печерський районний суд міста києва
Справа № 755/18918/24-ц
"16" вересня 2025 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Котляр Т.М.,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської прокуратури, за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, Державної казначейської служби України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів прокуратури, -
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Київської міської прокуратури (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, Державної казначейської служби України (далі - третя особа, ДКСУ), в якому просить:
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, у розмірі 1 000 000,00 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, у розмірі 576 724,44 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача понесенні ним у зв'язку з розглядом даної справи витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської прокуратури, за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, Державної казначейської служби України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів прокуратури, передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2024 року прийнятои до провадження та відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 13.03.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2025 року відкладено підготовче засідання на 29.05.2025 року.
У зв'язку з зайнятістю головуючого судді в іншому судовому засіданні підготовче засідання, призначене на 29.05.2025 року, знято з розгляду та призначено наступне засідання на 16.09.2025 року.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про призначення експертизи, в якому остання просить призначити у справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:?
1. Чи є у підекспертного ОСОБА_2 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які виникли внаслідок незаконного притягнення його в період з 29.04.2010 року по 28.04.2017 рік до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110060000193?
2. Чи є ситуація, що досліджується у справі, а саме, незаконне притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110060000193, психотравмувальною для ОСОБА_2 .? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_2 цією ситуацією страждання (моральна шкода)?
3. Чи наявний, з психологічної точки зору, причинно-наслідковий зв'язок між незаконним притягненням ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та фактом погіршення його стану здоров?я, внаслідок чого в травні 2010 року він був госпіталізований та перебував на стаціонарному лікуванні, а також діагностованими в нього захворюваннями, зокрема, такими як: ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба ІІ ст., нестабільна стенокардія, атеросклероз аорти і коронарних артерій, атеросклеротичний кардіосклероз, дифузний кардіосклероз, Сн 2, хронічна вертеброгенна люмбалгія в стадії загострення?
4. Якщо внаслідок незаконного притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110060000193, йому завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання?
5. Проведення відповідної судово-психологічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, необхідно підтвердити факт та ступінь психоемоційних страждань позивача, їх глибини та тривалості, що потребує спеціальних знань у галузі психології.
В підготовчому засіданні представник позивача підтримала клопотання про призначення експертизи з викладених у ньому підстав, просила задовольнити.
В підготовчому засіданні представник відповідача щодо проведення експертизи заперечувала, просила відмовити з підстав недоцільності, що також призведе до затягування розгляду справи.
В підготовче засідання представник третьої особи не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання представника позивача про призначення експертизи та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності з частиною 1 статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Аналіз приведених норм доводить висновок про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.
Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.
Наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених статтею 105 ЦПК України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи у справі.
Так, позивач ОСОБА_2 звернувся з до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності. Зазначає, що у період з 29.04.2010 року по 28.04.2017 рік був необґрунтовано затриманий, йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, тривалий час позивач перебував під вартою та під слідством, що призвело до погіршення стану здоров'я, втрати працездатності й встановлення інвалідності ІІ групи. В подальшому, кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу злочину, що підтверджує незаконність дій органів прокуратури. Відтак, позивач просить стягнути майнову шкоду у розмірі 576 724,44 грн. (втрата заробітку, витрати на лікування, правову допомогу тощо) та стягнути моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн., враховуючи тривалі моральні страждання, погіршення здоров'я та втрату репутації. Таким чином, незаконні дії прокуратури спричинили позивачу шкоду, а держава відповідно до закону зобов'язана її компенсувати за рахунок коштів державного бюджету.
Як убачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст. 23, 1166, 1167, 1176 Цивільного кодексу України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якими передбачено обов'язок держави відшкодовувати особі як майнову, так і моральну шкоду у разі незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом із позовною заявою позивачем подано копію рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення, а також медичні документи, довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності та інші документи, що підтверджують погіршення стану здоров'я та втрату працездатності.
Отже, на підтвердження факту перебування позивача під незаконним слідством і судом, тривалі моральні та психоемоційні страждання, а також настання негативних наслідків для його здоров'я позивачем надано письмові докази, які підлягають оцінці судом. Вирішення питання про наявність моральної шкоди та визначення її розміру належить до дискреційних повноважень суду, який оцінює подані докази у сукупності, керуючись внутрішнім переконанням та вимогами ст. 89 ЦПК України. Відтак, визначення факту моральних страждань не потребує спеціальних знань у галузі психології.
Крім того, з огляду на характер справи та обсяг наданих доказів, проведення експертизи не є необхідним для правильного та об'єктивного вирішення спору, а її призначення лише призведе до безпідставного затягування розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави для призначення судово-психологічної експертизи відсутні, а клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 105, 106, 143, 145, 260, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської прокуратури, за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, Державної казначейської служби України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів прокуратури - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 22.09.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