924/790/25 відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з підстав наявності стабільно високих доходів у заявника та членів його родини у 2022-2025 роках, відтак встановлено відсутність встановленої обставини неплатоспроможності ОСОБА_1 .
У вищевказаній ухвалі вказано, що в деклараціях про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, ОСОБА_1 задекларовано доходи (боржника та членів його родини), а саме: 2022 рік - 2078352,64 грн (дружина); 2023 рік - 239146,00 грн (боржник), 2088601,85 грн (дружина); 2024 рік - 2801211,00 грн (боржник); 2025 рік - 226226,00 грн (боржник).
При цьому, при повторному зверненні 06.10.2025 до господарського суду з заявою про неплатоспроможність заявник додав декларації про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, за змістом яких ОСОБА_1 задекларував доходи (боржника та членів його родини), а саме: 2022 рік - 221,92 ( ОСОБА_1 ) та 27 400,00 грн (матір); 2023 рік - 257 970,00 грн (боржник), 32 200,00 грн (матір); 2024 рік - 2 802 791,38 грн (боржник) та 35 320,00 грн. (матір); 2025 рік - 258 833,93 грн (боржник) та 25 898,00 грн. (матір).
У вищевказаних деклараціях та доданій інформації з додатку "Реєстр нерухомості" від 19.09.2025 відображено, що нерухоме майно у власності заявника відсутнє.
За змістом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплаченого доходу та утримання податків за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2025 року надано інформацію про суми доходу ОСОБА_1 , з якої вбачається, що сума виплаченого доходу у 2023 році склала - 46 558,23 грн. (виграші та призи, додаткове благо), у 2024 - 2 802 791,38 грн. (виграші та призи, додаткове благо), у 2025 - 250 833,93 грн. (виграші та призи, заробітна плата).
У наданих відомостях про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб з Пенсійного фонду України від 19.09.2025 відображено, що ОСОБА_1 звільнений з попереднього місця роботи у 24.09.2021 та прийнятий на роботу 29.04.2025 та працює до тепер.
У відомостях про зареєстровані за заявником банківські рахунки перелічено 22 рахунки.
Заявник у заяві про відкриття провадження вказує про відкриті два виконавчих провадження, однак підтверджуючих документів на підтвердження викладеного не надав.
При цьому, в судовому засіданні 28.10.2025 боржником повідомлено, що відкритих виконавчих проваджень та рішень суду про стягнення з нього заборгованості станом на 28.10.2025 не має.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.08.2023 ОСОБА_1 відчужено нерухоме майно на суму 157940,00 грн.
З врахуванням усього вищевикладене, боржник просить суд постановити ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ), визнати боржника неплатоспроможним.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 ст. 1 КУзПБ неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви
Крім того положеннями пункту 11 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20 зауважив, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, акцентував на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна.
Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.
Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
При цьому, зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов'язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов'язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.
З аналізу наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що отриманий ОСОБА_1 дохід у 2024 у загальному розмірі 2 802 791,38 грн., закриття останнім окремих кредитів у банківських установах у грудні 2024-січні 2025, працевлаштування останнього на роботу у 2025 році та відносно невеликий розмір простроченої поточної заборгованості (79 598,30 грн.) в сукупності свідчить про об'єктивну можливість заявника погасити взяті на себе кредитні зобов'язання перед усіма кредиторами та відсутність необхідності у грудні 2024 - лютому 2025 отримання онлайн кредитів у фінансових установах України.
Звернення фізичної особи ОСОБА_1 з заявою про неплатоспроможність до закінчення терміну дії кредитних зобов'язань може свідчити про відсутність наміру їх виконання на момент їх отримання.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20)).
Зазначені обставини свідчать про наявність вибіркового ставлення боржника до наявних у нього зобов'язань перед кредиторами та свідомого уникнення їх виконання, оскільки доказів, які б свідчили про неможливість виконання таких зобов'язань, за встановлених судом обставин отримання доходів боржником та наявності зареєстрованого нерухомого майна, окрім доводів боржника, відсутні.
З врахуванням отримання заявником у 2024 високих доходів, обставину закриття останнім окремих кредитів у банківських установах у грудні 2024-січні 2025, працевлаштування останнього на роботу у 2025 році, відносно невеликий розмір простроченої поточної заборгованості, відсутність відкритих виконавчих проваджень та рішень суду про стягнення з нього заборгованості станом на 28.10.2025, необгрунтоване взяття на себе вкінці 2024 - 2025 нових грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів на невигідних умовах, підстав вважати, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пунктів 2, 4 частини другої статті 115 КУзПБ судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування заявника не мають вирішального впливу на результат вирішення справи, окрім того обставини отримання доходів заявника та членів його сім'ї, в тому числі від участі в азартних іграх, недобросовісність поведінки заявника щодо витрачання коштів на ігрових сайтах, вже оцінено судом в чинній ухвалі від 02.09.2025 в межах справи №924/790/25, а тому, з урахуванням принципу процесуальної економії, додаткової оцінки судом в межах справи №924/1033/25 не потребують.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує увагу, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
В свою чергу ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, судом встановлено, що при повторному зверненні із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність заявником не надано нових або інших доказів на підтвердження існування обставин викладених у п.п 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ. Водночас, оцінка доводів та доказів заявника вже проведена судом при вирішенні заяви про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в ухвалі суду від 02.09.2025 в межах справи №924/790/25, яка набрала законної сили, а тому їх переоцінка не допускається.
З огляду на вищевикладені обставини, відсутність у заяві про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 нових або інших обставин, які б давали змогу дійти висновку про загрозу неплатоспроможності останнього, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , передбачених частиною другої статті 115 КУзПБ, оскільки скаржником не надано доказів, які б свідчили про їх наявність, з огляду на що у відкритті провадження у справі №924/1033/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 належить відмовити.
Враховуючи відмову у відкритті провадження у справі №924/1033/25, заяву арбітражної керуючої Мотальової - Кравець В.Ю. про участь у справі №924/1033/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , суд залишає без розгляду.
Суд також доводить до відома боржника, що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 8, 115, п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Скасувати вжиті ухвалою суду від 10.10.2025 у справі №924/1033/25 заходи для забезпечення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо заборони боржнику відчужувати майно.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Копію ухвали направити: боржнику - фізичній особі ОСОБА_1 та його представниці, арбітражній керуючій Мотальовій - Кравець В.Ю.; Регіональному відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шепетівському відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети або на електронні адреси, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (31.10.2025) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.11.2025.
Суддя Яроцький А.М.