Справа № 183/11090/25
№ 2/183/6505/25
03 листопада 2025 року місто Самар Дніпропетровської області
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Дубовенко І.Г., розглянувши матеріли за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів сплачених за товар, неустойки а також моральної шкоди,-
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бурда Тетяна Сергіївна звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1200 грн, сплачених за товар, придбаний 14.09.2025 р; неустойку за період з 20.09.2025 року, яка становить на час звернення до суду з позовом 360 грн; моральну шкоду в розмірі 5000 грн а також судові витрати.
Матеріали справи відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані визначеному судді 30 жовтня 2025 року.
Вивчивши підстави позову, та додані до нього додатки в їх сукупності, суд приходить до наступного.
У відповідності до частини 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.
Позивач при зверненні до суду з вказаним позовом посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 року.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги, у тому числі вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.
Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір.
Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».
Частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028,00 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків шляхом подання доказів оплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 187-192,260, 261, 274, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів сплачених за товар, неустойки а також моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 03 листопада 2025 року.
Суддя І.Г.Дубовенко