Справа №760/28477/25
1-кс/760/12558/25
(повний текст)
31 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю:
при секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, яка одружена, з вищою освітою, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190, ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 12023100090000804 від 14.03.2023, -
Виходячи із змісту поданого клопотання, слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023100090000804 від 14.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України. 06.10.2025 органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці Київської області, Києво-Святошинського району, м. Вишневе, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , приблизно наприкінці 2022 початку 2023 року, але не пізніше березня 2023 року, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, за рахунок здійснення продажу предметів під видом гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів. Для втілення своєї незаконної мети, ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_7 , яка не була обізнана про злочинні дії ОСОБА_5 , про те, що за грошову винагороду, остання повинна була поїхати разом із ОСОБА_5 до Литовської Республіки та в подальшому під час зворотного перетину кордону оформити і заповнити на своє ім'я митну декларацію, до якої за вказівкою ОСОБА_5 або самою ОСОБА_5 були внесені недостовірні відомості про автомобіль, що визначено як гуманітарна допомога. Так, 17.03.2023, ОСОБА_5 , знаходячись в пункті пропуску «Устилуг Зосін» разом із ОСОБА_7 , наказала останній заповнити декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, в якій ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 , внесла недостовірні відомості про автомобіль «AUDI ALLROAD», 2003 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору. В подальшому, 24.03.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконно збагатитися за рахунок заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, при здійсненні продажу предметів гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 неподалік місця свого мешкання, а саме будинку АДРЕСА_3 , у дворі, здійснила продаж автомобіля «AUDI ALLROAD», 2003 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, громадянину ОСОБА_8 , який оплатив грошовими переказами в загальній сумі 150 000 гривень, на банківські картки, які зазначила ОСОБА_5 , трьома транзакціями, а саме: № НОМЕР_5 в сумі 60 000 грн., № НОМЕР_5 в розмірі 40 000 грн. та № НОМЕР_4 в розмірі 50 000 грн. У такій спосіб, ОСОБА_5 заволоділа чужим майном шляхом обману, в розмірі 150000 гривень, розпорядилася ними на власний розсуд, та завдала значної шкоди потерпілому, на суму, що перевищує від ста але до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 06.05.2023, знаходячись в пункті пропуску п/п «Устилуг Зосін», при заповненні декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, внесла недостовірні відомості про автомобіль «AUDI ALLROAD», 2003 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_3 , сірого кольору. В подальшому, 14.05.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконно збагатитися за рахунок заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, при здійсненні продажу предметів гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у дворі, здійснила продаж автомобіля «AUDI ALLROAD», 2003 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_3 , сірого кольору, громадянці ОСОБА_9 , отримавши від останньої грошові кошти у сумі 4000 доларів США, що відповідало 146274 грн. 40 коп. за курсом НБУ станом на 14.05.2023. У такий спосіб ОСОБА_5 повторно заволоділа чужими грошовими коштами в розмірі 146274 грн. 40 коп., розпорядилася ними на власний розсуд, завдавши значної шкоди потерпілому. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в редакції до 13.07.2023. Окрім того, в межах реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 підробила та використала офіційний документ, що надає права або звільняє від обов'язків. 06.06.2023 у пункті пропуску «Устилуг Зосін» вона заповнила декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, внісши недостовірні відомості щодо автомобіля «AUDI ALLROAD» 2003 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_3 , сірого кольору, а надалі використала таку декларацію при митному оформленні, що повністю звільнило її від сплати митних платежів, і використала її при продажу автомобіля ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційного документа з метою використання та у використанні завідомо підробленого документа. У хронологічному порядку слід також відзначити, що 04.07.2023 їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 201 2 КК України, подальші процесуальні рішення та зупинення розслідування у зв'язку із запитом про міжнародну правову допомогу, відновлення розслідування 10.10.2025 та повідомлення про нову підозру за ч. 2 ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України. Перелік доказів сторони обвинувачення включає, зокрема, рапорт оперативного підрозділу, заяви і покази свідків та потерпілих, листи від ТОВ «ЄМАРКЕТ Україна» і ТОВ «ІНТЕНЕТ РЕКЛАМА РІА», декларації про перелік товарів як гуманітарної допомоги, матеріали міжнародної правової допомоги, а також інші матеріали у сукупності, які слідчий і прокурор наводять як підстави підозри та клопотання про застосування застави.
Оцінивши наведене, слідчий суддя враховує, що сформульована підозра є внутрішньо узгодженою, деталізованою і підтримується сукупністю відомостей, достатніх для висновку про її обґрунтованість на цій стадії. Цей висновок ґрунтується не на формальних посиланнях на процесуальні документи, а на конкретних даних, що випливають з них, а саме наданих банківських реквізитах і сумах переказів 150000 грн на номери карток, зафіксованих у матеріалах провадження, що віддзеркалюють реальний рух коштів у межах інкримінованої схеми продажу гуманітарних автомобілів, наданих анкетних і контактних даних свідків та потерпілих, які ідентифікують зв'язки між учасниками епізодів, а також відомостях із митних декларацій, які містять недостовірні дані щодо правового режиму транспортних засобів і використані при фактичному звільненні від митних платежів. Ці відомості, співставлені з даними матеріалів міжнародної правової допомоги щодо договорів купівлі продажу в Литовській Республіці та допитів відповідних осіб, утворюють логічний ланцюг узгоджених обставин.
Разом з тим, слідчий суддя виходить з конституційної презумпції свободи людини та винятковості обмежень цієї свободи в кримінальному провадженні, а також із приписів ст. 177, 178, 194 КПК України, що вимагають обрання найменш обтяжливого заходу, спроможного нейтралізувати встановлені ризики. Категорія інкримінованих діянь має значення для оцінки пропорційності: підозрювана інкримінується у вчиненні нетяжкого злочину за ч. 2 ст. 190 КК України в редакції до 13.07.2023 та кримінальних проступків за ч. 1 і ч. 4 ст. 358 КК України. Такий нормативний контекст об'єктивно зменшує інтенсивність ризиків утечі і повторного протиправного впливу порівняно з провадженнями щодо тяжких насильницьких або особливо тяжких корисливих злочинів, що, у свою чергу, має безпосередній вплив на вибір запобіжного заходу.
Щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що наявні підстави вважати можливим їх існування, але їх інтенсивність за конкретних обставин справи не є значною. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується даними про інкриміновані корисливі епізоди та усвідомлення підозрюваною можливості призначення покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, але водночас характер і санкції статей, відсутність даних про попередні судимості, вкоріненість у місцевій громаді, встановлене місце реєстрації та фактичного проживання і наявність соціальних зв'язків пом'якшують вірогідність реалізації такого ризику до рівня, який може бути достатньо нівельований некаральними обмеженнями. Вказаний висновок корелює з тим, що сторона обвинувачення не навела конкретних свіжих відомостей про спроби ухилення, зміну місця проживання або наміри виїзду за кордон після повідомлення про підозру. Дані про особу, зазначені у клопотанні, свідчать про доступність для викликів і контрольованість процесуальної поведінки.
Ризик незаконного впливу на свідків і потерпілих підтверджується даними про те, що підозрювана, отримавши копію клопотання та додатків, об'єктивно володіє відомостями про анкетні дані та місця проживання учасників провадження, а також про зміст їхніх показів. Разом з тим, сторона обвинувачення не навела жодних даних про фактичні спроби підозрюваної контактувати зі свідками після відновлення розслідування 10.10.2025, ініціювати тиск чи схиляння до зміни показів, у тому числі шляхом використання соціальних чи родинних важелів. За відсутності конкретизованих фактів погроз, підкупу чи вмовлянь, сам по собі потенційний характер ризику може бути ефективно нейтралізований покладенням обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками і потерпілими та обмеженням пересування без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя оцінює крізь призму наведеної стороною обвинувачення тези про можливе використання матеріального становища та соціальних зв'язків для підкупу свідків або інших осіб. Однак у матеріалах, на які посилається слідчий, відсутні конкретні дані про фінансові операції чи дії підозрюваної, що свідчили б про наявність у неї достатніх ресурсів або механізмів фактичного впливу на хід розслідування після повідомлення про підозру у жовтні 2025 року. Натомість клопотання оперує припущеннями загального характеру. За таких умов ризик існує у вигляді можливості, але не доведено його високого ступеня. Належною відповіддю на нього є адресні застереження процесуальної поведінки, а не фінансове обмеження у вигляді застави.
Оцінюючи вимогу сторони обвинувачення про застосування застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя враховує, що застава є майновим тягарем, який має бути співмірним як із тяжкістю інкримінованого, так і з майновим станом підозрюваної, а також з реальним призначенням запобіжного заходу. У даному випадку прокурором не наведено жодних конкретних даних про доходи, активи чи майнові зобов'язання підозрюваної, які дозволили б суду переконатися, що запропонований розмір застави не стане надмірним і репресивним. Не наведено і пояснення, чому саме застава, а не більш м'який захід у поєднанні з чітко окресленими обов'язками, є необхідним і достатнім для досягнення цілей ст. 177 КПК України. Фактично клопотання обмежується ідентичним переліком абстрактних ризиків без індивідуалізації їх ступеня та без аналізу, чому особисте зобов'язання з процесуальними обмеженнями не забезпечить належної поведінки підозрюваної. За таких умов вимога про заставу в заявленому розмірі видається надто суворою, не пропорційною і такою, що не ґрунтується на вичерпному обґрунтуванні необхідності її застосування.
Слідчий суддя також враховує, що інкриміновані діяння не є насильницькими, підозрювана раніше не судима, має визначені місця реєстрації та проживання у межах Київської області, а встановлені у клопотанні документи і дані дають змогу контролювати її процесуальну поведінку без ізоляції чи суттєвого майнового тягаря. У поєднанні з покладенням адресних обов'язків це створює достатні гарантії від належної участі підозрюваної у провадженні. Такий підхід відповідає принципу необхідності та достатності, закріпленому у ч. 1 ст. 194 КПК України, а також загальному критерію пропорційності, що випливає зі ст. 178 КПК України.
З огляду на встановлену обґрунтованість підозри, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків невисокої інтенсивності і водночас відсутність переконливих даних про недостатність більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя доходить висновку, що саме запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде адекватною, справедливою і ефективною процесуальною реакцією у цій справі.
Враховуючи наведене, в межах наданих законом повноважень, з дотриманням стандартів розумності, справедливості та необхідності, слідчий суддя дійшов переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, шляхом застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, замість застави, про яку просить прокурор, оскільки застава в заявленому розмірі є надмірною та не обґрунтованою необхідністю у розумінні ст. 177 і 194 КПК України.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою в рамках даного кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну місця проживання,
- не залишати Київську область та місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора в рамках даного кримінального провадження,
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків - до 31 грудня 2025 р. включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Повний текст ухвали оголошено 31 жовтня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1