Справа №760/30258/25 1-кс/760/13215/25
03 листопада 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42015000000000056 від 22 січня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною третьою статті 258-5 КК України,
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, в якому просив накласти арешт на: корпоративні права ПрАТ «Телеканал Інтер» (код ЄДРПОУ 23507865) у розмірі 163 000 грн, що складає 100% статутного капіталу ПрАТ «Телеканал Інтер»; об'єкт нерухомого майна загальною площею 6 264,7 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), 30, власником якого являється ПрАТ «Телеканал Інтер» (код ЄДРПОУ 23507865); все інше майно власником якого являється юридична особа ПрАТ «Телеканал Інтер» (код ЄДРПОУ 23507865), з метою забезпечення збереження речових доказів; заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, нотаріусами) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власників на нерухоме майно щодо ПрАТ «Телеканал Інтер» (код ЄДРПОУ 23507865); передати вищевказане майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21, 21-1 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у провадженні СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000056 від 22 січня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною третьою статті 258-5 КК України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 31 жовтня 2025 року для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано відповідні матеріали.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не відповідає вимогам статей 170, 171 КПК України.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається з матеріалів зазначеного клопотання у провадженні СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000056 від 22 січня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною третьою статті 258-5 КК України.
30 жовтня 2025 року постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42015000000000056 від 22 січня 2015 року: 100% статутного капіталу ПрАТ «Телеканал Інтер» (код ЄДРПОУ 23507865) у розмірі 163 000 грн; об'єкт нерухомого майна загальною площею 6 264,7 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), 30, власником якого являється ПрАТ «Телеканал Інтер» (код ЄДРПОУ 23507865); все інше майно власником якого являється юридична особа ПрАТ «Телеканал Інтер» (код ЄДРПОУ 23507865).
Однак, у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
При цьому, сама постанова про визнання речовими доказами, виходячи з її змісту є формальною. В ній взагалі не зазначено, чому сторона обвинувачення вирішила, що це майно відповідає критеріям, передбаченим статті 98 КПК України. Які саме відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, містять 100% статутного капіталу ПрАТ «Телеканал Інтер», об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), 30, власником якого являється ПрАТ «Телеканал Інтер», все інше майно власником якого являється юридична особа ПрАТ «Телеканал Інтер, що визнані речовими доказами і на які прокурор просить накласти арешт.
Крім того, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 171 КПК України, якою визначено, що у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати, у поданому клопотанні міститься вимога про накладення арешту на інше майно, тобто не конкретизовано види майна, які необхідно арештувати.
Відповідно до абзацу 3 частини шостої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Однак прокурором не додано доказів, які б підтверджували, що указане майно має вартість понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також що неможливо отримати згоду власника майна на передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Окрім того, в обґрунтування необхідності розгляду клопотання без власників майна прокурор зазначає, що розгляд клопотання в їх присутності може призвести до негативних наслідків у вигляді відчуження майна до вирішення питання про арешт. Проте, чим підтверджуються такі обставини, не зазначено.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його прокурору на підставі частини третьої статті 173 КПК України для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42015000000000056 від 22 січня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною третьою статті 258-5 КК України, повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1