Справа № 183/11143/25
№ 3/183/4760/25
31 жовтня 2025 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
08 жовтня 2025 року о 15 годині 10 хвилин та 24 жовтня 2025 року об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, вчинила стосовно своєї бабусі ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю, а саме призвело до погіршення сну та тремору рук. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
В суд ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про місце та час розгляду справ. Крім того, остання достовірно знала, що стосовно неї складено протоколи про адміністративні правопорушення, які направлені до суду. Клопотань про відкладення розгляду справ на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП суддя вирішив розглядати справи без участі ОСОБА_1 .
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що дві справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП розглядаються одночасно, суд вважає за необхідне об'єднати вказані справи в одне провадження.
Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, на підставі таких доказів, досліджених судом:
- за епізодом від 08.10.2025: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446237 та рапорту поліцейського, долученого до нього, якими зафіксовано факт правопорушення; письмових пояснень ОСОБА_1 , викладених нею в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що вона з порушенням згодна; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 08.10.2025 та письмових пояснень ОСОБА_2 про те, що вона просить притягнути до відповідальності її онуку ОСОБА_1 , яка 08.10.2025 о 15.10 вчинила з нею конфлікт, під час якого висловлювалася в її бік нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою; копії постанови Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1360 гривень;
- за епізодом від 24.10.2025: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446238 та рапорту поліцейського, долученого до нього, якими зафіксовано факт правопорушення; заяви від 24.10.2025 та письмових пояснень ОСОБА_2 про те, що вона просить притягнути до відповідальності її онуку ОСОБА_1 , яка 24.10.2025 об 11.00 вчинила з нею конфлікт, під час якого висловлювалася в її бік нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою; копії постанови Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1360 гривень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого, вчиненому повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за частиною першою або другою цієї статті.
Обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 36, 40-1, 173-2, 279, 280 КУпАП, суд
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення № 183/11143/25 (провадження № 3/183/4760/25) стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та № 183/11147/25 (провадження № 3/183/4763/25) стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Присвоїти об'єднаній справі єдиний унікальний номер справи 183/11143/25 (провадження № 3/183/4760/25).
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1360 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.І. Гузоватий