Справа №: 343/961/25
Провадження №: 2-др/343/25/25
03 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 343/961/25, про стягнення судових витрат,
І. Стислий виклад позицій сторін:
у провадженні суду перебувала цивільна справа №343/961/25, за позовом ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Рішенням суду від 23.10.2025, позов задоволено частково (на 56%). Представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Якименку Т.С., тобто стороні, яка зробила про це відповідну заяву, було надано строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат. Для вирішення питання про судові витрати було призначено судове засідання.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Якименко Т.С. подав докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат. Так, представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 165 грн.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Якименко Т.С. не з'явились, останній у поданій заяві просить судове засідання проводити без його участі.
Представниця позивача ТОВ "ФК "ЄАПБ" у судове засідання не з'явилась. 29.10.2025 подала заперечення (а.с. 225-227), в якому просить відмовити у задоволенні заяви сторони відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що розмір витрат відповідача на правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим ним часом, оскільки дана справа є малозначною та не потребує значного витрачення часу на опрацювання такої.
Беручи до уваги норми ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд даної заяви без участі учасників судового засідання та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ІІ. Обставини, встановлені судом:
на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Якименком Т.С. надано такі документи:
- договір про надання правової допомоги (а.с. 218-219), в якому вказано, що оплата складається з: гонорару, премії у розмірі 10% від суми, у стягненні якої з клієнта суд відмовить. Вартість однієї години роботи адвоката становить 1 000 грн.;
- акт виконаних робіт від 27.10.2025 (а.с. 217), відповідно до якого, адвокат Якименко Т.С. надав відповідачу ОСОБА_1 таку правову допомогу: консультація (1 год) - 1 000 грн.; відзив (5 год) - 5 000 грн.; заперечення (2 год) - 2 000 грн.; складення і подання заяв про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції - 2 000 грн.; три телефонні розмови з помічником судді стосовно організації відеоконференції, отримання для ознайомлення клопотання судового експерта та аналіз цього документа - 1 000 грн.; участь в чотирьох судових засіданнях - 4 000 грн.; підготовка клопотання про долучення доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу - 1 000 грн.; премія 10% від суми зменшення заборгованості - 4 165 грн. Загальна сума - 20 165 грн.
ІІІ. Оцінка суду:
суд, вивчивши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши письмові докази, які надані на її обґрунтування, доходить такого висновку.
Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Як передбачено ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу, пов'язані з залученням експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи суд встановив, що між адвокатом Якименком Т.С. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого, відповідач повинен сплатити вартість наданих послуг адвокату.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право подати відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги передбачені всі істотні умови договору, а в акті виконаних робіт визначено розмір оплати за надані послуги.
Водночас, не підлягають стягненню витрати за складення і подання заяв про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, підготовка клопотання про понесені витрати на правничу допомогу, телефонні розмови із помічником судді стосовно організаційних питань, з таких підстав.
Так, участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом учасника справи. Сторона відповідача не була позбавлена можливості брати участь в судому засіданні безпосередньо у залі судових засідань. А тому, сторона позивача не повинна нести витрати вартості складення і подання таких заяв. Не підлягають стягненню і витрати, пов'язані з підготовкою клопотання про понесені витрати на професійну правничу допомогу, оскільки сторона відповідача мала право подати такі докази до переходу до стадії ухвалення судового рішення. Безпідставними є витрати, пов'язані із розмовами з помічником судді, оскільки сторона відповідача повинна була реалізовувати свої права, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи, участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, в процесуальному порядку визначеному законом, без додаткових про це розмов.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що сторона позивача заперечила щодо розміру витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, вважає розмір такої неспівмірною, з огляду на принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, виходячи з об'єму виконаних адвокатом Якименком Т.С. робіт, суд вважає, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Водночас, оскільки позовні вимоги задоволені частково (на 56%), беручи до уваги п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача слід стягнути 1 320 грн (3 000 грн х 44% (відсоток позовних вимог, у яких відмовлено) : 100%), тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ст. 81, 89, 133, 137, 141 ЦПК України, ст. 1, 19, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка Тимура Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №343/961/25, про стягнення судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 320 (одна тисяча триста двадцять) гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: І.М.Андрусів