Єдиний унікальний номер: 343/597/17
Номер провадження: 1-кп/343/55/25
30 жовтня 2025 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №1-кп/343/55/25, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, працюючого на посаді лісоруба у ФОП ОСОБА_4 , одруженого, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
з участю : прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 -
В провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12016090000000199 від 13.10.2016 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
Судове засідання відкладено на 29.10.2025 на 14:00 год.
30 вересня 2025 року в Долинський районний суд Івано-Франківської області поступило клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 , про призначення комплексної інженерно-транспортної експертизи, проведення якої він просить доручити експертам Одеського НДІСЄ МЮ України ( вул. Ришельєвська,8, м.Одеса,65000) та ДНДЕКЦ МВС України ( вул. Богомольця, 10, м.Київ,01024).
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.02.2023 апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 задоволено частково. Вирок Долинського районного суду від 19.09.2022 щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_7 скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, зокрема, зазначено, що суд не надав належної оцінки цим висновкам експертиз з точки зору того, чи були використані для таких висновків лише вихідні дані отримані з показань водія ОСОБА_7 . Також, суд не проаналізував, наскільки вагомими для висновків експертів були ці вихідні дані у порівняні з іншими даними отриманими з інших джерел доказів.
Крім того, в порушення вимог наведених норм процесуального права, суд першої інстанції не дав належної оцінки, як окремо так і у сукупності з іншими доказами, показанням свідків та потерпілих, які зазначали у своїх показаннях, що перед зіткненням транспортних засобів, водій автобусу гальмування не застосовував.
У разі наявності у справі суперечливих доказів, суд мав усунути ці суперечності та мотивувати своє рішення.
Під час судового розгляду справи в іншому складі суду 01.05.2024 допитано обвинуваченого ОСОБА_3 , який повністю визнав свою вину в частині обвинувачення щодо нього, щиро розкаявся і дав суду показання про те, що він 13.10.2016 близько 09.00 години прийшов на роботу в с. Мала Тур'я Долинського району, де зберігався автомобіль КАМАЗ-43101 р.н. НОМЕР_1 . Оглянув автомобіль на предмет технічної справності, після чого виїхав з вказаного села у напрямку до с. Тростянець Долинського району. Рухаючись в напрямку до с. Тростянець Долинського району, приблизно о 10.00 годині, керуючи автомобілем марки КАМАЗ-43101, він їхав по автодорозі Стрий-Чернівці в напрямку до м. Чернівці (м. Калуш). На той час дорожнє покриття було мокре, ям чи вибоїн на асфальтному покритті не було. Наблизившись до перехрестя, зменшив швидкість, увімкнув покажчик лівого повороту, маючи намір повернути ліворуч. Далі побачив, що у зустрічному напрямку рухається автобус. Зупинив автомобіль лівими колесами безпосередньо біля осьової лінії, переконався, що автобус ще далеко, на відстані біля 150 м, і тому на першій передачі розпочав маневр повороту ліворуч. Через декілька секунд побачив, що автобус їде досить швидко, при цьому їде повз узбіччя. Він, ОСОБА_3 , зрозумів, що не встигає закінчити маневр. Через декілька секунд відбулось зіткнення. Удар відбувся за кабіною, в середнє колесо. Після удару його автомобіль проїхав до півметра і зупинився. Зіткнення відбулось, коли кабіна його автомобіля перебувала за межами зустрічної смуги руху, а задня частина вантажівки ще на зустрічній смузі руху, за 0,5 м до кінцевого розташування автомобіля.
Допитаний в судовому засіданні 01.05.2024 обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав та дав показання про те, що він рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год. Була мряка, дорога була мокрою. Перед перехрестям, під?їжджаючи до моста, рухаючись на відстані 40-50 см від осьової лінії, побачив автомобіль КамАЗ, який рухався назустріч і зміщувався ліворуч відносно свого напрямку руху. Чи був увімкнений у вказаному транспортному засобі світловий покажчик повороту, не пам?ятає. Позаду автомбія КАМАЗ рухався якийсь легковий автомбіль зеленого кольору. Коли від автобуса до вказаного вантажного автомобіля віддаль становила близько 35...40 м, водій автомобіля КАМАЗ почав перетинати осьову лінію розмітки. Водій ОСОБА_7 застосував гальмування, рухаючись прямолінійно Коли зрозумів, що буде удар, забрав ногу з педалі гальмів - лобове вікно в цей час почало покриватися павутинням (тріскати). Автобус продовжував рухатися прямо, оскільки дорожнє покриття було мокрим. В подальшому автобус відкотився назад, водій ОСОБА_7 зупинив свій транспортний засіб стоянковим гальмом, оскільки привод робочої гальмової системи (педалі ножного гальма) був пошкоджений.
Потерпіла ОСОБА_8 23.06.2024 дала показання про те, що автобус рухався зі швидкістю 80 км/год. В той день накрапав легкий дощ. Почула нецензурний вигук водія автобуса, подивилась уперед і на відстані близько 70 - 80 метрів побачила лісовоз, який повертав на с. Новичка. Вона подумала, що водій автобуса загальмує, але він цього не зробив, після чого врізались у машину. Рух автобуса був прямолінійний, хитання не було. Відстань до машини була такою, що водій автобуса міг зменшити швидкість або здійснити маневр. Після удару лісовоз залишився на місці.
Під час судового розгляду було прослухано аудіозапис допиту в попередньому складі суду свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
Так, свідок ОСОБА_9 показав, що в жовтні 2016 року близько 10 год. він з другом приїхав до магазину «Сівка», що знаходиться на початку с. Новичка Долинського району, щоб випити каву. Того дня падав дощ. Коли свідок сидів за кермом свого автомобіля, то побачив, як з боку м. Долина до перехрестя під'їхав автомобіль КАМАЗ, який, під'їхавши до осьової лінії, дуже повільно почав повертати ліворуч. Свідок не бачив, чи у вказаному вантажному автомобілеві був увімкнений світловий покажчик повороту. У цей час назустріч автомобілеві КАМАЗ рухався автобус. Автобус їхав прямо і не зміщувався, не зменшував він і швидкості свого руху (свідок не чув звуку гальмування автобуса та не бачив його гальмового сліду). Коли КАМАЗ почав повертати, автобус з?їжджав з моста. КАМАЗ їхав дуже повільно. Підтвердив результати слідчого експерименту, проведеного з його участю.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що в жовтні 2016 року десь між 10 год. та 11 год. він разом із ОСОБА_9 сиділи в автомобілі останнього поблизу магазину «Сівка» (що знаходиться у с. Новичка Долинського району) та пили каву. У цей момент побачив лісовоз, який повільно повертав ліворуч, у напрямку с. Новичка. При цьому лісовоз рухався зі
швидкістю 10…15 км/год. Коли лісовоз здійснював маневр повороту ліворуч, то вказаний свідок автобуса ще не бачив, оскільки у бік мосту не дивився. Те, що до лісовоза наближається автобус, свідок вперше побачив уже практично у момент зіткнення. Автобус рухався зі швидкістю близько 70...80 км/год та їхав рівно, звуку гальмування автобуса свідок не чув. Підтвердив результати слідчого експерименту, проведеного з його участю.
Крім цього, потерпіла ОСОБА_11 дала показання про те, що 13 жовтня близько 9 - 9.30 на зупинці в с. Креховичі сіла в автобус маршруту «Івано-Франківськ - Трускавець». Пасажирів було багато, всі сидячі місця були зайняті. Вона стояла спереду поруч із жінкою, яка загинула. Автобус їхав зі швидкістю близько 90 км/год - цю швидкість визначила з досвіду, має посвідчення водія. Чула, як люди в автобусі переговорювались, що автобус дуже швидко їде. Після того, як водій автобуса посигналив, побачила лісовоз, який рухався з Долини і повертав ліворуч у вулицю - його бачила декілька секунд, як відбувся удар. Водій автобуса міг би загальмувати, якби їхав повільніше. Однак він не гальмував, а тільки сигналив.
Ухвалою Долинського районного суду від 12.09.2024 задоволено клопотання прокурора та доручено органу досудового розслідування - слідчим слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області провести у кримінальному провадженні № 1-кп/343/28/24 слідчий експеримент за участю обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та їх захисників, а також потерпілої ОСОБА_8 .
Старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 02.07.2025 проведено слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_3 . Під час експерименту встановлено, що з моменту початку виконання маневру повороту ліворуч до зіткнення автомобіль КамАЗ подолав відстань 13,7 м за час 7,4…8,4 с. У момент початку виконання маневру ліворуч автобус, що рухався назустріч, перебував на відстані 154 м від автомобіля.
Провести слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_7 не представилось можливим, оскільки він проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Також не проведено слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_8 , оскільки вона, згідно із показань її дочки ОСОБА_13 , перебуває за межами України.
Отже, під час слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено нові обставини, пов?язані із відстанню, на якій перебував автобус марки «Еталон», реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 від місця, де знаходився автомобіль марки КамАЗ-43101, реєстраційний № НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 у момент початку виконання останнім маневру повороту ліворуч - 154 м.
Оскільки потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 зазначили, що до зіткнення водій автобуса не гальмував, то, з урахуванням часу маневру автомобіля - 7,4…8,4 с, можливо вирахувати швидкість автобуса до зіткнення і можливість для його водія ОСОБА_7 уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування. Відповіді на ці питання можливо отримати тільки під час проведення інженерно-транспортної експертизи.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.10.2016, схеми та фототаблиці до протоколу, дорожньо-транспортна пригода мала місце в денний час доби, на мокрій асфальтобетонній ділянці дороги, де наявний підйом. Проїзна частина призначена для руху транспорту в двох напрямках та розділена суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1. Ширина смуг руху за напрямком руху автобуса Еталон до перехрестя складає 9,55 м, за перехрестям - 11,95 м - згідно із протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього. На проїзній частині зафіксовано пошкоджені автобус марки «Еталон» реєстраційний № НОМЕР_2 та автомобіль марки «КАМАЗ-43101» реєстраційний № НОМЕР_1 , уламки частин автомобілів і лакофарбового покриття. Також зафіксовано тіла загиблих пасажирів автобуса.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 09.03.2017 за участю водія ОСОБА_3 було встановлено, що автомобіль КамАЗ-43101 починав маневр повороту ліворуч, будучи розташованим на смузі за напрямком до м. Чернівці, лівим переднім колесом безпосередньо біля осьової лінії дорожньої розмітки. Автомобіль КамАЗ-43101 з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки до місця зіткнення подолав відстань 13,5 м. Також водій ОСОБА_3 вказав, що перед виконанням маневру повороту ліворуч зупинив керований ним
автомобіль, побачив, що автобус, який рухався йому назустріч, ще далеко, то розпочав маневр повороту ліворуч. З моменту початку повороту ліворуч до зіткнення КамАЗ-43101 подолав відстань 13,5 м за час складав 5...8 с.
Під час слідчого експерименту 02.07.2025 за участю обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що з моменту початку виконання маневру повороту ліворуч до зіткнення автомобіль КамАЗ подолав відстань 13,7 м за час 7,4…8,4 с. У момент початку виконання маневру ліворуч автобус, що рухався назустріч, перебував на відстані 154 м від автомобіля.
Результати слідчих експериментів, проведених за участю обвинуваченого ОСОБА_3 зі значним часовим проміжком, є дуже наближеними один до одного, майже тотожними, що вказує на послідовність і логічність його показань.
Під час слідчого експерименту від 09.03.2017 за участю свідка ОСОБА_14 встановлено, що автомобіль КамАЗ-43101 з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки до місця зіткнення транспортних засобів долає за встановленою траєкторією відстань 13,5 м за час 7,0...7,8 с.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 09.03.2017 за участю свідка ОСОБА_9 автомобіль КамАЗ-101 з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки до місця зіткнення транспортних засобів долає відстань 13,5 м за час 7,0...8,2 с.
Найбільшу інформацію про місце зіткнення транспортних засобів несуть сліди коліс вказаних засобів, залишені в цей момент. У випадку відсутності слідів коліс транспортних засобів інформацію про місце зіткнення несуть: район розміщення осипу осколків скла, пластмаси, ґрунту та плям виливу паливно-мастильних речовин, відділених частин транспортних засобів й сліди на покритті дороги від них, а також кінцеве розміщення самих транспортних засобів.
Оскільки район розміщення осипу осколків скла, пластмаси та відділених частин транспортних засобів знаходиться або під автомобілем КамАЗ між передньою і середньою осями або безпосередньо біля цього автомобіля, праворуч нього, де перебувало переднє вітрове скло автобуса, то саме ці ознаки характеризують місце зіткнення із автобусом «Еталон». Крім цього, мінімальну відстань від автобуса «Еталон» до лінії розмітки 1.5 під час зіткнення із автомобілем КамАЗ характеризує місце розташування лівого бокового скла автобуса на проїзній частині, що знаходиться прямо напроти правого колеса задньої осі автомобіля КамАЗ, що, у свою чергу, перебуває на 2,7 м від лінії розмітки 1.5. Розташування під задньою частиною вказаного автомобіля осипання ґрунту із листям і частками деревини, які осипались з платформи автомобіля, що використовувався під час лісозаготівель, за відсутності будь-яких уламків від транспортних засобів, додатково підтверджують інформацію щодо місця зіткнення. Є очевидним, що частки ґрунту із листям і частками деревини осипались із платформи внаслідок струсу корпусу автомобіля при ударі.
Так, відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи № 4.2-898/16 від 26.12.2016, при первинному контактуванні повздовжні осі автобуса марки «Еталон», реєстраційний № НОМЕР_2 , та автомобіля марки КамАЗ-43101, реєстраційний № НОМЕР_1 перебували під кутом біля 45°±5°. Водночас на схемі приблизно розташування транспортних засобів (с. 12 висновку) зазначено кут 125°±5°. В подальшому експерт ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що кут біля 45°±5° є опискою, насправді кут зіткнення складає 125°±5°.
Також у висновку № 4.2-898/16 від 26.12.2016 зазначено, що зіткнення автобуса та автомобіля відбулось на смузі, призначеній для руху в напрямку м. Львів, в місці, яке дещо передує кінцевому розташуванню автомобіля КамАЗ-43101, в межах ділянки осипу частин пластмаси та дрібного скла, яка зафіксована біля даного автомобіля.
Згідно із висновком судової автотехнічної експертизи № 4.2-163/17 від 21.03.2017, проведеної експертом Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_15 , при заданому слідством комплексі вихідних даних, як відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , водій автобуса «БАЗ А079.23», реєстраційний № НОМЕР_2 , рухаючись як із заданою слідчим швидкістю 63…78 км/год, так із максимально допустимою на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем КамАЗ-43101, реєстраційний № НОМЕР_1 ), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного гальмування.
Причиною виникнення даної ДТП, при заданому комплексі вихідних даних, відповідно до слідчих експериментів, проведених із ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , з технічної точки зору, були обставини, які з однієї сторони пов'язані із невідповідністю дій водія автомобіля КамАЗ-43101, реєстраційний №. НОМЕР_3 , АЕ ОСОБА_3 вимогам п. п. 10.1, 10.4 та 16.3 ПДР України, а з іншої - із невідповідністю дій водія автобуса «БАЗ А079.23» ОСОБА_7 вимогам п. 12.3 ПДР України.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 4.2-167/17 від 21.03.2017, проведеної експертом Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_15 , при заданому слідством комплексі вихідних даних, відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_7 , водій автобуса «БАЗ А079.23», реєстраційний №. НОМЕР_2 , рухаючись як із заданою слідчим швидкістю 63…78 км/год, так із максимально допустимою на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту небезпеки для руху (з моменту перетину осьової лінії дорожньої розмітки автомобілем КамАЗ-43101, реєстраційний № НОМЕР_1 ), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного гальмування.
Причиною виникнення даної ДТП, при заданому комплексі вихідних даних, відповідно до слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_7 , з технічної точки зору, були обставини, які з однієї сторони пов'язані із невідповідністю дій водія автомобіля КамАЗ-43101, реєстраційний № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимогам п. п. 10.1, 10.4 та 16.3 ПДР України, а з іншої - із невідповідністю дій водія автобуса «БАЗ А079.23» ОСОБА_7 вимогам п. 12.3 ПДР України.
Ухвалою суду від 19.03.2018 частково задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_16 та призначено додаткову транспортно-трасологічну та судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського НДІСЕ ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Висновки судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 та судової автотехнічної експертизи від 13.07.2018 № 1679, які проведені на виконання вищевказаної ухвали суду, на думку захисту, є хибними, оскільки вони проводились за недостовірними вихідними даними. Крім цього, вказані висновки суперечать іншим експертизам та об?єктивним даним кримінальної справи. Тому висновки експертиз № 1678 та № 1679 не можуть братися до уваги.
У дослідницькій частині висновку судової автотехнічної експертизи від 23.02.2017 № 6318 (сторінка 4), проведеної експертом ОСОБА_18 , зазначено, з посиланням на висновок судової транспортно-трасологічної експертизи від 2017 № 6317, проведеної експертом ОСОБА_17 , що «в результаті зіткнення поздовжня вісь а/м КамАЗ була розвернута на кут 6° (проти руху годинникової стрілки)».
Оскільки в постанові слідчого ОСОБА_19 від 27.12.2017 та висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 немає будь-яких даних про розворот поздовжньої осі автомобіля КамАЗ в результаті зіткнення, то посилання експерта ОСОБА_18 у висновку № 1679 на те, що вісь поздовжня автомобіля не була розвернута, є вибором експертом вихідних даних для проведення експертизи, які відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
Крім цього, у висновках судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 та судової автотехнічної експертизи від 13.07.2018 № 1679, зміст заключних висновків первинних (попередніх) експертиз не зазначено, хоча вони суттєво відрізняються від висновків додаткових експертиз.
Виходячи з висновку № 1678 від 18.05.2018, механізм розвитку ДТП був такий: спочатку відбулось зіткнення, після якого автомобіль КамАЗ-43101 реєстраційний № НОМЕР_1 подолав до зупинки ще 4,53 м, і лише тоді відбулось опадання на проїзну частину дрібних осколків скла, уламків пластмаси, пошкоджених деталей (скла лівих дверцят автобуса, його бампера та ін.), ґрунту та листя з платформи автомобіля КамАЗ, що з фізичної точки зору неможливо. Та й жодних слідів від переїзду через них коліс автомобіля немає, що чітко видно на фотографіях з місця пригоди.
Висновок судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 в частині місця зіткнення автобуса «Еталон» реєстраційний № НОМЕР_2 та автомобіля марки КамАЗ-43101 реєстраційний № НОМЕР_1 відносно лінії горизонтальної розмітки 1.5, коли ліве переднє
колесо автобуса знаходилось на відстані 0,4 м від цієї лінії розмітки, а також в частині технічної спроможності показань водія автобуса ОСОБА_7 про те, що в момент зіткнення керований ним автобус рухався прямолінійно із боковим інтервалом приблизно 0,4 м від лівого борта автобуса до осьової лінії горизонтальної дорожньої розмітки, суперечать слідовій інформації, виявленій під час огляду місця події.
Згідно із висновком від 01.11.2016 № 4.2-899/16 судової інженерно-транспортної експертизи, на момент огляду та дослідження робоча гальмівна система автомобіля КамАЗ-43101, реєстраційний № НОМЕР_1 , знаходиться в стані відмови. Несправності виникли в результаті розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусиль ударного характеру. В дослідницькій частині цього висновку на сторінці 4 зазначено, що гальмівна камера з пружинним енергоакумулятором правого колеса середньої осі пошкоджена, розламана на дві частини (рис. № № 6, 7).
За вищевказаних пошкоджень робочої гальмівної системи в автомобілі КамАЗ-43101 одразу спрацьовує запасна гальмівна система, яка одразу приводить у дію гальмівні механізми коліс задніх осей із одночасних блокування коліс цих осей. Після цього блокування праве колесо середньої осі автомобіля уже не могло обертатись.
Та обставина, що праве колесо середньої осі автомобіля КамАЗ-43101 під час (внаслідок) зіткнення було заблоковане, свідчать два чіткі, не змазані, горизонтальні сліди від нашарування фарби автобуса на його протекторі (див. фото з місця пригоди)
Згідно із побудованою експертом в додатку до судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 схемою, в момент первинного контактування в контакт з автобусом увійшла задня частина переднього правого колеса автомобіля. Отже з моменту первинного контактування до моменту зупинки переднє праве колесо автомобіля КамАЗ-43101 могло зробити лише четверть оберту (біля 900), а не цілий оберт з четвертю, як чомусь стверджує експерт. Якщо б з моменту зіткнення до моменту зупинки автомобіля КамАЗ-43101 його колесо зробило більше одного оберту, то сліди контакту з автобусом були б на всій поверхні колеса, а не лише на його частині.
Тому дослідження, наведені у висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 в частині обґрунтування місця зіткнення транспортних засобів залежно від кількості обертів переднього правого та середнього правого коліс автомобіля КамАЗ, викликають сумніви.
У дослідницькій частині висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 (сторінка 4) зазначено, що сліди на колесах автомобіля КамАЗ-43101 утворилися в результаті контакту з предметом, який має два вертикально розміщені ребра, і його поверхня в цих місцях пофарбована фарбою рожевого кольору - правий та лівий вертикальні краї (ребра) передньої частини автобуса «Еталон». При цьому слід на передньому правому колесі повинен утворитися в результаті контакту з правим вертикальним ребром цього предмету, а слід на середньому правому - з лівим ребром.
Проте експерт не навів переконливих обґрунтувань того, що сліди на колесах автомобіля КамАЗ-43101 утворилися в результаті контактування із вертикальними ребрами передньої частини автобуса «Еталон», а, наприклад, не горизонтальним ребром - нижнім краєм бампера цього автобуса.
Крім цього, відповідно до фотографій, виготовлених на місці події, на двох шпильках правого колеса середньої осі автомобіля КамАЗ-43101, розташованих у сегменті, що приблизно відповідає 4 і 5 годинам циферблату годинника, наявні волокна білого кольору, подібні до матеріалу, з якого виготовлений передній бампер автобуса «Еталон». Проте на лівому ребрі переднього бампера автобуса не вбачається пошкоджень, унаслідок яких могли би залишитись частини його матеріалу на шпильках коліс автомобіля.
Як відзначено у всіх транспортно-трасологічних експертизах, у контакт із правою частиною автомобіля КамАЗ-43101 спочатку увійшов передній правий кут автобуса «Еталон». За умови контактування під кутом близько 125°, відповідно до висновку експертизи від 18.05.2018 № 1678, при зминанні правої передньої частини автобуса існувала ймовірність утворення слідів на правому колесі середньої осі автомобіля КамАЗ від тієї частини передньої панелі автобуса, що з цим колесом контактувала, а не від лівого вертикального ребра передньої частини автобуса, як
то вказано у висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 1678.
У дослідницькій частині висновку судової автотехнічної експертизи № 1679 на сторінці 9 міститься формула визначення енергії, яка могла бути затрачена на переміщення автомобіля КамАЗ від місця зіткнення до кінцевого положення. У цій формулі використовується значення ?? - коефіцієнт тертя при боковому ковзанні. Однак, як було зазначено вище у цьому ж дослідженні, автомобіль не був розвернутий і рухався прямолінійно. За таких обставин використання коефіцієнту тертя при боковому ковзанні буде суперечити цій же експертизі.
Також у вказаній формулі використовується значення ? («тета» - грецьк. або «фіта»-давньослов.) - кут, на який в результаті зіткнення розвернуло транспортний засіб. На думку експерта, цей кут дорівнює «0». Однак відсутність розвороту транспортних засобів у даних конкретних умовах (удар у бокову частину автомобіля КамАЗ ближче до передньої частини, значна кінетична енергія, передана внаслідок удару, погіршення зчеплення із мокрим дорожнім покриттям тощо) під час їх перехресного зіткнення суперечить фізичній природі цього явища.
Використання значень, які не відповідають дійсності, поза будь яким сумнівом призводять до хибного висновку.
На сторінці 10 висновку № 1679 експерт наводить формулу дослідження швидкості транспортних засобів, аналізуючи масштабну схему до висновку транспортно-трасологічної експертизи № 6317 і масштабну схему до висновку № 6318.
У цьому випадку не зрозуміле посилання експерта на висновок транспортно-трасологічної експертизи № 6317, який суперечить висновку № 1678, та висновок автотехнічної експертизи № 6318, який суперечить висновку № 1679. Крім цього, у зазначеній формулі дослідження швидкості транспортних засобів експерт використовує значення коефіцієнтів д1 та д2, відповідно до яких автобус і автомобіль від свого напрямку не відхилялись. Однак твердження про те, що автобус і автомобіль не відхилялись від свого напрямку, є неспроможним з фізичної точки зору.
Результатом хибних висновків судової транспортно-трасологічної експертизи від 18.05.2018 № 1678 та судової автотехнічної експертизи від 13.07.2018 № 1679 стала схема, наведена у таблиці 1 до висновку № 1679 за 2018 рік, яка демонструє, що автомобіль КамАЗ-43101 міг потрапити в місце зіткнення лише за умови, що його водій розпочав поворот з правого (по напрямку його руху) узбіччя, що жодним чином не відповідає встановленим судом обставинам.
08.11.2018 в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_17 , який проводив експертизи від 09.02.2017 № 6317 та від 18.05.2018 № 1678, й експерта ОСОБА_18 , який проводив експертизи від 23.02.2017 № 6318 та від 13.07.2018 № 1679.
Під час допиту експерт ОСОБА_17 пояснив розбіжності у висновках проведених ним експертиз новими вихідними даними. Для проведення першої експертизи слідчий задав положення автобуса, при проведенні другої експертизи експерт виходив з тих слідів, які були на правих передньому і середньому колесах автомобіля КамАЗ. При цьому обидва рази транспортні засоби не оглядались. Для проведення експертиз йому надавався CD-диск із зображеннями транспортних засобів. Оскільки самі транспортні засоби для проведення експертизи не були потрібні, то ним не направлялося клопотання для їх огляду. Під час проведення експертиз використав кут зіткнення 125 градусів, оскільки кут 45 градусів є опискою.
Також під час допиту експерт ОСОБА_17 заявив, що конкретне місце зіткнення встановити неможливо. Чи характеризує мінімальну відстань від автобуса «Еталон» до лінії розмітки 1.5 під час зіткнення із автомобілем КамАЗ місце розташування лівого бокового скла автобуса на проїзній частині неможливо сказати. Під дією відповідних сил уламки перемістяться вперед, що залежить від швидкості руху транспортних засобів. Щодо відсутності слідів переїзду через уламки експерт пояснив суду, що частина уламків висипалася, коли автобус відкочувався назад. Експерт не досліджував питання, чи крутилося праве колесо середньої осі автомобіля КамАЗ, однак, судячи з усього, воно крутилося. При цьому експерт ОСОБА_17 зазначив, що сліди фарби є на всій поверхні правого переднього колеса автомобіля КамАЗ. Нашарування фарби утворилось тільки від контактування з вертикальними ребрами автобуса.
Під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 підтвердив усі висновки зроблених ним експертиз за наданими вихідними даними. Принципові відмінності полягають в тому, які положення автомобіля та автобуса були в момент первинного контактування - від цього
залежали його розрахунки. Також експерт зазначив, що під час проведення експертизи № 6318 використовував висновок транспортно-трасологічної експертизи № 6317, згідно з яким автомобіль КамАЗ з моменту первинного контактування до зупинки проїхав відстань 0,52 м. При проведенні експертизи № 1679 використовував результати висновку транспортно-трасологічної експертизи № 1678, відповідно до якого автомобіль КамАЗ з моменту первинного контактування до зупинки проїхав відстань 4,53 м.
У дослідницькій частині висновку № 1679 експерт ОСОБА_18 зазначив, що поздовжня вісь автомобіля КамАЗ не була розвернута, пославшись на висновок транспортно-трасологічної експертизи № 1678. Відсутність розвороту транспортних засобів у даних конкретних умовах (удар у бокову частину автомобіля КамАЗ ближче до передньої частини, значна кінетична енергія, передана внаслідок удару, погіршення зчеплення із мокрим дорожнім покриттям тощо) під час їх перехресного зіткнення не буде суперечити фізичній природі цього явища, оскільки корпус автобуса значно м?якший за автомобіль КамАЗ.
На запитання захисника експерт відповів, що використання коефіцієнту тертя при боковому ковзанні не вплинув на числове значення формули визначення енергії, яка могла бути затрачена на переміщення автомобіля КамАЗ від місця зіткнення до кінцевого положення.
Крім цього, експерт ОСОБА_18 зазначив під час допиту, що у висновку автотехнічної експертизи від 01.11.2016 № 4.2-899/16 немає дослідження всіх енергоакумуляторів автомобіля КамАЗ. Зокрема, не вказано, в якому стані були стяжні гвинти, чи не були вони скручені.
Під час допиту експерт ОСОБА_18 повторив свої міркування, викладені у дослідницькій частині висновку № 1679, щодо спроможності показань обвинуваченого ОСОБА_7 в частині відстані, на якій від нього розпочав здійснювати маневр повороту ліворуч автомобіль КамАЗ.
На запитання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо відповідності пошкоджень автобуса, зокрема, вирваних з кріплень сидінь розрахованій швидкості експерт відповів, що ці сидіння в автобусі слабко кріпляться, тому їх може зірвати при невеликій швидкості.
16.11.2018 в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_15 , який проводив транспортно-трасологічну експертизу від 26.12.2016 № 4.2-898/16.
Під час допиту експерт ОСОБА_15 підтвердив, що насправді кут зіткнення транспортних засобів був 125 градусів, про що вказано у дослідницькій частині висновку. А кут 45 градусів, указаний у резолютивній частині висновку, є опискою.
Крім цього, експерт ОСОБА_15 під час допиту в судовому засіданні заперечив те, що праве переднє колесо автомобіля КамАЗ після зіткнення зробило повний оберт. Нашарування фарби наявне тільки на половині цього колеса.
Також експерт ОСОБА_15 зазначив, що місце зіткнення відбулось в місці осипання уламків, тим більше, що частинки лако-фарбового покриття осипаються майже вертикально, оскільки не мають інерції. Також експерт ОСОБА_15 показав, що лівий край автобуса в момент зіткнення перебував у межах краю осипу, а ліве бокове скло автобуса знаходилось на мінімальній відстані від розмітки 1.5 в момент зіткнення.
Показання експертів ОСОБА_17 і ОСОБА_18 в судовому засіданні не усунули суперечності у висновках проведених ними експертиз.
Оскільки під час допиту експертів ОСОБА_17 і ОСОБА_18 у судовому засіданні не було усунуто розбіжності у висновках транспортно-трасологічних експертиз від 09.02.2017 № 6317 та від 18.05.2018 № 1678, і висновках автотехнічних експертиз від 23.02.2017 № 6318 та від 13.07.2018 № 1679, що проводились цими експертами, ця обставина викликає сумнів в об'єктивності зазначених експертиз.
В подальшому за ухвалою суду експертами Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса проведено комплексну комісійну судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу.
Проте і висновок комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 16.07.2019 № 353/14578 є неповним і суперечливим, оскільки в ньому експерти не дали відповідь на основні для вирішення справи питання, зокрема стосовно того, чи мав водій автобуса технічну можливість уникнути зіткнення (питання 11), чи перебувають його дії в причинному зв'язку з настанням ДТП та що стало причиною настання ДТП (питання 12). Сумнівним є також місце зіткнення транспортних засобів на проїзній частині відносно елементів дороги
Причиною неможливості дати висновок у даних питаннях експерти пояснюють тим, що показання обох водіїв суперечать результатам експертних досліджень, згідно із якими автомобіль КамАЗ з моменту перетину осьової лінії до моменту зіткнення подолав 5,6 м, а не 13,5 м (показання водія автомобіля КамАЗ ОСОБА_3 ) чи 14 м (показання водія автобуса «Еталон» ОСОБА_7 ), а отже ці показання, на думку експертів, технічно неспроможні і не можуть бути використані для досліджень
Такі твердження стосовно технічної неспроможності показань водіїв викликають сумніви як необґрунтовані і такі, що суперечать встановленим слідством обставинам.
15.11.2018 в судовому засіданні було допитано експертів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які проводили експертизу від 16.07.2019 № 353/14578.
Під час допиту експерти зазначили, що місце зіткнення можна встановити за осипанням ґрунту, який осипався з певних частин транспортних засобів, а також приблизно встановити за осипання уламків пластмасових деталей. При вирішенні питання для встановлення місця зіткнення експертами бралася до уваги вся слідова інформація. Зі слів експертів, була зона осипання ґрунту, зона осипання скла і пластмаси. На схемі відсутня інформація про розташування уламків скла, пластмаси і ґрунту.
В ході експертизи встановили, що місце зіткнення знаходиться на відстані 2,8 м від осьової лінії розмітки. Місце зіткнення впливає на оцінку дій водіїв. Питання щодо дій водія автобуса ОСОБА_7 в ході експертизи не вирішувалось, оскільки даних для цього недостатньо, а його показання є неспроможними
Оцінюючи відповіді експертів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в судовому засіданні, вважає, що під час цього допиту не було усунуто суперечності у висновках проведеної ними експертизи. Під час допиту експерти не навели переконливих аргументів щодо здійснення повного оберту із чвертю переднього правого колеса автомобіля КамАЗ після зіткнення до зупинки.
Також експерти не змогли пояснити, чому при проведенні експертизи ними було взяти до уваги тільки місце зіткнення, вирахуване від кількості обертання переднього правого та середнього правого коліс автомобіля КамАЗ, та не взято до уваги всю іншу слідову інформацію, а також відкинуто показання самих водіїв - учасників ДТП, а також потерпілих та свідків.
За ухвалою суду призначено комплексну судову автотехнічну і транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДІСЕ ОСОБА_22 , ОСОБА_23 й
ОСОБА_24 висновку експертів від 29.01.2021 № 34172/19-52/31665/20-52, зокрема, зазначено, що наявна слідова інформація на колесах автомобіля КамАЗ-43101 реєстраційний № НОМЕР_1 в сукупності з локалізацією осипу ґрунту та відокремлених уламків транспортних засобів - під вантажною платформою автомобіля КамАЗ-43101 або в безпосередній до неї близькості свідчать про розташування автомобіля КамАЗ-43101 в момент первинного контакту в положенні, яке практично співпадає з його кінцевим розташуванням.
Показання водія автобусу «Еталон» реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , які він надавав у судовому засіданні, знаходяться в суперечності з показаннями, які він надавав на досудовому слідстві.
При наявному комплексі вихідних даних в умовах даної пригоди водій автобусу «Еталон» реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем КамАЗ-43101 реєстраційний № НОМЕР_1 шляхом своєчасного гальмування та зупинкою до місця зіткнення.
За умови взаємного зближення транспортних засобів за певними параметрами, в діях водія автомобіля КамАЗ-43101 ОСОБА_3 невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися би в причинному зв'язку з настанням пригоди, не вбачається.
В даній дорожній обстановці дії водія автобусу «Еталон» ОСОБА_7 при всіх можливих варіантах взаємного зближення транспортних засобів не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з настанням пригоди.
Встановити на даному етапі в категоричній формі, чи були, з технічної точки зору, дії водія автомобіля КамАЗ-43101 ОСОБА_3 однією з причин настання ДТП, не представляється можливим через великий діапазон значень часу руху автомобіля КамАЗ-43101 в небезпечному напрямку.
Під час допиту 01.12.2021 експерт ОСОБА_25 повністю підтвердив складений ним у складі комісії експертів висновок. Слідової інформації було достатньо для встановлення місця зіткнення. Також він зазначив, що у показаннях ОСОБА_7 є суперечності технічного характеру, які не беруться до уваги згідно з Інструкцією. Некоректно розраховувати швидкість руху цих транспортних засобів, тому що діюча методика стосується тільки транспортних засобів масою до 3500 кг.
Судовими експертами Львівського НДЕКЦ МВС ОСОБА_26 і ОСОБА_27 згідно із заявою адвоката ОСОБА_16 від 16.07.2020 проведено комплексну інженерно-технічну експертизу за спеціальностями 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 05.08.2020 № 15/2/907.
При проведенні експертизи № 15/2/907 експертами застосована ліцензійна програма моделювання руху транспортних засобів Cyborg Idea (CYBID) V-SIM 3.0.35 з серійним номером програми ORQQE-USB-4301191С та ліцензійним номером 4301191С для Львівського НДЕКЦ МВС України.
Посилаючись на реконструкцію двох механізмів зіткнення, проведену за допомогою комп'ютерного моделювання, експерти прийшли до висновків про те, що механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до версії № 1 технічно неспроможний; механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до версії № 2 не позбавлений технічної спроможності. Відповідно до версії № 2, яку експерти вважають технічно спроможною, вони прийшли до висновку про те, що причиною настання даної ДТП стали дії водія автомобіля КамАЗ-43101 ОСОБА_3 , що не відповідали вимогам п. п. 10.1 та 16.13 ПДР.
Вважає, що висновок експерта від 05.08.2020 № 15/2/907 комплексної інженерно-технічної експертизи не може вважатися допустимим доказом, про що ним зазначено у письмовому клопотанні від 24.12.2021, наданому суду.
Проведена за допомогою програми моделювання руху транспортних засобів Cyborg Idea (CYBID) V-SIM 3.0.35 реконструкція за обома версіями є неспроможною, такою, що суперечить зафіксованій при огляді місця події інформації.
У зв'язку з тим, що реконструкція за обома версіями є неспроможною, то не може вважатися об'єктивною і спроможною відповідь на питання № 3, дослідження щодо якого проводилося відповідно до версії № 2, яку експерти вважають технічно спроможною.
Таким чином, при проведенні комплексної інженерно-технічної експертизи від 05.08.2020 № 15/2/907 було грубо порушено вимоги ст. ст. 86, 87, 101, 102 КПК України, ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», Розділ ІІ «Права та відповідальність експерта» Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».
Для роз'яснення вказаного висновку в судовому засіданні було допитано експертів ОСОБА_26 і ОСОБА_27 .
Експерти ОСОБА_26 і ОСОБА_27 під час допиту не спростували численні сумніви у проведеній ними експертизі. В тому числі не спростували наявні суперечності між проведеною за допомогою вказаної програми моделювання руху транспортних засобів реконструкцією за обома версіями та зафіксованою при огляді місця події інформацією.
Під час судового розгляду справи безперечно встановлено такі фактичні обставини:
- перед ДТП автобус «Еталон» під керуванням водія ОСОБА_7 рухався прямо зі швидкістю, яка значно перевищувала допустиму в населених пунктах швидкість 60 км/год: а) 70…80 км/год (свідок ОСОБА_14 ), б) 80 км/год (потерпіла ОСОБА_8 ), в) близько 90 км/год (потерпіла ОСОБА_11 ), г) долаючи відстань 154 м за час 7,4…8,4 с;
- автомобіль КамАЗ під керуванням водія ОСОБА_3 здійснював поворот ліворуч, створюючи тим самим водію автобуса ОСОБА_7 небезпеку для руху;
- з моменту початку повороту ліворуч до зіткнення автомобіль КамАЗ подолав відстань 13,5…13,7 м за час 7,0…8,4 с (слідчі експерименти за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 );
- з моменту виникнення небезпеки для руху до зіткнення водій ОСОБА_7 не застосовував екстреного гальмування (потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 зазначили, що до зіткнення водій автобуса не гальмував);
- швидкості руху автобуса і автомобіля, встановлені експертним шляхом, не ґрунтуються
на затверджених методиках, водночас базуються на ряді недостовірних вихідних даних або таких, що припускаються;
- за встановлених обставин ДТП мала місце внаслідок створення водієм автомобіля ОСОБА_3 небезпеки для руху водію автобуса ОСОБА_7 , який не застосував своєчасно екстреного гальмування.
Згідно із п. 1.4 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
У п. 1.10 цих же Правил є визначення поняття перешкода для руху - нерухомий об?єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об?єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Небезпека для руху зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Відповідно до п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди.
Згідно із п. 12.4 ПДР України (станом на жовтень 2016 року), у населених пунктах рух транспортних засолів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Водій автомобіля ЗиЛ-131 ОСОБА_3 , маючи намір виконати поворот ліворуч на другорядну дорогу, відповідно до вимог п. п. 10.1, 16.13 ПДР повинен був перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та дати дорогу водію автобуса, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку.
Водій автобуса ОСОБА_7 , рухаючись в межах населеного пункту, відповідно до вимог п. 12.4 ПДР повинен був вести автобус зі швидкістю не більше 60 км/год, а з моменту виявлення небезпеки для руху - згідно із вимогами п. 12.3 ПДР, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Отже, автомобіль КамАЗ до зіткнення рухався зі сталою швидкістю, а водій автобуса «Еталон» ОСОБА_7 рухався з перевищенням допустимої швидкості та до зіткнення не гальмував. У разі руху автобуса із допустимою швидкістю, з урахуванням значної відстані між автобусом і автомобілем у момент початку виконання водієм ОСОБА_3 маневру повороту ліворуч, цілком імовірним є те, що водій автомобіля КамАЗ встигав би завершити маневр і виїхати за межі дороги навіть у разі, якщо водій автобуса ОСОБА_7 не застосовував би гальмування. У разі своєчасного застосування водієм ОСОБА_7 екстреного гальмування зіткнення би не відбулось.
У зв?язку з наведеним, для усунення порушень та суперечностей, допущених при проведенні ряду попередніх експертиз, а також з урахуванням нових вихідних даних, отриманих під час слідчого експерименту 02.07.2025, вважає за необхідне клопотати перед судом про призначення комплексної судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Проведення комплексної судової експертизи викликане необхідністю застосування спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (а.с.59-67 т.7).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , та обвинувачений ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримали та просили його задоволити.
Прокурор ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення комплексної інженерно-транспортної експертизи, разом з тим вважає за необхідне проведення експертизи доручити експертам Одеського НДІСЄ МЮ України, оскільки інженерно-транспортні експертизи у цій справі
проводилися експертами Івано-Франківського НДЕКЦ, Львівського НДІСЕ , Київського НДІСЕ.
Вислухавши думку учасників процесу, які з'явилися в судове засідання , вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України, суд під час судового розгляду за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до положень ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатом висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до вимог п.6 ст.102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.
Згідно з ст.3 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Відповідно до п.1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Суд підкреслює, що статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов'язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, тобто призначення експертизи під час судового розгляду належить до дискреційних повноважень суду.
В постанові Верховного суду від 01.02.2018 у справі № 634/609/15-к роз'яснено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві. Дане поняття включає повноваження суду обирати між законними альтернативами та діяльність суду з вирішення спірних правових питань. Такі повноваження суду мають виходити із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання, тощо.
До загальних засад кримінального судочинства, зокрема, належить і розумність строків (ст.ст. 7,28 КПК України).
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
По даній справі були проведені, та досліджені судом :
інженерно-транспортна експертиза №4.2.-899/16 від 01.11.2016 (а.с.36-47 т.2); судова інженерно-транспортна експертиза №4.2.-898/16 від 26.12.2016 (а.с.49-56 т.2); транспортно-трасологічна експертиза №6317 від 09.02.2017 (а.с.150-154); судова автотехнічна експертиза №6318 від 23.02.2017 (а.с.156-162 т.2); судова автотехнічна експертиза №1286 від 10.03.2017 (а.с.169-170 т.2); інженерно-транспортна експертиза №4.2.-163/17 від 21.03.2017 (а.с.198-203 т.2); інженерно-транспортна експертиза №4.2.-167/17 від 21.03.2017 (а.с.205-209 т.2); інженерно-транспортна експертиза №4.2.-233/17 від 19.04.2017 (а.с.10-15 т.3); транспортно-трасологічна експертиза № 1678 від 18.05.2018 року (а.с. 165-174 т. 3); автотехнічна експертиза № 1679 від 13.07.2018 року (а.с. 176-185 т.3); комплексна комісійна судова транспортно-трасологічна та автотехнічна експертиза №353/14578 від 16.07.2019 року ( а.с. 12-48 т. 4); комплексна комісійна
судова автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза № 34172/19-52/31665/20-52 від 29.01.2021 року (а.с. 163-180 т.4); комплексна судова інженерна транспортно-трасологічна та інженерна автотехнічна експертиза № 15/2/907 від 05.08.2020 року (а.с. 212-222 т. 4).
Також, проведено експертне дослідження обставин та механізму ДТП за участю автомобіля «КАМАЗ», д/н НОМЕР_1 і автобуса «Еталон» д/н НОМЕР_4 № 065-19 від 19.09.2019 року (а.с. 78-113 т.4).
Крім цього в судових засіданнях попереднім складом суду було допитано судових експертів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , які роз'яснили виконані ними інженерно-транспортні та інженерно-технічні експертизи та відповіли на задані питання.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, в ході досудового розслідування та судового розгляду справи проведено ряд відповідних експертиз з метою залучення спеціальних знань, в тому числі в галузі автотехніки, які були досліджені в судовому засіданні, а також допитані експерти, які проводили дослідження. Підстав не довіряти висновкам експертів, які попереджені про кримінальну відповідальність згідно ст. ст. 384 та 385 КК України, у суду немає.
Жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість висновків експертиз проведених досудовим слідством та під час судового розгляду матеріали справи не містять. Висновки проведених експертиз є повними, логічними та об'єктивними, надані в межах компетенції експертів, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження наданих об'єктів.
Доводи клопотання захисника обвинуваченого щодо необхідності призначення та проведення комплексної інженерно-транспортної з дослідження обставин ДТП зводяться переважно до оцінки доказів у порівнянні з іншими доказами, зокрема з показаннями обвинуваченого, свідків у судовому засіданні, висновками судових експертиз, тощо, а також вказується на те, що сторона захисту піддає критиці висновки судових експертиз, проведених за дорученням сторони обвинувачення, що не є підставою для призначення та проведення комплексної експертизи, висновки якої також можуть не влаштовувати ту чи іншу сторону кримінального провадження.
Крім того, діючим Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що:
зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч.1 ст.7);
кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч.1ст 22 КПК України);
сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 22 КПК України );
збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.1ст. 93 КПК України);
сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч.3 ст. 93 КПК України);
кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях (ч.2 ст. 101 КПК України ).
Враховуючи зазначені вище норми КПК України, сторона захисту не позбавлена була можливості, дотримуючись загальних засад кримінального провадження, та на підставі ч.1, ч.3 ст.93, ч.2 ст.101, ч.2 ст.243 КПК України самостійно залучити експерта на договірних умовах, у
тому числі експертів Одеського НДІСЕ МЮ України та ДНДЕКЦ МВС України, для проведення комплексної інженерно-транспортної експертизи та надати суду відповідний висновок експерта, чого ним зроблено не було.
До того ж, захисник ОСОБА_6 на підставі ч.1, ч.3 ст.93, ч.2 ст.101, ч.2 ст.243 КПК України у цьому кримінальному провадженні самостійно уже залучав експерта ДП «Центру Експертних Досліджень» на договірних засадах для проведення комплексного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «КАМАЗ», д/н НОМЕР_1 і автобуса «Еталон» д/н НОМЕР_4 і на виконання вказаного звернення захисника ОСОБА_6 було надано висновок експерта від 19.09.2019 за №065-19, який за клопотання захисника ОСОБА_29 долучений до матеріалів кримінального провадження.
Крім цього, суд також враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Суд вважає, що зібрані та досліджені в судовому засіданні докази по даному кримінальному провадженню дають можливість суду в нарадчій кімнаті дійти до висновку про винність чи невинність обвинуваченого ОСОБА_3 , надати правову оцінку діям кожного з водіїв, учасників ДТП, яка мала місце 13.10.2016 приблизно 10.00 год.
Керуючись ст.ст. 242-244 , 332, 350, 369, 372 КПК України, суд-
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про призначення комплексної інженерно-транспортної експертизи - відмовити .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: