Справа № 650/6635/25
провадження № 2/650/3831/25
про залишення позову без руху
31 жовтня 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності за набувальною давністю,
встановив:
20 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить визнати за Позивачем по справі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку (А) загальною площею 53,3 м2, житловою площею 35,7 м2; літньої кухні (Б), сарай (В), туалет (Г), №1 - ворота, №2 - забор, №3 - водоколонка, за набувальною давністю.
Вказані позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач з 02 грудня 2016 року, будучи внутрішньо переміщеною особою, фактично проживає у вказаному домоволодінні безперервно та відкрито, не приховуючи цього від інших осіб. Будинок було придбано у ОСОБА_2 , спадкоємиці ОСОБА_3 , за домовленістю сторін за 25 000 грн, що підтверджується розписками про отримання коштів. Від часу придбання позивач підтримує належний стан житла, здійснює його утримання, сплачує комунальні платежі, проводить ремонтні роботи, підключила будинок до мереж інтернету, газу та водопостачання, встановивши відповідні лічильники.
У зв'язку з тим, що відомості про право власності на вказане домоволодіння відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а правовстановлюючі документи попереднього власника не зареєстровані, позивач вважає, що набув право власності на спірне майно за набувальною давністю, оскільки володіє ним добросовісно, відкрито і безперервно понад десять років.
В обґрунтування заявлених вимог представник посилається на положення статей 16, 328, 335, 344 Цивільного кодексу України, відповідно до яких особа, що добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно ним володіти протягом десяти років, набуває право власності на це майно. Також заявником враховано роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року, згідно з якими право власності за набувальною давністю може бути набуто як на майно, що належить іншій особі, так і на безхазяйну річ, а відповідачем у таких справах виступає орган місцевого самоврядування або військова адміністрація, уповноважена управляти майном відповідної територіальної громади.
Таким чином, позивач просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння за набувальною давністю, оскільки всі необхідні умови для цього передбачені законом виконані, а її володіння майном є добросовісним, відкритим і безперервним протягом тривалого часу.
Відповідно до вимог ЦПК України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає вона вимогам, встановленим в статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Вказана процесуальна вимога забезпечує можливість суду та інших учасників процесу отримати повну інформацію про фактичні підстави позову, що є необхідним для здійснення належного судового розгляду.
Ознайомившись зі змістом позову суд вважає за необхідне зазначити таке.
По-перше, належним відповідачем у справах про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник спірного майна або його правонаступник, а якщо він не був і не міг бути відомий давнісному володільцю - орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач прямо зазначає на придбання будинку у ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею ОСОБА_3 . Тобто попередній власник та його правонаступник позивачу відомі. За таких обставин пред'явлення позову до органу місцевого самоврядування (військової адміністрації) є неправильним визначенням відповідача. Неналежність відповідача унеможливлює ухвалення рішення про задоволення позову і є самостійною підставою для відмови в позові, оскільки суд не вправі замінювати відповідача за відсутності відповідного клопотання та процесуальних підстав, а обраний позивачем спосіб захисту має реалізовуватись щодо належного відповідача.
Окремо суд зазначає, що зі змісту поданої позовної заяви та долучених до неї документів убачається, що позивач посилається на свідоцтво про право власності на житловий будинок, відповідно до якого будинок належав ОСОБА_3 . Сам позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_3 померла, а ОСОБА_2 є її спадкоємицею та нібито власницею спірного майна, від якої позивач придбав будинок.
За таких обставин суд звертає увагу, що факт смерті власника нерухомого майна виключає можливість набуття права власності на нього за набувальною давністю. Відповідно до положень статті 1216, 1218, 1268 Цивільного кодексу України, після смерті особи її право власності переходить до спадкоємців, які можуть прийняти спадщину або відмовитися від неї. Якщо ж спадщина не прийнята жодним спадкоємцем, така може бути визнана відумерлою у порядку, визначеному статтею 1277 ЦК України, з подальшим переходом права власності до територіальної громади.
Таким чином, після смерті власника нерухомого майна набуття права власності іншою особою на підставі набувальної давності є юридично неможливим, оскільки правовий режим спадкування виключає застосування давнісного володіння до спадкового майна. У таких випадках право власності може бути оформлено шляхом прийняття спадщини або шляхом звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою у встановленому порядку.
Позивач не навів жодних відомостей щодо того, чи було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , чи зверталась спадкоємиця ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, чи було оформлено будь-які правовстановлюючі документи на спірний будинок на ім'я ОСОБА_2 .
По-друге, застосування набувальної давності за статтею 344 ЦК України передбачає добросовісне, відкрите і безперервне володіння річчю як власник за відсутності правової підстави (титулу) на володіння. Водночас позивач посилається на придбання спірного будинку за правочином, підтвердженим розписками про розрахунки. Таке володіння є похідним від правочину і не є безтитульним. Судова практика послідовно виходить з того, що коли особа володіє майном на підставі правочину (навіть якщо він не вчинений у належній формі чи не зареєстрований), її володіння не відповідає природі давнісного володіння і не може бути підставою для набуття права власності за набувальною давністю. Належними способами захисту у таких випадках є, зокрема, визнання договору дійсним, визнання права власності на підставі укладеного договору, визнання права у порядку спадкування, спонукання до вчинення реєстраційних дій тощо, але не набувальна давність.
З огляду на викладене, подана позовна не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України та потребує відповідного доопрацювання.
Одночасно суд роз'яснює, що інститут залишення позову без руху спрямований на вжиття судом заходів щодо належної реалізації учасниками справи їх процесуальних прав, створення умов для ефективного захисту їх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, виправлення допущених помилок на ранній стадії розгляду справи, які в подальшому із формальних причин можуть унеможливити забезпечити своєчасний та справедливий розгляд справи.
З урахуванням надмірного судового навантаження у Великоолександрівському районному суді Херсонської області, пов'язаного із кількістю працюючих суддів та визначеною територіальною підсудністю судових справ: Бериславського районного суду Херсонської області, Високопільського районного суду Херсонської області, Іванівського районного суду Херсонської області, Скадовського районного суду Херсонської області, Каланчацького районного суду Херсонської області, Чаплинського районного суду Херсонської області Великоолександрівському районному суду Херсонської області дана ухвала винесена поза передбачений для цього процесуальний строк.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів для виправлення недоліків з дня отримання ним копії ухвали суду, яка підлягає виконанню шляхом подання позивачем до суду заяви про усунення недоліків із наведенням відповідних пояснень та обґрунтувань.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: ________________ О.О. Сікора