П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6846/25
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 951070154105 від 02.01.2023;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області прийняти рішення про призначення пенсії за віком згідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058- IV) з 18.12.2022, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019, 2020 та 2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), але після досягнення пенсійного віку звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058- IV.
Відповідно до вказаної заяви позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV, однак обрахунок пенсії здійснений із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки, у зв'язку з чим остання звернулася із заявою про надання інформації щодо пенсійного забезпечення.
ГУ ПФУ в Одеській області у відповідь на заяву, повідомило що під час призначення пенсії за віком застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Як зазначає позивачка, такі дії органу Пенсійного фонду є протиправними та такими, що порушують конституційне право особи на соціальний захист, зокрема на належний рівень пенсійного забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що під час ухвалення рішення суд першої інстанції не врахував, що у 2011 році їй була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до положень Закону №1788-ХІІ, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV.
Апелянт наголошувала на тому, що до призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону №1058-ІV, вона не отримувала пенсію за віком згідно Закону №1058-IV, що свідчить про те, що призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону №1058-IV відбулося вперше.
Посилаючись на те, що пенсія за віком відповідно до Закону №1058- IV призначена вперше, вважає, що розмір пенсії має обчислюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року призначення пенсії, зокрема, за 2019- 2021 роки.
При цьому, апелянт зауважує, що суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову із посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 16.12.2024 у справі №500/4386/22.
ГУ ПФУ в Одеській області своїм у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність заявленого позову та зазначає, що вимоги апеляційної скарги не відповідають завданню та меті адміністративного судочинства, які визначені статею 2 КАС України. У зв'язку з викладеним, вважає рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову законим та обґрунтованим і просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Пункт 2 частини 1 статті 263 КАС України визначає, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 2011 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
28.12.2022 позивачка звернулася до Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058- IV.
Позивач, відповідно до її заяви, у січні 2023 року переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до положень Закону № 1058-IV.
04.02.2025 представник позивачки звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із адвокатським запитом щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
У відповідь на вказане звернення ГУ ПФУ в Одеській області листом від 11.02.2025 повідомило, що відповідно до заяви ОСОБА_1 з 13.05.2011 призначена пенсія за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.
Далі відповідач зазначив, що відповідно до заяви від 28.12.2022 проведений перерахунок пенсії, а саме перехід на пенсію за віком згідно пункту 3 статті 45 Закону №1058-IV. Заробітна плата для обчислення пенсії визначена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 214-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, який становить 6186,32 грн.
Крім того, як указує у відповіді ГУ ПФУ в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів «країни від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 проведений перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону№1058- IV із застосуванням коефіцієнта збільшення середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1.197 (3764,40х1,17х1,11х1,11х1,14х1,197=7405,03 грн).
Позивачка, вважаючи, що розрахунок її пенсії має бути обчислений із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 16.12.2024 у справі № 500/4386/22, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову.
При цьому, суд указав, що не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону №1058- IV, оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (вище і далі - Закон № 1058-IV).
Згідно частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 10 Закону № 1058-ІV визначає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частин 1-2 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Водночас, у випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а, в якій суд виснував, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до положень Закону №1058-IV, мова йде про призначення нового виду пенсії.
Зазначена позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Враховуючи вказані вище норми матеріального права та висновки Верховного Суду слід дійти висновку, що у випадку коли має місце призначення іншого виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший, орган Пенсійного фонду повинен був би призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2019 - 2021 роки.
Разом з цим, матеріалами справи колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 у 2011 році призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону №1788-ХІІ.
Відповідно до заяви позивачки, поданої до Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ на підставі рішення №951070154105 Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснило переведення останньої з пенсії за вислугу років, відповідно до Закону №1788-ХІІ на пенсію за віком за Законом №1058-IV.
Колегія суддів вважає помилковою позицію ГУ ПФУ в Одеській області, стосовно того, що відбулося не призначення пенсії за віком, а переведення з пенсії на пенсію в межах одного Закону №1058-ІV, оскільки обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 у 2011 році була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону №1788-ХІІ, а потім, на підставі її заяви, з 03.01.2023 призначена пенсія за віком на підставі Закону №1058-IV.
Тобто, в даному випадку є очевидним, що має місце саме призначення іншої пенсії, пенсії за віком за іншим законом.
Відтак, з огляду на наведені вище норми права, слід дійти висновку, що за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-IV позивачка звернулася вперше.
Тобто, в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про помилковість мотивів суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 із посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.12.2024 у справі №500/4386/22, яку він вважав релевантною до цієї справи.
Дослідивши указану судом першої інстанції постанову Верховного Суду, колегія суддів встановила, що обставини справи, які досліджував Верховний Суд не є подібними тим, що є предметом цього спору. У справі №500/4386/22 пенсіонер отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» та в автоматичному режимі був переведений на пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058-IV. Натомість у цій справі позивачка отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №1788-ХІІ, а потім на підставі її заяви призначена пенсія за віком за Законом №1058-IV.
З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи, колегія суддів вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов має бути задоволений.
Водночас, обираючи належний захист прав позивачки, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під ефективним засобом (способом) судового захисту слід розуміти такий, що призводить до бажаних наслідків, дає найбільший ефект для відновлення юридичного становища особи, яке існувало до порушення її прав чи законних інтересів. Тому ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів зауважує, що у позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України №951070154105 від 02.01.2023 та зобов'язати відповідача прийняти нове рішення про призначення пенсії за віком згідно Закону №1058-IV з 18.12.2022, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019, 2020 та 2021 роки.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що оскільки територіальний орган Пенсійного фонду неправомірно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки, спірне рішення в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки для обчислення розміру пенсії за віком позивачки, є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, захист порушених прав позивачки також потребує зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки, а не прийняття нового рішення, як просить позивачка.
Таким чином, для ефективного захисту прав ОСОБА_1 слід зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області, як орган, в якому позивачка перебуває на пенсійному обліку, здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки, з 01.01.2023 враховуючи звернення до органу Пенсійного забезпечення із заявою 28.12.2022.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно помилкового застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 16.12.2024 у справі №500/4386/22, та на підставі якої суд відмовив у задоволенні позову є обґрунтованими.
Відповідно, апеляційна скарга ОСОБА_1 має бути задоволена.
Стосовно понесених ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Колегія суддів враховує, що за подання позовної заяви позивачка до суду першої інстанції сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн., до суду апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги сплатила судовий збір у розмірі 1816,80 грн.
Враховуючи, що колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, та дійшла висновку про часткове задоволення позову, судові витрати, відповідно до положень статті 139 КАС України, підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області частково у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до приписів статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 є помилковими, колегія суддів вважає, що судове рішення слід скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року -скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 951070154105 від 02.01.2023 в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, починаючи з 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 3028,00 грн.(три тисячі двадцять вісім гривень)
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко