Справа № 591/11920/23 Номер провадження 22-ц/814/2313/25Головуючий у 1-й інстанції Фадєєва С.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
29 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Карпушина Г.Л., Чумак О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №485390723 від 06.02.2020, в якому просило стягнути заборгованість в сумі 26633,97 грн., з яких 17977,80 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 8656,17 грн. заборгованість за відсотками, а також просило вирішити питання про стягнення судового збору.
Вказувало, що 06.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №485390723, відповідно до умов якого позичальник отримала кошти в сумі 21400 грн. строком на 126 днів, під 237,90 % річних.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким останнє набуло права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило фактору ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі де боржником вказана ОСОБА_1 із загальною сумою боргу 26633,97 грн. за кредитним договором№ 485390723.
Неналежне виконання позичальником умов кредитного договору призвело до виникнення заборгованості в сумі 26633,97 грн.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2025 року позов задоволено.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 485390723 від 06.02.2020 у розмірі 26633,97 грн., з яких: 17977,80 грн. заборгованість по основному боргу та 8656,17 грн. заборгованість по відсоткам.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2684 грн. сплаченого судового збору.
Задоволення позову обґрунтовано доведеністю позовних вимог, які підтверджені наданими позивачем доказами кредитних правовідносин, встановленим фактом неналежного виконання зобов'язань та законністю переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вважає, що долучені під час розгляду справи докази, на підставі яких суд ухвалив рішення про стягнення заборгованості, є неналежними, оскільки не були подані разом з позовною заявою, при цьому позивач не повідомив суд про неможливість їх подання у визначений строк.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 06.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 485390723, який підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора 4А3888YHD.
Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на суму 21400 грн., строком на 126 днів, до 11.06.2020, під 237,90 % річних від суми кредиту.
Кредитні кошти в сумі 21400 грн. були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким останнє зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31.12.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою вказаний договір факторингу викладений у новій редакції, а саме п. 4.1 згідно якого наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку; право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. У цьому ж пункті сторонами договору узгоджено, що підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 95 від 25.08.2020 до договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 485390723 у сумі 26633,97 грн.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
З витягу з реєстру прав вимоги № 1 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 вбачається, що ОСОБА_1 вказана боржником із загальною сумою боргу 26633,97 грн. за кредитним договором 485390723, що свідчить про набуття права вимоги позивачем на вказану суму боргу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та законність переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора - ТОВ «ФК «ЄАПБ» та встановив неналежне виконання кредитних зобов'язань позичальником, що призвело до виникнення заборгованості, яку стягнув згідно наданих позивачем доказів.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Матеріалами справи доводиться та не заперечується сторонами укладання кредитного договору, неналежне виконання його умов, що призвело до виникнення заборгованості, перехід права вимоги від первісного кредитора до нового, а тому стягнення заборгованості в повному розмірі є законним та обґрунтованим.
Доводи апелянта зводяться до твердження про неналежність наданих позивачем доказів в частині наявної кредитної заборгованості з підстав несвоєчасного їх подання суду, які останній безпідставно прийняв до уваги та дійшов висновку про доведеність позивачем обставин, яким він обґрунтовував заявлені вимоги.
Вважає, що за таких процесуальних порушень суд мав не приймати надані позивачем докази, а відтак висновки суду про доведеність заявлених вимог є помилковими, тому судове рішення, як неправомірне, підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Надаючи оцінку вказаним доводам колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до позовної заяви на підтвердження позовних вимог надало копії кредитного договору №485390723, паспорту споживчого кредиту, платіжного доручення про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту - 21400 грн., договору факторингу, додаткової угоди до договору факторингу, витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу, розрахунку заборгованості, установчих документів фінансових установ.
Тобто, у відповідності до норм ч. 5 ст. 177 ЦПК України товариство надало всі наявні в нього докази на підтвердження позовних вимог.
В поданих до суду додаткових поясненнях (відзиві) представник відповідача - адвокат Рудницька А.В., вказувала на неналежність наданого розрахунок заборгованості як доказу та відсутність первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність заборгованості.
В своїх додаткових поясненнях ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначало про відсутність в нього іншого розрахунку заборгованості, оскільки воно не є первинним кредитором, в зв'язку з чим воно звернулося до попередніх кредиторів - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» з проханням надати наявний у них розрахунок заборгованості.
Розрахунки заборгованості вказаних товариств були долучені до матеріалів справи разом з поясненнями.
Також в поясненнях товариство вказувало, що відомості по операціях та рахунках є банківською таємницею, яка може бути отримана клієнтом та надана суду на спростування вимог або в інших випадках встановлених ЗУ «Про банки та банківську діяльність», в зв'язку з чим ТОВ «ФК «ЄАПБ» було заявлено клопотання про витребування в АТ КБ «Приватбанк» доказів, а саме належності ОСОБА_1 карткових рахунків, зокрема № НОМЕР_1 , виписку по рахунку з зарахуванням коштів за період дії кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Зважаючи на неможливість подання доказів, що містять банківську таємницю, позивач у відповідності до вказаної норми подав до суду відповідне клопотання, яке було визнано обґрунтованим та задоволено судом, а отримані з банківської установи в порядку витребування докази визнані належними та допустимими.
За вказаних обставин суд першої інстанції правомірно прийняв їх до уваги та надав правову у оцінку у відповідності до ст. 89 ЦПК України.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає порушення норм права при витребуванні доказів та їх оцінці, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року, у відповідності до норм ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення рішення апеляційнім судом.
Зважаючи, що за результатами перегляду апеляційної скарги ОСОБА_1 останню залишено без задоволення, з неї на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 4026 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за подачу апеляційної скарги судовий збір в сумі 4026 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2025 року.
Судді: О. І. Обідіна Г.Л. Карпушин О.В. Чумак