Справа № 308/4372/25
13 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судових засідань Фетько І.І.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення грошових коштів, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення грошових коштів.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області був прийнятий до розгляду позов ОСОБА_1 про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Вказує, що ухвалою суду від 06.06.2024 було призначено комплексну судову будівельну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Колчар В.Д. Зазначає, що 26.11.2024 експерт отримав ухвалу суду, на що відповів зустрічним клопотанням, в якому був рахунок фактура №729/1 від 05.12.2024 для проведення оплати вартості експертизи та проханням надати додаткові матеріали, перелік яких вказаний в його клопотанні.
Зауважує, що весь перелік документів, зазначених в клопотанні експерта ОСОБА_3 був ним зібраний негайно впродовж 2-ох тижнів, тобто починаючи з 15.01.2025 експерт повинен був провести експертизу. Вартість послуг експерта, згідно надісланого йому листа від 05.12.2024 №24-01/1317 складала 51564,27 грн.
Позивач наголошує, що експерт ОСОБА_3 , отримавши грошові кошти в повному обсязі, навіть не поцікавився ходом справи, не телефонував йому і не звертався до суду щодо наявності вже як тривалий час зібраних документів. Тому 20.02.2025 він був змушений звернутися до суду з клопотанням про заміну експерта, як людину, до якої в нього не було довіри щодо порядності, а також низької професійності (плутанина кадастрових номерів земельних ділянок між позивачем і відповідачем, нав'язуванні свого "кишенькового" геодезиста на прізвище ОСОБА_4 , хоча геодезія ним була проведена, тобто ОСОБА_3 намагався таким чином витягнути додатково завищену суму).
Позивач вказує, що 20.02.2025 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області було винесено ухвалу, в якій відсторонено експерта ОСОБА_3 від проведення експертних робіт і призначено іншого спеціаліста.
Наголошує, що у поза судовому порядку експерт Колчар В.Д. кошти повернути відмовився, а тому, станом на 25.03.2025 сума боргу ОСОБА_3 становить: 51565 грн. - основного боргу; 12,9% річних, встановлені Національним банком України щодо інфляції і за неправомірне користування грошовими коштами за чотири місяці - 2217.30 грн.; комісія банку за перевод грошових коштів - 618,80 грн.; 800 грн. за надлишкову поїздку з Мукачево до Ужгорода до обладмінісграції за невірно вказаним ОСОБА_3 в офіційному документі кадастрового номеру приватної ділянки; 220 грн. за листування з відповідачем; 6500 грн. моральні витрати.
Одночасно, позивачем було заявлено клопотання про зміну ціни позову, яке мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_3 після подачі позовної заяви до суду визнав протиправність своїх дій і частково повернув грошові кошти на його рахунок 16.04.2025 у сумі 42225.32 грн. за непроведення судової експертизи, а тому борг судового експерта складає 9338.95 грн.
Додатково, позивач просить додати до суми 9338.95 грн. коефіцієнт інфляції, який згідно інформації Мінфіну України складає: квітень 2025р. - 0.7%; травень 2025 - 1.3%; червень 2025 - 0.8%, загалом за три місяці 2.8%. Сума з урахуванням індексу інфляції складає 9338.95 грн. + 2.8 % = 9600.44 грн.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти з урахуванням моральної шкоди на загальну суму 16 100,44 грн.
Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачем подано відзив на позов, зміст якого зводиться до наступного.
У поданому відзиві сторона відповідача вказує, що позовні вимоги не визнає, вважає такі безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Так, 26.11.2024 року до судового експерта Колчара В.Д. надійшла ухвала судді Мукачівського міськрайонпого суду Закарпатської області Мирошпиченка Ю.М. від 04.10.2024 року про проведення судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у цивільній справі №303/1585/24 (провадження 2/303/263/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, призначеної ухвалою Мукачівського міськрайонпого суду Закарпатської області від 06.06.2024 року.
05.12.2024 року судовим експертом до суду було направлено листа за вих. №24-01/1 з рахунком-фактурою №729/1 від 05.12.2024 для проведення оплати вартості експертизи. Оплату було проведено 23.12.2024 і таку було здійснено в повному обсязі позивачем по справі ОСОБА_1 .
27.12.2024 року до суду та для відома сторонам ОСОБА_3 були направлені клопотання за вих. №24-01/1429-4431 від 26.12.2024 про надання додаткових матеріалів та залучення спеціалістів для проведення судової експертизи по цивільній справі №303/1585/24 (провадження 2/303/263/24). Разом з цим клопотанням до суду було направлено матеріали судової справи.
Однак, вищезазначене клопотання судом задоволено не було, а тому на підставі ст.ст. 72 та 103 ЦПК України та п.п. 2.2., 4.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012), судовим експертом Колчар В.Д. було складено Повідомлення про неможливість надання висновку №729/11-24 від 18.02.2025 року.
При цьому, 20.02.2025 року ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у зв'язку з надходженням клопотання від позивача - ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_7 про заміну експерта Колчар В.Д. на ОСОБА_8 , судом було постановлено доручити проведення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2024 року, судовому експерту Павлич Олександру Васильовичу, про що судового експерта ОСОБА_3 повідомлено не було.
Згодом, 26.02.2025 року на адресу ОСОБА_3 від позивача ОСОБА_1 надійшла Заява-вимога б/н від 24.02.2025 про необхідність повернення коштів в сумі 51 565 грн., і таке рішення мотивоване тим, що проведення експертизи перестало бути актуальним. Після цього. 05.03.2025 року позивачем було надіслано повторно листа із заявою - вимогою про повернення сплачених грошових коштів (предоплат), який відповідачем отримано не було.
Відповідач зауважує, що судовим експертом було надіслано до суду Розрахунок вартості витрат, пов'язаних з призначенням експертизи у справі №303/1585/24, складених станом на 07.03.2025 року, згідно якого такі витрати становлять суму у розмірі 11867.93 грн. з урахуванням часу на ознайомлення з матеріалами справи, з'ясування експертного завдання, складання листів, клопотань, направлення їх сторонам та суду, складання Повідомлення про неможливість проведення експертизи загалом було витрачено 21 експертогодину (вартість експретогодини згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17 січня 2025 року №146/5 становить 424,08 грн./год.), а відтак вартість витраченого експертом часу становить 8905, 68 грн. Також експертом було враховано поштові витраті пересилку листів, клопотань та інших документів, що згідно з фіскальними чеками складають 384 грн., а витрати по сплаті єдиного податку становить 5% від суми 51 565,00 грн. - 2 578,25 грн.
Наголошує, що після спілкування між представниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , сторонами було з'ясовано вірні банківські реквізити отримувача ОСОБА_1 та 16.04.2025 ОСОБА_1 було повернуто судовим експертом Колчар В.Д. суму коштів у розмірі 42 275,32 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №71 від 16.04.2025.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 у позовній заяві просить стягнути на його користь повну суму коштів у розмірі 51 567 грн. Відповідач вказує, що витрати у вигляді 9 289,68 грн. слід вважати судовими витратами у справі №303/1585/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
З урахуванням наведеного, заявлені ОСОБА_1 про стягнення коштів та моральної шкоди до задоволення не підлягають.
В матеріалах справи міститься відповідь на відзив, згідно якої позивач вказує на підставність позовних вимог, заперечив твердження відповідача про вчинення ним яких не-будь дій на виконання експертизи та зауважив, що листів від відповідача не отримував.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову та підтримала заявлене клопотання про розподіл судових витрат.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що є дружиною позивача ОСОБА_1 та вказала, що вона кілька разів телефонувала експерту Колчару В.Д. щодо проведення експертизи. Вказала, що під час першої розмови він повідомив, що необхідно здійснити оплату експертизи, що було здійснено ОСОБА_1 . В подальшому, експерт ОСОБА_3 вказав на необхідність залучення геодезиста та наполягав саме залучити свого знайомого «Ляховця», однак у них з чоловіком виникли сумніви щодо вартості послуг. Зазначила, що в ході подальших розмов експерт ОСОБА_3 продовжував наполягати на залученні вказаного геодезиста, після чого її чоловік відмовився від даного експерта та судом було залучено іншого.
Заслухавши доводи учасників судового засідання, покази свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на розгляді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа №303/1585/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.
В межах розгляду цивільної справи №303/1585/24, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2024 призначено комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої ухвалою суду від 04.10.2024 доручено експерту Колчару В.Д.
Проведення вказаної експертизи було оплачено ОСОБА_1 на загальну суму 51 565 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №39-263К від 23.12.2024.
Суд вказує, що експерт повинен розпочати виконання експертизи після отримання відповідної постанови (ухвали) та об'єкта дослідження. Експерт, перш ніж приступити, має переконатися, що йому надано достатньо матеріалів для виконання покладених на нього обов'язків. Якщо ж матеріалів недостатньо, експерт має право відмовитися від надання висновку, надавши вмотивовану заяву.
Судом також встановлено, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2025 доручено проведення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2024 року, судовому експерту Павличу Олександру Васильовичу.
Разом з тим, судом встановлено та належним чином неоспорено сторонами, що експертом Колчаром В.Д. після отримання ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2024, були вчинені дії, спрямовані виконання даної ухвали, а саме направлено клопотання до суду для надання додаткових матеріалів та залучення спеціалістів для проведення судової експертизи.
В подальшому, у зв'язку із незадоволенням клопотання експерта, судовим експертом Колчар В.Д. було складено Повідомлення про неможливість надання висновку №729/11-24 від 18.02.2025 року та повернено ухвалу з матеріалами справи до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області без виконання.
За такого, суд відхиляє доводи позивача про те, що судовий експерт Колчар В.Д. не вчиняв дії, спрямовані на виконання ухвали суду, а інші твердження про неналежне виконання експертом своїх обов'язків не знайшли свого підтвердження. Крім того, суд також відхиляє твердження позивача, що він мав право відмовитись від експерта ОСОБА_3 на підставі ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки між сторонами не було укладено договору про виконання робіт, так як експертиза була призначена ухвалою суду.
Суд вказує, що ОСОБА_3 повернув позивачу суму коштів у розмірі 42 275.32 грн. за непроведення судової експертизи по цивільній справі №303/1585/24, за вирахуванням витрат на складення повідомлення про неможливість надання висновку від 18.02.2025 №729/11-24 та пов'язані з цим витрати, які експертом було обчислено з урахуванням вартості затрачених ним експертогодин згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17 січня 2025 року №146/5.
Повернення коштів відповідачем позивачу підтверджено наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції №71 від 16.04.2025.
Відповідно до ч. 7 ст. 72 ЦК України, експерт має право на оплату виконаної робити та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що експертом ОСОБА_3 було прийнято ухвалу суду до виконання та вчинено дії, спрямовані на її виконання, останній мав право на оплату виконаної роботи на суму 9 289.68 грн. виходячи з мінімальної кількості людино-годин, які необхідні для її виконання. Суд зауважує, що вказані витрати є судовими витратами у справі №303/1585/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та підлягають розподілу між сторонами у порядку ст. 133 ЦПК України.
Суд констатує, що решта суми була повернута позивачу, а тому вимоги про стягнення 51 565 грн. боргу, 12,9% річних, встановлених НБУ щодо інфляції і за неправомірне користування грошовими коштами та інші витрати до задоволення не підлягають.
Суд зауважує, що надані позивачем аудіо записи розмов між дружиною позивача та відповідачем є допустимим доказом, однак суд визнає його неналежним, оскільки на аудіо записі зафіксовані розмови відповідача та дружини позивача ОСОБА_9 , однак остання не є стороною ні по даній справі, ані по справі №303/1585/24, яка розглядається Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, а тому такі розмови не можуть бути предметом дослідження.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.
Позивач вказав, що неправомірними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 6 500 гривень.
Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин допущення відповідачем протиправної поведніки, якою спричинено моральну шкоду, наявності причинно-наслідкового зв'язку між, як вважає позивач, завданою йому моральною шкодою та здійсненими з боку відповідача діями, які це спричинили. Більше того, позивачем належним чином не доведено, у чому саме полягає моральна шкода, а також не доведено завдання йому цієї шкоди, не обґрунтовано її розмір виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, зважаючи на те, що аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що стороною позивача не доведено тих обставин, на які посилається як на підставу позову, натомість такі твердження спростовані стороною відповідача, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.
Стороною відповідача заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 27 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу була надано Договір про надання правової допомоги №1-06/06/25 від 06.06.2025, Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №1-06/06/25 від 06.06.2025, Акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги від 19.08.2025, детальний опис послуг та квитанцію на розрахунок готівкою №14.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, суд дійшов висновку, що розмір правничої допомоги є неспівмірним зі складністю справи.
Відтак, враховуючи значення справи для відповідача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до висновку про необхідність зменшення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 5 000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення грошових коштів - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 .
Суддя Т.Р. Деметрадзе