справа № 208/5743/24
провадження № 2/208/295/25
Іменем України
10 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельник Р.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини.
У своєму позові позивач посилається на те, що позивач ОСОБА_3 перебуває з відповідачем ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2014 року. Сторони фактично припинили шлюбні відносини та у зв'язку з чим 21 травня 2024 року позивач звернулась про розірвання шлюбу. Від шлюбу сторони мають ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту припинення шлюбних відносин відповідач стала чинити перешкоди позивачу у вихованні дитини та спілкування з нею. Усі намагання позивача побачити та поспілкуватися з дитиною закінчуються сваркою. У позивача із дитиною гарні, дружні, сімейні стосунки, він дуже любить свою доньку, а донька любить його, вона потребує уваги та участі у її житті. Позивач продовжує матеріально забезпечувати доньку, ним щомісячно відповідачці надаються грошові кошти на утримання дитини. Таким чином, позивач не забуває про свої батьківські обов'язки щодо утримання дитини.
На теперішній час склалася така ситуація, що лише відповідачка вирішує чи може батько спілкуватися чи побачити свою доньку, чи може провести з нею час, погратися чи відвідати розважальні заходи. Такі протиправні дії відповідачки є порушенням прав позивача на виховання дитини, що фактично і стало підставою звернення до суду.
Тому просить суд зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши на ступний порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини з батьком:
-у виді необмеженого спілкування батька ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного, іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування;
-на період канікул у зимовий період впродовж одного тижня та у літній період впродовж одного тижня із правом батька самостійного вибору часу, способу та території проведення відпочинку, оздоровлення та дозвілля без участі матері, але за попередньою домовленістю з матір'ю дитини з повідомленням матері дитини про місцезнаходження дитини;
-щорічно 17 грудня (в день народження дитини) з 09 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов'язковим попередженням про це матері дитини;
-щорічно 13 листопада (в день народження батька) з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов'язковим попередженням про це матері дитини;
-щорічно 14 червня (в день народження двоюрідного брата) з 14 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов'язковим попередженням про це матері дитини;
-щорічно 14 січня (в день народження двоюрідної сестри) з 14 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов'язковим попередженням про це матері дитини;
-кожну суботу та четверга з 14 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин забирати дитину до помешкання батька та/або самостійного вибору часу, способу, території проведення відпочинку за бажанням дитини з повідомленням про це матері дитини.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Посилалась на обставини викладені в позові.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 частково заперечувала щодо позову та просила суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме визначити наступний порядок участі батька ОСОБА_3 у спілкування та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : у виді необмеженого спілкування батька ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами поштового зв'язку та обмеженого спілкування засобами телефонного зв'язку щоденно з 18 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин; щорічно 17 грудня (в день народження дитини) з 09 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку в присутності матері дитини (за бажанням дитини); щорічно 13 листопада (в день народження батька) з 09 години 00 хвилин до 18 годин 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов'язковою присутністю матері дитини (за бажанням дитини); кожну другу суботу місяця та кожний четвертий четвер місяця з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин у загальних місцях в присутності матері та за бажанням дитини, зважаючи на хворобу та раптові напади епілепсії.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради у судове засідання не з'явився, надала суду лист, у якому просить суд розглядати справу у їх відсутність.
Заяви, клопотання учасників справи
30 липня 2024 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надійшов лист про розгляд справи у відсутності представника.
14 серпня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позов.
09 жовтня 2024 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, наданий суду висновок про визначення порядку участі у вихованні дитини.
Процесуальні дії суду
15 липня 2024 року ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження по справі.
03 березня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та справа призначена до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
В судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 25 січня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що вбачається зі свідоцтва про шлюбу, видане Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровській області, актовий запис, актовий запис № 140 (а.с.45).
Судом встановлено, що шлюб між сторонами на час розгляду справи розірваний, що вбачається з рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року (а.с.47-49).
Як встановлено в судовому засіданні від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається зі свідоцтва про народження дитини видане 24 грудня 2014 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровській області, актовий запис № 1126 (а.с.46).
Як вбачається з наданих відповідачем документів малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично хворіє, що видно з:
висновку обстеження головного мозку від 25.09.2023 року виданого медичним центром «MEDICUM», згідно якого «МР-даних за вогнищеве ураження, об'ємні процеси, посттравматичні зміни головного мозку не виявлено, сфеноїдит»;
26 жовтня 2023 року у Медичному центрі «MEDICUM» був процедений огляд лікаря, відповідно до якого був встановлений діагноз: К»9, гастріт та дуоденіт, к.86.10 інший хронічний панкреатит деформація жм.;
02.01.2024 року у Медичному центрі «MEDICUM» був проведений огляд лікаря, відповідно до якого був встановлений діагноз: G40.80 інші форми епілепсії, абсанси, без приступний період;
12.03.2024 року у Медичному центрі «MEDICUM» був проведений огляд лікаря, відповідно до якого був встановлений діагноз: G40.80 інші форми епілепсії, абсанси, без приступний період;
08.05.2024 року Регіональним медичним центром родинного здоров'я «Будьте здорові» був виданий висновок, відповідно до якого зазначено «Остеохондрома правої плечової кістки в дистальному метадиафізі»;
08.05.2024 року КП «РМЦРЗ» ДОР був виданий Консультативний висновок спеціаліста № 545518610, відповідно якого було встановлено діагноз: D16.2. доброякісне новоутворення довгих кісток нижньої кінцівки, остеохондрома верхньої третини діафіза правої плечової кістки;
08.05.2024 року Регіональним медичним центром родинного здоров'я було проведено КТ дослідження обох плечових суглобів, відповідно до якого був виданий висновок, яким встановлено КТ Ознаки остеохондрози проксимального діалізу правої плечової кістки;
09.08.2024 року ТОВ «Оксфорд медікал Кам'янське» був виданий консультативний висновок невролога, відповідно до якого був встановлений клінічний діагноз: дитяча абсансная епілепсія. Рекомендовано дієта та лікувальний режим, зменшити нервове навантаження, використання гаджетів, відсутність стресів, нагляд невролога, лікування у психолога, прибрати психологічне навантаження через стан у родини.
Як вбачається з наданого суду висновку від 23.09.2024 року № 86их-20/801 про визначення ОСОБА_3 порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає визначити ОСОБА_3 порядок участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , 17 грудня 2014 року таким чином: у виді необмеженого спілкування ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5 , 2014 року народження, засобами телефонного та поштового зв'язку щоденно з 18.00 до 19.00; в День народження ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 09.00 год. до 14.00 год; на період канікул у зимовий та літній період впродовж одного тижня; в День народження батька ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 09.00 годин до 18.00 години; в День народження двоюрідного брата ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з 14.00. год до 20.00 години; кожну другу суботу та другий четвер місяця з 14.00 годин до 20.00 години; усі зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_4 без її присутності.
Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачем обраний спосіб захист у, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України та є усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, що є предметом спору.
Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з сімейних правовідносин, до яких застосовуються положення Сімейного Кодексу України.
Оцінка суду
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно із ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
Частинами 1, 2 статті 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Конвенція про права дитини у пункті 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
Як встановлено судом, між сторонами по справі склалися складні стосунки, що призвело до того, що сторони не мають можливості визначити порядку спілкування батька із дитиною.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Суд звертає увагу, що у усіх діях щодо дитини, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Дитина є суб'єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
З наведених вище норм діючого законодавства можна зробити висновок, що сторони по справі зобов'язані здійснювати свої батьківські обов'язки щодо дитини, мають право на спілкування з дитиною, її виховання.
Як встановлено в судовому засіданні дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи, проживає із відповідачем ОСОБА_4 .
У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Стаття 141 Сімейного кодексу України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Тобто права та обов'язки матері та батька щодо дитини є рівними навіть тоді, коли вони не є подружжям. На обсяг батьківських прав та обов'язків не впливає та обставина, що один із батьків проживає окремо від дитини.
Інтереси дитини захищаються передусім, і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Слід звернути увагу на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ч. 3 ст. 9 Конвенції проголошує правило про те, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У даній ситуації суд звертає увагу на те, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).
Тобто, у даному випадку вирішення питання про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням в їх право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до вимог Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов'язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори», стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).
Статтею 8 Конвенції гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.
Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України»).
ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У своїх позовних вимогах позивач вказує про те, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Згідно із ст. 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» роз'яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов'язаних із вихованням дітей, обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
Згідно із абзацами 1, 2 пункту 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29 травня 1999 року № 34/166/131/88, безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції. Справами опіки і піклування у селищах і селах безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав», висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.
Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування батька з дитиною обов'язковим є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
Під час вирішення позову суд приймає до уваги висновок Органу опіки та піклування щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною, орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає за доцільне визначити ОСОБА_3 порядок участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , 17 грудня 2014 року таким чином: у виді необмеженого спілкування ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5 , 2014 року народження, засобами телефонного та поштового зв'язку щоденно з 18.00 до 19.00; в День народження ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 09.00 год. до 14.00 год; на період канікул у зимовий та літній період впродовж одного тижня; в День народження батька ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 09.00 годин до 18.00 години; в День народження двоюрідного брата ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з 14.00. год до 20.00 години; кожну другу суботу та другий четвер місяця з 14.00 годин до 20. 00 години; усі зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_4 без її присутності.
Таким чином з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивач має гарантоване законом та рівне з матір'ю дитини право на спілкування та участь у вихованні дитини, тому як діти, коли це можливо, мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їм виховання в атмосфері любові і моральної, та матеріальної забезпеченості.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у спірних подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 758/5545/18 (провадження № 61-466св20), від 23 грудня 2021 року у справі № 202/412/20 (провадження № 61-18600св20).
Таким чином суд, зважаючи на встановлені ним належним чином фактичні обставини у справі на підставі наданих доказів, враховуючи принципи диспозитивності, змагальності та пропорційності, а також з урахуванням найкращих інтересів дитини дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у вихованні та спілкуванні позивачу з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити позивачу наступний порядок участі у вихованні дитини, визначивши ОСОБА_3 порядок участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , 17 грудня 2014 року таким чином: у виді необмеженого спілкування ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного та поштового зв'язку щоденно в період з 14.00 годин до 20.00 години; в День народження ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 09.00 години до 14.00 години, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку; в День народження батька ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 09.00 годин до 18.00 години, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку; в День народження двоюрідного брата ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з 14.00. год до 20.00 години, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку; на період канікул у зимовий та літній період впродовж одного тижня за попередньою домовленістю матір'ю дитини з повідомленням матері дитини про місцезнаходження дитини; кожну другу суботу та другий четвер місяця з 14.00 годин до 20.00 години; усі зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_4 без її присутності, але за бажанням дитини в присутності матері.
Участь суду при вирішенні питання щодо способу участі батька у вихованні дітей є необхідною у випадку наявності перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, які створюються одним з батьків іншому.
Відповідно до вимог ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.
Будь-яких доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин перешкоджання відповідачем у спілкуванні та зустрічах з дитиною ОСОБА_6 за період окремого проживання позивачі не надали.
Окрім цього, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України позивач у своєму позові просив судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 150, 155, 157, 158, 159, 160-161, 162, 257, 263 СК України, ст. ст.12, 19, 76-79, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 передшкоди у вихованні та спілкування з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити порядок участі у спілкування та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити наступний час спілкування з дитиною:
-у виді необмеженого спілкування ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного та поштового зв'язку щоденно в період з 14.00 годин до 20.00 години;
-в День народження ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 09.00 години до 14.00 години, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку;
-в День народження батька ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 09.00 годин до 18.00 години, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку;
-в День народження двоюрідного брата ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з 14.00. год до 20.00 години, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку;
-на період канікул у зимовий та літній період впродовж одного тижня за попередньою домовленістю матір'ю дитини з повідомленням матері дитини про місцезнаходження дитини;
-кожну другу суботу та другий четвер місяця з 14.00 годин до 20.00 години;
-усі зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_4 без її присутності, але за бажанням дитини в присутності матері.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, адреса: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр-т Свободи, буд. № 2/1, ЄДРПОУ 23928331.
Суддя Похваліта С. М.