29.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3006/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Васюта К.С.
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 р.
( суддя Дупляк С.А., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 09.07.2025 р.),
про закриття провадження
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер"
до 1. Акціонерного товариства "Державний Експортно-Імпортний Банк України",
2. ОСОБА_1
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору:
Приватного підприємства "Плазіс-ЄМ"
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича,
про зняття арешту з майна,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Державний Експортно-Імпортний Банк України" та ОСОБА_1 , у якій просило суд: зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою державного виконавця Покровського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) від 28.05.2024 р. у виконавчому провадженні № 75106840; зняти арешт з нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Виноградова, 8, яке належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою приватного виконавця Виконавчого органу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича від 03.09.2024 р. у виконавчому провадженні № 75956256.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 р. провадження у справі № 904/3006/25 закрито.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 р. у справі № 904/3006/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що Позивач не має права на звернення з таким позовом.
Водночас, на думку Скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що у Позивача відсутнє право на звернення до суду із позовом про зняття арешту з майна є помилковим, оскільки таке право не пов'язується з порушенням забезпеченого зобов'язання, а отже і не пов'язується з набуття або існуванням права володіння іпотечним майном. Судом не взято до уваги, що навіть у випадку звернення стягнення на іпотечне майно Позивач як новий власник не зможе розпоряджатися таким майном, оскільки звернення стягнення на майно не матиме наслідком зняття арешту з майна, який було накладено у виконавчому провадженні. Як наслідок, єдиним ефективним способом захисту прав для Позивача залишається виключно звернення до суду із позовом про зняття арешту з майна.
При цьому, Скаржник зазначає, що Позивач як Іпотекодержатель, має право вільно обирати способи звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених законом. Проте арешт, накладений на предмет іпотеки, обмежує Позивача у можливості звернути стягнення на іпотечне майно у спосіб, визначений статтею 38 Закону України «Про іпотеку», а у випадку звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, Позивач все одно буде змушений звернутись до суду із позовом про зняття арешту з майна, оскільки такий арешт обмежуватиме його право розпоряджатися майном.
Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов висновку, що спори про зняття арешту з майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, розглядаються за правилами ст. 339 ГПК України. З таким висновком не можна погодитися, оскільки згідно зі ст. 339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Проте Позивач не є стороною виконавчого провадження про стягнення з Малашко Є.І. заборгованості на користь АТ «Укрексімбанк».
На переконання Скаржника суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки питання факту порушення прав та законних інтересів Позивача має бути встановлено в ході розгляду справи, і у випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність у такого порушення, суд має відмовити в задоволенні позову.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідачі та Треті особи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3006/25.
Матеріали справи № 904/3006/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 р. у справі № 904/3006/25 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.09.2025р., зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів по справі.
Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. ( з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 17.09.2025 р.) відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 29.10.2025 р..
Розпорядженням керівника апарату суду від 28.10.2025 р., у зв'язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. № 1, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 р., судовою колегією у визначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 р. у справі № 904/3006/25 прийнято до свого провадження.
Позивач, Відповідач -2 та Треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Позивача, Відповідача -2 та Третіх осіб.
В судовому засіданні 29.10.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Державний Експортно-Імпортний Банк України" та ОСОБА_1 , у якій просило суд: зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою державного виконавця Покровського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) від 28.05.2024 р. у виконавчому провадженні № 75106840; зняти арешт з нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Виноградова, 8, яке належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою приватного виконавця Виконавчого органу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича від 03.09.2024 р. у виконавчому провадженні № 75956256.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 02.10.2023 р. між ТОВ “ФК “Кредит Інвест Партнер» ( Кредитодавець ) та ПП “Плазіс-ЄМ» ( Позичальник ) укладено договір позики № 20/002 на суму 1 750 000,00 грн строком до 01.10.2024 р.. Зобов'язання забезпечено договором застави, іпотеки та поруки з ОСОБА_1 .. Іпотекою забезпечено зобов'язання за кредитом. Предметом іпотеки є житловий будинок у м. Кривий Ріг, вул. Виноградова, 8. Право власності підтверджено відповідними документами, ринкова вартість майна - 1.015.440 грн. 04.04.2025 р. Боржнику та Поручителю направлено претензії про заборгованість у сумі 2 070 607,24 грн.В подальшому Позивачу стало відомо, що на предмет іпотеки накладено арешт у виконавчих провадженнях на користь АТ “Укрексімбанк» ( Відповідач -2) провадження № 75106840 від 23.05.2024 р., № 75956256 від 03.09.2024 р.. Позивач вважає, що арешти порушують його права як Іпотекодержателя, оскільки іпотека зареєстрована раніше. Закон передбачає переважне задоволення вимог Іпотекодержателя. Існує реальна заборгованість за договором, яка є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте через арешт майна реалізувати іпотеку неможливо. Позивач просить зняти арешт з майна за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Виноградова, 8, як такий, що накладений з порушенням прав попереднього іпотекодержателя.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 р. у справі № 904/3006/25 провадження у справі № 904/3006/25 закрито з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 ст. 231 ГПК України - спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Разом з тим, на виконання вимог частини 2 ст. 231 ГПК України, судом роз'яснено Позивачу, що згідно з частиною 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Тобто, Позивач не позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду у справі № 904/1704/24 ( як особа, не залучена до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки ), бути залученим до участі у справі № 904/1704/24 та у межах цієї справи оскаржувати дії виконавця за правилами ст. 339 ГПК України.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача -1, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом позову у даній справі є вимога Заставодержателя про зняття арешту з майна у зв'язку із переважним правом Кредитора, який не є учасником виконавчого провадження, на заставлене майно, на яке державним виконавцем накладено арешт в інтересах особи, яка не є Заставодержателем.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про закриття провадження у справі з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 ст. 231 ГПК України - спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Ст. 586 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна норма міститься у статті 19 Закону України "Про заставу".
Згідно з частиною першою ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.
Згідно з частиною 2 статті 22 цього Закону за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Аналіз статей 546, 572, 576, 577 ЦК України, статей 1, 4 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Згідно з частиною першою ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Отже, накладення арешту на нерухоме майно є першим етапом звернення стягнення на майно боржника, за яким слідують вилучення та примусова реалізація майна.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Згідно із частиною першою ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 р. у справі № 921/5/18 наголосив, що оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним, у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, порушується право саме заставодержателя на одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.
Саме заставодержатель, а не боржник, має право на звернення до суду із позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання за виконавчими документами.
Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 р. у справі № 916/1379/23.
Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Виконавець не може діяти на власний розсуд у такому випадку.
Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 910/7221/17 та підтримана Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 р. у справі № 640/7964/19.
Доводи суду першої інстанції, що згідно з частиною 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені Позивачем до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, - є помилковими, оскільки оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна, не призведе до належного захисту прав Позивача, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження". Подібний висновок викладено у постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 р. у справі № 813/1341/15.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що спір у справі № 904/3006/25 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та про закриття провадження з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 ст. 231 ГПК України.
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки перевіркою ухвали в апеляційному порядку встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, то оскаржувану ухвалу слід скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити. Справу направити до господарського суду для подальшого розгляду.
9. Судові витрати.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 р. у справі № 904/3006/25 - скасувати.
Справу № 904/3006/25 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.11.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін