Справа № 650/6640/25
провадження № 2/650/3832/25
про залишення позову без руху
31 жовтня 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
20 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_5 звернуася до суду із вказаним позовом в якому просить: визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 придбав 2/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Вказані позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав на праві спільної сумісної власності його батькові ОСОБА_6 , йому самому, братові ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 (мачусі позивача) та її доньці ОСОБА_4 .
Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцями першої черги стали його дружина ОСОБА_3 та діти - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що після смерті батька він фактично прийняв спадщину, постійно проживав у спірному будинку, утримував його, здійснював поточні ремонти, сплачував комунальні платежі та реєстрував у ньому місце проживання свого сина.
За твердженнями позивача, у лютому 2022 року між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була досягнута домовленість про продаж належних останнім часток у праві власності на житловий будинок за погодженою ціною 2000 доларів США, що підтверджується розпискою від 22 лютого 2022 року, складеною ОСОБА_3 . Підготовка до нотаріального посвідчення договору здійснювалася у Бериславській державній нотаріальній конторі, однак у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення рф та припиненням діяльності нотаріальних органів у регіоні договір не був нотаріально посвідчений.
Позивач посилається на те, що з об'єктивних причин - введення воєнного стану, проведення активних бойових дій, втрату оригіналів правовстановлюючих документів, які залишилися у приміщенні нотаріальної контори, - нотаріальне посвідчення договору стало неможливим. У зв'язку з цим він просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним, а також визнати за ним право власності на придбані частки житлового будинку, а крім того - право власності на 1/5 частку в порядку спадкування за законом після смерті батька.
Відповідно до вимог ЦПК України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає вона вимогам, встановленим в статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Вказана процесуальна вимога забезпечує можливість суду та інших учасників процесу отримати повну інформацію про фактичні підстави позову, що є необхідним для здійснення належного судового розгляду.
У цьому зв'язку слід зазначити, що представником позивача у поданій позовній заяві не наведено належного обґрунтування обставин щодо ухилення відповідачів від нотаріального посвідчення правочину, що є невід'ємною умовою для розгляду вимоги про визнання договору дійсним.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає про те, що договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений не через відмову чи ухилення однієї зі сторін, а у зв'язку з початком бойових дій, запровадженням воєнного стану та припиненням роботи нотаріальної контори. Тобто, наведені обставини свідчать не про ухилення сторони від нотаріального посвідчення правочину, а про об'єктивну неможливість його оформлення у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України, суд може визнати договір дійсним лише у випадку, якщо одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, за умови що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов і відбулося повне або часткове виконання договору. Відсутність ознак умисного ухилення від посвідчення договору виключає можливість застосування цієї норми.
Крім того, долучена до позову розписка від 22 лютого 2022 року складена лише ОСОБА_3 , тоді як позивач просить визнати дійсним договір, укладений із двома співвласницями - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Тобто вказана розписка не містить ані підпису іншого співвласника, ані підпису покупця - позивача по справі. З огляду на це, розписка не містить даних про укладення правочину між усіма сторонами, що брали участь у домовленості, та не може бути належним доказом волевиявлення обох відповідачок на відчуження належних їм часток, та позивача щодо його волевиявлення.
У позовній заяві також не зазначено, у кого зберігається оригінал розписки та інші документи, копії яких додані до позову.
Також у поданій позовній заяві зазначено, що вона не містить вимог майнового характеру, проте зміст заявлених позовних вимог свідчить про протилежне, адже позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнати право власності на частки житлового будинку. Такі вимоги мають майновий характер, оскільки безпосередньо стосуються набуття та підтвердження права власності на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, а отже, позивач мав зазначити її у позовній заяві.
Також позивачем, у порушення пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта відповідачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що унеможливлює їх належну ідентифікацію, перевірку громадянства та місця реєстрації.
Суд враховує, що наведені відомості мали бути відомі позивачу, якщо він дійсно укладав із відповідачами домовленість про відчуження належних їм часток житлового будинку та погоджував усі істотні умови договору купівлі-продажу.
Відсутність таких даних свідчить як про неможливість належного повідомлення зазначених осіб про дату, час і місце розгляду справи, так і про неможливість витребування інформації щодо перетину ними державного кордону, оскільки відповідні запити до Державної прикордонної служби України можуть бути здійснені лише за наявності повних анкетних даних особи, зокрема дати народження та відомостей про громадянство.
Крім того, обґрунтовуючи обставини щодо прийняття спадщини в порядку статті 549 ЦК УРСР та зазначаючи, що після смерті батька будинком фактично користувався лише позивач, який робив поточні ремонти, утримував господарство та сплачував комунальні платежі, позивач має надати належні докази не лише своєї реєстрації у вказаному житловому будинку на час смерті спадкодавця, а й фактичного вступу у володіння або управління спадковим майном.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР, спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у володіння чи управління спадковим майном або подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Отже, для підтвердження наведених обставин позивач повинен надати суду докази, які б свідчили про реальне користування, утримання, збереження чи управління спадковим майном у межах шестимісячного строку після смерті спадкодавця, а не лише щодо обставин його реєстрації.
З огляду на викладене, подана позовна заява не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України та потребує відповідного доопрацювання.
Одночасно суд роз'яснює, що інститут залишення позову без руху спрямований на вжиття судом заходів щодо належної реалізації учасниками справи їх процесуальних прав, створення умов для ефективного захисту їх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, виправлення допущених помилок на ранній стадії розгляду справи, які в подальшому із формальних причин можуть унеможливити забезпечити своєчасний та справедливий розгляд справи.
Окремо суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху у даній справі переслідує насамперед мету надання позивачу можливості належним чином оформити позовну заяву, зокрема уточнити виклад обставин, зібрати та подати необхідні докази, а також зазначити всі дані, передбачені статтею 175 ЦПК України.
Вимагаючи зазначення у позовній заяві ідентифікаційних даних відповідачів (серії та номера паспорта або реєстраційного номера облікової картки платника податків), суд бере до уваги, що в окремих випадках такі дані можуть бути невідомі позивачу. Водночас суд виходить із того, що характер спірних правовідносин, на які посилається позивач, свідчить про його спілкування із відповідачами, з якими він укладав домовленості щодо відчуження часток житлового будинку.
Таким чином, саме позивач має вживати заходів для з'ясування та встановлення відсутніх відомостей, необхідних для належного оформлення позовної заяви, тоді як у заяві не наведено жодних пояснень щодо причин, з яких ці дані йому невідомі або не могли бути відомі.
З урахуванням надмірного судового навантаження у Великоолександрівському районному суді Херсонської області, пов'язаного із кількістю працюючих суддів та визначеною територіальною підсудністю судових справ: Бериславського районного суду Херсонської області, Високопільського районного суду Херсонської області, Іванівського районного суду Херсонської області, Скадовського районного суду Херсонської області, Каланчацького районного суду Херсонської області, Чаплинського районного суду Херсонської області Великоолександрівському районному суду Херсонської області дана ухвала винесена поза передбачений для цього процесуальний строк.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів для виправлення недоліків з дня отримання ним копії ухвали суду, яка підлягає виконанню шляхом подання позивачем до суду заяви про усунення недоліків із наведенням відповідних пояснень та обґрунтувань.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: ________________ О.О. Сікора