вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. Справа№ 910/1920/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 07.10.2025,
розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 (повний текст складено 26.05.2025)
у справі №910/1920/25 (суддя Ю.О. Підченко)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф»
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс»
про визнання недійсним та скасування рішення, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф» (далі, позивач або Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі, відповідач, АМКУ або Комітет) від 14.11.2024 №451-р у справі №145-26.13/1-24 (далі, Рішення №451-р), яким:
- визнано, що ТОВ «Меткон Плюс» і ТОВ «Рожнятів Торф» (далі разом - учасники) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікатор SUE001-UA-20230816-78469), проведеного Державною службою геології та надр України;
- накладено на ТОВ «Меткон Плюс» штраф у розмірі 105 253,00 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення;
- накладено на ТОВ «Рожнятів Торф» штраф у розмірі 226 666,00 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (далі, третя особа).
Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення №451-р від 14.11.2024, яке стосується встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на ТОВ «Рожнятів Торф» у розмірі 226 666,00 грн (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення) прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи. Рішенням не доведена антиконкурентна узгоджена поведінка ТОВ «Рожнятів Торф», не зазначені докази, які підтверджують антиконкурентну узгоджену поведінку з іншими учасниками торгів та негативний вплив на конкуренцію на ринку в цілому у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 позов задоволено повністю.
Визнано недійсним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 14.11.2024 № 451-р по справі № 145-26.13/1-24.
Присуджено до стягнення з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф» судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що у межах розгляду антимонопольної справи, враховуючи закріплену за органами Комітету виключну компетенцію розглядати та проводити розслідування у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Комітетом не було встановлено та доведено факти, які у своїй сукупності свідчать про узгодження ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс» своєї поведінки при підготовці до участі та участі в аукціоні, зокрема, про обмін між ними інформацією та сприяння у перемозі в аукціоні саме ТОВ «Рожнятів Торф». У свою чергу, в позовній заяві ТОВ «Рожнятів Торф» у розумінні Господарського процесуального кодексу України належно обґрунтовує свої позовні вимоги, оскільки в якості аргументів та доказів позивач наводить більш вірогідні, належні, допустимі та достовірні докази на спростування викладених у Рішенні №451-р обставин.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 16.06.2025 засобами поштового зв'язку Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом зроблені висновки, які не відповідають встановленим обставинам, що є результатом неправильного застосування норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до такого:
- суд першої інстанції при розгляді і вирішенні справи проігнорував усталені правові позиції, сформовані Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду щодо застосування положень пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, у справах №907/284/19, №924/595/24, №910/20567/20, №910/15019/17. Так, Комітет не повинен досліджувати ні економічні/цінові характеристики ринку, ні надавати докази впливу такого спотворення на права інших осіб (і взагалі будь-якого негативного впливу);
- закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів, а тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Однак, усупереч наведеній правовій позиції, суд першої інстанції вказує, що доведені Комітетом факти того, що наявність родинних зв'язків між засновниками ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс» у сукупності з такими фактами, як постійній комерційні зв'язки (включаючи фінансову допомогу), синхронність дій та координація через засоби зв'язку не є достатніми підставами стверджувати, що сторони не просто мали намір, а скоординували свої дії таким чином, щоб саме позивач зміг отримати перемогу на аукціоні;
- сам факт відповідності дій суб'єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №904/5842/20). Однак, саме на відповідності дій позивача нормам цивільного та господарського законодавства наголосив суд першої інстанції;
- Комітет ніколи не стверджував, що сам по собі факт тривалих комерційних взаємозв'язків між позивачем та іншим учасником аукціону підтверджує або свідчить про порушення антимонопольного законодавства. Однак, у сукупності з іншими доказами, зібраними Комітетом (наявності родинних зв'язків між керівниками позивача та третьої особи, що давало змогу здійснювати непомітний для інших осіб обмін інформацію, взаємодії між сторонами антимонопольної справи шляхом проведення телефонних з'єднань у період підготовки до та під час проведення торгів);
- суд скасував Рішення Комітету в частині іншої, аніж позивач, особи - ТОВ «Меткон Плюс».
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
11.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 без змін.
У відзиві позивач наголошує на такому:
- відповідач в оскаржуваному Рішенні стверджує, що матеріали дослідження містять факти, що можуть бути доказами наявності узгоджених дій позивача та третьої особи у справі. Проте, зазначені факти були досліджені відповідачем не в сукупності із дослідженням всіх обставин та учасників аукціону, а тільки обставин, що стосувалися позивача та третьої особи. Такий спосіб оцінки фактів та подій спотворює реальність, яка мала місце під час підготовки до аукціону та його проведення. Так, відповідач вбачає узгоджені дії позивача і третьої особи в майже одночасному завантаженні на електронний майданчик первісних пропозицій і документації учасників, при цьому ігнорує, що в той же самий час мало місце завантаження первісних пропозицій і документації й іншими учасниками аукціону;
- відповідач не перевірив дійсну приналежність абонентських номерів мобільного зв'язку позивачеві та третій особі, не зібрав об'єктивну інформацію щодо власників таких номерів від відповідних операторів мобільного зв'язку, отже вчинив дії, направлені на спотворення фактичних обставин, що мали істотне значення для їх неупередженої оцінки;
- не може вважатися об'єктивним та неупередженим висновок відповідача щодо дій третьої особи, направлених на забезпечення перемоги позивача в аукціоні. Твердження відповідача про те, що третя особа у справі навмисно відмовилася від укладання контракту як переможець аукціону, що заявив найвищу ціну, нічим не доводяться;
- що стосується скасування рішення АМКУ в повному обсязі, а не в частині, що відносилася до позивача, то позивач вважає, що, враховуючи позицію третьої особи, яка була наведена в її поясненнях, долучених до матеріалів справи, суд не вийшов за межі позовних вимог і не порушив норм матеріального чи процесуального права, задовольнивши позов у повному обсязі. З іншого боку, визнання недійсним рішення АМКУ в частині тільки на тій підставі, що третя особа самостійно не оскаржувала таке рішення, суперечить логіці, оскільки рішення про наявність узгоджених дій однією особою без другої сторони є нонсенсом.
