28.10.2025 Справа №607/22255/25 Провадження №3/607/8080/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , головний сержант роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
з 31.07.2023 у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за контрактом головний сержант ОСОБА_1 (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2023 №212).
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статуту), головний сержант ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, головний сержант ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та виконував обов'язки військової служби в умовах особливого періоду, за таких обставин:
20.10.2025 о 17:55 начальником патруля ІНФОРМАЦІЯ_1 сержантом ОСОБА_2 на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , був виявлений головний сержант ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. 20.10.2025 о 18:10 головний сержант ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (аналізатор вмісту парів алкоголю «Алконт-М» №00239-15) (акт №73 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.10.2025). За результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у головного сержанта ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння - показник 2,08 проміле, що підтверджено тестом №821 від 20.10.2025, час 18 год. 13 хв. Таким чином, за викладених вище обставин, головний сержант ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 11, 16 Статуту.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак у заяві від 21.10.2025 просить розгляд справи проводити без його присутності у зв'язку з його вибуттям в район виконання завдань. Свою вину визнає та просить суворо не карати. У разі визнання його винним у вчиненні правопорушення просить застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді сплати коштів.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .
Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненому доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколі серії ЛВТ №107 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП; копією протоколу серії ЛВТ №72 про адміністративне затримання від 20.10.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 20.10.2025 №73 (огляд проводився в присутності двох свідків); роздруківкою з приладу «Алконт-М» №00239 від 20.10.2025, тест №821, згідно з яким результат - 2,08%о; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2023 №212; рапортом начальника патруля ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 20.10.2025; копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 30.05.2007.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані та виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.
При визначенні виду і розміру адміністративного стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеному санкцією статті, яке у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети виховання ОСОБА_1 в дусі додержання Законів України, а також запобіганню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Водночас згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків звільнені від сплати судового збору, а тому при розгляді даної справи, судовий збір з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не стягується.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-20, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяН. П. Воробель