23 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 917/892/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі судового засідання, Погребняк А. М.,
за участю представників сторін,
позивача, Вовк С. С. ,
позивача, Виродов А. Ю. ,
відповідача, Савон О. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1820П/1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м.Київ, на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у справі №917/892/23 (повний текст рішення складено 30.07.2025 суддею Киричук О. А. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м.Київ,
до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Полтавська область, м. Кременчук,
про стягнення 1623484058,65 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" 1 623 484 058,65 грн попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів від 10.03.2021 № 202/2/2118.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів від 10.03.2021 № 202/2/2118.
23.01.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2024, про задоволення позову. Стягнуто з ПАТ "Укртатнафта" на користь ТОВ "Юнайтед Енерджі" 1 623 484 058,65грн боргу, 939 400,00 грн судового збору.
Приймаючи вказані рішення, суди виходили з того, що спірні кошти були перераховані позивачем як плата за нафтопродукти за договором, а відповідач поставку нафтопродуктів на відповідну суму не здійснив.
Постановою від 05.02.2025 у справі Верховний Суд Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 і рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі № 917/892/23 скасував, а справу № 917/892/23 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками розгляду справи у суді першої інстанції, рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у справі №917/892/23 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням , ТОВ "Юнайтед Енерджі" звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що судом першої інстанції не було визначено строк виконання зобов'язання щодо постачання нафтопродуктів. Надані відповідачем докази на підтвердження форс-мажорних обставин вважає не належними.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 р. у справі №917/892/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою (вх.№1820П/1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м.Київ, на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у справі №917/892/23 , встановлено учасникам справи строк до 12.09.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №917/892/23 з Господарського суду Полтавської області.
Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
09.09.2025 р. через систему Електронний суд від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 р. розгляд справи призначено на 06.10.2025 р.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.10.2025 р.
У судових засіданнях, приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача). дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
10.03.2021 між ПАТ “Укртатнафта» (постачальник) та ТОВ «Юнайтед Енерджі» (покупець) укладено договір № 202/2/2118 поставки нафтопродуктів (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти, а покупець прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі нафтопродуктів (пункт 3.2 договору).
Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору (пункт 4.1). Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 3.3 договору строк поставки товару: березень- грудень 2021 року. Строк дії договору до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань у строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин.
Згідно з пунктом 6.3 договору сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом про настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.
До договору були укладені та підписані сторонами Специфікації на поставку Товару.
На виконання умов договору позивачем було сплачено відповідачу як попередню оплату 2 444 515 548,14 грн.
Вказане підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до матеріалів справи та карткою рахунку 6313 за січень 2021р. грудень 2022р. (фільтрація за параметрами «договір №202/2/2118 від 10.03.2021» та контрагентом «Укртатнафта ПАТ»; листами позивача «Про зміну призначення платежу» від 16.03.21р., 17.03.21р.,19.03.21р., 22.03.21р., 23.03.23р., 22.06.23р. У підтвердження розміру дебіторської заборгованості 1 623 484 058,65 грн. станом на 17.07.2023р. позивачем подано також виконаний ТОВ «Бюро судово-економічної експертизи та аудиту «І.В.А.» Висновок експерта №29 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 28.07.2023р.
Відповідачем було поставлено позивачу нафтопродукти за цим договором на загальну суму 521 031 489,49 грн, а також повернуто 300 000 000 грн. Вказане підтверджується Актами приймання-передачі нафтопродуктів №1/10 від 31.10.2021р., №1/11 від 30.11.2021р., №1/12 від 31.12.2021р., №1/01 від 31.01.2022р., платіжною інструкцією №0000075432 від 23.02.2022р. Листами від 01.10.2021р., 01.11.2021р., 01.12.21р. відповідач повідомляв позивача про те, що нафтопродукти, які будуть придбані ТОВ «Юнайтед енерджі», право власності на які перейде на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 10.03.2021р., будуть знаходитися на зберіганні ТОВ «Нафтасіті», про що останнє попереджено відповідними листами.