Також 11.07.2025 через підсистему «Електронний суд» третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 без змін.
Третя особа у відзиві наголосила на такому:
- виходячи із системного аналізу положень Порядку проведення електронного аукціону з продажу спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 23 вересня 2020 року, зокрема, пункту 19 останнього, ані позивач, ані третя особа у справі не могли знати про кількість, найменування та початкові пропозиції учасників аукціону. Навіть, якщо припустити, що позивач і третя особа у справі повідомили один одного про свої початкові пропозиції, то ця інформація не давала їм переваг в аукціоні, оскільки інші учасники аукціону могли запропонувати ціни вищі, ніж вони;
- позиція відповідача у справі про наявність дій з боку третьої особи, направлених на забезпечення перемоги позивача, є неспроможною, оскільки вона протирічить Порядку проведення торгів. Більше того, на думку третьої особи є інші фактори, які виключають можливість узгодженості дій учасників аукціону в спільних інтересах. Перший - положення пункту 22 Порядку, який передбачає, що переможцем вважається учасник аукціону, що подав найвищу цінову пропозицію у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону. Третя особа у справі не зробила жодного кроку в аукціоні, окрім початкової закритої цінової пропозиції і цілком могла бути дискваліфікована організаторами аукціону за недотримання вимог пункту 22 Порядку. Третя особа об'єктивно не могла бути обізнана про початкові закриті пропозиції інших учасників аукціону, отже не могла впливати і на перебіг кожного з кроків аукціону й на визначення переможця. Другий фактор, який опосередковано виключає наявність узгоджених дій учасників аукціону, це причини, з яких третя особа відмовилась від укладання договору як переможець аукціону. Так, при підготовці до участі в аукціоні третьою особою було розраховане економічне обґрунтування початкової цінової пропозиції, проведені первісні переговори з потенційними інвесторами та кредитними установами. На жаль із причин, що не були оголошені третій особі, банківська установа, яка первісно була налаштована забезпечити третю особу необхідними коштами, відмовила у видачі кредиту. Часу на узгодження видачі кредиту іншими банками у третьої особи не залишилося і ми були змушені відмовитись від укладання угоди як переможці;
- як вбачається з загальнодоступних джерел інформації, а саме - з електронних майданчиків проведення аукціону, всі учасники аукціону подали заявки на участь приблизно в один і той же час. Така практика розповсюджена в силу специфіки проведення аукціонів, оскільки окрім подачі необхідного пакету документів до умов аукціону можуть вноситися зміни й певний час всі учасники аукціону очікують остаточної редакції умов проведення аукціону. Окрім цього, завантаження пакету документів учасника аукціону в певній мірі залежить і від операторів того чи іншого електронного майданчика. Зазвичай значна кількість учасників аукціону здебільшого завантажують власні пропозиції приблизно в один проміжок часу і в даному аукціоні саме так і відбувалося. Отже, об'єктивно оцінивши докази, з яких видно, коли учасниками аукціону були подані пакети документів, можна зробити висновок про безпідставність тверджень відповідача щодо синхронності дій позивача і третьої особи у часі;
- цілком необґрунтованим є висновок відповідача про наявність комунікації між позивачем та третьою особою. Так, наведена в таблиці 4 оскаржуваного Рішення відповідача аналітика телефонних розмов не витримує критики, оскільки один з наведених в таблиці телефонних номерів не належить ані позивачу у справі, ані третій особі;
- родинний зв'язок між учасником товариства позивача та керівником третьої особи сам по собі не може бути підставою для висновку про наявність узгоджених дій.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1920/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
26.06.2025 матеріали справи №910/1920/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 19.08.2025.
У судове засідання, призначене на 19.08.2025, з'явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф» та Антимонопольного комітету України.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс» до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд у судовому засіданні 19.08.2025 розпочав розгляд справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у розгляді апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 оголошено перерву до 09.09.2025.
У подальшому ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025, 16.09.2025 у розгляді апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 також оголошувались перерви, останнього разу до 07.10.2025.
У судовому засіданні 07.10.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 07.10.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвал Північного апеляційного господарського суду до електронного кабінету третьої особи в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
14.11.2024 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №451-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ТОВ «Меткон Плюс» і ТОВ «Рожнятів Торф» (далі разом - учасники) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікатор SUE001-UA-20230816-78469), проведеного Державною службою геології та надр України.
За порушення, зазначене в пункті 1 Рішення №451-р, накладено на ТОВ «Меткон Плюс» штраф у розмірі 105 253,00 грн (пункт 2 Рішення).
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього Рішення, накладено на ТОВ «Рожнятів Торф» штраф у розмірі 226 666,00 грн (пункт 3 Рішення).
У Рішенні №451-р у справі №145-26.13/1-24 АМКУ встановлено таке.
Державною службою геології та надр України за допомогою вебпорталу «PROZORRO.SALE: (https://prozorro.sale/auction/) проведено електронний аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором» (далі також - аукціон). Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 №836). Вартість пакету аукціонної документації - 44 237,04 грн (з ПДВ). В адміністративному відношенні родовище «Під Бором» розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області на відстані 1 км на північ від с. Верхній Струтинь. Вид корисної копалини: торф. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: видобування корисних копалин, 20 років (ідентифікатор № SUE001-UA-20230816-78469).
Участь в Аукціоні взяли такі суб'єкти господарювання:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Свята Вечеря»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна ІФ»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета Комфорту»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркан Прикарпатський Індустріальний Парк»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Неділя».
Найвища цінова пропозиція в розмірі 60 000 000,00 грн була у ТОВ «Меткон Плюс», проте ТОВ «Меткон Плюс» було дискваліфіковано відповідно до пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2023 №749), у зв'язку з відмовою від підписання договору купівлі-продажу дозволу.
Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування торфу родовища «Під Бором», яке знаходиться в Калуському районі Івано-Франківської області, Державною службою геології та надр України від 03.10.2023 №7/3-23 укладено з ТОВ «Рожнятів Торф» на суму 35 200 000, 00 грн.
Встановлюючи антиконкурентні узгоджені дії, у Рішенні №451-р Комітетом встановлено таке: наявність взаємозв'язків між ТОВ «Меткон Плюс» і ТОВ «Рожнятів Торф» ( ОСОБА_1 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Рожнятів Торф») та ОСОБА_2 (керівник у ТОВ «Меткон Плюс») є пов'язаними особами (сестрами) та через родинні зв'язки мали безпосередній вплив на господарську діяльність ТОВ «Меткон Плюс» і ТОВ «Рожнятів Торф»); надання фінансової допомоги відповідачам однією особою - ОСОБА_3 та третьою особою - ТОВ «Мостобудівницй загін №112», пов'язаного відносинами контролю з одним із відповідачів (ТОВ «Меткон Плюс»); надання взаємної фінансової допомоги ТОВ «Рожнятів Торф» ОСОБА_1 та директором конкурента - «Меткон Плюс» Гуц ( ОСОБА_4 ); єдине джерело походження коштів для сплати відповідачами гарантійних внесків для участі в аукціоні та сплати ТОВ «Рожнятів Торф» (переможець аукціону) частини коштів за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні за рахунок коштів, отриманих від ТОВ «Мостобудівницй загін №112» та ОСОБА_3 ; наявність комунікації між позивачем та третьою особою шляхом проведення телефонних з'єднань у період до проведення аукціону та під час його проведення; синхронність дій відповідачів в антимонопольній справі у часі (одночасне здійснення оплати платежів гарантійного внеску); дії ТОВ «Меткон Плюс», спрямовані на забезпечення перемоги «Рожнятів Торф».
За наведених обставин АМКУ дійшов висновків про обізнаність відповідачів про участь кожного з них в аукціоні та узгодження між ними спільної поведінки. Узгодивши свої дії під час підготовки до участі в аукціоні, відповідачі змінили ризик, що породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення аукціону.
Позивач в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним Рішення №451-р зазначає, що воно прийняте з неправильним застосуванням норм Закону України «Про захист економічної конкуренції», що стало підставою для хибних висновків (кваліфікації дій) щодо узгодження спільної поведінки між позивачем та третьою особою.
Зокрема, ТОВ «Рожнятів Торф» зазначає, що самі по собі родинні зв'язки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не встановлюють цивільні права та обов'язки осіб і не визначають можливості спільно або узгоджено впливати на господарську діяльність суб'єктів господарювання; перебування суб'єктів господарювання у фінансових та господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства та не є свідченням узгодженості дій між ними; отримання поворотної фінансової допомоги після закінчення аукціону не може вплинути на його проведення та результати, відповідно не може їх спотворити; матеріали антимонопольної справи не містять доказів того, що кошти, які надійшли від ОСОБА_3 , могли стати джерелом фінансування ТОВ «Рожнятів Торф» для сплати гарантійного внеску майданчику з метою участі в аукціоні; АМКУ не здійснив належну перевірку належності номерів телефонів та не врахував пояснення і міркування представників ТОВ «Рожнятів Торф» з приводу того, що номер телефону « НОМЕР_1 » не належить директору ОСОБА_5 ; сплата гарантійних внесків учасниками пропозицій конкурсних торгів в один і той самий день може бути наслідком збігу; початкова та кінцева пропозиція ТОВ «Рожнятів Торф» є найвищою серед інших учасників, не беручи до уваги ТОВ «Меткон Плюс».
Третя особа підтримала позовні вимоги ТОВ «Рожнятів Торф».
Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що в матеріалах справи наведені докази та встановленні факти порушення позивачем і третьою особою законодавства про захист економічної конкуренції, а тому прийняте Рішення №451-р відповідає вимогам чинного законодавства.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
За змістом частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (частина 1 статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Стаття 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Зокрема, під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів у діяльність Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень забороняється, за винятком випадків, визначених законами України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист економічної конкуренції» цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Згідно частини 1 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, крім випадків, передбачених Законом України «Про медіа». Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (стаття 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина 4 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Як визначено статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також зазначено у пункті 1 розділу III Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5 (з останніми змінами) (далі, Порядок розгляду справ), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами усними та письмовими: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами, електронними доказами, опитуванням споживачів (юридичних та фізичних осіб), проведеним в установленому законодавством порядку і висновками експертів.
Згідно з пунктом 4 розділу VIII Порядку розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення, обґрунтування розміру штрафу та спростування заперечень, наданих особами, які беруть участь у справі, до подання з попередніми висновками у справі (у разі їх наявності). Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статтею 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків.
Суд зазначає, що вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Господарські суди під час розгляду справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Меткон Плюс» та ТОВ «Рожнятів Торф» (далі разом - відповідачі в антимонопольній справі) брали участь в електронному аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікатор SUE001-UA-20230816-78469), проведеного Державною службою геології та надр України.
Розпорядженням державного уповноваженого від 12 січня 2024 року №03/2-р розпочато розгляд справи №145-26.13/1-24 за ознаками вчинення ТОВ «Меткон Плюс» та ТОВ «Рожнятів Торф» порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікатор SUE001-UA-20230816-78469), проведеного Державною службою геології та надр України.
Відповідачами в антимонопольній справі №145-26.13/1-24 є:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс»», відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), основним видом діяльності товариства є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф», згідно з відомостями, які містяться в ЄДР, основним видом діяльності товариства є добування торфу (код КВЕД 08.92).
Отже, відповідачі в антимонопольній справі є суб'єктами господарювання в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Як вбачається з матеріалів справи, Державною службою геології та надр України проведено електронний аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікатор SUE001-UA-20230816-78469).
Кінцевий строк подання пропозицій: 04 вересня 2023 року о 20:00.
Дата проведення аукціону: 05 вересня 2023 року, 11:10.
Початкова ціна продажу: 1 417 854,00 грн без ПДВ.
Розмір мінімального кроку підвищення ціни: 20 000,00 грн.
Розмір гарантійного внеску: 1 000 000,00 грн.
