308/13839/25
31.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріалами справи, які надійшли з Ради адвокатів Закарпатської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063), адреса місця роботи: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, за ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення №00046 від 17.09.2025 вбачається, що перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 на адвокатські запити адвоката Калинич О. І. від 28.08.2025 та від 01.09.2025 в інтересах ОСОБА_2 , надіслані на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідно до відповідей від 29.08.2025 та від 01.09.2025 відмовила у наданні необхідної інформації та документів. Рада адвокатів Закарпатської області вказує, що своїми діями перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 24 Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність». ЇЇ дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з'явилася, хоч була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис про отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким надсилалася повістка про виклик до суду.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, клопотання про відкладення розгляду справи, а також жодних інших заяв чи клопотань не подала, вважаю за можливе провести розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 5 ст. 212-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом положень частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №00046 від 17.09.2025 адвокатом Калинич О. І. 28.08.2025 та 01.09.2025 на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області в інтересах ОСОБА_2 було направлено адвокатські запити.
Згідно відповідей, що надійшли з ГУ ПФУ в Закарпатській області за підписом в.о. начальника ГУ ПФУ в Закарпатській області ОСОБА_1
від 29.08.2025 та від 01.09.2025 було відмовлено у отриманні необхідної інформації та документів, що є порушенням права на отримання інформації та документів відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як встановлено з матеріалів справи адвокатом Калинич О. І. надається правова (правнича) допомога ОСОБА_2 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 28.08.2025 та ордера на надання правничої допомоги від 28.08.2025.
28.08.2025 адвокатом Калинич О. І. було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області адвокатський запит №13 про надання відповіді на заяву від 10.04.2025 ОСОБА_2 щодо виплати доплати 2000 грн після здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення суду.
До заяви долучено копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.
29.08.2025 ГУ ПФУ в Закарпатській області за підписом в.о. начальника Головного управління ОСОБА_3 повернуло без розгляду адвокатський запит №13 від 28.08.2025 посилаючись на норми Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних», зазначивши, що в ГУ ПФУ в Закарпатській області відсутня згода застрахованої особи на обробку та розповсюдження персональних даних.
01.09.2025 адвокатом ОСОБА_4 було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області адвокатський запит №18 про надання відповіді на заяву від 10.04.2025 ОСОБА_2 щодо виплати доплати 2000 грн після здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення суду.
До вказаного запиту адвокатом було долучено згоду ОСОБА_2 від 28.08.2025 на обробку персональних даних.
01.09.2025 ГУ ПФУ в Закарпатській області за підписом в.о. начальника Головного управління ОСОБА_3 повернуло без розгляду адвокатський запит №18 від 01.09.2025 посилаючись на норми Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних», зазначивши, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних , наданої володільцю персональних даних (у цьому випадку ГУ ПФУ в Закарпатській області) на обробку персональних даних. Оскільки надана адвокатом ОСОБА_4 згода на обробку персональних даних не містить дозволу ГУ ПФУ в Закарпатській області передавати персональні дані третім особам, зокрема адвокату, запит залишено без розгляду.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надає адвокату право отримувати на адвокатський запит фактично будь-яку інформацію та документи, необхідні для надання правової допомоги клієнту.
При цьому, ст. 24 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" містить два винятки щодо запитуваної інформації, а саме: адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства; не підлягає наданню на адвокатський запит інформація з обмеженим доступом та копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Інформація з обмеженим доступом - це конфіденційна, таємна та службова інформація (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).
Інформація про фізичну особу включає відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за допомогою яких така фізична особа може бути ідентифікована (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію»).
Таким чином, якщо адвокатський запит містить вимогу про надання інформації з обмеженим доступом (конфіденційної чи таємної інформації), установа не має права надавати запитувану інформацію чи копії документів, які містять таку інформацію. До того ж поширення конфіденційної чи таємної інформації з порушенням встановленого законом порядку також може бути підставою для притягнення посадових осіб до відповідальності.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних регулюються Законом України «Про захист персональних даних», який спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
Відповідно до частини першої статті 14 вищевказаного Закону поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Отже, у випадку якщо адвокатом запитується інформація з обмеженим доступом, а саме конфіденційна інформація про клієнта (персональні дані), такий запит має відповідати вимогам, які передбачені Законом України «Про захист персональних даних» та містити підтвердження його повноважень на отримання такої інформації.
Таким підтвердженням повноважень адвоката може бути договір про надання правової допомоги, в пунктах якого мають міститися чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта, додаток до договору або письмове волевиявлення клієнта у вигляді згоди.
Необхідність підтвердження повноважень на отримання адвокатом інформації з обмеженим доступом обумовлена обов'язками володільця персональних даних забезпечити належний захист персональних даних від незаконного доступу до них, що прямо передбачено статтями 10 та 24 Закону України «Про захист персональних даних».
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Калинич О. І. звертаючись 28.08.2025 та 01.09.2025 в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з адвокатськими запитами, згідно з якими просила про надання відповіді на заяву від 10.04.2025 ОСОБА_2 щодо виплати доплати 2000 грн після здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення суду у підтвердження адвокатських повноважень долучала копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Крім цього, до адвокатського запиту від 01.09.2025 адвокатом долучено згоду ОСОБА_2 на обробку персональних даних.
Проаналізувавши вказану згоду ОСОБА_2 на обробку персональних даних констатую, що така не містить інформації щодо володільця персональних даних, якому ОСОБА_2 надає згоду на обробку персональних даних.
З аналізу наведених нормативних положень та обставин справи, вбачається, що оскільки запитувана інформація згідно Законів України "Про інформацію", «Про захист персональних даних", містить захищену конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка без згоди останньої не може бути поширена, доказів надання ОСОБА_2 . Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області такої згоди матеріали справи не містять, залишення вказаних адвокатських запитів без розгляду не може вважатися неправомірним.
Враховуючи наведене, доходжу висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містить переконливих доказів на підтвердження наявності в діях першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 284 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
З огляду на наведене провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 212-3; 185, 247; 283; 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 за ч.5 ст.212-3 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя В. В. Чепка