30 жовтня 2025 року місто Київ
справа № 756/12721/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/16710/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Стрижеуса А.М.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» - адвоката Криницької Наталії Віталіївни на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Фінагеєвої І.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Ленд Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав,-
У жовтні 2024 року ТОВ «Ленд Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав, в якому позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Лен Плюс» заборгованість за договорами купівлі-продажу майнових прав від 13 лютого 2017 №№2/1-2/25 у загальному розмірі 9 728 608,95 грн., що включає в себе: основну заборгованість у розмірі 6 287 000,00 грн. та інфляційні втрати за договорами у розмірі 2 805 889,20 грн., три проценти річних у розмірі 635 719,75 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2025 року позов ТОВ «Ленд Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав - залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого представника позивача.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивача ТОВ «Ленд Плюс» - адвокат Криницька Н.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна обгрунтована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що у підготовчому засіданні 14 травня 2025 року вона не брала участі у справі, оскільки 12 травня 2025 року подала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату для забезпечення сторонам можливості врегулювати спір. Тобто 14 травня 2025 року представник позивача завчасно попередила суд про необхідність відкладення судового засідання, оскільки позивач намагався вирішити спір мирним шляхом, зокрема, мав намір підняти питання укладення з відповідачами мирової угоди. Вказана заява залишилася бе надання правової оцінки суду при винесенні оскаржуваної ухвали.
Щодо не взяття участі представника позивача у судовому засіданні 02 вересня 2025 року, то остання вказує на те, що її неявка в судове засідання була викликана об'єктивними причинами, а саме тривалістю повітряною тривоги у місті Києві з 09 год 25 хв. до 13 год 00 хв., що унеможливлювало прибуття в судове засідання, так як Криницька Н.В. перебувала в укритті, а у подальшому з 13 год. 00 хв. до 14 год 00 хв. вона об'єктивно не встигала добратися до суду, оскільки мінімальний час необхідний для приїзду до суду складав 1 год. 30 хв. При цьому, представник намагалася повідомити секретаря судового засідання щодо неможливості прибуття в судове засідання, однак остання не відповідала на численні телефонні дзвінки.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до не допуску позивача до суду.
В судовому засіданні представник ТОВ «Ленд Плюс» - Криницька Н.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представники, які належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи, повторно не зявилися до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявами про розгляд справи за їх відсутності не зверталися, їх не
З матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2024 року ТОВ «Ленд Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2024 року справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду міста Києва.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року прийнято до провадження справу та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Ленд Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав. Проведення підготовчого засідання призначено на 12 лютого 2025 року о 11 год. 00 хв.
Згідно довідки від 12 лютого 2025 року учасники справи в судове засідання не з'явилися (а.с. 76 том 5).
Згідно розписки від 12 лютого 2025 року, представник позивача - Криницька Н.В. повідомлена на дату та час наступного судового засідання, яке відбудеться 14 травня 2025 року на 10 год 30 хв. (а.с. 77 том 5).
12 травня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Криницької Н.В. про відкладення розгляду справи для забезпечення сторонам можливості врегулювати спір (а.с. 113-114 том 5).
Згідно довідки від 14 травня 2025 року, учасники справи в судове засідання не з'явилися, розгляд справи здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі (а.с. 142 том 5).
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому зкасіданні о 14 год 00 хв. 02 вересня 2025 року. При цьому, в ухвалі суду зазначено, що сторони в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили (а.с. 143-144 том 5).
Згідно довідки від 02 вересня 2025 року, у зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснювався судом за відстуності осіб (а.с. 169 том 5).
02 вересня 2025 року суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, та конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Реалізація конституційних прав на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження судового рішення здійснюється відповідно до процесуальних норм, зокрема ЦПК України.
За змістом частини третьої статті 2 ЦПК України основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п'ята статті 4 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У частині другій статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 2).
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом наведених вище норм, суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.
Судом першої інстанції не надано оцінки обставинам і причинам неявки представника позивача у судові засідання, наявності/відсутності підстав для відкладення судового розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Криницької Н.В. про відкладення розгляду справи для забезпечення сторонам можливості врегулювати спір (а.с. 113-114 том 5).
Вказане клопотання залишилася поза увагою суду, про що свідчить зміст ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2025 року, в якій вказано, що про причини неявки сторони не повідомили
Водночас, представник позивача стверджує, що 02 вересня 2025 року в м. Київ з 09 год. 25 хв. і до 13 год. 00 хв. тривала «повітряна тривога», відтак представник позивача була позбавлена можливості добратися до суду у призначений час для судового засідання (14 год. 00 хв.).
Надаючи оцінку цим доводам, колегія судді зауважує, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
За таких обставин, оскільки поза увагою суду залишилося клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, яке була подано до суду 12 травня 2025 року, а також тривалу «повітряну тривогу» 02 вересня 2025 року, що об'єктивно унеможливлювало вчасне прибуття в судове засідання, колегія суддів вважає передчасним залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача, що свідчить про неналежне виконання судом першої інстанції обов'язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» від 06.07.2010 № 54111/07).
Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms») згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.
Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Товариства з обм6еженою відповідальністю «Ленд Плюс» - адвоката Криницької Наталії Віталіївни задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 30 жовтня 2025 року.
Головуючий
Судді: