вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
03 листопада 2025 рокуСправа № 912/2467/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/2467/25
за позовом Олександрійської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Четверні Вікторії Миколаївни
про стягнення 121 280,00 грн.
Без виклику сторін.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Олександрійської міської ради, яка містить вимоги до Фізичної особи - підприємця Четверні Вікторії Миколаївни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 121 280,00 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка, 23а, без договору оренди земельної ділянки, та, відмовляючись у досудовому порядку укласти відповідний договір оренди земельної ділянки, не сплачує передбачену чинним законодавством плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого порушує права власника в особі Олександрійської міської ради.
Ухвалою від 24.09.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2467/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановив розгляд справи № 912/2467/25 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Органом поштового зв'язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала від 24.09.2025) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", який направлявся на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ураховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Крім того, господарський суд повідомляв відповідача про відкриття провадження у справі № 912/2467/25 телефонограмою від 09.10.2025 № 341, відповідно до якої відповідачу (особисто) передано зміст ухвали від 24.09.2025 про відкриття провадження у справі № 912/2467/25. Також суд розмістив оголошення на своєму офіційному вебсайті.
Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Згідно положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.09.2025 № 443258431, Четверня Вікторія Миколаївна на підставі договору дарування, серія та номер: 1349, виданий 13.05.2024, видавник: приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхіна І.В. є власником об'єкта нерухомого майна, а саме: 3/20 частки виробничих будівель та споруд, що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Коваленка Леоніда, буд. 23а (спільна часткова власність) (а.с. 8-9).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VІ, який набрав чинності з 01.01.2013, визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у п.п. "а" і "б" п. 4 цього розділу.
Приписами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.08.2025 № НВ-0001731612025 03.10.2022 проведено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 6,9256 га, кадастровий номер 3510300000:15:653:0048, місце розташування АДРЕСА_1 (а.с. 10-15).
Тобто земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по АДРЕСА_1 , форма власності комунальна, власник - Олександрійська міська рада, є сформованою як об'єкт цивільних прав з 03.10.2022.
Таким чином, з моменту набуття права власності (13.05.2024) Четверня Вікторія Миколаївна (3/20 частки) є власником об'єкта нерухомого майна (виробничі будівлі та споруди), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (спільна часткова власність) і з 14.05.2024 використовує земельну ділянку площею 6,9256 га, кадастровий номер 3510300000:15:653:0048, що належить до земель комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради, без передбаченого чинним законодавством договору оренди земельної ділянки.
Позивач зазначає, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048 має цільове призначення ділянки: 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком", а Четверня Вікторія Миколаївна є власником об'єкта нерухомого майна - виробничі будівлі та споруди, які розміщена на спірній земельній ділянці, а не об'єктів житлової нерухомості, позовні вимоги заявлені до неї, саме як до суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи - підприємця Четверні Вікторії Миколаївни (дата державної реєстрації: 12.11.2018 ) (далі - Відповідач).
Суд ураховує інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.09.2025 № 307320489246 (станом на день відкриття провадження у справі № 912/2467/25), за якою видами діяльності Фізичної особи - підприємця Четверні Вікторії Миколаївни є: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 43.32 Установлення столярних виробів; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Вирішуючи спір, господарський суд зазначає таке.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Нормами ст. 13, 14 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. Земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 125 Земельного кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.
Як встановлено судом, з 13.05.2024 Відповідач належним чином не оформила право користування 3/20 частинами земельної ділянки за адресою: м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка, буд. 23а, на якій перебуває нерухоме майно (виробничі будівлі та споруди), що є власністю (спільною частковою) останньої, та не уклала з Олександрійською міською радою відповідного договору оренди.
Даної обставини Відповідач у справі не заперечила.
Відповідно до положень ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 288 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
З наведеного слідує, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України (правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13).
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.
З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Також суд приймає такі доводи позивача.
Відповідач зберегла (заощадила) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по вул. Леоніда Коваленка, 23а в м. Олександрії. Збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій Відповідача з моменту набуття Відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна (виробничі будівлі та споруди), що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка, 23а.
Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набуті відповідачем будівлі та споруди будучи, згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України, нерухомим майном (об'єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов'язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлі та споруди автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі та споруди.
Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України, пп.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
Відповідач зберегла майно саме за рахунок позивача, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по вул. Леоніда Коваленка, 23а в м. Олександрії, на якій розташований належний Відповідачу об'єкт нерухомості, належить до земель комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради. Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є Олександрійська територіальна громада в особі Олександрійської міської ради.
Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, в тому числі, в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
За відсутності іншої норми права, яка б урегульовувала подібні правовідносини, Позивач вважає обґрунтованим та правомірним застосування ст. 286 Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах і, як наслідок, розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності і на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці можливо. Подібного правового висновку дотримується Верховини Суд, зокрема, у постановах від 04.10.2022 у справі № 922/2828/20, від 17.08.2022 у справі № 922/1646/20.
Розмір доходу Відповідача у період з 14.05.2024 до 30.09.2025 розраховано Олександрійською міською радою, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, виходячи з такого.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, за змістом абз. 1 п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 даного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 28.02.2024 № НВ-9931326622024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048 становить 18 316 927,94 грн (а.с. 16).
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 28.08.2025 № НВ-9976012142025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048 становить 20 506 696,02 грн (а.с. 17).
Згідно Витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.08.2025 № НВ-0001731612025, земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по вул. Леоніда Коваленка, 23а в м. Олександрії, на якій розташований об'єкт нерухомого майна (виробничі будівлі та споруди), власником якого є Відповідач (3/20 частки), має цільове призначення: 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком".
Згідно з рішенням Олександрійської міської ради від 12.05.2023 № 609 "Про місцеві податки і збори", яке введено в дію з 01.01.2024, в таблиці 1.1 "Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади" визначено, що ставка податку (орендної плані) за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 19-24).
Позивачем наведено такий розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати:
1) з 14.05.2024 по 31.05.2024: 18 316 927,94 грн х 3/20 х 3% : 12 х 18/31 = 3 988 грн, де - 18 316 927,94 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по вул. Леоніда Коваленка, 23а в м. Олександрії, 3/20 - частка виробничих будівель та споруд, власником яких є Відповідач, 3% - орендна ставка, 18/31 (вісімнадцять) календарних днів, за які нараховувалася орендна плата;
2) з 01.06.2024 по 31.12.2024: 18316927,94 грн х 3/20 х 3% х 7/12 = 48 082 грн., де -18316927.94 грн. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по вул. Леоніда Коваленка, 23а в м. Олександрії, 3/20 - частка виробничих будівель та споруд, власником яких Відповідач, 3% - орендна ставка, 7/12 (сім) - календарних місяців за які нараховувалася орендна плата;
2) з 01.01.2025 по 30.09.2025: 20 506 696,02 грн х 3/20 х 3% х 9/12 = 69 210 грн, де - 20 506 696,02 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по вул. Леоніда Коваленка, 23а в м. Олександрії, 3/20 - частка виробничих будівель та споруд, власником яких є Відповідач, 3% - орендна ставка, 9/12 (дев'ять) календарних місяців за які нараховувалася орендна плата.
Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів Відповідачем у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:15:653:0048, загальною площею 6,9256 га по вул. Леоніда Коваленка, 23а в м. Олександрії, за період з 14.05.2024 по 30.09.2025 становить 121 280 грн (3 988 грн + 48 082 грн + 69 210 грн).
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він є правильними та здійсненим у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідач проти суму орендної плати не заперечила, власного контррозрахунку суду не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, ураховуючи, що Відповідач позовні вимоги не заперечила, факти, викладені в позовній заяві, не спростувала, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Четверні Вікторії Миколаївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 121 280,00 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Олександрійській міській раді до електронного кабінету у системі "Електронний суд"; Фізичній особі - підприємцю Четверні В.М. ( АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено 03.11.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко