Рішення від 31.10.2025 по справі 908/2707/25

номер провадження справи 17/105/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2025 Справа № 908/2707/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2707/25

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)

до відповідача комунального підприємства “Чисте місто Приморськ» Приморської міської ради Запорізької області (72100, Запорізька область, Приморський район, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12)

про стягнення 372 318,97 грн

СУТЬ СПОРУ:

28.08.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 28.08.25 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (далі ТОВ “Запоріжжяелектропостачання») до комунального підприємства “Чисте місто Приморськ» (надалі КП “Чисте місто Приморськ») Приморської міської ради Запорізької області про стягнення коштів за договором про постачання електричної енергії споживачу № 46 від 15.01.21 за період листопад-грудень 2021 року у розмірі 372 318,97 грн. Позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

29.08.25 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2707/25 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 02.09.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2707/25 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Враховуючи положення та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 31.10.25 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні та суду не надано.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання електричної енергії споживачу № 46 від 15.01.21 щодо оплати вартості спожитої електроенергії за період листопад-грудень 2021 року. За твердженням позивача, в порушення умов договору відповідач вартість поставленої у спірний період електроенергії та послуг з розподілу електроенергії сплатив частково, що призвело до утворення у нього заборгованості за поставлену електричну енергію в розмірі 372 318,97 грн. Посилаючись на ст.ст. 629, 634, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1936, 275, 276 ГК України та Закон України «Про ринок електричної енергії», позивач просив позов задовольнити.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

За змістом ч.ч. 1, 4, 5 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У відповідача електронний кабінет не зареєстрований.

Місцезнаходженням відповідача у справі комунального підприємства “Чисте місто Приморськ» Приморської міської ради Запорізької області є: 72100, Запорізька область, Приморський район, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12, що (станом на дату прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору) відноситься до території Бердянського району, тимчасово окупованої російською федерацією.

Порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території врегульовано нормами ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до частини 1 статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, суд визнав необхідним повідомлення відповідача про розгляд справи здійснити також через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.05, є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов а ні у встановлений в ухвалі суду від 02.09.25 у справі № 908/2707/25 процесуальний строк для подачі відзиву, а ні пізніше, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наявні матеріали справи № 908/2707/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 31.10.25.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд також відзначає, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжі;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

19.04.18 набрав чинності Кодекс систем розподілу (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 310 від 14.03.18).

Відповідно до положень абз. 1, 22, 23 п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ринок електричної енергії» від 13.04.17 № 2019-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2628-VIII від 23.11.18), під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків: пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з п. 3.1.1 ПРРЕЕ, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником “останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника “останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому, сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 31.07.18 № 807 та постачальником універсальної послуги на території Запорізької області відповідно до постанови НКРЕКП від 26.10.18 №1268 і починаючи з 01.01.19 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Матеріали справи свідчать, що з 01.01.21 між товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (позивач, Постачальник) та комунальним підприємством “Чисте місто Приморськ» Приморської міської ради Запорізької області (відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) шляхом приєднання Споживача до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції “Бюджет» (Додаток 2 до Договору), для чого Споживач подав електропостачальнику заяву-приєднання (Додаток 1 до Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі Споживач) постачальником електричної енергії (далі Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору.

Згідно із пунктом 2.1 розділу 2 Договору, Постачальник продає електричну енергію за ДК021:2015-09310000-5 - Електрична енергія для забезпечення потреб електроустановок, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно із розділом 3 Договору “умови постачання», початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком № 1 до цього договору.

Пунктом 3.3 Договору сторони визначили, що постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у Комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Розділом 5 Договору “Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії», зокрема, визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначені комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до Договору.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.

Додатком 2 до Договору є Комерційна пропозиція Бюджет КП «Чисте місто» є (далі Комерційна пропозиція).

Згідно із п. 2 Комерційної пропозиції, розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками комерційного обліку. Споживач здійснює оплату по факту, не пізніше 20 числа місяця, що йде за звітним.

Пунктом 3 Комерційної пропозиції “Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати» передбачено, що рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується Споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. Рахунки, виставлені Постачальником відповідно до умов Договору (попередня оплата, остаточний розрахунок,тощо), надаються уповноваженому представнику Споживача під його підпис на екземплярі рахунка, що залишається у Постачальника. У разі неотримання представником Споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами Договору платежів, відповідні рахунки направляються Споживачу поштовим зв'язком, кур'єром, або направляються Постачальником за допомогою інтернет-сервісу Споживача, вказану у заяві-приєднанні. У разі неотримання Споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини Постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. (п. 4.13 ПРРЕЕ).

Позивачем, відповідно п. 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ, умов Договору та на підставі отриманих даних від ОСР були сформовані та виставленні в адресу КП "Чисте місто Приморськ" рахунки та акти прийняття-передавання товарної продукції за період листопад - грудень 2021, а саме:

- від 30.11.21, за місяць листопад 2021 кількість спожитого/використаного обсягу електричної енергії становить 68 416 кВт/год на загальну суму 295 634,29 грн;

- за грудень 2021, за місяць грудень 2021 кількість спожитого/використаного обсягу електричної енергії становить 69 306 кВт/год на загальну суму 287 844,17 грн.

Всього відповідачем спожито за період листопад-грудень 2021 року електричної енергії в об'ємі 137 722 кВт/год на загальну суму 583 478,47 грн.

Факт споживання відповідачем електричної енергії за період листопад-грудень 2021 року в об'ємі 137 722 кВт/год на загальну суму 583 478,47 грн підтверджується повідомленням-листом за вих. № 007-66/3042 від 05.06.25 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ “Запоріжжяобленерго».

КП "Чисте місто Приморськ" рахунок за листопад 2021 року частково сплачено на суму 25 000,00 грн, залишок 270 634,29 грн.

У зв'язку із не виконанням Споживачем своїх зобов'язань по договору в частині здійснення сплати за використану електричну енергію за листопад-грудень 2021 року сума заборгованості становила 558 478,47 грн.

20.01.22 сторонами, відповідно до п. 5.10 Договору, укладено Договір реструктуризації № 185/ВЦ, яким сума заборгованості КП "Чисте місто Приморськ" в розмірі 558 478,47 грн була розстрочена на 6 (шість) платежів, а саме по 93 079,75 грн починаючи з 31.01.22 та по 29.06.22. Відповідачем, на виконання умов Договору реструктуризації, на протязі січня-лютого 2022 року сплачено електропостачальнику 186 159,50 грн. Договір реструктуризації припинив свою дію 30.06.22.

За доводами позивача, в порушення умов Договору в частині здійснення розрахунків за використану/спожиту електричну енергію та п. 4.12 ПРРЕЕ (з урахуванням часткової оплати) у відповідача - КП "Чисте місто Приморськ" обліковується заборгованість за листопад, грудень 2021 в сумі 372 318,97 грн.

09.06.25 на адресу відповідача була направлена вимога №20-05/293 від 09.06.25 про необхідність погашення заборгованості за період листопад-грудень 2021 року в розмірі 372 318,97 грн протягом 7 днів від дня отримання цієї вимоги за наведеними реквізитами. Доказів отримання відповідачем вказаної вимоги позивачем до справи не надано.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості спожитої електроенергії у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України, тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних взаємовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 67, ч.4 ст. 179 ГК України, ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України, сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати вартості спожитої електричної енергії визначено в пункті 2 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору) - не пізніше 20 числа місяця, що йде за звітним.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитої електричної енергії у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, належним чином не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 372 318,97 грн.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 372 318,97 грн. заборгованості за спожиту електроенергію заявлена обґрунтовано.

Відносно дотримання позивачем позовної давності при зверненні з даним позовом суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (частина 1 ст. 257 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.22 “Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній (прийняття рішення у справі по суті спору) час.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.22, в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.23, розділ “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був доповнений п. 19 наступного змісту: “У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, у зв'язку із зупиненням перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану, підстави вважати пропущеним строк позовної давності за заявленими позивачем вимогами відсутні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії, або підстав для звільнення від такого обов'язку, не надав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства “Чисте місто Приморськ» Приморської міської ради Запорізької області (72100, Запорізька область, Приморський район, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12, ідентифікаційний код 32787263) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) - 372 318 (триста сімдесят дві тисячі триста вісімнадцять) грн 97 коп. заборгованості за спожиту/використану електричну енергію за листопад грудень 2021 року та 4 467 (чотири тисчі чотириста шістдесят сім) грн 82 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.11.2025.

Суддя В.Л. Корсун

Попередній документ
131454679
Наступний документ
131454681
Інформація про рішення:
№ рішення: 131454680
№ справи: 908/2707/25
Дата рішення: 31.10.2025
Дата публікації: 04.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.10.2025)
Дата надходження: 29.08.2025
Предмет позову: про стягнення 372 318,97 грн.