вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 369/6151/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/17027/2025Головуючий у суді першої інстанції - Марчук О.Л., Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
30 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2025 року про відмову у забезпеченні позову по справі за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_2 про скасування рішення та витребування земельної ділянки,
У квітні 2024 року Обухівська окружна прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , згідно з яким просила:
- усунути перешкоди у здійсненні Феодосіївською сільською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3221487301:01:023:0088, площею 2 га, шляхом скасування рішення державного реєстратора Васильківської районної державної адміністрації Київської області Галай К.В. за індексним номером: 53846580 від 01.09.2020 про державну реєстрацію права власності на неї за ОСОБА_2 ;
- усунути перешкоди у здійсненні Феодосіївською сільською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3221487301:01:023:0088, площею 2 га, шляхом її повернення від ОСОБА_2 на користь Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області;
- стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
У липні 2025 року Обухівською окружною прокуратурою було подано до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221487301:01:023:0088, площею 2 га, власником якої є ОСОБА_2 .
Заяву обгрунтовано тим, що оскільки відведення у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки відбулося з грубим порушенням вимог ст.ст. 19, 20, 22, 59, 60, 61, 84, 122 ЗК України та ст.ст. 88, 89 ВК України, а обставини позовної заяви та долучені до неї докази безпосередньо вказують на наявність ризику відчуження спірної земельної ділянки, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований в заяві спосіб.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с. 146).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що накладення арешту на майно в одній справі не виключає можливості вжиття заходів забезпечення позову щодо того самого майна в іншій справі, за умови дотримання співмірності.
При цьому, під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження передбачена можливість скасування арешту майна.
Тобто, наведене свідчить про реальну можливість скасування накладеного ще у 2022 році в рамках кримінального провадження арешту на спірну земельну ділянку та загрозу подальшого відчуження спірної земельної ділянки на користь інших фізичних чи юридичних осіб, що, у свою чергу, ускладнить або унеможливить виконання майбутнього судового рішення (а.с.154-161).
Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з відсутністю адресата.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №909/835/18 зазначено, що «повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для пред'явлення позову є те, що, на думку позивача, відведення у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки відбулося з грубим порушенням вимог ст.ст. ст.ст. 19, 20, 22, 59, 60, 61, 84, 122 ЗК України та ст.ст. 88, 89 ВК України.
При цьому, обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилався на те, що наявність у відповідача правомочностей власника спірного майна вказує на можливість у будь-який який момент розпорядитися спірним майном на користь третіх осіб, що, у свою чергу, може призвести до неможливості виконання рішення у даній справі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку забезпечення позову шляхом накладення арешту та предмет позовних вимог є співммірним, адже накладення арешту стосується майна, що належить до предмета спору, а його можливе відчуження може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, призвести до неефективності обраного позивачем способу захисту прав або інтересів, та бути підставою для повторного звернення позивача до суду.
При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
У свою чергу, висновок суду про неможливість вжиття заходів забезпечення позову у даній справі через те, що ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Радченко Г.А. від 06.12.2022 вже накладено арешт на спірну земельну ділянку в межах кримінального провадження № 42021112340000058 від 21.07.2021, колегія суддів вважає помилковими, адже накладення арешту на майно в одній справі не виключає можливості вжиття заходів забезпечення позову щодо того самого майна в іншій справі, за умови дотримання принципу співмірності.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221487301:01:023:0088, площею 2 га, власником якої є ОСОБА_2 .
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, предмет позову та наведені позивачем обґрунтування позову та необхідності його забезпечення, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Щодо вимог апеляційної скарги про розподіл судових витрат між сторонами за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відмову у забезпеченні позову, слід зазначити, що вказане питання підлягає вирішенню за результатами розгляду справи по суті та ухвалення відповідного судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області - задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2025 року про відмову у забезпеченні позову по справі за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_2 про скасування рішення та витребування земельної ділянки - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Заяву Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221487301:01:023:0088, площею 2,000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 .
Відомості про учасників справи:
Позивач: Обухівська окружна прокуратура Київської області, код ЄДРПОУ 02909996, місцезнаходження: Київська обл., м. Обухів, вул. В. Чаплінського, 7.
Позивач: Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області, од ЄДРПОУ 08173, місцезнаходження: Київська обл., Обухівський р-н, с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, 2.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 31 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова