майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
03 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1135/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Державного університету "Житомирська Політехніка"
про стягнення 6110,89 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного університету "Житомирська Політехніка" 6110,89 грн., з яких: 3845,03 грн. боргу, 1428,06 грн. - пеня, 153,30 грн. - 3% річні, 684,50 грн. - інфляційні.
Ухвалою суду від 01.09.2025р. позовну заяву залишено без руху з метою усунення виявлених недоліків.
04.09.2025р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 04.09.2025р. суд відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як споживачем природного газу, зобов'язань щодо оплати за поставлений природний газ у сумі 3845,03 грн. за період вересень - грудень 2023р., за договором постачання природного газу №101/ПГ-4543-Г/31 від 14.09.2023р.
Додатково позивач нарахував відповідачу 1428,06 грн. пені, а також 153,30 грн. 3% річних та 684,50 грн. інфляційних втрат.
Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 04.09.2025р. була доставлена до електронного кабінету відповідача, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 51).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
14.09.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Державним університетом "Житомирська Політехніка" (відповідач, споживач) укладено Договір постачання природного газу №101/ПГ-4543-Г/31 (далі - договір) (а.с. 24-28).
Згідно умов договору позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах договору.
Пунктом 1.6. договору визначено перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача, а саме: ЕІС-код - 56ZS11A05BBO6006 за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, буд. 103-Б, ГРМУ Житомирська філія.
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 14.09.2023р. по 31.12.2023р. (включно), в кількості 3,800 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях:
- вересень 2023р. - 0,950 тис. куб. м.;
- жовтень 2023р. - 0,950 тис. куб. м.;
- листопад 2023р. - 0,950 тис. куб. м.;
- грудень 2023р. - 0,950 тис. куб. м.
Сторони пунктом 4.1.1. договору погодили, що ціна обсягів природного газу в п.2.1. договору дорівнює 7420,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість, з яких: 1236,67 грн. ПДВ за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед), крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для обсягів встановлених пунктом 2.1. цього договору за 1000 куб. метрів з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн.
Загальна вартість цього договору складає 24015,66 грн., крім того ПДВ - 4803,13 грн., разом з ПДВ - 28818,79 грн. відповідно до п. 4.1.2. договору.
Згідно пункту 4.4. договору споживач здійснює 100% розрахунок за поставлені та спожиті обсяги природного газу відповідно до акту приймання-передачі природного газу до закінчення календарного місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений у розділі 14 цього договору (п.4.6. договору).
Відповідно до п.5.2.2. договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату природного газу, надання забезпечення згідно з умовами договору.
Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договору.
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 4.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.6.2. договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності). В частині постачання природного газу договір діє до 31.12.2023р. (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.13.1. договору).
На виконання умов договору позивач у період вересень - грудень 2023р. передав відповідачу природний газ в загальному об'ємі 1,96997 тис. м. кв. на загальну суму 14940,04 грн.
Виконання умов договору підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані представниками сторін:
- акт №16451 від 30.09.2023р. на суму з ПДВ - 2354,57 грн. (а.с. 11);
- акт №18089 від 31.10.2023р. на суму з ПДВ - 4550,34 грн. (а.с. 12);
- акт №19990 від 30.11.2023р. на суму з ПДВ - 4190,10 грн. (а.с. 13);
- акт №21811 від 31.12.2023р. на суму з ПДВ - 3845,03 грн. (а.с. 14).
Позивачем були сформовані та виставлені відповідачу рахунки на оплату, а саме:
- рахунок на оплату №30520 від 10.10.2023р. на суму з ПДВ - 2354,57 грн.;
- рахунок на оплату №34102 від 11.11.2023р. на суму з ПДВ - 4550,34 грн.;
- рахунок на оплату №38066 від 11.12.2023р. на суму з ПДВ - 4190,10 грн.;
- рахунок на оплату №1581 від 10.01.2024р. на суму з ПДВ - 3845,03 грн.
Відповідач грошові зобов'язання виконав частково, сплативши 11095,01 грн., що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»» за період з 01.04.2023р. по 19.06.2025р. (а.с. 31).
13.03.2025р. позивач направив відповідачу лист вих. №119/4.1.2-19134-2025 з вимогою оплатити існуючу заборгованість за спожитий газ у сумі 3845,03 грн. до 27.03.2025р. (а.с.16).
Відповідач відповіді на претензію не надав, вимоги позивача не виконав.
За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»» звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного університету "Житомирська Політехніка" 6110,89 грн., з яких: 3845,03 грн. боргу, 1428,06 грн. пені, 153,30 грн. 3% річних та 684,50 грн. інфляційні.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 ст. 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір №101/ПГ-4543-Г/31 постачання природного газу від 14.09.2023р. за своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється параграфом 3 підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 ЦК України)
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від постачальника її передачі.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок оплати та строк проведення розрахунку за отриманий природний газ сторони узгодили у розділі 4 договору. Так, п. 4.4. договору сторони визначили, що споживач здійснює 100% розрахунок за поставлені та спожиті обсяги природного газу відповідно до акту приймання-передачі природного газу до закінчення календарного місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач в період з вересня по грудень 2023 року здійснив відповідачу поставку природного газу на загальну суму 14940,04 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №16451 від 30.09.2023р., №18089 від 31.10.2023р., №19990 від 30.11.2023р. та №21811 від 31.12.2023р.
Відповідачем сплачено 11095,01 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунок позивача.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 3845,03 грн.
З урахуванням наведеного, суд вважає доведеною обставину про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 3845,03 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені на суму 1428,06 грн. суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сторони у п. 6.2. договору погодили пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Суд, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені на суму 1428,06 грн., вважає його арифметично правильним.
Щодо вимог про стягнення 3% річних на суму 153,30 грн. та інфляційних втрат на суму 684,50 грн. суд дійшов наступних висновків.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (подібний висновок викладений, зокрема, у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).
Визначені ч. 2 ст. 625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг) (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20 лютого 2023 року у cправі № 910/15411/21).
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення (постанова ВП ВС від 08.11.2019 №127/15672/16-ц).
З урахуванням наведеного, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 3% річних на суму 153,30 грн. та інфляційних втрат на суму 684,50 грн. в повному обсязі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного університету "Житомирська Політехніка" (10005, м. Житомир, вул. Чуднівська, буд. 103, код ЄДРПОУ 05407870)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 40121452):
- 3845,03 грн. - основний борг;
- 1428,06 грн. - пеня;
- 153,30 грн. - 3% річні;
- 684,50 грн. - інфляційні;
- 2422,40 грн. - судовий збір.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.11.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи