61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
20.10.2025 Справа №905/617/25
за позовом: заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області (49120, м.Дніпро, вул.Січеславська Набережна, 27) в інтересах держави в особі Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (85300, Донецька область, Покровський район, м.Покровськ, площа Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 44790232)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
У засіданні брали участь:
прокурор (в режимі відеоконференції): Кадацька Д.М. - за посв.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Дніпро в інтересах держави в особі Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, м.Покровськ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , с.Гришине про:
- розірвання договору оренди землі від 20.12.2012, укладеного між Красноармійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 ;
- зобов'язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Покровської міської територіальної громади земельні ділянки з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235 (площею 13,8302 га, нормативною грошовою оцінкою 500102,31 грн), 1422781100:02:000:1236 (площею 6,8729 га, нормативною грошовою оцінкою 227988,08 грн), 1422781100:02:000:1237 (площею 6,0355 га, нормативною грошовою оцінкою 214172,74 грн), загальною площею 26,7386 га, загальною нормативною грошовою оцінкою 942263,13 грн).
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення умов договору оренди в частині використання землі за цільовим призначенням, внаслідок чого знищені багаторічні насадження на орендованій земельній ділянці, чим порушені інтереси держави.
Ухвалою суду від 23.06.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/617/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Позивач пояснення, а відповідач відзив на позовну заяву не надали.
У судовому засіданні 18.09.2025 постановлено ухвалу в протокольній формі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.10.2025.
Прокурор у судове засідання 20.10.2025 з розгляду справи по суті з'явилась, позовні вимоги підтримала.
Представники сторін у судове засідання 20.10.2025 з розгляду справи по суті не з'явились, про розгляд справи повідомлені, судом не викликались.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Разом з тим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ст.216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.ч.1, 3 та 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, відповідно до ст.ст.13-14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Як вказує прокурор, інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної громади, а держава в свою чергу гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Отже, з огляду на вказані норми, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду з позовною заявою є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання, а саме припинення істотного порушення орендарем договору оренди шляхом його розірвання.
Як зазначає прокурор, порушення інтересів держави полягає у тому, що Черкашин О.Є. використовує земельні ділянки поза волею власника земельних ділянок (знищивши сади, використовує землю під ріллю), що порушує право Покровської територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що їй належить.
При цьому, слід зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
Як вказав суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
07.11.2024 прокурор в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області із запитом за №56/3-5420ВИХ-24 про надання відповіді про вжиття заходів в межах її компетенції представницького характеру щодо розірвання спірного договору оренди землі, у відповідь на який прокурором отримано лист №вх01-26-6094 від 15.11.2024 про те, що на теперішній час Покровська міська територіальна громада Покровського району Донецької області віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, що тягне за собою звільнення суб'єктів господарювання від сплати місцевих податків, приймаючи до уваги обмеження місцевого бюджету та відсутність коштів на видатки зі сплати судового збору, міські рада не має можливості звернутися до суду про дострокове розірвання спірного договору оренді землі від 20.12.2012.
Таким чином, з огляду на вказані обставини та наведені норми законодавства, в розглядуваному випадку існують достатні підстави для застосування представницьких повноважень прокурора з метою захисту інтересів держави у зв'язку з бездіяльністю зі сторони позивача.
Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області слід зазначити, що земельні ділянки з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236, 1422781100:02:000:1237, загальною площею 26,7386 га, відповідно до укладеного договору оренди землі знаходиться на території Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області.
Відповідно до розпорядження №710-р від 12.06.2020 Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області», територія Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області ввійшла до складу Покровської міської територіальної громади Донецької області.
Постановою №807-IX від 17.07.2020 Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» у Донецькій області утворено Покровський район у складі територій, зокрема, Покровської міської територіальної громади.
У зв'язку з чим, за органом місцевого самоврядування - Покровською міською радою Донецької області 04.04.2023 зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236, 1422781100:02:000:1237, що підтверджується інформаційними довідками №405364756 від 26.11.2024, №405364634 від 26.11.2024, №405364505 від 26.11.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які містяться в матеріалах справи.
Законом України №2102-ІХ від 24.02.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та є чинним на теперішній час.
Указом Президента України №620/2022 від 01.09.2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.
Згідно з п.1 постанови №2616-IX від 21.09.2022 Верховної Ради України «Про здійснення начальниками Добропільської, Мирноградської, Покровської та Селидівської міських військових адміністрацій Покровського району Донецької області повноважень, передбачених ч.2 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого комітету, відповідного міського голови.
За змістом ч.2 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).
З наведеного вбачається, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, утворенням військової адміністрації та наданням їй повноважень відповідного органу місцевого самоврядування, саме Покровська міська рада, повноваження якої на даний час виконує Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, як представник територіальної громади та орендодавець спірних земельних ділянок мала б здійснити захист прав на спірні земельні ділянки.
Щодо суті порушених прокурором питань, суд зазначає про таке.
Відповідно до розпорядження №601 від 28.11.2012 голови Красноармійської районної державної адміністрації затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду Черкашину О.Є., загальною площею 26,7386 га багаторічних насаджень (садів) для ведення індивідуального садівництва, та погоджено передачу в довгострокову оренду терміном на 49 років земельні ділянки багаторічних насаджень (садів), загальною площею 26,7386 га, а саме:
- 13,8302 га, кадастровий номер 1422781100:02:000:1235;
- 6,8729 га, кадастровий номер 1422781100:02:000:1236;
- 6,0355 га, кадастровий номер 1422781100:02:000:1237
для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради з перенесенням меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
На підставі вказаного розпорядження 20.12.2012 між Красноармійською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Черкашиним Олександром Євгеновичем (орендар) укладено договір оренди землі.
Згідно з п.1 договору оренди землі від 20.12.2012 орендодавець на підставі вищевказаного розпорядження надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради Красноармійського району Донецької області.
Об'єктом оренди визначено 3 земельні ділянки: площею 13,8302 га, кадастровий номер 1422781100:02:000:1235; площею 6,8729 га, кадастровий номер 1422781100:02:000:1236 та площею 6,0355 га, кадастровий номер 1422781100:02:000:1237 (п.2 договору оренди землі від 20.12.2012).
Договір укладено на 49 років (п.8 договору оренди землі від 20.12.2012).
Крім того, п.п.14-16 вищевказаного договору визначено умови використання земельних ділянок, а саме:
- земельні ділянки передаються в оренду: для ведення індивідуального садівництва;
- цільове призначення земельних ділянок: для ведення індивідуального садівництва;
- умови збереження стану об'єкта оренди: використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Пунктом 44 Прикінцевих положень визначено, що невід'ємними частинами договору є:
- плани (схеми) меж земельних ділянок;
- розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки;
- кадастрові плани земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів;
- акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання (копії);
- викопіювання земельних ділянок або ситуаційна схема;
- акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Договори підписані сторонами без зауважень та заперечень.
25.12.2012 між сторонами укладено акт приймання - передачі до договору оренди від 25.12.2012, відповідно до якого Красноармійською районною державною адміністрацією передано, а Черкашиним Олександром Євгеновичем прийнято вищевказані земельні ділянки загальною площею 26,7386 га садів для ведення індивідуального садівництва.
25.12.2012 відкрито поземельні книги на 3 вищезазначені земельні ділянки.
Крім того, 02.02.2015 між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі від 20.12.2012 щодо внесення змін у спірний договір, зокрема, змінено розмір орендної плати, строк сплати орендної плати та розмір пені, що підлягає стягненню у разі несвоєчасної сплати орендної плати.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №405364756 від 26.11.2024, №405364634 від 26.11.2024, №405364505 від 26.11.2024, право оренди земельних ділянок для індивідуального садівництва: з кадастровим номером 1422781100:02:000:1235, площею 13,8302 га, з кадастровим номером 1422781100:02:000:1236, площею 6,8729 га, та з кадастровим номером 1422781100:02:000:1237, площею 6,0355 га, зареєстровано за ОСОБА_1 .
Як вказує прокурор, під час дії договору сади (багаторічні насадження), що були надані відповідачу, без згоди власника знищено, земля використовувалась для ріллі - вирощування пшениці, що порушує умови спірного договору оренди землі та норми діючого законодавства у зв'язку з чим наявні підстави для розірвання договору оренди землі від 20.12.2012 та повернення земельних ділянок Покровській міській територіальній громаді.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає про наступне:
За змістом ст.93 Земельного кодексу України, ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст.13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст.25 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі) орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил (ст.24 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції).
Аналогічні за змістом положення щодо прав і обов'язків орендодавця та орендаря містяться і у договорі оренди землі від 20.12.2012.
Згідно зі ст.79 Земельного кодексу України та ст.373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
Верховний Суд України у постанові від 25.02.2015 №6-14цс15 дійшов висновку, що багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Отже, орендар зобов'язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди та земельним законодавством.
Аналогічні за змістом положення щодо відповідних обов'язків орендаря земельної ділянки, у тому числі щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та вимог законодавства містяться і у чинній редакції Закону України «Про оренду землі».
За змістом ст.31 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт ґ).
Згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, за ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин (пункт 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19).
Зі змісту наведених норм слідує, що за договором оренди землі (зобов'язанням з визначеним строком виконання (дії) обов'язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов'язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням). Обов'язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20).
З матеріалів справи, а саме листа Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області вбачається, що при проведенні моніторингу використання земель сільськогосподарського призначення були виявлені порушення Черкашиним Олександром Євгеновичем вимог законодавства при використанні земель комунальної власності, наданих в оренду. При візуальному огляді земельних ділянок з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236, 1422781100:02:000:1237 встановлено, що багаторічні насадження відсутні (розкорчовані), а землі використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.
Як зазначалось вище, умовами договору оренди землі від 20.12.2012 передбачено, що відповідач має право господарювати на землі з дотриманням умов цього договору та зобов'язався виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому цим договором, а саме використовувати земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва (п.п.14-16 договору оренди землі від 20.12.2012).
Згідно з п.31 договору оренди землі від 20.12.2012 до прав орендодавця відноситься право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Пунктом 34 договору оренди землі від 20.12.2012 передбачено обов'язок орендаря використовувати орендовані земельні ділянки відповідно до цільового призначення, умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних стандартів, норм і правил щодо використання землі.
Крім того, відповідно до п.«а» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (ст.1 Закону України «Про землеустрій»).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення (ч.1 ст.19 Земельного кодексу України).
У ч.3 ст.19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
За змістом ч.5 ст.20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України (такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19).
Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання урегульовано ч.1 ст.22 Земельного кодексу України, за змістом якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до ч.2 ст.22 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо)
Згідно з ч.3 ст.22 Земельного кодексу України (у редакції, на час укладення спірного договору оренди землі) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У статтях 31, 33-37 Земельного кодексу України визначено види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України для такого виду використання (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19).
Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (п.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19).
З матеріалів справи вбачається, що спірні земельні ділянки за своїм цільовим призначенням належать до земель сільськогосподарського призначення, за видом використання - для ведення індивідуального садівництва та були передані Черкашину Олександру Євгеновичу для ведення індивідуального садівництва.
Проте, відповідач використовує зазначені земельні ділянки для вирощування сільськогосподарських культур.
Такі обставини підтверджено:
- листом №01/25-465 від 09.04.2024 Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, з якого вбачається що при проведенні моніторингу використання земель сільськогосподарського призначення були виявлені порушення ОСОБА_1 вимог законодавства при використанні земель комунальної власності, наданих в оренду. При візуальному огляді земельних ділянок з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236, 1422781100:02:000:1237 встановлено, що багаторічні насадження відсутні, а землі використовуються як рілля - для вирощування сільськогосподарських культур;
- відповіддю №117 від 17.05.2024 Дніпропетровської філії державної установи «Держґрунтохорона», відповідно до якої у 2021 році фахівцями філії були проведені ґрунтові дослідження, на момент виїзду фахівців на території ділянок вже було проведено розкорчування застарілих багаторічних насаджень та за доступною інформацією, яка була отримана з аналізу космічних знімків та архівних документів Донецької філії державної установи «Держґрунтохорона», розкорчовування було проведено у 2016-2018 рр;
- матеріалами космічного знімання територій спірних земельних ділянок наданих Національним центром управління та випробувань космічних засобів за №1724-4-04.01.02-2024 від 23.05.2024;
- відповіддю №вх01-26-3160 від 06.06.2024 Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, за змістом якої встановлено факт порушення відповідачем права орендодавця на багаторічні насадження - сади, внаслідок їх самовільного викорчовування, до якої додано фотофіксацію земельних ділянок наданих в оренду відповідачу, на яких відсутні багаторічні насадження;
- протоколами огляду місця події від 17.05.2024, проведених в рамках кримінального провадження №12024052410000357 старшим слідчим Слідчого відділу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, з яких вбачається, що спірні земельні ділянки повністю засіяні сільськогосподарською культурою - пшеницею, багаторічні насадження (дерева) на земельній ділянці відсутні;
- висновком спеціаліста від 19.06.2024, складеним начальником відділу планування методичного забезпечення та аналізу інспекційної діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області, за висновком якого встановлено знищення багаторічних насаджень (садів), загальною площею 26,7386 га, розташованих на території земельних ділянок з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236, 1422781100:02:000:1237 та використання зазначених земельних ділянок для вирощування зернових культур (пшениці), здійснених орендарем ОСОБА_1 без погодження з власником земельної ділянки.
Крім того, до матеріалів справи додано відповідь №22097/301/01 від 31.10.2024 Покровського районного управління поліції в Донецькій області, згідно з якою в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» наявна наступна інформація:
- 21.07.2019 через екстрений номер « 102» до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від Черкашина Олександра Євгеновича, в якому він повідомляв, що за адресою: АДРЕСА_2 , біля церкви заявник бачить, як горить трава (близько гектару), постраждалих немає. Дане повідомлення було внесено до системи за №11387 від 21.07.2019, за результатами зібраних матеріалів, підстав для відкриття кримінального провадження не встановлено, у зв'язку з чим за вказаним фактам було проведено перевірки та прийняте рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян»;
- 03.05.2024 до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надійшли матеріли що в ході огляду сільськогосподарських земель за адресою: Покровський район, с.Гришине, поле, були виявлені порушення ОСОБА_1 вимог законодавства при використанні земель комунальної власності, які йому були надані в оренду за договором від 20.12.2012. При огляді земельних ділянок, що були передані в оренду ОСОБА_1 , виявлено, що багаторічні насадження відсутні (розкорчовані), а земельні ділянки використовуються для вирощування сільськогосподарських культур. Дане повідомлення було внесено до системи за №5202 від 03.05.2024, відомості були внесені до ЄРДР №12024052410000357 від 03.05.2024 за ч.1 ст.194 Кримінального кодексу України.
Відповідно до інформації №вх.01.1-1960-34 від 20.09.2024 Покровської районної військової адміністрації Донецької області за період з 20.12.2012 по теперішній час від Черкашина Олександра Євгеновича до Покровської райдержадміністрації звернень (повідомлень) щодо виявлених фактів розкорчування (знищення) багаторічних насаджень (садів) на земельних ділянках з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236. 1422781100:02:000:1237, загальною площею 26,7386 га, які надано йому в оренду, не надходило.
З відповіді №вх01-26-5202 від 23.09.2024 Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області вбачається, що починаючи з 2021 року до часу надання відповіді, заяв до міської ради або міської військової адміністрації від Черкашина О.Є. щодо розкорчовування садів не надходило, за період з 20.12.2012 до 2021- міська військова адміністрація не є розпорядником такої інформації.
Згідно з інформацією №10-5-0.41-3098/2-24 від 25.09.2024 Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління здійснює діяльність відповідно до визначених повноважень, а саме, державний нагляд (контроль) у частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності з 2017 року та до Головного управління Черкашин Олександр Євгенович із заявами (повідомленнями) щодо виявлення фактів розкорчування (знищення) багаторічних насаджень (садів) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236, 1422781100:02:000:1237, які надано йому в оренду для індивідуального садівництва, що розташовані на території Гришинської сільської ради Красноармійського району Донецької області (на теперішній час територія Покровського району), не звертався.
З інформації №10-5-0.2-3784/2-24 від 18.11.2024 Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вбачається, що відповідно до даних Державного земельного кадастру станом на 25.12.2012 земельні ділянки з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236, 1422781100:02:000:1237 відносились до угідь - садів.
Наведеними матеріалами справи зафіксовано факт використання спірної земельної ділянки як з порушенням умов договору оренди землі та вимог чинного законодавства, так і з порушенням умов режиму використання, а саме використання землі, видом використання якої є індивідуальне садівництво, як ріллі для вирощування сільськогосподарських культур.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом (ч.ч.1, 2 ст.36 зазначеного Закону).
З матеріалів справи вбачається, що у 2024 році відповідач звернувся до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок багаторічних насаджень (садів), загальною площею 26,7386 га, з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235, 1422781100:02:000:1236 1422781100:02:000:1237 зі зміною цільовою призначення з - для ведення садівництва на - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населених пунктів Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, що перебувають у користуванні на підставі договору оренди землі від 20.12.2012.
Відповідно до розпорядження №1019рг від 31.05.2024 Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Черкашину Олександру Євгеновичу відмовлено в наданні дозволу на розробку вищевказаного проекту землеустрою, з підстав, передбачених п.3 ст.123 Земельного кодексу України, а саме: у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельних ділянок з заявленим орендарем наміром використання схемі землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Гришинської сільської ради Красноармійського району Донецької області.
Вказане розпорядження не скасовано та не оскаржено.
Статтею 37 цього Закону передбачено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо, зокрема, вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; необґрунтовано інтенсивного використання земель.
Таким чином, з урахуванням зазначених норм права, а також висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №914/291/22, земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва можуть використовуватися лише у межах встановленого виду використання, тому передані в оренду спірні земельні ділянки не могли використовуватися відповідачем для вирощування сільськогосподарських культур.
30.05.2024 Покровською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області на адресу відповідача було надіслано пропозицію за №01/25-758 щодо розірвання договору оренди землі у зв'язку з порушенням умов договору оренди землі від 20.12.2012 та вимог чинного законодавства.
З листа Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області №вх01-26-6094 від 15.11.2024 на адресу Покровської окружної прокуратури вбачається, що відповідач не надав відповідь на вищевказану пропозицію розірвати договір оренди від 20.12.2012.
З огляду на те, що за встановлених у справі обставин невиконання відповідачем обов'язків, передбачених ст.25 Закону України «Про оренду землі», умовами договору оренди землі, а також знищення багаторічних насаджень та розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відноситься до багаторічних насаджень (садів), порушення орендарем встановлених законодавством та договором вимог використання спірної земельної ділянки, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, наявні правові підстави для розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку власнику.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 4844,80 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 20.12.2012, укладений між Красноармійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Покровської міської територіальної громади земельні ділянки з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1235 (площею 13,8302 га, нормативною грошовою оцінкою 500102,31 грн), 1422781100:02:000:1236 (площею 6,8729 га, нормативною грошовою оцінкою 227988,08 грн), 1422781100:02:000:1237 (площею 6,0355 га, нормативною грошовою оцінкою 214172,74 грн), загальною площею 26,7386 га, загальною нормативною грошовою оцінкою 942263,13 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Красноармійським РВ УМВС України в Донецькій області 21.02.2000) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 20.10.2025.
Повний текст рішення складено 30.10.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця