Справа № 711/8393/25
Номер провадження 3/711/2378/25
07 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАВ № 206310), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 , 05 вересня 2025 року, близько 23:10 години, перебував у
АДРЕСА_3 , у нетверезому стані, виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене
ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 на визначені 22.09.2025, 26.09.2025 та 07.10.2025 дати судового засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через СМС-повідомлення на зазначений у протоколі контактний номер, підтвердженням чому є відповідні довідки про доставку. Разом з тим, поштові відправлення із судовою повісткою про виклик в судове засідання повернуті без вручення адресату ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю останнього за вказаною адресою. З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а також враховуючи, що ОСОБА_1 під час складання стосовно нього протоколу був повідомлений поліцейськими про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від прибуття до суду, при цьому причин неявки суду він не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу (ч. 2 ст. 268 КУпАП).
Частиною 2 ст. 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, розглядаються протягом доби, з огляду на що суд мав вжити заходів для забезпечення дотримання строків розгляду справи, а також для повідомлення особи про судовий розгляд.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути цю справу за відсутності ОСОБА_1 у судовому засіданні, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи та відео з нагрудних камер працівників поліції приходжу до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ВинуватістьОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 206310 від 05 вересня 2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з відміткою порушника про згоду із вчиненим;
- рапортом інспектора взводу № 1 роти ТОР УПП в Черкаській області ДПП старшого лейтенанта поліції Д. Михайліна від 05.08.2025 про порушення ОСОБА_1 громадського порядку та нецензурні висловлювання в бік ОСОБА_2 близько 23 години у тамбурі гуртожитку у присутності поліцейських, запрошення ОСОБА_1 до Черкаського РУП в Черкаській області з метою припинення правопорушення та складання адміністративних матеріалів за ст. 173 КУпАП;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції із зафіксованими обставинами виявлення поліцейськими заявниці, яка повідомила про порушення ОСОБА_1 тиші в будинку у нічний час доби, та ОСОБА_1 , що мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, під час спілкування неодноразово нецензурно висловлювався, на зауваження працівників поліції не реагував, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до ЧРУП для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів.
Дрібне хуліганство - це вид адміністративного правопорушення, яке включає в себе умисні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Для визнання дій дрібним хуліганством вони мають бути вчинені в громадському місці та носити характер порушення громадського порядку.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства проявляється в активних, суспільно шкідливих діях осіб, що порушують громадський спокій. Закон не деталізує та не зазначає конкретні дії, які можна розцінювати як такі. Це можуть бути, в тому числі, аморальна поведінка, що принижує честь і гідність громадян і характеризується різноманітними рухами, діями суб'єкта правопорушення та спрямована проти іншої особи, наприклад, штовхання; хапання за одяг; насильницьке утримання за руки; застосування больових прийомів з використанням знань з анатомії людини; чіпляння на вулиці; насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком та інше, а також заподіяння моральної та матеріальної шкоди (обсипання, оббризкування брудом, плювки на одяг тощо).
Оскільки дії ОСОБА_1 , що полягали у нецензурній лайці, відбувалися у нічний час у житловому багатоквартирному будинку, порушували тишу та спокій інших громадян, в тому числі заявниці, у присутності представників влади, вони становлять собою об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 173 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
Враховуючи місце, час, обставини і характер вчиненого правопорушення, поведінку порушника невідповідно обстановці, порушення ним громадського порядку та спокою громадян, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 40-1, 173, 221, 268, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: одержувач платежу ГУК у Черк. обл./тг м.Черкаси/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України, МФО: 899998, рахунок отримувача UA108999980314030542000023759).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко