Справа № 344/18771/25
Провадження № 3/344/5848/25
03 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 13 жовтня 2025 року о 16 год. 46 хв. по вул. Січових Стрільців, 34-А в м. Івано-Франківськ водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audі A4» номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10.аПДР України.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що він не відчув моменту зіткнення, відповідно не виходив з автомобіля і поїхав далі.
Роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП,заслухавши його пояснення та дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції зазначено про порушення ОСОБА_1 вимоги пункту 2.10а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративногоправопорушення працівником поліції до протоколу долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 483119 від 14 жовтня 2025 року складеного відносно нього за ст. 124 КУпАП,копію схеми місця ДТП, пояснення ОСОБА_2 , розписку ОСОБА_2 та рапорт працівника поліції.
В той же час залишення місця пригоди є умисною дією - тобто особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди.
Те, що ОСОБА_1 визнав вину за ст. 124 КУпАП на наявність умислу на залишення місця ДТП не впливає, оскільки умисел на це правопорушення повинен бути на момент його вчинення. Визнання вини за ст. 124 КУпАП може бути зроблено особою і після цього.
За наявності розумного сумніву в усвідомленні факту вчинення ДТП ОСОБА_1 , підстав вважати, що він умисно залишив місце ДТП, до якої був причетний, немає. Відсутність усвідомлення в цих обставинах є відсутністю складу правопорушення, тобто його суб'єктивної його сторони.
Суд принагідно зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
Отже, встановлюючи відповідно до ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у справі відсутні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Роман ХОРОСТІЛЬ