Справа № 711/6282/25
Номер провадження 3/711/1758/25
17 вересня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суд м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД № 437529), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом серії ВАД № 437529 від 03.07.2025 ОСОБА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначених обов'язків, що виразилося у проживанні дітей в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 на призначені дати судового розгляду 06.08.2025, 27.08.2025 та 17.09.2025 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи 16.07.2025 повідомлена шляхом отримання повідомлення на вказаний у протоколі номер мобільного телефону, однак повідомлення про виклик до суду на 27.08.2025 та 17.09.2025 не були доставлені через тимчасову недоступність абонента. Поштове відправлення із судовою повісткою про виклик в судове засідання повернуте без вручення адресату ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю останньої за вказаною адресою.
З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від прибуття до суду, при цьому причин неприбуття вона не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не заявляла.
Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направила, суд розцінює її поведінку як ухилення від прибуття до суду і вважає за можливе розглянути цю справу за її відсутності у судовому засіданні, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення, що, у свою чергу, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення була повідомлена про направлення матеріалів відносно неї на розгляд до суду.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно неї, однак остання, достеменно знаючи про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, які складаються із власне протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту інспектора СЮП ВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області від 03.07.2025, копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.07.2025, ОСОБА_5 від 03.07.2025, акту обстеження умов проживання від 03.06.2025, копій свідоцтва про народження дітей - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , копії паспорта ОСОБА_1 та копії постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси №711/4081/25 від 21.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 437529 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП.
Зі змісту складеного щодо ОСОБА_1 протоколу вбачається, що вона, як особа, на яку покладено обов'язки щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухилилася від виконання зазначених обов'язків, що виразилося у проживанні дітей в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виражається у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків по вихованню, навчанню, створенню належних умов для життя неповнолітніх дітей. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке невиконання може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Тобто, диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП при описі об'єктивної сторони правопорушення пов'язує настання адміністративної відповідальності з повторним протягом року після накладення адміністративного стягнення вчиненням дій, передбачених ч. 1 цієї статті.
Отже, суть правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає правовій кваліфікації ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки в її формулюванні відсутня обов'язкова кваліфікуюча ознака складу саме цього правопорушення у вигляді повторності.
Крім того, ключовою обставиною для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП є необхідність встановлення факту незабезпечення ОСОБА_1 належних умов для проживання дітей.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №437529 складений 03 липня 2025 року. У протоколі вказано, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене 03 липня 2025 року і на підтвердження вчиненого до протоколу долучено «матеріали справи», однак уповноваженою особою не конкретизовано які саме матеріали були долучені до протоколу.
При цьому, в матеріалах справи наявна копія Акту обстеження умов проживання родини Єгорових № 509 від 03 червня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , за висновком якого квартира потребує прибирання та належного облаштування.
Отже, матеріали справи містять суперечливі відомості про дату вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться їй у провину. Також в матеріалах справи відсутні відомості з ІТС «ІПНП» БД «Єдиний облік» Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про дату і час надходження повідомлення про можливе невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, а її неявка у судове засідання і неможливість отримати від неї пояснення безпосередньо позбавляє суд можливості перевірити фактичні обставини і точну дату вчинення правопорушення та правильність кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що не має повноважень на самостійне відшукання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин, через порушення порядку складання адміністративного протоколу у частині зазначення суті адміністративного правопорушення та відсутність фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та достатніми доказами, а тому в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП не містить твердження про діяння, які становлять об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, що виключає встановлення її вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, і є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 33, 184, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко