03.11.2025
Справа №721/1036/25
Провадження №2/721/458/2025
Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У.Д., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося в суд із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Одночасно з поданням позовної заяви долучено клопотання про врахування судового збору, сплаченого з технічною помилкою у призначенні платежу. Своє клопотання мотивує тим, що у призначенні платежу помилково зазначене некоректне прізвище, ім'я та по батькові відповідача, а всі інші реквізити, включно із сумою судового збору, кодами бюджетної класифікації, ЄДРПОУ отримувача та реквізитами суду відповідають вимогам законодавства. Посилаючись на те, що помилка є технічною, просить визнати судовий збір таким, що сплачений належним чином та долучити платіжну інструкцію до матеріалів справи.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а клопотання про врахування судового збору, сплаченого з технічною помилкою в призначенні платежу не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. За результатами розгляду справи суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами.
Отже суд не може врахувати судовий збір, сплачений з помилкою в призначенні платежу, оскільки відсутні достатні докази, що цей платіж стосується конкретної справи.
Разом з тим, необхідно зауважити, що питання про повернення судового збору з технічною помилкою у призначенні платежу може бути вирішене у процесуальному порядку, так як передбачено підстави та механізм повернення з державного бюджету сплачених сум судового збору.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 із відповідними подальшими змінами.
Позивачем до позовної заяви додана платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 135961 від 23.09.2025 з призначенням платежу «101 Судовий збір, за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ», Путильський районний суд Чернівецької області до ОСОБА_2 № 94979.
Доказів сплати судового збору за позовом до відповідачки ОСОБА_1 позивачем не надано.
Чинне законодавство України не передбачає можливості врахування судом помилково сплаченого судового збору за подання однієї позовної заяви в якості сплати судового збору за подання іншої позовної заяви, а тому додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даною позовною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 грн.
Позивач звертаючись до суду в позовній заяві заявляє вимогу майнового характеру, зокрема, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 31666-02/2024 у розмірі 17849,00 грн та договором позики у розмірі 24094,56 грн, тобто у загальному розмірі 41943,56 грн.
А відтак, виходячи з заявлених позовних вимог та ціни позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 3028, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки без усунення вищенаведених недоліків вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293 ЦПК України
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Копію ухвали направити позивачу і повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки заяви.
Для усунення недоліків надати строк п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Уляна СТЕФАНКО