Участь в Аукціоні взяли такі суб'єкти господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф», Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЯТА ВЕЧЕРЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА ІФ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КОМФОРТУ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркан Прикарпатський Індустріальний Парк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Неділя».
Найвища цінова пропозиція в розмірі 60 000 000,00 грн була у ТОВ «Меткон Плюс», наступна за нею - 35 200 000,00 грн у ТОВ «Рожнятів Торф».
ТОВ «Меткон Плюс» було дискваліфіковано відповідно до пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2023 №749), у зв'язку з відмовою від підписання договору купівлі-продажу дозволу.
Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування торфу родовища «Під Бором», яке знаходиться в Калуському районі Івано-Франківської області, Державною службою геології та надр України від 03.10.2023 №7/3-23 укладено з ТОВ «Рожнятів Торф» на суму 35 200 000, 00 грн.
В оскаржуваному Рішенні №451-р АМКУ дійшов висновків про те, що позивачем та ТОВ «Меткон Плюс» порушено законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції станом на дату проведення аукціону) встановлено, що закупівля здійснюються, зокрема, за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Змагальність продавців-учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними.
Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Отже, узгодження учасниками торгів своїх пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, як наслідок, спотворює результат, тобто об'єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.
Для визнання органами Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Колегія суддів наголошує, що вже сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу, відповідно негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами), а докази такого спотворення органами Антимонопольного комітету України наводяться у відповідному рішенні, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці.
Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМКУ щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №924/381/17, від 12.06.2018 у справі №922/5616/15, від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 18.12.2018 у справі №922/5617/15, від 05.03.2020 у справі №924/552/19, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 22.10.2019 у справі №910/2988/18, від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 02.07.2020 у справі №927/741/19, від 09.12.2021 у справі №916/3366/20, від 14.06.2022 у справі №910/1667/21.
Вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, як вірно наголошує Комітет, є окремим складом порушення законодавства про захист економічної конкуренції, і спосіб його доведення не передбачає здійснення дослідження ринку певного товару та його учасників; такі категорії, як «цінова складова пропозиції», «предмет економічного походження» не є предметом доказування у справах про антиконкурентні узгоджені дії на торгах.
Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №907/284/19.
Водночас, під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу судам належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність або відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначені висновки відповідають сталій та послідовній правовій позиції Верховного Суду. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 22.10.2019 у справі №910/2988/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 02.07.2020 у справі №927/741/19, від 26.01.2021 у справі №910/2576/20, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 23.03.2021 у справі №910/4542/20.
Суд при цьому також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.01.2020 у справі №910/6507/19, відповідно до якого: «кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині».
Обов'язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Суд зазначає, що відповідно до приписів частини першої та другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінка доказів - це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.
Крім того, сукупна оцінка доказів, вказаних АМКУ в оспорюваному Рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які на думку АМКУ, підтверджують таке узгодження.
Як зазначено Комітетом в оскаржуваному Рішенні, аналіз інформації та матеріалів, отриманих під час розгляду справи №145-26.13/1-24, свідчить, що ТОВ «Меткон Плюс» та ТОВ «Рожнятів Торф» узгоджували між собою умови участі в аукціоні.
Однак, колегія суддів, здійснивши оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що Комітетом не було встановлено та доведено вірогідними доказами факти, які у своїй сукупності свідчать про узгодження ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс» своєї поведінки при підготовці до участі та участі в аукціоні, зокрема, про обмін між ними інформацією та сприяння у перемозі в аукціоні саме ТОВ «Рожнятів Торф».
Щодо доводів відповідача про взаємозв'язок між учасниками (пункти 25-51 Рішення №451-р) судом встановлено таке.
Як вбачається з пункту 26 Рішення №451-р засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Рожнятів Торф» з 08.06.2023 по 11.01.2024 були:
- ОСОБА_5 ;
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_6 .
Керівником ТОВ «Рожнятів Торф» у вказаний період був ОСОБА_5 .
У той же час, єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Меткон Плюс» є ОСОБА_7 , а керівником є ОСОБА_2 з 29.01.2020 по 11.01.2024.
Як встановлено Комітетом під час розгляду антимонопольної справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сестрами (пункт 42 Рішення №451-р).
Згідно з пунктом 46 оскаржуваного Рішення №451-р, відповідно до інформації, наданої Пенсійним фондом України листом від 28.11.2023 №2800-050203-5/67293, ТОВ «Рожнятів Торф» листом від 06.09.2024 № 020609, ОСОБА_1 (кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Рожнятів Торф) працювала провідним інженером у ТОВ «Меткон Плюс» у період з 01.01.2022 по 01.01.2024 (у тому числі в період проведення аукціону).
У той же час, перебування одного із засновників ТОВ «Рожнятів Торф» ОСОБА_1 в родинних стосунках із директором ТОВ «Меткон Плюс» ОСОБА_2 не доводить факту взаємодії чи вчинення впливу на діяльність підприємств одна одної, у тому числі в період проведення аукціону.
Самі по собі родинні відносини не встановлюють цивільні права та обов'язки осіб, не визначають можливості спільно або узгоджено впливати на господарську діяльність суб'єктів господарювання.
Право на зайняття підприємницькою діяльністю гарантовано Конституцією України.
Крім того, як вбачається з наявних у справі доказів та зібраних Комітетом матеріалів, ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс» не мають спільних засновників чи кінцевих бенефіціарів, а також спільних виконавчих органів.
Будучи тільки однією із засновників ТОВ «Рожнятів Торф», ОСОБА_1 не мала повноважень в односторонньому порядку впливати на інших засновників або здійснювати управління поточною діяльністю ТОВ «Рожнятів Торф».
Відповідно до пункту 5.13. Статуту ТОВ «Рожнятів Торф» загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-яких питань без дотримання вимог, встановлений Законом України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» та Статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань (пункт 32 Рішення № 451-р).
Однак, матеріали справи не містять доказів, що в період проведення аукціону з 16.08.2023 до 03.10.2023 проводилися загальні збори товариства, які би мали питання порядку денного - участь в аукціоні.
