30 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 760/33654/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/17631/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Солом'янського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Аксьонової Н.М. 24 січня 2025 року, у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, треті особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карраон» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю,
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, треті особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карраон» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю - відмовлено.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням ГУ ДПС в Одеській області, 08 жовтня 2025 року представником через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду надіслано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року - залишено без руху. Зазначеною ухвалою було визначено, що скаржнику необхідно вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року.
27 жовтня 2025 року від представника ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянської Д.М. до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, в якій вона вказує на наявність об'єктивних перешкод, а саме ведення російською федерацією військових дій проти України. Вказує, що обставини пропуску строку на апеляційне оскарження були обумовлені відсутністю своєчасного та в повній мірі фінансування скаржника, у зв'язку з чим вчасно оплати судовий збір скаржник не мав можливості. А тому, ГУ ДПС в Одеській області звертається із апеляційною скаргою повторно, в межах короткого строку, у зв'язку з чим вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.
Перш за все, посилання представника заявника на те, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали є та обставина, що відповідач не мав можливості вчасно сплатити судовий збір, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, виходячи з такого.
По-перше, представником заявника до апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, не має змоги оплатити судовий збір, а по-друге, несплата судового збору за подачу апеляційної скарги, є окремою підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху для усунення скаржником вказаних недоліків.
Іншим підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року, наведених ним в апеляційній скарзі та заяві про усунення недоліків від 27 жовтня 2025 року вже була надана оцінка в ухвалі суду від 17 жовтня 2025 року.
Таким чином ГУ ДПС в Одеській області пропущено строк на подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року, поважних причин пропуску цього строку не вбачається.
Виходячи з положень ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» наголосив на тому, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці також виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Диспозитивність (від лат. dispono - розпоряджаюся) - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це. Вказані принципи надають кожному учаснику справи можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
Таким чином, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, та Законом встановлений певний порядок участі осіб у судовому розгляді, який має бути ними додержаний.
А тому, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової (юридичної) визначеності, викладені ГУ ДПС в Одеській області в заяві про усунення недоліків (апеляційній скарзі) обставини не можуть вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим виявлені в апеляційній скарзі і зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року недоліки скаржником не є усунутими.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що в порядку п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Солом'янського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Аксьонової Н.М. 24 січня 2025 року, у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, треті особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карраон» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук