Справа № 931/90/25 Провадження №33/802/515/25 Головуючий у 1 інстанції:Масляна С. В.
Доповідач: Подолюк В. А.
31 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., захисника ОСОБА_1 - адвоката Джури О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Джури Олексія Мефодійовича на постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , оператора БПЛА НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП, та на підставі п.7 ст.247 КУпАП, провадження у справі в цій частині закрито, - у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 цього ж Кодексу,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що:
- він 25 січня 2025 року о 19:15 год. в с.Затурці на вул.Липинського, 48, керував автомобілем марки «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль марки «Фольцваген Т4», державний номерний НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР, та відповідно вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП;
- він же у цей же час та місці, здійснивши вказане зіткнення, залишив місце ДТП до якого він був причетний, чим порушив п.2.10 «а» ПДР, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП;
- крім того, він же у цей же час та місці, вживав спиртні напої після ДТП за його участі, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, чим порушив п.2.10 «є» ПДР та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Джура О.М. не погоджуючись із такою постановою судді, подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою.
Апелянт зазначає про те, що ті докази, на які суд послався в якості винуватості ОСОБА_1 , жодним чином не підтверджують його винуватості у вчиненні правопорушень, передбачених ст.122-4, 124, ч.4 ст.130 КУпАП. Зокрема, такі докази не підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Окрім того, матеріали адміністративної справи не оформлені належним чином, оскільки належно не завірені, а деякі з них не можливо оглянути, інші, - не відповідають часу та місцю, а тому не можуть бути належними доказами, які могли б бути взяті судом до уваги. Місцевий суд розглядаючи справу не надав об'єктивного аналізу, так як посилаючись на відеозапис як доказ вини ОСОБА_1 , в постанові не відобразив того чому саме надано перевагу одному доказу над іншими. Так, ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що він не перебував за кермом транспортного засобу, а це інші хлопці на його автомобілі вдарили інший автомобіль. При цьому, посилання суду на те, що ОСОБА_1 на відеозаписі вказує один раз, що він не керував автомобілем, а інший, - що керував, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 як на відеозаписі так і в судовому засіданні стверджував, що за кермом автомобіля не перебував. Відсутність у справі доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виключає можливість притягнення його до відповідальності в даному випадку. Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову судді щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, 31 жовтня 2025 року до суду не з'явився. При цьому, не подавав будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи. Тому апеляційний суд з урахуванням таких обставин, а також положень ст.268 КУпАП, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити у відсутності цієї особи, але в присутності її захисника, який не заперечує про розгляд справи у відсутності його довірителя.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Джури О.М., який апеляційні доводи підтримав у повному об'ємі, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Перевіряючи законність постанови судді за доводами апеляційної скарги апеляційний суд зазначає таке.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум ВСУ в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Всупереч цьому, судом першої інстанції не вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 та ч.4 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона яких відповідно до диспозицій цих норм закону характеризується:
- ст.124 КУпАП - діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідальність за цією нормою закону може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху і внаслідок цього виникло пошкодження, зокрема транспортного (их) засобу (ів);
- ст.122-4 КУпАП - у залишенні водіями транспортних засобів місця ДТП, до якої вони причетні;
- ч.4 ст.130 КУпАП - у вживанні водієм транспортного засобу після ДТП за його участі алкогольних напоїв, до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення стану сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, суд першої інстанції послався на протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 230234 від 25.01.2025, серії ЕПР1 № 230258 від 25.01.2025, серії ЕПР1 № 230245 від 25.01.2025; рапорт від 25.01.2025, копію акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію чека приладу «Alkotest Drager 6810», довідку СПД №1 (сел.Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 25.01.2025, заяву ОСОБА_2 від 25.01.2025; схему місця ДТП від 25.01.2025, та відеозапис з боді-камери поліцейського, на якому зафіксовані події, які мали місце 25 січня 2025 року за участі ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 не визнаючи своєї вини у вчиненні правопорушень, які йому ставляться у провину, як в суді першої так і апеляційної інстанцій пояснював, що він є військовослужбовцем та у той день приїхав зі сходу України на ротацію. Оскільки він перебував в стані алкогольного сп'яніння, то належним йому автомобілем керував його швагро ОСОБА_3 . У той час коли ОСОБА_3 здійснював розворот, то зачепив інший автомобіль марки «Фольксваген», що стояв припаркований біля магазину на стоянці. До приїзду працівників поліції ОСОБА_3 без його відома забрав належний йому автомобіль з місця події, так як ключі від цього транспортного засобу були саме в нього. Також додав, що допитати в якості свідка ОСОБА_3 , який і керував автомобілем та фактично може підтвердити таку обставину, в даний час не являється можливим, оскільки він виїхав за межі України, а саме до Польщі, де перебуває по даний час. Окрім того, той свідок, який перебував в салоні його автомобіля ОСОБА_4 та міг би підтвердити повідомлені ним обставини, також не може бути допитаний судом, так як він проходить службу в ЗСУ і перебуває на сході України, де з ним немає жодного зв'язку за допомогою якого він може вийти на відеоконференцію.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Джура О.М. підтримав такі пояснення свого довірителя, а також вказав про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП. На відеозаписі, який наявний в матеріалах справи відсутній факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у тому числі під час виникнення ДТП.
Такі доводи сторони захисту знайшли свою підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень з огляду на те, що доказам, які суд поклав в основу його винуватості не надав належної юридичної оцінки.
З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
За положеннями п.1.10 ПДР учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному. Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
При цьому, відповідальність за ст.122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП фактично несуть особи, які керують транспортним засобом, тобто водії.
Отже, для з'ясування питання про те чи підлягає притягненню до відповідальності ОСОБА_1 за вказаними статтями норми закону в першу чергу слід встановити той факт, чи перебував він в якості водія, тобто чи керував транспортним засобом у місці та час і за обставин, зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, складених щодо нього.
Як вбачається із рапорту від 25.01.2025 заявник ОСОБА_2 повідомив, що біля магазину «Олівє», що по вул.Липинська в с.Затурці Володимирського району у його припаркований автомобіль марки «Фольксваген Транпортер» в'їхав інший автомобіль марки «Ауді» темного кольору. У зв'язку з цим, на місце події виїхав наряд поліції.
З метою встановлення дійсності пояснень та доводів ОСОБА_1 , які він надав суду, апеляційним судом було досліджено відеозапис з боді-камери працівників поліції, який наявний в матеріалах справи. З цього відеозапису вбачається, що працівники поліції для встановлення обставин ДТП під'їхали на місце події за викликом ОСОБА_2 , де почали встановлювати причини ДТП, а також особу, яка перебувала за кермом автомобіля марки «Ауді» та в'їхала в автомобіль заявника. Спочатку був опитаний ОСОБА_2 , який фактично достеменно не міг вказати хто саме перебував за кермом автомобіля марки «Ауді», який, як було встановлено належить ОСОБА_1 . Останній в свою чергу пояснював працівникам поліції, що дійсно автомобіль марки «Ауді» належить йому, однак за кермом під час ДТП він не перебував, оскільки ним керувала інша особа. Також він пояснив і те, що не знає де в даний знаходиться час належний йому автомобіль, оскільки хтось із його товаришів забрав транспортний засіб з місця події. При цьому, інша особа чоловічої стані вказував працівникам поліції, що саме він забрав автомобіль марки «Ауді» з місця події, а пізніше показав, де його припаркував.
Окрім того, для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи до апеляційного суду в якості свідка викликався працівник поліції ОСОБА_5 , який виїздив на місце події та складав адміністративні матеріали, однак він до суду не з'явився.
Встановлено і те, що цей працівник поліції, а також заявник ОСОБА_2 викликались до суду першої інстанції, проте також не являлись в судові засідання.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у місці, час і за обставин, зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, складених щодо нього.
За положеннями ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції прийшов до передчасного та неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки висновки суду, які викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.
За таких обставин, постанова судді Локачинського районного суду Волинської області від 30.06.2025 щодо ОСОБА_1 не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки в його діях склад адміністративних правопорушень не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень за ст.122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, то провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.247, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Джури Олексія Мефодійовича задовольнити.
Постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 30 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,- скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк