Справа № 344/19286/25
Провадження № 1-кс/344/7518/25
30 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження №12025090000000113 від 03.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.08.2025, у ОСОБА_7 виник умисел на заволодіння шляхом вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 33 084 560 гривень та є особливо великим розміром), як повернення неіснуючого боргу.
Для досягнення своєї мети ОСОБА_7 залучив до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , спільно з якими розробили та узгодили план вчинення кримінального правопорушення, розподілили ролі та обов'язки між собою щодо вчинення вимагання у ОСОБА_8 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США.
Діючи відповідно до раніше розробленого плану по заволодінню чужим майном потерпілого ОСОБА_8 шляхом вимагання, ОСОБА_15 , разом з ОСОБА_14 на виконання вказівки ОСОБА_16 , діючи відповідно до відведеної їм ролі та попередньо узгоджених домовленостей між
ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, 20.08.2025 біля 13.50 год., прибули до будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрілися з останнім та, погрожуючи застосуванням насильства, в тому числі заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, знищенням його майна, вимагали у нього передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США та визначили дату передачі коштів на 25.08.2025року.
В подальшому, на виконання вказівки ОСОБА_13 та відповідно до угодженого злочинного плану, за пособництва ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , 25.08.2025, приблизно о 08.30 год., діючи за попередньою змовою, повторно прибули по місцю проживання ОСОБА_8 де, погрожуючи застосування насильства щодо нього та його близьких родичів, повторно пред'явили вимогу передати їм 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США. При цьому, з метою демонстрації справжності своїх злочинних намірів, ОСОБА_9 в присутності інших учасників злочинних дій наніс ОСОБА_8 удар кулаком правої руки в обличчя, а ОСОБА_12 заподіяв не менше двох ударів сокирою по його ногах, спричинивши фізичну біль потерпілому, після чого змусили дружину ОСОБА_8 - ОСОБА_17 , написати по їхній вказівці на ім'я ОСОБА_7 розписку про отримання в борг грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 406 710 гривень та є особливо великим розміром), та зобов'язали потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_17 в строк до 04.09.2025 зібрати вказану суму коштів та передати їм.
Продовжуючи свої злочинні дії по незаконному заволодінню чужим майном шляхом вимагання, ОСОБА_13 , напередодні визначеної дати передачі потерпілими коштів, 03.09.2025, прибув в м. Коломия, де зустрівся з ОСОБА_15 та ОСОБА_14 та, залучивши за допомогою мобільних телефонів в режимі аудіо та відеоконфенцзвязку інших співучасників злочину, обговорили та узгодили подальший план отримання 04.09.2025 від потерпілих зазначеної суми вимоги, розподіливши ролі кожного учасника злочинної групи.
На виконання визначеного плану та попередньо узгоджених дій ОСОБА_11 , залучивши в ролі кур'єра ОСОБА_18 , який не був обізнаний із злочинним планом групи осіб по вимаганню коштів, 04.09.2025 прибули в м. Яремче, де на виконання вказівки ОСОБА_11 , приблизно о 15.40 год. ОСОБА_18 прибув до домогосподарства ОСОБА_17 по АДРЕСА_2 , де остання на виконання попередньо пред'явленої вимоги передала грошові кошти в сумі 301 300 (триста одну тисячу триста) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 464 781 грн).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , громадянину України, непрацюючому, одруженому, на утриманні троє неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, 04.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.11.2025.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_7 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , протоколами впізнання свідків та потерпілих, протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.
На даний час триває проведення судово-лінгвістичних, семантико-текстуальних, молекулярно-генетичних, балістичних експертиз, розсекречення матеріалів НСРД, проводяться слідчі та процесуальні дії, направлені на здобуття доказів стосовно фактичних обставин, встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності всіх осіб, причетних до скоєння злочинів.
У зв'язку із особливою складністю кримінального провадження, з метою отримання додаткових доказів, задля повного, всебічного й неупередженого з'ясування обставин вчинених кримінальних правопорушень необхідно: розсекретити матеріали проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій та документи стосовно їх належності й допустимості; отримати висновки судово-лінгвістичних семантико-текстуальних експертиз час проведення яких, у зв'язку з великим завантаженням експертних установ та специфікою їх проведення, складає близько 4 місяців; організувати проведення та отримати висновки фоноскопічних експертиз, проведення яких можливе тільки по завершенню попередніх експертиз, оскільки використовуються одні і тіж об'єкти дослідження та виконання яких у зв'язку із складністю їх проведення та завантаженням експертів складає не менше 2 місяців; молекулярно-генетичних, балістиних експертиз; виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів, зокрема до інформації, яка міститься в операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », проаналізувати отриману інформацію про телефонні з'єднання; з урахуванням зібраних доказів визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 та інших осіб, перевірити підозрюваних на причетність до скоєння інших кримінальних правопорушень; вирішити питання щодо повідомлення їм про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру; вчинити процесуальні дії, пов'язані із закінченням досудового розслідування; здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від __.10.2025 строк досудового розслідування продовжено до 6 місяців, до 04.03.2026.
Зазначені слідчі та процесуальні дії матимуть суттєве значення для виконання завдань кримінального провадження, повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх фактичних обставин для того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, правильної кваліфікації дій підозрюваних та закінчення розслідування, впливатимуть на повноту і неупередженість суду під час розгляду справи по суті.
Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, який застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , спливає 02.11.2025, проте завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, значної кількості підозрюваних у вчиненні даних злочинів, необхідності здійснення великого обсягу слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує значного часу, у зв'язку з чим, виникла необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених
ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих особливо тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 , маючи тісні зв'язки в кримінальному середовищі та з суб'єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) зазначено, що «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину»;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки підозрюваний, будучи ознайомленим з матеріалами кримінального провадження, які додавалися до клопотання про обрання міри запобіжного заходу, розуміючи, що документування його злочинної діяльності відбувалося шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та на даному етапі розслідування необхідно проводити ряд процесуальний дій з метою витребування документів чи інших доказів, які будуть викривати його чи інших співучасників Їх злочинну діяльність, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на посадових та фізичних осіб, у віданні яких можуть знаходитись вказані докази, знищити чи спотворити їх зміст, що в свою чергу негативно вплине на досудове розслідування.
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки на даний час, не встановлено усіх осіб причетних до вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими співучасниками кримінальних правопорушень, пов'язаних з вимаганням майна, на яких та на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні він може здійснювати вплив з метою спотворення доказів його вини. Також ОСОБА_4 відомі анкетні дані потерпілих та місця їх проживання, щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показів чи обвинувачення.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчиняв нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти корисливі злочини. Крім того, перебуваючи на волі може вчиняти злочини проти життя та здоров'я потерпілих з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_4 його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та посилаючись на наявність передбачених у ст. 177 КПК України ризиків та необхідність встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 , в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, вказав на повну необгрунтованість підозри, заперечив стосовно наведених у клопотанні ризиків. Також вказав на міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 , позитивні характеристики. Просить застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 , заперечив стосовно наведених у клопотанні ризиків. Просить застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити підозрюваному, як альтернативний запобіжний захід заставу.
Підозрюваний підтримав позицію, висловлену його адвокатами.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.
04.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
Як слідує з матеріалів клопотання, обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , протоколами впізнання свідків та потерпілих, протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.
У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.11.2025.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту ст.197 КПК України випливає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих особливо тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 , маючи тісні зв'язки в кримінальному середовищі та з суб'єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки підозрюваний, будучи ознайомленим з матеріалами кримінального провадження, які додавалися до клопотання про обрання міри запобіжного заходу, розуміючи, що документування його злочинної діяльності відбувалося шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та на даному етапі розслідування необхідно проводити ряд процесуальний дій з метою витребування документів чи інших доказів, які будуть викривати його чи інших співучасників Їх злочинну діяльність, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на посадових та фізичних осіб, у віданні яких можуть знаходитись вказані докази, знищити чи спотворити їх зміст, що в свою чергу негативно вплине на досудове розслідування.
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки на даний час, не встановлено усіх осіб причетних до вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими співучасниками кримінальних правопорушень, пов'язаних з вимаганням майна, на яких та на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні він може здійснювати вплив з метою спотворення доказів його вини. Також ОСОБА_4 відомі анкетні дані потерпілих та місця їх проживання, щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показів чи обвинувачення.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчиняв нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти корисливі злочини. Крім того, перебуваючи на волі може вчиняти злочини проти життя та здоров'я потерпілих з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.
Як встановлено, запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, неможливо. Заявлені ризики на даний час продовжують існувати та не зменшились.
Вирішуючи дане клопотання, враховую вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що застосуванняи більш м'якого запобіжного заходу є неможливе, оскільки інші види запобіжного заходу не виключатимуть вищенаведеним ризикам та не будуть співмірним тяжкості інкримінованому злочину.
Разом із тим, відповідно до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків.
Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.
Відтак приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025 року продовжено до 04.03.2026 року.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 219, 309, 395, 492, 496 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування - до 27 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1