Враховуючи вищевикладене, припинення поставок нафтопродуктів та неповернення сплачених коштів (Вимога про повернення передоплати за вказаним договором вих..№11/01-5 від 11.01.23р. з доказами направлення та отримання відповідачем) позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як зазначалося вище, рішенням у справі у задоволені позову було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що з огляду на умови договору, позовні вимоги заявлено передчасно.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду враховуючи нижче викладене.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Укладений між сторонами 10.03.2021 договір № 202/2/2118 поставки нафтопродуктів (далі договір) за своєю правовою природою є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. ( ст.655 ЦК України)
Згідно зі статтею 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Приписи статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Разом з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).
Проте, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору.
Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право, зокрема, відмовитися від виконання свого обов'язку частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок .
Предметом позову у справі, що переглядається, є вимоги про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки.
За змістом частини другої статті 693 Цивільного кодексу України підставою для повернення суми попередньої оплати є саме не передання продавцем товару покупцю у встановлений строк.
З матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції, розглядаючи питання щодо встановлення строку виконання зобов'язання відповідачем з поставки нафтопродуктів за договором, було враховано постанова від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 в якій, Велика Палата Верховного Суду не погодилась із доводами скаржника про те, що прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати пов'язано також із датою закінчення строку дії контракту, оскільки немає підстав ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання постачальником (продавцем) обов'язку повернути суму попередньої оплати, а згідно з положеннями контракту останній в частині невиконаних зобов'язань діє до їх повного виконання сторонами.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також підтвердила виникнення у відповідача (постачальника, продавця) зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
В даному випадку, з тексту Договору убачається, що сторони узгодили, що строк поставки товару (дії договору) до 31.12.2022р. (з урахуванням додаткової угоди від 17.12.2021р., підписаної сторонами).
В той же час, у розділі 6 Договору від 21.03.2021р. було встановлено наступне:
« 6. Форс- мажор. 6.1. Жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань у строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин.
6.3. Сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.».
Таким чином, у договорі сторони домовилися про те, що строк, встановлений для виконання стороною зобов'язань за договором, подовжується на період, аналогічний періоду дії для такої сторони форс-мажорних обставин, та визначили: якщо дія форс-мажорних обставин триває більш ніж один місяць, сторони можуть змінити умови договору чи вимагати його розірвання. Тобто учасники обороту визначили, як форс-мажор впливає на строки виконання цивільно-правового зобов'язання та правові наслідки існування форс-мажору".
У постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 суд касаційної інстанції зробив наступні висновки: "на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
На підтвердження настання форс мажорних обставин, спричинених військовою агресією проти України, відповідач до прави надав Сертифікат №5301-23-00034 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Полтавською торгово-промисловою палатою від 04.01.2023р. №4/02-06, який засвідчує форс-мажорні обставини, що унеможливили виконання в установлений термін зобов'язань з поставки товару (нафтопродуктів) за укладеним з позивачем договором поставки від 10.03.2021р. №202/2/2118.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 02.04.2022р., тривають на 04.01.2023р. Також відповідач надає суду лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 та Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Наказ №100 від 02.04.2022р. «Про аварійну зупинку технологічних установок».
Судова колегія погоджується з твердженням відповідача щодо того, що Сертифікат №5301-23-00034 документально засвідчує виникнення форс-мажорних обставин у відношенні АТ «Укртатнафта» щодо обов'язку поставити нафтопродукти згідно специфікацій до Договору поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 10.03.2021р.: Бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 ДСТУ 7687:2015 12 770,000 тон; Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 ДСТУ 7687:2015 39 779,620 тон; Паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 9 912,605 тон.
Крім того, Судом першої інстанції було враховано, що АТ «Укртатнафта» є нафтопереробним заводом з повним циклом виробництва нафтопродуктів, які поставлялись ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» відповідно до умов Договору №202/2/2118 від 10.03.2021р. до початку повномасштабної військової агресії. Неможливість подальшої поставки нафтопродуктів обумовлена військовими діями ракетними обстрілами, які відбувались та продовжують відбуватись безпосередньо на території АТ «УКРТАТНАФТА». Внаслідок ракетних обстрілів було зруйновано промислову інфраструктуру, виробничі потужності нафтопереробного заводу, що призвело до його аварійної зупинки та унеможливило виготовлення нафтопродуктів. Доказами ракетних обстрілів є залучені до матеріалів справи витяги щодо кримінальних проваджень, порушених за фактами обстрілів. Доказом аварійної зупинки нафтопереробного заводу є Наказ ПАТ «Укртатнафта №100 від 02.04.2022 року.
Ракетні обстріли АТ «УКРТАТНАФТА» та зруйнування виробничих потужностей нафтопереробного заводу достеменно свідчать про наявність форс-мажорних обставин. В свою чергу, дія форс-мажорних обставин, яка спричинила неможливість виконання зобов'язань у встановлені строки, продовжує ці строки пропорційно на час дії відповідних обставин (п.6.1 Договору).
Докази припинення дії форс-мажорних обставин у матеріалах справи відсутні.
Щодо посилання апелянта на положення Договору про те, що сторона зобов'язана негайно сповістити іншу сторону про наявність обставин непереробної сили, судова колегія зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, на якій послався і суд першої інстанції, сформував такі висновки: "неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор) (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
У даному випадку, обов'язок негайно сповістити про настання форс-мажорних обставин передбачений п.6.3 Договору №202/2/2118 від 10.03.2021р. та покладається на Сторону, яка не виконала зобов'язання за цим Договором.
В свою чергу, на час настання форс-мажорних обставин строк поставки товару, відповідно до умов Додаткової угоди від 17.12.2021р. становив 31 грудня 2022р.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 р. у справі № 910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. ( п.46 Постанови)
Крім того, Верховний Суд зазначив:
« 50. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
51. Положення укладеного сторонами Договору прямо не передбачають юридичні наслідки того, що постачальник не повідомив замовника в строки, визначені Договором, про факт настання таких обставин (із посиланням на відповідний сертифікат ТПП чи без нього).»
Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21)».
З огляду на наявні в матеріалах справи докази ( зокрема і пояснення представника відповідача), підприємство відповідача було позбавлене можливості повідомити про настання форс-мажорних обставин (ракетного обстрілу 02 квітня 2022р.) та долучити Сертифікат ТПП, як доказ їх настання, оскільки строк поставки товару, відповідно до умов Додаткової угоди від 17.12.2021р. становив 31 грудня 2022р., а Сертифікат Полтавської ТПП №5301-23-0034 був виданий 04 січня 2023 року (на заяву від 29.12.2022р.).
Судом проаналізовано укладений між сторонами договір, та встановлено, що у даному випадку в Договорі №202/2/2118 від 10.03.2021р. відсутня умова про позбавлення права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення про них.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань був продовжений на час дії форс-мажорних обставин ( із врахуванням доказів, які були надані відповідачем на підтвердження наявності форс-мажорних обставин), судова колегія також приходить до висновку, що вимоги позивача про повернення відповідачем отриманої ним від позивача попередньої оплати у розмірі 1 623 484 058,65 грн є передчасними.
Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було встановлено строк виконання зобов'язання спростовується текстом рішення. Так у тексті рішення суд зазначив, що строк виконання зобов'язання на цей час є продовженим, оскільки матеріали справи не містять доказів припинення дії форс -мажорних обставин.
Щодо інших тверджень апелянта, то судова колегія зазначає наступне.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку уз чим, рішення по справі залишається без змін. а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269,270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м.Київ, на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у справі №917/892/23 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у справі №917/892/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.11.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян