ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 листопада 2025 року Справа № 906/78/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у справі № 906/78/25 (суддя Вельмакіна Т.М., повний текст рішення складено 21.07.2025)
за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Левківського Павла Миколайовича
про стягнення збитків, завданих неналежним виконання умов договору на суму 74 012, 72 грн
Керівник Коростишівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради (далі - позивач, Міська Рада) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Левківського Павла Миколайовича (далі - відповідач, ФОП Левківський П.М.) про стягнення збитків, завданих неналежним виконання умов договору на суму 74 012, 72 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 6 від 18.10.2022 та додаткової угоди від № 1 від 18.11.2022, внаслідок чого було спричинено збитки територіальній громаді та державі на загальну суму 74 012,72 грн, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 в позові відмовлено.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень відповідачем своїх зобов'язань за договором, що мало б наслідком стягнення з нього збитків.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у справі № 906/78/25, в якій прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12023060420000265 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, проведено судову будівельно-технічну експертизу та висновком судової експертизи № 1529/23-25 від 20.05.2024, встановлено, що вартість неякісно виконаних робіт з поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту, які не можуть бути прийняті і повинні бути перероблені, становить 66 028, 41 грн, у тому числі єдиний податок 1 320,58 грн. Також під час проведення натурного обстеження виявлено коробку від біотуалету, але сам біотуалет у приміщеннях сховища відсутній. Вартість біотуалету згідно звітної документації становить 6 533,07 грн, у тому числі єдиний податок 130,66 грн. Отже, внаслідок порушень, допущених відповідачем під час виконання договору, спричинені збитки територіальній громаді та державі в цілому на загальну суму 74 012,72 грн;
- суд першої інстанції неправильно оцінив причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяними збитками, та дійшов помилкового висновку, що підписання актів виконаних робіт є достатнім підтвердженням належного виконання договору, оскільки саме дії відповідача призвели до безпідставного заволодіння бюджетними коштами внаслідок неякісно виконаних робіт з поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту;
- суд першої інстанції не дослідив обставини невідповідності виконаних робіт договірним зобов'язанням, що є порушенням принципу всебічного дослідження доказів.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.
Листом від 13.08.2025 з Господарського суду Житомирської області витребувано матеріали справи.
28.08.2025 матеріали справи надійшли до суду.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у справі №906/78/25. Повідомлено учасників справи, що розгляд справи буде здійснюватися у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
ФОП Левківський П.М. надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає наступне:
- міська рада прийняла обумовлені договором № 6 від 18.10.2022 роботи на загальну суму 235347 грн за актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2022 на суму 147348 грн та № 2 за грудень 2022 на суму 87 999 грн, в тому числі і біотуалет, які підписані сторонами та інженером з технічного нагляду - Ладуром О.І. без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень;
- позивач протягом встановленого договором гарантійного строку до відповідача стосовно наявності недоліків (дефектів) у наданих послугах, як це передбачено п. 7.2-7.4 договору не звертався, а також не запрошував відповідача для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів);
- суд першої інстанції, з посиланням на ст. ст. 22, 623 ЦК України, правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.07.2018 у справі № 916/2408/17, встановив, що наявні у справі докази в їх сукупності свідчать про відсутність всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача у справі до цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків;
- звертає увагу на безпідставність доводів прокурора, що судом першої інстанції не надано належної оцінки висновку судової експертизи, яка на думку прокурора є ключовим доказом у справі і доводить факт виконання робіт неналежної якості.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у справі № 906/78/25 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним господарським судом, 18.10.2022 між Коростишівською міською радою (замовник, позивач) та ФОП Левківським П.М. (виконавець, відповідач) був укладений договір № 6, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги: "Поточний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Коростишів, вул. Соборна Площа, 18 Житомирської області" (код ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт), а змовник прийняти від виконавця надані послуги та оплатити їх.
У п. 2.2 договору визначено строк надання послуг: початок надання послуг виконавцем - з дати підписання договору; завершення надання послуг виконавцем - до 20.11.2022.
За умовами п. 2.4 договору, за згодою сторін строки надання послуг можуть бути змінені із внесенням відповідних змін до договору у разі виникнення документально підтверджених обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань порушення умов фінансування, внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне надання послуг, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від виконавця обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки надання послуг) за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення ціни, визначеної у договорі.
Згідно з п. 2.6 договору, фактичний строк закінчення надання послуг по окремим об'єктам (обсягам, етапам, видам послуг) визначається датою підписання замовником "акта приймання-передачі наданих послуг".
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору складає 399 970 грн без ПДВ. Ціна договору є тверда та враховує усі витрати виконавця на виконання предмету договору.
Замовник здійснює платежі за надані послуги на підставі підписаних актів приймання-передачі наданих послуг (за формою №КБ-2в), інших актів та довідок (за формою №КБ-3) протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг (п. 3.5 договору).
Замовник зобов'язаний розглянути і підписати подані виконавцем документи, що підтверджують надання послуг, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5-ти робочих днів з дня одержання (п. 3.6 договору).
У п. 4.1 договору сторони погодили, що замовник, зокрема має право:
- здійснювати контроль та нагляд за ходом і якістю надання послуг, дотримання вимог проектно-кошторисної документації, національним стандартам України, термінами надання, використанням виконавцем матеріалів і обладнання, а також станом охоронної та промислової безпеки, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність виконавця.
Виявлені під час перевірок відступи від законодавчих, нормативно-правових актів, охорони праці підлягають усуненню. При виявленні порушень вимог законодавства охорони праці замовником складається акт (пп. 4.1.1 договору).
- відмовитися від прийняття наданих послуг у разі виявлення дефектів/недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені виконавцем (пп. 4.1.4 договору);
- вимагати від виконавця усунення за його рахунок, у строки, визначені законодавством України, замовником (чи уповноваженими ним особами), всіх виявлених при прийнятті наданих послуг замовником, так і під час гарантійного строку недоліків (недоробок, порушень), якщо ці недоліки (недоробки, порушення) виникли саме з вини виконавця, а також сплати виконавцем визначеної умовами договору пені (неустойки) (пп. 4.1.5 договору);
- вимагати від виконавця безоплатного усунення дефектів/недоліків, що виникли внаслідок допущених ним порушень (пп.4.1.6 договору);
- за умови несвоєчасного усунення виявлених на об'єкті недоліків (дефектів, недоробок, порушень) у строки, визначені замовником (чи уповноваженими ним особами), доручити усунення цих недоліків (дефектів, недоробок, порушень) за рахунок виконавця іншій особі та вимагати від виконавця відшкодування відповідних збитків (пп. 4.1.7 договору).
За умовами п. 4.4 договору виконавець, зокрема зобов'язаний:
- надати послуги за договором відповідно до договору, договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору, проектно-кошторисної, технічної документації, з суворим дотриманням чинного в Україні законодавства (пп. 4.4.1 договору);
- своєчасно, у строки, визначені чинним законодавством, умовами договору, замовником чи іншими, уповноваженими замовником особами, та за свій рахунок усувати всі виявлені як при прийнятті наданих послуг замовнику, так і під час гарантійного строку недоліки (недоробки, порушення) (пп. 4.4.2 договору);
- відшкодувати відповідно до чинного законодавства України та умов договору завдані замовнику збитки (пп. 4.4.3 договору);
- виконувати отримані в ході надання послуг вказівки замовника щодо способу усунення недоліків під час надання послуг тощо, якщо вони не суперечать умовам чинного законодавства України та договору (пп. 4.4.6 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору, приймання-передача наданих послуг проводиться відповідно до чинних нормативних актів, шляхом підписання акта приймання-передачі наданих послуг, які виконавець надає замовнику протягом 5 робочих днів після надання послуг.
Після одержання від виконавця акта приймання-передачі наданих послуг замовник протягом 5 робочих днів зобов'язаний його підписати або впродовж того ж строку надати вмотивовану відмову від підписання з одночасним складанням двостороннього акта виявлених недоліків, у якому сторони визначають необхідні доопрацювання з вказівкою порядку і строків їх усунення (п. 6.2 договору).
Відмова виконавця від підписання акта виявлених недоліків не звільняє його від обов'язку усунення недоліків/дефектів та відповідальності, передбаченої законодавством та цим договором, а акт виявлених недоліків вважається підписаним в редакції замовника (п. 6.3 договору).
Усі послуги щодо усунення виявлених дефектів/недоліків виконуються силами і за рахунок виконавця. Після усунення дефектів/недоліків послуг виконавець повторно повідомляє замовника про готовність до передачі послуг (п. 6.4 договору).
Згідно з п. 7.1 договору, виконавець гарантує якість наданих послуг, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку згідно з чинним законодавством України.
При цьому у п. 7.2 договору сторони погодили, що гарантійний строк наданих послуг становить один рік та починається з дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.
У разі виявлення замовником протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) у наданих послугах, він повідомляє про них виконавця.
Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого результати наданих послуг не могли використовуватись внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе виконавець.
Виконавець відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в наданих послугах протягом гарантійних строків (п. 7.3 договору).
Пунктом 7.4 договору передбачено, що, у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний повідомити про це виконавця і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).
Якщо виконавець відмовиться взяти участь у складанні акта, замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його виконавцю.
Виконавець зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення (п. 7.5 договору).
Відповідно до п. 8.2 договору, зокрема, у разі неякісного виконання зобов'язань виконавець сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 10 % вартості від обсягу неякісно наданих послуг. При цьому, виконавець не звільняється від обов'язку виправлення недоробок, дефектів чи недоліків. Усунення неякісно наданих послуг проводиться виконавцем за свій рахунок;
Крім сплати штрафних санкцій виконавець компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором (п. 8.4 договору).
Згідно з п. 8.7 договору, якщо замовнику нанесені матеріальні збитки (матеріальна шкода) виконавцем, особами залученими ним до виконання зобов'язань за даним договором, виконавець зобов'язаний повністю погасити ці збитки (шкоду) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок замовника, або передати замовнику матеріальні цінності, аналогічні тим, що були втрачені замовником.
За умовами п. 9.2 договору, строк дії договору, за взаємною згодою сторін, може бути продовжений відповідно до вимог діючого законодавства, про що укладається додаткова угода.
Відповідно до п. 11.1, 11.2 договору, даний договір набирає чинності з дня його підписання та діє до завершення або припинення воєнного стану, оголошеного указом Президента України, а в частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії цього договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений указом Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до 31.12.2022.
Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Закінчення погодженого сторонами терміну дії договору не може бути підставою для припинення нарахування штрафу (пені) за неналежне виконання сторонами зобов'язань, що випливають з договору.
В подальшому, 18.11.2022 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору №6 від 18.10.2022 (т. 1, а.с. 27), згідно з якою сторони домовилися внести зміни до договору № 6 від 18.10.2022 та викласти п. 2.2 в наступній редакції: "2.2. Строк надання послуг: початок надання послуг виконавцем - з дати підписання договору; завершення надання послуг виконавцем - до 16.12.2022. Сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов вказаного договору.
На виконання умов договору, відповідачем було надано послуги "Поточний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Коростишів, вул Соборна Площа, 18 Житомирської області" на загальну суму 235 347 грн, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 на загальну суму 147 348 грн та актом № 2 за грудень 2022 на загальну суму 87 999 грн.
Коростишівською міською радою сплачено на користь ФОП Левківського П.М. грошові кошти за виконані на підставі договору № 6 роботи в сумі 235 347 грн, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1529/23-25 від 20.05.2024, проведеної у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12023060420000265 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, встановлено, що вартість неякісно виконаних робіт з поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту за вищевказаною адресою, які не можуть бути прийняті і повинні бути перероблені, становить 66 028,41 грн, у тому числі єдиний податок 1 320, 58 грн. Також під час проведення натурного обстеження виявлено коробку від біотуалету, але сам біотуалет у приміщеннях сховища відсутній. Вартість біотуалету згідно звітної документації становить 6533,07 грн, у тому числі єдиний податок 130,66 грн. А фактично виконані обсяги робіт не відповідають тим, що були заявлені в актах виконаних робіт.
Предметом позову у даній справі є вимоги керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради до ФОП Левківського П.М. про стягнення збитків, завданих неналежним виконання умов договору на суму 74 012, 72 грн у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 6 від 18.10.2022 та додаткової угоди від № 1 від 18.11.2022, внаслідок чого було спричинено збитки територіальній громаді та державі.
Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача.
Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За змістом абз. 1 -3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Згідно з ч. 4, 5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Аналіз положень ст. 53 ГПК України, у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18.
Окрім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом "розумного" строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Критерій "розумності", наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників. До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності спрямовані на захист інтересів держави (схожі за своїм змістом висновки також сформовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №927/468/20 та від 23.02.2021 у справі №923/496/20).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави.
На думку прокурора, порушення інтересів держави полягає у неналежному виконанні відповідачем умов договору, що порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави. Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності. Недотримання в даному випадку умов договору сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.
Прокурор зазначає, що його звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Також, як встановлено апеляційним судом, Коростишівською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено повідомлення від 06.08.2024 за № 53-1941вих-24 до Коростишівської міської ради про стверджуване порушення інтересів держави та надано можливість на нього відреагувати шляхом самостійного захисту цих інтересів, зокрема шляхом звернення до суду з позовом.
Згідно відповіді Коростишівської міської ради від 12.08.2024 за № 03-30/1599 встановлено, що ФОП Левківському П.М. направлено лист-претензію щодо усунення виявлених недоліків (дефектів) під час проведення поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Коростишів, вул. Соборна площа, 18. Про результати розгляду даної претензії ФОП Левківським П.М. окружну прокуратуру буде повідомлено додатково.
У подальшому, Коростишівською окружною прокуратурою повторно у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено повідомлення від 02.10.2024 за № 53-2462вих-24 до Коростишівської міської ради про стверджуване порушення інтересів держави та надано можливість на нього відреагувати шляхом самостійного захисту цих інтересів, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом.
В той же час, згідно відповіді Коростишівської міської ради від 25.10.2024 за № 03-20/2126 встановлено, що ФОП Левківським П.М. до даного часу у добровільному порядку виявлені недоліки (дефекти), допущені під час проведення поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Коростишів, вул. Соборна площа, 18, не усунуто. Коростишівською міською радою, не планується вжиття заходів на вирішення вищевказаних спірних правовідносин.
Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звернувся до позивача для надання йому можливості відреагувати на порушення інтересів держави. Разом з тим, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про порушення, проявив пасивність та не вжив жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій.
Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.
Щодо суті спору.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Судом апеляційної інстанції на підставі правової оцінки умов договору № 6 від 18.10.2022 (із змінами та доповненнями до нього) встановлено, що умови, викладені в договорі, були визначені та погоджені сторонами. Вказаний договір містять умови про предмет, ціну та строк їх дії (умови, що є обов'язковими), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.
В свою чергу, як встановлено апеляційним судом, сторони п. 3.1 договору № 6 від 18.10.2022 погодили договірну ціну на виконання робіт в твердому розмірі в сумі 399 970 грн без ПДВ.
Апеляційним господарським судом встановлено, що на виконання умов договору № 6 від 18.10.2022, відповідачем було надано послуги: "Поточний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Коростишів, вул Соборна Площа, 18 Житомирської області" на загальну суму 235 347 грн, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 на загальну суму 147 348 грн та актом № 2 за грудень 2022 на загальну суму 87 999 грн, які прийняті та оплачені замовником (позивачем) в повному обсязі без будь-яких зауважень і застережень щодо їх виконання.
При цьому, у акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2022 значиться біотуалет за ціною 6 402, 41 грн, жодних зауважень щодо його відсутності позивач не висловив, що свідчить про те, що позивач прийняв за вказаним актом цей біотуалет і він був у наявності на момент прийняття.
Колегія суддів вказує, що відповідачем (підрядником) не було завищено вартість робіт, яка визначена умовами договору № 6 від 18.10.2022.
Враховуючи те, що апеляційним судом не встановлено, а прокурором не доведено існування розбіжностей між вартістю робіт, зазначених у договорі, з вартістю виконаних робіт, яка зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2, а їх вартість, яка відображена в актах, не виходить за межі договірної ціни, колегія суддів дійшла висновку про дотримання сторонами такої істотної умови, як ціна договору.
Апеляційний господарський суд вказує, що наявні ж доводи прокурора по суті спрямовані на зміну ціни в договорі № 6 від 18.10.2022 після його виконання сторонами, що згідно імперативних вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України є неприпустимим.
При цьому судова колегія також враховує, що укладений між сторонами договір в частині визначення договірної ціни не визнано недійсним повністю або частково з підстав її завищення, у зв'язку з чим, в силу вимог ст. 204 ЦК України презюмується правомірність цього договору в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору.
З огляду на приписи ст. ст. 627, 629 ЦК України виявлені в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12023060420000265 від 07.06.2023 висновком експертизи №1529/23-25 від 20.05.2024, порушення договору № 6 від 18.10.2022, не впливають на його умови і не можуть їх змінювати.
Судом апеляційної інстанції приймаються до уваги ч. 1 ст. 853 ЦК України, згідно якої у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків замовник повинен заявити про них підряднику негайно.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач прийняв виконані роботи за договором № 6 від 18.10.2022 в повній мірі, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків.
Судовою колегією враховуються положення абз. 2 ч. 1 ст. 853 ЦК України, стосовно втрати права замовника в подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаних роботах, а також відсутність в матеріалах справи заявлених в розумні строки позивачем недоліків щодо виконаних робіт, разом з тим, згідно п. 7.2-7.4 договору позивач протягом встановленого договором гарантійного строку до відповідача стосовно наявності недоліків (дефектів) у наданих послугах не звертався, а також не запрошував відповідача для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).
Посилання прокурора на висновком експертизи № 1529/23-25 від 20.05.2024, як на беззаперечну підставу для стягнення збитків в сумі 74 012, 72 грн є безпідставним, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені в ході досудового розслідування кримінального провадження висновком експертизи порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
В той же час, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Тобто укладання сторонами у справі договору, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін договору мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних робіт та договором. Виявлені в ході досудового розслідування кримінального провадження висновком експертизи порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
При цьому згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1529/23-25 від 20.05.2024, на який прокурор посилається як на підставу для стягнення з відповідача збитків, саме лише обстеження об'єкту дослідження відбулося 24.01.2024 (т. 1, а. с. 176), тобто поза межами встановлених договором гарантійних строків на виконані роботи. Додана до матеріалів справи без доказів направлення претензія, адресатом у якій зазначено відповідача, датована 12.08.2024. До того ж, згідно пояснень представника позивача, існування зазначеної претензії обґрунтовано необхідністю реагування на звернення прокурора.
При цьому апеляційний господарський суд зауважує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача повідомив, що жодних претензій до відповідача щодо якості виконаних робіт Коростишівська міська рада не має, біотуалет знаходиться у коробці у приміщенні, в якому проводились ремонтні роботи.
Суд апеляційної інстанції також враховує і той факт, що додатковою угодою № 1 від 18.11.2022 було продовжено строк надання послуг до 16.12.2022 саме з огляду на повідомлення відповідача позивачу, що при виконанні робіт згідно договору № 6 від 18.10.2022 виникли об'єктивні причини, що унеможливлюють виконання зобов'язань у строки, передбачені договором, зокрема через періодичне підтоплення підвального приміщення. Також суд враховує твердження доводи позивача, які не були спростовані в суді першої інстанції про те, що після ремонту приміщення не використовувалося, тому увесь час було зачинене і останнє могло негативно вплинути на його стан.
За таких умов суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконання умов договору № 6 від 18.10.2022 на суму 74 012, 72 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання прокурора, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування ухваленого по справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів вказує, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію прийнятого місцевим господарським судом рішення крізь призму статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначеної практики ЄСПЛ, апеляційний суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятого рішення, тому його висновки є вірними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у справі № 906/78/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на прокурора відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у справі № 906/78/25 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строк оскарження до Верховного Суду встановлений статтями 286-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.