Загальні збори ТОВ «Рожнятів Торф» та його учасники не приймали жодних рішень стосовно аукціону, ані щодо початкової пропозиції, ані кінцевої вартості. Доказів на спростування таких обставин матеріали справи Комітету не містять.
Згідно з пунктом 5.23. Статуту ТОВ «Рожнятів Торф» директор є виконавчим органом та здійснює управління поточною діяльністю товариства. Учасники, засновники та Кінцеві Бенефіціарні Власники товариства не мають повноважень на управління поточною господарською діяльністю товариства.
Стосовно зайняття ОСОБА_1 посади провідного інженера ТОВ «Меткон Плюс», то під час розгляду справи встановлено таке.
Вказана посада не належить до керівних посад. Відповідно до «Класифікатора професій ДК 003:2010» посада провідний інженер відноситься до розділу № 2 «Професіонали», а не до розділу 1 «Керівники».
Більше того, посада провідного інженера не є виконавчим органом товариства, не наділяє повноваженнями керувати господарською діяльністю, не може вирішувати питання, не має владних повноважень впливати на господарську діяльність суб'єкта господарювання та її контролювати.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» контроль - можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами. Можливість однієї чи більше (декількох) пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив - спосіб відносин між суб'єктами господарювання, що характеризується відсутністю в особи, стосовно якої здійснюється вплив, здатності завжди незалежно (самостійно) визначати свою господарську поведінку на ринку.
Із аналізу даної норми вбачається, що не тільки сам факт родинних відносин вказує на пов'язаність осіб, але вирішальним є спільне або узгоджене здійснення господарської діяльності, у тому числі спільне або узгоджене вчинення впливу на господарську діяльність суб'єкта господарювання; відсутністю в особи, стосовно якої здійснюється вплив, здатності завжди незалежно (самостійно) визначати свою господарську поведінку на ринку.
Однак, у Рішенні №451-р не доведено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали повноваження здійснювати вплив та контроль на один одного в період проведення аукціону. Також не доведено й факту здійснення ними обміну інформацією у період проведення аукціону.
Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час її апеляційного перегляду, Комітетом не надано суду доказів того, що ОСОБА_8 мала доступ до інформації під час підготовки третьою особою цінової пропозиції для участі в аукціоні, а також надавала інформацію щодо участі власного товариства в зазначеному аукціоні.
З огляду на це, факт наявності родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також зайняття ОСОБА_1 посади провідного інженера ТОВ «Меткон Плюс» не свідчать автоматично про обмін інформацією між товариствами стосовно участі в аукціоні та вчинення порушення антиконкурентного законодавства.
Щодо посилань Комітету на обставин надання фінансової допомоги учасникам однією особою - ОСОБА_3 та третьою особою - ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», пов'язаною відносинами контролю з одним із учасників (ТОВ «Меткон Плюс») (пункти 52-64 Рішення №451-р, суд встановив таке.
У даному контексті АМКУ посилався на інформацію, надану Приватбанком від 02.01.2024 №20.1.0.0.0./7-231226/23210, ПАТ АБ «Південний» від 03.01.2024 №14/001/374/2024-БТ щодо надання поворотно-фінансової допомоги ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та фізичною особою ОСОБА_3 ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс» у період проведення аукціону.
Проте, як вбачається з таблиці, яку наведено в пункті 52 Рішення №451-р:
- громадянин ОСОБА_3 надавав поворотно-фінансову допомогу ТОВ «Рожнятів Торф» згідно з договорами: №29/08 від 29.08.2023, №08/11 від 08.11.2023;
- ТОВ «Мостобудівельний загін №112» надавав поворотно-фінансову допомогу ТОВ «Рожнятів Торф» згідно з договорами №09/11-ФД від 09.11.2023, №14/12-ФД від 14.12.2023.
Перше надходження коштів на рахунок Товариства від фізичної особи ОСОБА_3 здійснено 31.08.2024 на суму 1 000 000,00 грн згідно з договором №29/08 від 29.08.2023. Проте, ні у призначенні платежу, ні у договорі не вказано, з якою метою надані кошти і що саме ці кошти надані для участі в аукціоні і т.ін.
09.11.2023 на рахунок позивача від фізичної особи ОСОБА_3 надійшли кошти згідно з договором №08/11 від 08.11.2023 на суму 995 000,00 грн.
У той же час аукціон закінчився 05.09.2023 о 12:33. Період підписання протоколу: з 19.09.2023 18:11 по 02.10.2023 18:00, тобто до отримання допомоги пройшов значний проміжок часу.
Кошти, які отримані після закінчення аукціону, жодним чином не могли вплинути на результати аукціону, на чому вірно наголошує позивач.
Те ж саме стосується надання поворотно-фінансової допомоги ТОВ «Мостобудівельний загін №112»: 09 листопада 2023 року - 1500 000,00 грн; 09 листопада 2023 року - 3 500 000,00 грн; 14 грудня 2023 року - 2 500 000,00 грн.
Стосовно отримання фінансової допомоги від ОСОБА_3 та ТОВ «Мостобудівельний загін №112» у період проведення аукціону ТОВ «Меткон Плюс», суд з наявних у справі доказів встановив:
- громадянин ОСОБА_3 надавав поворотно-фінансову допомогу ТОВ «Меткон Плюс» згідно з договорами: №04/04 від 04.04.2023; №05/05 від 23.05.2023; №02/08 від 31.08.2023;
- ТОВ «Мостобудівельний загін №112» надавав поворотно-фінансову допомогу ТОВ «Меткон Плюс» згідно з договором №01/08 від 31.08.2023.
Хоча всі перелічені договори укладені до початку аукціону, проте у договорах не вказано, з якою метою надані кошти й що саме ці кошти надані для участі в аукціоні.
Крім того, як вбачається з пункту 54 Рішення №451-р, у період проведення аукціону засновниками та кінцевим бенефіціарними власниками ТОВ «Мостобудівельний загін №112» були:
Засновники:
- ТОВ «Меткон Плюс», розмір частки 70%;
- ОСОБА_9 , розмір частки 30%;
Кінцеві бенефіціарні власники:
- ОСОБА_7 , відсоток частки статутного капі лату 70%;
- ОСОБА_9 відсоток частки статутного капі лату 30%.
Отже, ТОВ «Меткон Плюс» та ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» мають спільного кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_7 , та, цілком логічно, що на користь третьої особи вказаним Товариством надавалася поворотна фінансова допомога (у тому числі й у період проведення аукціону).
Натомість ТОВ «Рожнятів Торф» жодної фінансової допомоги до 05.09.2023 (день закінчення аукціону) від ТОВ «Мостобудівельний загін №112» не отримував. Кошти надійшли на рахунки вже після завершення аукціону, а отримання таких коштів позивачем жодним чином не свідчить по обмін інформацією та домовленості щодо участі в аукціоні між позивачем, третьою особою та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Мостобудівельний загін №112».
Тобто, отримання поворотно-фінансової допомоги після закінчення аукціону не може вплинути на його проведення та результати, а отже не може такі результати й спотворити.
У свою чергу, положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Закону України «Про публічні закупівлі» не містять заборони суб'єктам господарювання, які беруть участь у процедурі закупівлі, мати господарські договірні відносини між собою та не пов'язують наявність таких стосунків з ознаками узгоджених антиконкурентних дій (подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №917/1357/17).
Отже, доводи Комітету, які наведені в пунктах 52-64 Рішення №451-р, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не доводять вчинення ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс» антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів аукціону.
Із приводу посилання Комітету в пунктах 65-74 Рішення №451-р на надання взаємної фінансової допомоги ТОВ «Рожнятів Торф» ОСОБА_1 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Рожнятів Торф») та директором конкурента - ТОВ «Меткон Плюс» ОСОБА_2 суд зазначає таке.
Поворотна фінансова допомога надавалася ТОВ «Рожнятів Торф» ОСОБА_1 , яка є одним із засновників Товариства згідно з такими договорами: №31/10 від 13.10.2023 у сумі 990 000,00 грн; №31/10-1 від 13.10.2023 у сумі 692 000,00 грн; №31/10-2 від 13.10.2023 у сумі 518 000, 00 грн.
У свою чергу, датою закінчення аукціону є 05.09.2023 о 12:33.
Таким чином, поворотна фінансова допомога надавалася одним із засновників Товариства ОСОБА_1 вже після завершення аукціону.
Згідно з пп. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Позивач та третя особа підтвердили, що фізичною особою ОСОБА_10 було здійснено часткове виконання зобов'язання перед засновником ОСОБА_1 за договором про надання поворотної фінансової допомоги №31/10-2 від 13.10.2023 на суму 218 000,00 грн.
У той же час можливість покладення виконання зобов'язання на третю особу передбачена статтею 528 Цивільного Кодексу України, а саме зобов'язання виконане після проведення аукціону і доказів на підтвердження того, що воно має відношення до аукціону, матеріали справи не містять.
До того ж, як свідчать наявні у справі докази, договір про надання поворотної фінансової допомоги укладався з фізичною особою ОСОБА_1 , а не з ТОВ «Меткон Плюс», а тому суд критично оцінює посилання Комітету на наявність фінансової взаємопідтримки між ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс».
Щодо висновків Комітету про те, що у позивача та третьої особи було єдине джерело походження коштів для сплати учасниками гарантійних внесків для участі в аукціоні та сплати ТОВ «Рожнятів Торф» (переможець аукціону) частини коштів за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні за рахунок коштів, отриманих від ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та ОСОБА_3 (пункти 75-86 Рішення №451-р), суд дійшов таких висновків.
Згідно з загальними принципами підприємницької діяльності суб'єкти господарювання вільні у виборі джерел фінансування.
Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти.
Поворотна фінансова допомога є залученими коштами і законодавством не заборонено використання товариством цих коштів для здійснення господарської діяльності.
Обставини та періоди надходження коштів на рахунки позивача та третьої особи від ОСОБА_3 та ТОВ «Мостобудівельний загін №112» вже були досліджені судом вище та зроблено висновок, що отримання такої фінансової допомоги (особливо після завершення аукціону) жодним чином не свідчить про обмін між ТОВ «Рожнятів Торф» та ТОВ «Меткон Плюс» інформацією під час проведення аукціону.
У той же час недоведеними є висновки Комітету, що кошти, які надійшли від ОСОБА_3 у сумі 1 000 000,00 грн, могли стати джерелом фінансування ТОВ «Рожнятів Торф» для сплати гарантійного внеску майданчику з метою участі в аукціоні.
Надходження коштів на рахунок Товариства від фізичної особи ОСОБА_3 здійснено 31.08.2024 на суму 1 000 000,00 грн згідно з договором №29/08 від 29.08.2023. Проте, ні у призначенні платежу, ні у договорі не вказано, з якою метою надані кошти, що саме ці кошти надані для участі в аукціоні чи сплаті гарантійного внеску.
Водночас, як наголошує позивач, згідно з інформацією із відкритих джерел ОСОБА_3 є українським підприємцем, меценатом, спонсором, він надає багатьом фондам, підприємствам поворотну фінансову, благодійну допомогу.
Також кошти 09.11.2023 від ОСОБА_3 згідно з договором №08/11 від 08.11.2023 у сумі 995 000,00 грн отримані вже після оголошення результатів аукціону і, відповідно, не могли бути використані для спотворення його результатів.
У Рішенні №451-р також зазначено, що кошти, які отримало ТОВ «Рожнятів Торф» 09.11.2023 від ТОВ «Мостобудівельний загін №112» за договором №09/11-ФД від 09.11.2023 у сумі 1 500 000 грн та 3 500 000 грн, використані для оплати за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні.
Проте, як стверджував позивач та не було спростовано відповідачем, для участі в аукціоні ТОВ «Рожнятів Торф» отримувало фінансування з різних джерел, в тому числі в якості поворотної фінансової допомоги від різних суб'єктів господарювання та фізичних осіб.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2023 між позивачем та ТОВ «ФК «Юніос» був укладений Кредитний договір №ЮН-К/2023/11/09-1 на суму 29 000 000,00 грн, що, як вказує позивач, стало основною сумою для оплати за дозвіл. Плата за дозвіл здійснювалася товариством у декілька етапів. 09 листопада 2023 року була оплачена тільки незначна частина коштів, основна сума у розмірі 28 000 000 грн, яка отримана за кредитним договором, оплачена 10 листопада 2023 року.
Отже, основним джерелом поповнення коштів для забезпечення участі в аукціон та сплати вартості спеціального дозволу стали кошти, отримані за Кредитним договором №ЮН-К/2023/11/09-1.
Таким чином, висновок Комітету щодо того, що ТОВ «Рожнятів Торф» сплатило гарантійний внесок майданчику та за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні, саме за кошти, надані фізичною особою ОСОБА_3 та за кошти ТОВ «Мостобудівельний загін №112», не підтверджується фактичним обставинам справи.
Стосовно висновків Комітету про комунікацію між учасниками аукціону (пункти 87-92 Рішення №451-р), то суд встановив таке.
Єдиним номером телефону, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для здійснення зв'язку з ТОВ «Рожнятів Торф» є +380975771177, який є номером телефону директора Рипньовського Я.І.
Номер телефону НОМЕР_2 належить ТОВ «Західно-Українська юридична компанія», про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація для здійснення зв'язку (до справи додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2023 та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2023).
Також даний номер телефону вказаний у мережі Інтернет на офіційному сайті компанії https://welco.if.ua/, та рекламі. Основною діяльністю компанії є діяльність у сфері права, тобто надання юридичних консультацій бізнесу та населенню. Отже, будь-яка особа може зателефонувати на цей номер телефону для отримання консультацій у сфері права.
Крім того, як встановлено з доводів позивача, під час детального аналізу відповіді №020609 від 06 вересня 2024 року, яку ТОВ «Рожнятів Торф» надав Антимонопольному комітету України, а також подання Антимонопольного комітету України було виявлено описку, технічну помилку: у п. 13 Відповіді «Відомості про всіх працівників Товариства, які будь-яким чином залучалися до підготовки та/або збору документів, які подавалися товариством для участі в Аукціоні…», а саме в графі таблиці «контактні телефони» вказаний номер телефону НОМЕР_1 , що не належить директору ОСОБА_5 та жодному з працівників ТОВ «Рожнятів Торф». Натомість номер телефону НОМЕР_1 повинен був бути зазначений у п. 14, у графі контактні телефони у таблиці, де вказано про залучення для участі в аукціоні третіх осіб, а саме ТОВ «Західно-Українська юридична компанія».
Про наведені обставини було повідомлено Комітет та надіслано доповнення до відповіді на вимогу про надання інформації №041211 від 12.11.2024.
Проте, як вбачається із Рішення №451-р, Комітет не взяв до уваги такі доповнення до відповіді ТОВ «Рожнятів Торф».
Поруч із цим, у Рішенні №451-р вказано, що відповідно до інформації, наданої ПрАТ «Київстар» (лист від 13.05.2024 №13873/01), протягом періоду з 02.08.2023 по 21.08.2023 між абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 були неодноразові телефонні розмови.
Проте, це беззаперечно не доводить тієї обставини, що розмови відбувалися з питань участі в аукціоні. Жодних доказів про це немає, так як і немає відомостей, про що саме розмовляли абоненти.
Із установлених Комітетом обставин вбачається, що телефонні розмови між вказаними абонементами розпочалися 02 серпня 2023 року, тобто задовго до оголошення аукціону.
Водночас, у період проведення аукціону - 05.09.2023 розмов між абонентами зафіксовано не було, а отже судом критично оцінюються доводи Комітету про те, що абоненти могли координувати поведінку учасників торгів.
Суд зазначає, що Антимонопольний комітет України, здійснюючи свої розслідування, не повинен обмежуватися виключно відповіддю учасника справи, оскільки має додаткові повноваження на перевірку інформації з різних джерел.
За змістом частини 2 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
У спірному випадку Комітет, враховуючи подані до нього пояснення ТОВ «Рожнятів Торф» щодо номеру телефону « 066 659 59 49», не здійснив перевірки його доводів щодо належності/неналежності такого номеру позивачу.
Отже, Рішення АМКУ прийняте за відсутності перевірки вказаної інформації, що призвело до його ухвалення без урахування всіх істотних обставин справи.
Стосовно посилань Комітету на синхронність дій учасників аукціону (відповідачів в антимонопольній справі) у часі (пункти 93-96 Рішення №451-р), суд встановив таке.
Відповідно до пунктів 16, 17, 18 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993, після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.
Організатор (оператор) не допускає до участі в аукціоні заявника та надсилає через його особистий кабінет повідомлення із зазначенням підстави для недопуску у разі, зокрема ненадходження гарантійного внеску на зазначений в оголошенні про проведення аукціону рахунок організатора (оператора).
Період подання заявок на аукціоні починався з 18 серпня 2023 року. Документи ТОВ «Рожнятів Торф» завантажувалися 01 вересня 2023 року та 04 вересня 2023 року, інші учасники завантажували свої документи 04 вересня 2023 року (зведена таблиця часу долучена до матеріалів справи третьою особою).
Отже, більшість учасників аукціону подали заявки на участь приблизно в один і той самий час.
Із наявних у справі доказів також слідує, що ТОВ «Рожнятів Торф» здійснено оплату гарантійного внеску відразу після реєстрації. ТОВ «Меткон Плюс», у свою чергу, оплатило гарантійний внесок також 01.09.2023.
Враховуючи обмеження в часі цілком ймовірно, що сплата гарантійних внесків учасниками пропозицій конкурсних торгів в один і той самий день може бути наслідком збігу обставин, а також може бути пов'язаним з особливостями режиму роботи зазначених юридичних осіб.
Така практика розповсюджена в силу специфіки проведення аукціонів, оскільки окрім подачі необхідного пакету документів до умов аукціону можуть вноситися зміни певний час і всі учасники аукціону очікують остаточної редакції умов проведення аукціону.
Окрім цього, завантаження пакету документів учасника аукціону в певній мірі залежить і від операторів того чи іншого електронного майданчика. Зазвичай значна кількість учасників аукціону здебільшого завантажують власні пропозиції приблизно в один проміжок часу, і в даному аукціоні саме так фактично і відбулося.
Отже, оцінивши докази, якими підтверджується час подання учасниками аукціону пакетів документів, можна зробити висновок про недоведеність тверджень відповідача щодо синхронності дій позивача і третьої особи у часі як підстави для притягнення до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Стосовно доводів Комітету щодо дій ТОВ «Меткон Плюс», спрямованих на забезпечення перемоги ТОВ «Рожнятів Торф» (пункти 97-125 Рішення №451-р), суд установив таке.
Як передбачено пунктом 19 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993, аукціон проходить в системі електронних торгів з продажу дозволів та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу.
Для проведення першого раунду аукціону закриті цінові пропозиції всіх учасників розташовуються у порядку від найнижчої до найвищої без ідентифікації учасників. Якщо учасники подали однакові закриті цінові пропозиції, першим в електронному аукціоні вносить цінову пропозицію учасник, який подав свою закриту цінову пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням закритої цінової пропозиції. Початковою ціною аукціону визначається найнижча запропонована учасниками закрита цінова пропозиція.
Учасник може протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою закриту цінову пропозицію/цінову пропозицію не менш як на один крок аукціону (зробити цінову пропозицію).
У кожному раунді аукціону учасники протягом трьох хвилин у порядку від найнижчої цінової пропозиції до найвищої, а у разі збігу цінових пропозицій - від тих, що подані пізніше ніж з аналогічним значенням цінові пропозиції, до тих, що подані раніше, мають право зробити цінову пропозицію.
Перед початком кожного наступного раунду аукціону визначається нова початкова ціна раунду аукціону за результатами попереднього раунду аукціону. Початковою ціною кожного наступного раунду визначається найнижча запропонована учасниками цінова пропозиція у відповідному раунді.
Після завершення чергового раунду аукціону система електронних торгів з продажу дозволів робить паузу три хвилини і оголошує наступний раунд.
Отже, як вбачається із зазначеного, ані позивач, ані третя особа у справі не могли знати про кількість, найменування та початкові пропозиції учасників аукціону.
У пункті 22 Порядку передбачається, що переможцем вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, у випадках, передбачених пунктом 31 цього Порядку, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше.
Із наявних у справі доказів вбачається, що третя особа у справі не зробила жодного кроку в аукціоні окрім початкової закритої цінової пропозиції.
Відповідно до пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами переможець аукціону позбавляється права на отримання дозволу у разі, якщо переможець відмовився від підписання протоколу або договору купівлі-продажу дозволу чи не підписав у встановлений строк.
Приймаючи участь в аукціоні кожний учасник несе ризики, адже в цьому полягає суть підприємницької діяльності.
Як зазначено у самому Рішенні №451-р, у ТОВ «Меткон Плюс» змінилася фінансово-матеріальна ситуація у зв'язку із неотриманням кредиту від ПАТ АБ «Південний».
ТОВ «Меткон Плюс» зайшло на аукціон з ціною 60 000 000,00 грн, але суму не підвищувало, не робило жодного кроку.
Таким чином, Державна служба геології та надр України не була позбавлена права дискваліфікувати ТОВ «Меткон Плюс» у відповідності до пункту 22 Порядку та учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а це учасник ТОВ «Рожнятів Торф», повинен був стати переможцем.
Початкова та кінцева пропозиція ТОВ «Рожнятів Торф» була найвищою серед інших учасників, не беручи до уваги ТОВ «Меткон Плюс».
У той же час Державна служба геології та надр України дискваліфікувала ТОВ «Меткон Плюс» на підставі пункту 30 Порядку у зв'язку з відмовою від підписання договору купівлі-продажу дозволу.
Отже, твердження відповідача про наявність дій з боку третьої особи, спрямованих на забезпечення перемоги позивача в аукціоні, не підтверджені належними, допустимими та вірогідними доказами, а тому не судом до уваги не приймаються.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що у даному випадку встановлені обставини пов'язаності суб'єктів господарювання, які брали участь в аукціоні, з огляду на встановлені у Рішенні АМК України обставини, в сукупності не є підтвердженням тієї обставини, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність.
Відповідач не довів, що наведені ним обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку не можуть вважатися випадковим збігом обставин чи наслідком об'єктивних чинників.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, які на думку АМКУ свідчать про узгодженість дій, в сукупності та взаємозв'язку характерні й господарській діяльності підприємств у цілому.
Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України «Про санкції»;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що Комітет зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не довів обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що є підставою для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 14.11.2024 №451-р у справі №145-26.13/1-24.
Доводи апеляційної скарги відповідача зазначених висновків суду не спростовують.
Що стосується заперечень апелянта про те, що оскаржуваним рішенням суд визнав недійсним Рішення АМК в частині іншої, аніж позивач, юридичної особи, яка не зверталась за захистом свого права в розумінні статті 14 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з огляду на таке.
Визнання недійсним та скасування пункту 1 рішення Антимонопольного комітету України від 14.11.2024 №451-р у справі №145-26.13/1-24, яким визнано, що ТОВ «Меткон Плюс» і ТОВ «Рожнятів Торф» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону, повністю виключає можливість застосування санкцій у вигляді штрафу, вказаних в пункті 2 та пункті 3 Рішення, як відносно ТОВ «Меткон плюс», так і ТОВ «Рожнятів торф».
Отже, враховуючи пояснення третьої особи (ТОВ «Меткон плюс») у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття судом рішення про скасування Рішення Антимонопольного комітету України від 14.11.2024 №451-р у справі №145-26.13/1-24 в повному обсязі відповідає принципу справедливості та процесуальної економії.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності. Висновки суду про задоволення позову є правильними та обґрунтованими.
Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги Антимонопольного комітету України не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову в даній справі.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Антимонопольного комітету України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/1920/25 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Антимонопольний комітет України.
Матеріали справи №910/1920/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко