справа № 208/9796/25
провадження № 1-кп/208/1333/25
31 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ),
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Кам'янське клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженню за № 22025050000000388 від 20.02.2025 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тирасполь Республіки Молдова,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч. 2 ст. 111 КК України,-
В провадженні Заводського районного суду міста Кам'янського перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У справі розпочато судовий розгляд, оголошено обвинувальний акт, встановлено порядок дослідження доказів.
Під час судового провадження прокурором подано клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. На думку прокурора, суворість можливого доводить існування ризику переховування обвинуваченого від суду. Також, інші ризики, визначені ст.177 КПК України, продовжують існувати, тому просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, надав пояснення аналогічні змісту клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського від 24.09.2025 ОСОБА_6 продовжено дію вищевказаного запобіжного заходу до 22.11.2025.
Підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, може вчинити дії, направлені на приховування та дистанційне видалення з мережі інтернет інформації, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
З часу обрання обвинуваченому ОСОБА_6 під варту, і продовження такого запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання, обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Приймаючи до уваги запровадження в Україні воєнного стану, ускладненість контролю за зобов'язаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , такі обставини у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд вважає, що доводи сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є наявними та актуальними, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та подальшого продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.
Будь-яких інших даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , його характеризуючи дані, ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Суд також враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261,437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч. 1 цієї статті, тобто запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно статті 197 КПК України, строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183-184 КПК України, колегія суддів-
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою по 29.12.2025 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про визначення запобіжного заходу у виді застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 31.10.2025 о 16.00 год.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3