Справа № 151/339/25
Провадження № 1-кп/151/59/25
іменем України
03 листопада 2025 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області у складі :
головуючої судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області кримінальне провадження на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12025020100000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Серби Кодимського району Одеської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
ОСОБА_5 в період часу з 02.07.2024 по 12.01.2025, перебуваючи по 2 провулку Шевченка, 5, селища Чечельник Гайсинського району Вінницької області, маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, на ґрунті побутових сімейних конфліктів, вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, зокрема стану здоров' я.
Зокрема, 02.07.2024 о 05 годині 33 хвилини, ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_5 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 24.07.2024 ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім'ї та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Також, 19.07.2024 близько 21 години 45 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_5 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 09.09.2024 ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім'ї та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Окрім того, 26.09.2024 близько 19 год. ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_5 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП. За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 15.10.2024 ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім'ї та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
В подальшому, ОСОБА_5 , ігноруючи вищевказані рішення суду та те, що його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 06.01.2025 близько 21 години, прийшов до домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , де розпочав конфлікт із останньою, в ході якого чинив відносно неї психологічне насильство в присутності дітей, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, намагався заподіяти їй тілесні ушкодження, шарпав її за одяг.
Окрім того, 12.01.2025 близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_5 прийшов до домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , де розпочав конфлікт із останньою, в ході якого вчинив відносно неї психологічне насильство в присутності дітей, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою.
Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 завдано психологічні страждання, погіршення якості життя, що виразилося у втраті енергійності, втомі, дискомфорті, у тому числі негативних переживань, що підтверджується висновком судової психологічної експертизи №181/25-21 від 21.03.2025, відповідно до якого у ОСОБА_4 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчинення домашнього насильства з боку її колишнього співмешканця ОСОБА_5 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав та пояснив, що проживали із ОСОБА_4 у громадянському шлюбі. Сварки виникали на побутовому грунті, так як у кожній сім'ї. Його дійсно притягували до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства десь приблизно 4-5 разів. Фізичне насильство відносно ОСОБА_4 та її дітей не вчиняв, а його дії виражалися лише у нецензурній лайці. Дітей під час скандалів не було, діти були лише один раз. До своїх вчинків відноситься негативно, просто слово за слово і виникали скандали на рівному місці. Вибачався перед потерпілою та шкодує про вчинене, але нічого назад не повернеш. Із потерпілою не проживають уже більше року. Щиро розкаявся у вчиненому. Зазначив, що не мав наміру умисно вчиняти насильство.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що із ОСОБА_5 проживали у громадянському шлюбі приблизно 3-4 роки. Спочатку жили на Україні, потім поїхали в Чехію на заробітки. Конфлікти почалися ще там, але так і жили разом. Коли приїхали назад в Україну, конфлікти почали продовжуватися, коли вип'є, то скандалить, протверезіє, пройде пару днів, приходить просить вибачення і проситься назад. Коли вона не була згодна, то діти просили її, що мама нехай живе, бо коли тверезий, то добрий і дітям усе купує і допомагає. Сварки в більшості виникали на побутовому грунті, то суп не досолений, то діти не поприбирали, а вона стоїть за дітьми, тому і починаються скандали. Викликала поліцію уже коли не могла сама з ним справитися, або сиділи на дворі до пів ночі, або посуда летіла. Бити не бив, а лиш погрози були та обзивання. Після того, як встановили обмежувальний припис вчинення домашнього насильства не було. У судових дебатах зазначила, що на даний час у неї до обвинуваченого претензій немає, уже все спокійно, він не трогає ні її, ні дітей, не чипляється до них на вулиці і взагалі не приходить до них. Вважає, що можливо йому б можна було дати іспитовий строк.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 звернула увагу суду на те, що її підзахисний повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, припинив вчиняти протиправні дії, про що і зазначила сама потерпіла у судовому засіданні, претензій у потерпілої до нього немає. Враховуючи викладене просила призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки її підзахисний уже став на шлях виправлення.
Враховуючи те, що учасники процесу не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає. Також, сторонам роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.
Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав покази стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, вказуючи на способи та мотиви його вчинення. Надані обвинуваченим покази повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, а тому вірно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України -домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебував у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України є визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що він раніше не судимий, вчинене ним кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, те, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, а також позицію потерпілої, яка зазначила, що обвинувачений не порушує, не приходить до них та не чипляється на вулиці, тобто принив вчиняти протиправні дії і на даний час вони спокійно живуть. Також, суд враховує висновок Гайсинського районного сектору № 4 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, згідно якого на їх думку виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення чи обмеження волі.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, передбачене санкцією ст. 126-1 КК України, у виді пробаційного нагляду, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Майнова шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна, цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 13 570 гривень 56 копійок.
Суд вважає за необхідне залишити запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили у виді особистого зобов'язання, обраний ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2025 року та продовжений увалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2025 року.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 349, 366-368, 369, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 59-1 КК України покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду відраховувати з дня взяття засудженого за даним вироком на облік органом пробації.
До набрання вироку законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 ) до Державного бюджету (отримувач коштів: ТГ ГУК у Він.обл./селище Чечельник/24060300, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA978999980314040544000002904, код класифікації доходів бюджету 24060300) процесуальні витрати на проведення експертизи №181/25-21 від 21.03.2025 в сумі 13 570 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 56 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_7