20 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 917/747/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Фермерського господарства "Вламакс" та представника Фермерського господарства "Ямал"
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вламакс" (вх. №2008) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 у справі №917/747/25
за позовною заявою Фермерського господарства "Вламакс", вул.Молодіжна, 6, с.Калашники, Кременчуцький район, Полтавська область, 39610
до Фермерського господарства "Ямал", провулок Затишний, 1, с.Комендантівка, Кобеляцький район, Полтавська область, 39240
треті особи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ;
- ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
- ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
- Козельщинська селищна рада, 39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, смт Козельщина, вул. Остроградського, буд. 75/15, ЄДРПОУ 21063513
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 зупинено провадження у справі №917/747/25 за позовом Фермерського господарства «Вламакс» до Фермерського господарства «Ямал» про встановлення факту усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 5322084000:00:001:0017) до набрання законної сили рішеннями у адміністративних справах Полтавського окружного адміністративного суду № № 440/10980/25, № 440/10981/25, № 440/1082/25.
Ухвала суду мотивована тим, що в трьох адміністративних справах №440/10980/25, №440/10981/25, №440/10982/25, розглядаються питання внесення змін до координат поворотних точок меж земельних ділянок. Саме ці координати визначають, де проходить межа ділянки, яка, на думку позивача, була самовільно зайнята відповідачем.
Тобто від правильного встановлення координат меж залежить можливість оцінити докази у справі про самовільне зайняття. Господарський суд не може самостійно встановити ці координати, адже таке питання знаходиться в межах компетенції адміністративного судочинства (зокрема щодо оскарження дій кадастрових реєстраторів та рішень органів державної влади), що і стало підставою для зупинення провадження у справі.
Фермерське господарство "Вламакс" ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати; розгляд справи №917/747/25 продовжити в Господарському суді Полтавської області; стягнути з Фермерського господарства «Ямал» на користь Фермерського господарства «Вламакс» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2422, 40 грн.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- суд першої інстанції неправильно застосував п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки не доведено, що господарський суд не може самостійно встановити факти, необхідні для розгляду справи. На думку скаржника, усі необхідні докази вже наявні в матеріалах справи: технічна документація 2014 року, витяги з ДЗК, акт виносу меж від 27.12.2024, дані про посів озимини відповідачем. Відтак, рішення адміністративних судів щодо інших земельних ділянок не мають преюдиціального значення для цієї справи, і господарський суд цілком спроможний винести рішення самостійно;
- справи №440/10980/25, №440/10981/25 та №440/10982/25 стосуються інших земельних ділянок з іншими кадастровими номерами і третіх осіб, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , а не ділянки ФГ "Вламакс" з кадастровим номером 5322084000:00:001:0017. Тобто немає жодного процесуального чи юридичного зв'язку, який би обґрунтовував зупинення провадження. Рішення в адміністративних справах не можуть бути преюдиційними для цієї справи, оскільки предмети спорів, сторони та фактичні обставини відрізняються. Також скаржник зазначає, що позов не оскаржує законність змін координат у ДЗК для ділянок третіх осіб, а вимагає усунення фактичних перешкод на ділянці позивача, межі якої базуються на незалежних джерелах;
- кримінальне провадження № 12024175520000319 перебуває лише на стадії досудового розслідування, а не судового провадження. Апелянт зазначає, що відповідно до ГПК України, підставою для зупинення може бути тільки розгляд кримінальної справи в суді, а не проведення досудового розслідування. За відсутності вироку такі обставини не є преюдиційними, а тому встановлюються у загальному порядку на підставі наявних у матеріалах справи доказів;
- зупинення справи на невизначений термін суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини та ч. 1 ст. 2 ГПК України. Внаслідок такого рішення позивач позбавляється можливості користуватися орендованою ділянкою, зазнає економічних збитків (втрата врожаю, витрати на обробіток), тоді як відповідач уникає відповідальності. Це створює ситуацію правової невизначеності й дискримінації прав орендаря.
29.09.2025 від Фермерського господарства "Ямал" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Обґрунтовує свій відзив тим, що:
- в адміністративних справах №440/10980/25, №440/10981/25, №440/10982/25 розглядаються обставини, які можуть вплинути на рішення у справі №917/747/25: зміна координат поворотних точок земельних ділянок, що межують або перетинаються між собою. Саме зміна координат, за твердженням відповідача, призвела до перекриття ділянок і стала причиною спору про самовільне зайняття. Тому адміністративні справи мають преюдиціальне значення, бо встановлені там обставини прямо впливають на можливість вирішення спору по суті;
- господарський суд не уповноважений перевіряти правильність внесення змін до Державного земельного кадастру, особливо у частині встановлення координат. Це виключна компетенція адміністративних судів. Тобто без встановлення правомірності чи неправомірності зміни координат (яке буде здійснено саме в адміністративних справах), господарський суд не може визначити, чи дійсно мало місце самовільне зайняття;
- земельна ділянка скаржника (кадастровий номер 5322084000:00:001:0017) межує з ділянкою третьої особи ОСОБА_1 (кадастровий номер 5322084000:00:001:0509), і що зміни координат в адміністративних справах № 440/10980/25, № 440/10981/25, № 440/10982/25 безпосередньо впливають на спірну частину площею 0,6950 га. Відповідач посилається на те, що скасування цих змін призведе до повернення координат до стану 2017 року, що нібито усуне підстави для позову Скаржника.
09.10.2025 від Фермерського господарства "Вламакс" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що:
- адміністративні справи, на які посилається суд і відповідач, стосуються інших земельних ділянок, з іншими кадастровими номерами (зокрема: 5322084000:00:001:0994, 5322084000:00:001:0838, 5322084000:00:001:0509), і не мають жодного стосунку до ділянки ФГ «Вламакс» (кадастровий номер 5322084000:00:001:0017). Тобто рішення по тих справах не матимуть преюдиціального значення для цього провадження;
- у жодній з адміністративних справ ФГ «Ямал» не є стороною, а тому ці справи не можуть бути підставою для зупинення. Преюдиціальність може мати місце лише у справах, де сторони або хоча б предмет спору збігаються з тим, що розглядається у господарському процесі;
- в матеріалах господарської справи є достатньо доказів (технічна документація, акти обстеження, координати), щоб встановити факт самовільного зайняття. Жодних правових чи фактичних перешкод для розгляду справи по суті не існувало. Відповідачем не доведено, що рішення адміністративних судів можуть якось змінити суть господарського спору;
- зупинення справи суттєво порушує його право на своєчасний розгляд, а також дає відповідачу можливість продовжувати користуватись спірною ділянкою всупереч інтересам законного користувача.
15.10.2025 від ФГ «Ямал» надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє зазначає, що вирішення справ №440/10980/25, №440/10981/25, №440/10982/25 напряму будуть впливати на хід справи №917/747/25, а отже слід залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 20.10.2025 з'явився представник Фермерського господарства "Вламакс" та представник Фермерського господарства "Ямал". Інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
Фермерське господарство "Вламакс" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Ямал", в якому просить суд зобов'язати ФГ «Ямал» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6950 га розташовану на земельній ділянці, що перебуває в користуванні і ФГ «Вламакс» площею 3,575 га кадастровий номер 5322084000:00:001:0017 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, шляхом прибирання посіву та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки розміром 0,6950 га до попереднього стану.
12.08.2025 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вхід. № 10508) до винесення рішення по адміністративних справах №440/10980/25, №440/10981/25, №440/1082/25.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 зупинено провадження у справі №917/747/25 за позовом Фермерського господарства «Вламакс» до Фермерського господарства «Ямал» про встановлення факту усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 5322084000:00:001:0017) до набрання законної сили рішеннями у адміністративних справах Полтавського окружного адміністративного суду № № 440/10980/25, № 440/10981/25, № 440/1082/25.
Означене стало підставою для звернення Фермерського господарства "Вламакс" до апеляційного суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом розгляду у справі № 917/747/25 є вимога ФГ «Вламакс» зобов'язати ФГ «Ямал» звільнити земельну ділянку площею 0,6950 га, яка, за твердженням позивача, була самовільно зайнята відповідачем.
У зв'язку з тим, що апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, то предметом апеляційного розгляду є не саме по суті вирішення спору, а перевірка законності ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Таким чином, апеляційна інстанція має з'ясувати чи обґрунтовано суд першої інстанції зупинив розгляд справи на підставі паралельного розгляду адміністративних позовів.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відповідно до якого суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Ураховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14 908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20.
При цьому варто звернути увагу на те, що пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач обґрунтовував клопотання про зупинення провадження у справі тим, що:
- спір між ОСОБА_1 та суміжними землевласниками щодо накладення меж земельних ділянок триває вже кілька років і був предметом розгляду в судах усіх інстанцій. Заявник посилається на попередні судові рішення на користь ОСОБА_1 як підтвердження того, що ситуація складна, тривала та потребує ретельного розгляду;
- у 2024 році відбулися зміни координат земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_1 і в оренді ФГ «Ямал» (кадастрові номери: 5322084000:00:001:0995, 5322084000:00:001:0509). Це, на думку заявника, створило ситуацію, що напряму вплинула на межі ділянки, яка є предметом спору у господарській справі;
- за фактом вказаних змін координат відкрито кримінальне провадження №12024175520000319 за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України - підробка офіційних документів. Потерпілими у справі визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Це свідчить, що існує підозра у фальсифікації кадастрових змін, що, у свою чергу, ставить під сумнів правомірність меж ділянок;
- станом на дату подання клопотання до Полтавського окружного адміністративного суду подані позовні заяви в справах №440/10980/25, №440/10981/25, №440/10982/25. У цих справах позивачі вимагають скасувати незаконно, на їхню думку, внесені зміни до координат у Державному земельному кадастрі, а також зобов'язати державних реєстраторів внести нові (відповідно до технічної документації) координати;
- господарський суд не може об'єктивно вирішити спір щодо самовільного зайняття, поки не буде встановлено, які саме координати є дійсними і правомірними. Суд у господарській справі не має повноважень змінювати чи оцінювати правомірність дій кадастрових реєстраторів - це компетенція адміністративного судочинства. Тому справедливий розгляд можливий лише після завершення адміністративних процесів, які матимуть вплив на межі спірних земельних ділянок.
Проаналізувавши справи, на які посилається у своєму клопотанні відповідач, судами встановлено таке:
- ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/10980/25 за позовною заявою ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування змін, внесені Державним кадастровим реєстратором Відділу № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Брик Тетяною Анатоліївною в Державний земельний кадастр до Розділу 1. Земельна ділянка. Загальні відомості. Запис від 09.04.2024 року № 007 Поземельної книги, відкритої Відділом у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.01.2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 5322084000:00:001:0994 на підставі звернення ОСОБА_6 від 09.04.2024 № ЗВ-9201022952024 щодо виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 5322084000:00:001:0994. Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Брик Тетяну Анатоліївну внести відомості до Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 5322084000:00:001:0994 відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пашківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області станом на 2017 рік;
- хвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/10981/25 за позовною заявою ОСОБА_7 до Державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Марусяк Ірини Іванівни, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «ФОРАС-ЛЕНД» про скасування змін, внесені Державним кадастровим реєстратором Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Марусяк Іриною Іванівною в Державний земельний кадастр до Розділу 1. Земельна ділянка. Загальні відомості. Запис від 26.12.2023 року № 013 Поземельної книги, відкритої Відділом Держземагенства у Козельщинському районі від 12.02.2015 року на земельну ділянку кадастровий номер 5322084000:00:001:0838 на підставі звернення Прожиги С.Г. від 07.12.2023 № ЗВ-9202999252023 щодо виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 5322084000:00:001:0838. Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Марусяк Ірину Іванівну внести відомості до Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 5322084000:00:001:0838 відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пашківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області станом на 2018 рік;
- ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/10982/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Долгошей Тетяни Вікторівни, Державного кадастрового реєстратора Відділу № 7 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Луханіної Юлії Михайлівни, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство «Ямал», Приватне підприємство «ФОРАС-ЛЕНД», Фермерське господарство «Вламакс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про скасування змін, внесені Державним кадастровим реєстратором Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Долгошей Тетяною Вікторівною в Державний земельний кадастр до Розділу 1. Земельна ділянка. Загальні відомості. Запис від 31.05.2024 року № 011 Поземельної книги, відкритої Відділом Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області від 04.07.2003 року на земельну ділянку кадастровий номер 5322084000:00:001:0509 на підставі звернення Прожиги С.Г від 31.05.2024 № ЗВ-9201550242024 щодо виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 5322084000:00:001:0509. Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Долгошей Тетяну Вікторівну внести відомості до Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 5322084000:00:001:0509 відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пашківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області станом на 2017 рік.
З огляду на викладене, суд першої інстанції задовольнив вказане клопотання відповідача та окремо зазначив, що під час розгляду справ №440/10980/25, №440/10981/25, №440/1082/25 будуть досліджуватися і встановлюватися обставини, які безпосередньо впливають на предмет доказування у справі №917/747/25, а саме питання правомірності зміни координат поворотних точок меж земельних ділянок, які, на думку суду, можуть впливати на визначення фактичного місця розташування спірної ділянки площею 0,6950 га.
Зважаючи на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що місцевий суд цілком правомірно вказав на те, що прийняття рішення у даній справі нерозривно пов'язане зі справами №440/10980/25, №440/10981/25, №440/1082/25, в межах яких вирішується питання, чи були правомірними зміни, внесені до Державного земельного кадастру щодо координат поворотних точок земельних ділянок, суміжних із тією, яка є предметом спору у справі №917/747/25. Саме ці обставини, на думку апеляційного суду, мають суттєве значення для з'ясування, чи дійсно мало місце самовільне зайняття ділянки, яку використовує позивач. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі до моменту, коли буде встановлена остаточна правомірність меж земельних ділянок, що розглядаються в адміністративному судочинстві.
Наведене обґрунтування є достатньо аргументованим, у зв'язку із чим апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, які фактично зводяться до посилання на недостатнє вмотивування підстав зупинення провадження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, скаржник стверджує, що справи №440/10980/25, №440/10981/25 та №440/10982/25 стосуються інших земельних ділянок з іншими кадастровими номерами і третіх осіб, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , а не ділянки ФГ "Вламакс" з кадастровим номером 5322084000:00:001:0017. Тобто немає жодного процесуального чи юридичного зв'язку, який би обґрунтовував зупинення провадження. Рішення в адміністративних справах не можуть бути преюдиційними для цієї справи, оскільки предмети спорів, сторони та фактичні обставини відрізняються. Також скаржник зазначає, що позов не оскаржує законність змін координат у ДЗК для ділянок третіх осіб, а вимагає усунення фактичних перешкод на ділянці позивача, межі якої базуються на незалежних джерелах.
Колегія суддів зазначає, що скаржник у таких твердженнях намагається звузити зв'язок між господарською справою та адміністративними провадженнями лише до формальної відсутності ідентичності кадастрових номерів чи складу сторін. Проте така позиція є поверхневою і не враховує матеріально-правової природи спору та змісту доказування у справі № 917/747/25.
Насамперед, хоча адміністративні справи №440/10980/25, №440/10981/25 та №440/10982/25 дійсно стосуються земельних ділянок з іншими кадастровими номерами, всі вони розташовані в межах тієї ж території, що і земельна ділянка з кадастровим номером 5322084000:00:001:0017, яка є предметом спору у господарській справі. Зміни координат поворотних точок, що оскаржуються в адміністративних провадженнях, створюють юридичні передумови для накладання меж суміжних ділянок та порушення прав користувача - у даному випадку ФГ «Вламакс».
Таким чином, хоча кадастрові номери формально різні, зміст спорів адміністративного характеру має прямий вплив на визначення просторових меж спірної ділянки. Саме з цього вбачається, що вирішення питань щодо дійсності внесених змін до координат в адміністративних справах створить преюдиціальні обставини, які мають значення для оцінки доказів у господарській справі - зокрема, для відповіді на питання, чи справді земельна ділянка, зайнята відповідачем, належить до землекористування позивача.
Крім того, твердження скаржника про те, що його вимоги не стосуються законності змін у ДЗК, а спрямовані лише на усунення фактичних перешкод, є суперечливим, оскільки правова оцінка таких «перешкод» неможлива без встановлення дійсних меж земельної ділянки. Якщо межі визначені на підставі даних, які перебувають у стані судового оскарження, то ці координати не можуть вважатися остаточними. Відтак суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що існує об'єктивна неможливість розгляду справи №917/747/25 без вирішення адміністративних спорів.
Також скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки не доведено, що господарський суд не може самостійно встановити факти, необхідні для розгляду справи. На думку скаржника, усі необхідні докази вже наявні в матеріалах справи: технічна документація 2014 року, витяги з ДЗК, акт виносу меж від 27.12.2024, дані про посів озимини відповідачем. Відтак, рішення адміністративних судів щодо інших земельних ділянок не мають преюдиціального значення для цієї справи, і господарський суд цілком спроможний винести рішення самостійно.
Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, зупинення провадження є обов'язковим у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, яка має значення для встановлення фактів у господарській справі. У даному випадку об'єктивна неможливість полягає саме в тому, що у справі № 917/747/25 предметом доказування є не лише сам факт користування земельною ділянкою, а насамперед, встановлення її фактичного розміщення, меж та законності користування.
Формальна наявність технічної документації 2014 року, витягів з ДЗК чи акта виносу меж не усуває тієї обставини, що межі земельних ділянок могли бути змінені внаслідок дій державних кадастрових реєстраторів у 2023- 2024 роках. Саме ці зміни наразі є предметом оскарження в адміністративних справах. Без остаточного вирішення питання про правомірність цих змін, технічна документація, якою послуговується позивач, може виявитися застарілою або суперечити фактичному та юридичному стану речей.
Більше того, господарський суд не має компетенції оцінювати законність дій державних кадастрових реєстраторів - це виключна юрисдикція адміністративного судочинства. Таким чином, самостійне встановлення господарським судом меж земельної ділянки без урахування висновків адміністративного суду може призвести до порушення меж компетенції та винесення рішення, що не враховує публічно-правовий аспект спірних правовідносин.
Отже, твердження скаржника про достатність доказів є передчасним і вводить в оману щодо реального обсягу предмета доказування. Суд першої інстанції обґрунтовано застосував ст. 227 ГПК України, оскільки встановлення меж ділянки - це не лише технічне, а і правове питання, яке наразі знаходиться у стадії вирішення в адміністративному процесі. З огляду на це, зупинення провадження є необхідним для забезпечення узгодженості судових рішень, процесуальної справедливості та дотримання меж судової юрисдикції.
У вказаному колегія суддів також керується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2025 у справі №926/16/24, від 28.07.2023 у справі №910/13279/22, від 27.02.2023 у справі №904/5875/15 щодо застосування ст. 227 ГПК України.
Крім того, посилання скаржника на постанови Верховного Суду щодо застосування ст. 227 ГПК України автоматично не свідчать про помилковість висновків апеляційного господарського суду у справі №917/747/25, оскільки наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у справі в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України оцінюється судами в кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи та наявних у них доказів.
Апелянт зазначає, що кримінальне провадження № 12024175520000319 перебуває лише на стадії досудового розслідування, а не судового провадження. Апелянт вказує, що відповідно до ГПК України, підставою для зупинення може бути тільки розгляд кримінальної справи в суді, а не проведення досудового розслідування. За відсутності вироку такі обставини не є преюдиційними, а тому встановлюються у загальному порядку на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Апеляційний суд з цього приводу зазначає таке.
Аргумент апелянта про те, що кримінальне провадження № 12024175520000319 наразі перебуває лише на стадії досудового розслідування, є юридично точним, однак не спростовує підстав для зупинення провадження, які були застосовані судом першої інстанції. Дійсно, частина 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов'язкове зупинення провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, зокрема, кримінальної, але лише до ухвалення судового рішення, тобто під час розгляду справи судом.
Водночас основним обґрунтуванням зупинення провадження є не кримінальне провадження, а наявність адміністративних справ, які безпосередньо пов'язані з оцінкою координат меж суміжних земельних ділянок, що мають суттєве значення для вирішення спору про самовільне зайняття землі. Посилання на кримінальне провадження в матеріалах справи слугувало лише додатковим підтвердженням того, що обставини, які стосуються правомірності внесення змін до кадастру, викликають сумніви та потребують комплексного з'ясування у відповідних юрисдикціях.
З огляду на це, навіть якщо апелянт має рацію щодо неможливості зупинення провадження виключно на підставі досудового розслідування, ця обставина не впливає на обґрунтованість зупинення у зв'язку з адміністративними справами, які і є основною підставою ухвали. Тобто суд не вийшов за межі своїх повноважень і не порушив положення ГПК України, оскільки не посилався на кримінальне провадження як єдину або ключову причину для зупинення розгляду.
У контексті цієї справи слід враховувати також принцип процесуальної доцільності, відповідно до якого господарський суд має право діяти з урахуванням реальної взаємозалежності справ, а не лише формальної стадії інших проваджень. Зупинення розгляду до вирішення адміністративних спорів є виправданим для уникнення ризику винесення суперечливих рішень щодо права користування землею.
Доводи скаржника щодо порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на розгляд справи упродовж розумного строку, є зрозумілими з емоційної та економічної точки зору, проте не переконують з правової та процесуальної позиції в контексті обставин цієї справи.
Насамперед, саме стаття 6 Конвенції передбачає не абсолютне, а відносне право на розгляд справи у розумний строк. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що затримки в судовому розгляді можуть бути виправданими за наявності об'єктивних та непереборних обставин. У даному випадку такою об'єктивною причиною є необхідність з'ясування правомірності внесення змін до Державного земельного кадастру, які стосуються координат земельних ділянок, що безпосередньо межують з тією, яка є предметом спору.
Саме ці координати, оспорювані у справах адміністративної юрисдикції, мають істотне значення для встановлення фактичного розміщення земельної ділянки позивача та відповідача. Якщо господарський суд розгляне справу до того, як адміністративний суд встановить законність меж, він ризикує ухвалити рішення на підставі фактичних даних, які згодом будуть визнані недійсними або зміненими. У такому разі буде не лише порушено принцип правової визначеності, але й поставлено під сумнів ефективність самого судового захисту.
Щодо твердження скаржника про дискримінацію прав орендаря, необхідно зазначити, що зупинення провадження не є відмовою у доступі до правосуддя. Це процесуальна необхідність, зумовлена важливістю дочекатися рішень в інших судових провадженнях, які встановлюють преюдиційні обставини. Таке зупинення застосовується однаково до всіх учасників процесу незалежно від їхнього процесуального статусу чи економічної вигоди.
У цьому контексті принцип процесуальної економії, що закріплений в національному законодавстві, співвідноситься зі статтею 6 Конвенції, оскільки зупинення запобігає подальшому оскарженню рішень, конфлікту юрисдикцій і надмірним витратам усіх сторін. Тимчасове обмеження у можливості використання земельної ділянки, хоча й викликає незручності для позивача, не є порушенням Конвенції, якщо воно переслідує легітимну мету та має обґрунтоване правове підґрунтя.
У результаті, зважуючи на викладене, доводи скаржника щодо порушення статті 6 Конвенції не є такими, що спростовують правомірність дій господарського суду.
Отже, суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі, оскільки остаточне вирішення спору про самовільне зайняття земельної ділянки неможливе без встановлення дійсних меж, правомірність яких оскаржується в адміністративних справах. Саме ці справи мають преюдиційне значення для господарського спору, а отже зупинення забезпечує повноту, об'єктивність і правову визначеність при розгляді, не порушуючи при цьому прав сторін.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Фермерського господарства "Вламакс". Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фермерського господарства "Вламакс" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 у справі №917/747/25 має бути залишена без змін.
У зв'язку з перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці в період з 27.10.2025 по 31.10.2025, повний текст постанови складено та підписано апеляційним судом після повернення судді до виконання службових обов'язків, тобто 03.11.2025.
Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вламакс" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 у справі №917/747/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.11.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян