Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2025 року Справа№200/7297/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення від 28.08.2025 № 104450015668 про відмову в призначенні пенсії; - визнати протиправним і скасувати рішення від 11.09.2025 № 104450015668 про відмову в призначенні пенсії; - зобов'язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 11.08.1982 по 19.10.1985, з 15.08.1991 по 16.03.1992; - зобов'язати зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 19.06.1995 по 02.07.1998, з 06.07.1998 по 15.04.2004, з 15.05.2004 по 15.05.2006, з 02.08.2006 по 24.06.2008, з 02.09.2008 по 28.04.2009, з 21.07.2010 по 31.10.2014, з 20.03.2020 по 16.04.2025; - зобов'язати повторно розглянути заяву від 19.08.2025 про призначення пенсії з урахуванням включеного страхового та пільгового стажу за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення', з часу звернення за призначенням пенсії; - зобов'язати призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з часу звернення за призначенням пенсії 19.08.2025.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів до пільгового стажу.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а також відмовлено в призначенні на пільгових умовах пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 28.09.2023.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.08.2025 про пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення № 104450015668 від 28.08.2025 про відмову в призначенні пенсії.
Указаним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що страховий стаж заявника становить 30 років 1 місяць 6 днів. За наданими документами до загального страхового стажу не зараховано:
- період роботи в колгоспі з 11.08.1982 по 1983 року, оскільки відсутня інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (довідка про кількість встановленого мінімуму та відпрацьованих вихододнів) та історична довідка про перейменування колгоспу. Крім того, дані про «трудовое участие в общественном хозяйстве», що внесені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 06.01.1986, не прийнято до уваги, оскільки записи оформлені неналежним чином - вони внесені з порушеннями вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993р. за № 110: кожний фактично відпрацьований рік не завірено печаткою та підписом, а також відсутній номер та дата документа, на підставі якого внесено запис; - період проходження військової служби з 1984 року по 1985 року, оскільки згідно запису в трудовій книжці відсутня дата видачі (підстава запису) військового квитка, в наданих документах відсутній військовий квиток або уточнююча довідка;
- період трудової діяльності з 10.12.1982 по 1983 року, оскільки відсутні дата про звільнення, номер та дата наказу про звільнення з роботи, запис про звільнення не завірений печаткою підприємства, чим порушено вимоги пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказам Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58. Роз'яснено, що для зарахування до загального стажу вищезазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку;
- період перебування слухачем на підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі з 16.01.1986 по 22.07.1986, оскільки згідно з пунктом «д» абзацу 3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, зокрема, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. У відповідності з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, яке затверджене наказом Міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР від 29.09.1969 № 732 (із змінами і доповненнями), підготовчі відділення, саме як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки молоді для вступу до вищого навчального закладу. Тільки після закінчення цієї підготовки особа намагатиметься вступити на навчання до вищого навчального закладу. Час перебування на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищих навчальних закладах не є навчанням у вищому навчальному закладі, а тому не зараховується до стажу роботи для призначення пенсії, відсутні відомості про присвоєння кваліфікації;
- період трудової діяльності з 15.08.1991 по 16.03.1992, оскільки відсутні дата наказу про звільнення з роботи та запис про звільнення з роботи посвідчено печаткою, відтиск якої нечитабельний, неможливо ідентифікувати назву підприємства, чим порушено вимоги пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказам Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58.
У наступному, позивач звернувся до ГУ ПФУ зі зверненням від 04.09.2025, в якому просив надати відповідь певних періодів роботи до його спеціального стажу.
Рішенням про відмову в призначенні пенсії № 104450015668 від 11.09.2025 на заміну рішення № 104450015668 від 28.08.2025 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та відмовлено відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, у тому числі не менше половини пільгового стажу (6 років 3 місяці) для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 30 років 1 місяць 6 днів. За наданими документами до загального страхового стажу не зараховано:
- період роботи в колгоспі з 11.08.1982 по 1983 року, оскільки відсутня інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (довідка про кількість встановленого мінімуму та відпрацьованих вихододнів) та історична довідка про перейменування колгоспу. Крім того, дані про «трудовое участие в общественном хозяйстве», що внесені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 06.01.1986, не прийнято до уваги, оскільки записи оформлені неналежним чином - вони внесені з порушеннями вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993р. № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110: кожний фактично відпрацьований рік не завірено печаткою та підписом, а також відсутній номер та дата документа, на підставі якого внесено запис;
- період проходження військової служби з 1984 року по 1985 року, оскільки згідно запису в трудовій книжці відсутня дата видачі (підстава запису) військового квитка, в наданих документах відсутній військовий квиток або уточнююча довідка;
- період трудової діяльності з 10.12.1982 по 1983 року, оскільки відсутні дата про звільнення, номер та дата наказу про звільнення з роботи, запис про звільнення не завірений печаткою підприємства, чим порушено вимоги пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказам Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58. Для зарахування до загального стажу вищезазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку;
- період перебування слухачем на підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі з 16.01.1986 по 22.07.1986, оскільки згідно з пунктом «д» абзацу 3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, зокрема, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. У відповідності з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, яке затверджене наказом Міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР від 29.09.1969 № 732 (із змінами і доповненнями), підготовчі відділення, саме як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки молоді для вступу до вищого навчального закладу. Тільки після закінчення цієї підготовки особа намагатиметься вступити на навчання до вищого навчального закладу. Час перебування на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищих навчальних закладах не є навчанням у вищому навчальному закладі, а тому не зараховується до стажу роботи для призначення пенсії. відсутні відомості про присвоєння кваліфікації;
- період трудової діяльності з 15.08.1991 по 16.03.1992, оскільки відсутні дата наказу про звільнення з роботи та запис про звільнення з роботи посвідчено печаткою, відтиск якої нечитабельний, неможливо ідентифікувати назву підприємства, чим порушено вимоги пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказам Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58. Роз'яснено, що для зарахування до загального стажу вищезазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку. Згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 06.01.1986 вбачається робота, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: з 19.06.1995 по 02.07.1998, 06.07.1998 по 15.04.2004, з 15.05.2004 по 15.05.2006, з 02.09.2008 по 28.04.2009, з 21.07.2010 по 31.10.2014. Однак за вказані періоди заявником не надано довідок встановленого зразка згідно додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 за № 637. Також не надано наказів про затвердження результатів атестації робочих місць за період роботи в пільгових умовах за списком № 2, окрім періоду роботи з 20.03.2020 - 16.04.2025. В трудовій книжці колгоспника відсутня інформація про зайнятість працівника протягом повного робочого дня в пільгових умовах, про проведення атестації робочих місць та її результати (окрім періоду роботи з 20.03.2020 - 16.04.2025). Крім того, з записів трудової книжки неможливо визначити фактичну тривалість відпрацьованого часу в пільгових умовах, так як записи трудової книжки не містять інформації про наявність відпусток за власний рахунок, залучення до легкої праці, простоїв. Стаж заявника на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 становить 5 років 0 місяців 11 днів. Зазначено, що пільговий стаж обчислено на підставі інформації, наявній в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. На підставі цього, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за нормами частини 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та відмовити відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, в тому числі не менше половини пільгового стажу (6 років 3 місяці) для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Також листом ГУ ПФУ від 18.09.2025 № 26764-28465/З-02/8-1000/25 позивачу повідомлено, що рішенням від 28.08.2025 йому відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю страхового стажу необхідної тривалості (32 роки). До страхового стажу зараховано 30 років 01 місяць 06 днів. До страхового стажу згідно трудової книжки від 06.01.1986 серії НОМЕР_2 не зараховано періоди трудової діяльності, а саме: - з 11.08.1982 по 22.07.1986 в колгоспі, оскільки відсутня інформація про вироблені трудодні та довідка про перейменування (реорганізацію) колгоспу; - з 10.12.1982 по 1983, оскільки відсутні дата звільнення, номер та дата наказу про звільнення з роботи, запис про звільнення не завірений печаткою підприємства; - з 15.08.1991 по 16.03.1992, оскільки відсутня дата наказу про звільнення з роботи та запис про звільнення з роботи посвідчено печаткою, зміст якої непридатний для сприйняття, неможливо ідентифікувати назву підприємства; - період перебування слухачем підготовчого відділення при вищому навчальному закладі з 16.01.1986 по 22.07.1986, оскільки це не передбачено чинним законодавством (згідно з пунктом «д» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, зокрема, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі). Також до стажу не зараховано період проходження військової строкової служби у 1984-1985 роках, оскільки в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня інформація про період служби (військовий квиток або уточнююча довідка). До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди з 19.06.1995 по 02.07.1998, з 06.07.1998 по 15.04.2004, з 15.05.2004 по 15.05.1996, з 02.08.2006 по 24.06.2008 та з 02.09.2008 по 28.04.2009, оскільки відсутні відомості про атестацію робочих місць та інформація про пільговий стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу (ОК-5). До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи у 2006-2007 роках згідно відомостей про спеціальний стаж, що відображаються в реєстрі про застраховану особу, що передбачено п. 18-20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Одночасно повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області на заміну рішення про призначення пенсії від 28.08.2025 винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 11.09.2025.
Позивачем до суду надана копія трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , заповнена 06.01.1986, в якій наявні записи:
- № 1 (сторінки 2 і 3 трудової книжки) щодо прийняття позивача в члени колгоспу з 11.08.1982;
- № 1 (сторінки 6 і 7 трудової книжки) щодо прийняття на роботу підмінним шофером з 10.12.1982;
- № 2 (сторінки 6 і 7 трудової книжки) про те, що у 1983 році позивач працював підмінним шофером;
-№ 3 щодо служби позивача з 1984 році та у 1985 році в лавах Радянської армії;
- № 4 щодо прийняття позивача 20.10.1985 на посаду лаборанта і вчителем труда (за сумісництвом) в Іванівській школі;
- №№ 8-9 щодо роботи позивача у період з 15.08.1991 по 16.03.1992 на посаді учителя труда в Іванівській середній школі;
- №№ 14-16 щодо роботи позивача у період з 19.06.1995 по 02.07.1998 на посаді машиніста-асфальтоукладача в ТОВ «Донбассшляхбуд» Шляхово-Будівельне управління № 31;
- №№ 17-18 щодо роботи позивача у період з 06.07.1998 по 15.04.2004 на посаді машиніста-асфальтоукладача в Корпорації «Індустріальний Союз Донбасса»;
- №№ 19-20 щодо роботи позивача у період з 15.05.2004 по 15.05.2006 на посаді машиніста-асфальтоукладача в ТОВ «Донстрой»;
- №№ 21-22 щодо роботи позивача у період з 02.08.2006 по 24.06.2008 на посаді машиніста укладача бетону в ТОВ «Донбассшляхбуд» Шляхово-Будівельне управління № 31;
- №№ 21-22 щодо роботи позивача у період з 02.09.2008 по 28.04.2009 на посаді машиніста укладача асфальту в ТОВ «Донспецпром»;
- №№ 23-25 щодо роботи позивача у період з 21.07.2010 по 31.10.2014 на посаді машиніста-асфальтоукладача в Закритому акціонерному товаристві «Комунтранс» (у наступному - Приватному акціонерному товаристві «Комунтранс»);
- №№ 26-28 щодо роботи позивача у період з 20.03.2020 по 16.04.2025 на посаді машиніста укладача асфальтобетону в ТОВ «Славдорстрой». У записі № 27 від 20.03.2020 наведено, що підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Також на сторінках трудової книжки 18-19 є записи про трудову участь у суспільному господарстві в 1982 році (прийнятий колгоспом річний мінімум 130, виконання річного мінімуму трудової участі 70) та в 1983 році (прийнятий колгоспом річний мінімум 130, виконання річного мінімуму трудової участі 92).
У наданому до суду військово-обліковому документі позивача № 310720241464352800003, виданого 06.08.2024, не зазначені відомості про проходження військової служби.
З наданої відповідачем форми РС-право (станом на 11.09.2025) установлено, що періоди з 11.08.1982 по 19.10.1985, з 15.08.1991 по 16.03.1992 не зараховані до страхового стажу позивача. Періоди роботи з 02.08.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 12.02.2007, з 20.03.2020 по 31.03.2022, з 01.10.2022 по 16.07.2024, з 01.08.2024 по 16.08.2024, з 01.09.2024 по 15.05.2025 зараховані до спеціального стражу позивача за Списком №2. Інші спірні періоди не зараховані до спеціального стажу позивача.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначенні пенсії.
Частиною 1 ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV установлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і Загальнорадянської центральної ради професійних спілок від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робочих та службовців» було передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а у встановлених законом випадках іншу відповідальність.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників», передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно не врахував до страхового стажу позивача період з 15.08.1991 по 16.03.1992.
Відповідно до ч. 1 і ч 2 ст. 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 120/2366/21-а зазначив, що Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних положень).
Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних положень).
Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Верховний суд у вказаній постанові виснував, що зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Як було встановлено судом, трудова книжка позивача НОМЕР_2 містить певні недоліки в її оформленні, зокрема, не зазначено дати виключення позивача з членів колгоспу, не зазначені певні дати служби позивача в лавах Радянської армії. Проте наявні відомості про трудову участь позивача у суспільному господарстві в 1982 році (прийнятий колгоспом річний мінімум 130, виконання річного мінімуму трудової участі 70) та в 1983 році (прийнятий колгоспом річний мінімум 130, виконання річного мінімуму трудової участі 92).
Отже, щодо періоду з 11.08.1982 до 31.12.1982 відсутні підстави вважати, що позивач не виконав річний мінімум трудової участі без поважних причин (з огляду на дату прийняття позивача в члени колгоспу). Водночас за 1983 рік позивач (на посаді підмінний шофер) не виконав річний мінімум трудової участі. У трудовій книжці або в позовній заяві не зазначено підстави такого не виконання.
Тому, з огляду на приписи ч 2 ст. 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за 1983 рік має враховуватися час роботи за фактичною тривалістю.
Щодо періоду проходження служби в лавах Радянської армії, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 6 Порядку № 637, передбачено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються:
- військові квитки;
- довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;
- довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Саме вказані документи підтверджують проходження військової служби.
Проте позивач не надав вказані документи, а у військово-обліковому документі позивача № 310720241464352800003, виданого 06.08.2024, не зазначені відомості про проходження військової служби.
Трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 взагалі не містить відомостей про певні періоди (дати) проходження позивачем військової служби.
Водночас трудова книжка є основним документом, що підтверджує саме стаж роботи, а не проходження військової служби.
Також щодо періоду по «19.10.1985» суд зазначає, що трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 не містить відомостей про трудову діяльність позивача, зокрема виконання річного мінімуму трудової участі, в цей період (після 1983 року).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за період з 11.08.1982 по 19.10.1985 підлягають задоволенню частково, а саме в частині з 11.08.1982 до 31.12.1982 і за 1983 рік має враховуватися час роботи за фактичною тривалістю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що «особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.»
Також надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Наведе відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).
Посада машиніста укладача асфальтобетону включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ( у відповідних редакціях).
Записи в трудовій книжці позивача підтверджують спеціальний стаж роботи в періоди з 19.06.1995 по 02.07.1998, з 06.07.1998 по 15.04.2004, з 15.05.2004 по 15.05.2006, з 13.02.2007 по 24.06.2008, з 02.09.2008 по 28.04.2009, з 17.07.2024 по 31.07.2024, з 17.08.2024 по 31.08.2024 і 16.04.2025 за Списком № 2, що надає право на включення цих спірних періодів до спеціального трудового стажу.
Водночас періоди роботи з 02.08.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 12.02.2007, з 20.03.2020 по 31.03.2022, з 01.10.2022 по 16.07.2024, з 01.08.2024 по 16.08.2024, з 01.09.2024 по 15.04.2025 вже зараховані до спеціального стажу за Списком № 2 (на момент прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії № 104450015668 від 11.09.2025), тому у суду відсутні підстави для зобов'язання повторно зарахувати ці періоди до спеціального стажу.
Отже, позивач досяг віку 60 років, має страховий стаж не менше 30 років, і спеціальний стаж за Списком № 2 більше 12 років 6 місяців (з урахуванням 5 років 0 місяців 11 днів, які враховані відповідачем, і спірних періодів з 19.06.1995 по 02.07.1998, з 06.07.1998 по 15.04.2004, з 15.05.2004 по 15.05.2006, з 13.02.2007 по 24.06.2008, з 02.09.2008 по 28.04.2009, з 21.07.2010 по 31.10.2014 з 17.07.2024 по 31.07.2024, з 17.08.2024 по 31.08.2024, 16.04.2025, які підлягають зарахуванню до спеціального стажу позивача).
Отже, для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про призначення позивачу пенсії згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання призначити пенсію мають бути задоволенні.
Також суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За таких обставин, на думку суду, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача його позов підлягає задоволенню частково, у тому числі щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Правильність застосування наведеного способу захисту порушеного права позивача підтверджується практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а і в рішенні від 21 квітня 2021 року у справі № 360/3611/20.
Отже, оскаржувані рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Суд зазначає, що Порядок № 22-1 не передбачає прийняття одного рішення про відмову в призначенні пенсії на заміну іншого рішення про призначення пенсії. Тому, з метою забезпечення правової визначеності, суд вважає за необхідне скасувати обидва спірних рішення.
Таж суд зазначає, що розгляд заяви позивача про призначення пенсії здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за принципом екстериторіальності.
Згідно з довідкою від 07.08.2025 № 3244-7002279244 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач має зареєстроване місце мешкання в Донецькій області, а фактичне місце перебування в Київській області.
Відтак у суду відсутні підстави вважати, що саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області має виплачувати пенсію позивачеві.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії відповідний орган Пенсійного фонду України не буде виплачувати пенсію.
Тому позовні вимоги у вказаній частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до квитанції № 1524-6493-0339-5798 від 16.09.2025 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 968,96 грн.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 484,48 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ідентифікаційний код: 13322403; 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.08.2025 № 104450015668 про відмову в призначенні пенсії.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.09.2025 року № 104450015668 про в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.08.1982 по 31.12.1982 і час роботи в 1983 році за фактичною тривалістю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу за Списком №2 періоди роботи з 19.06.1995 по 02.07.1998, з 06.07.1998 по 15.04.2004, з 15.05.2004 по 15.05.2006, з 13.02.2007 по 24.06.2008, з 02.09.2008 по 28.04.2009, з 21.07.2010 по 31.10.2014 з 17.07.2024 по 31.07.2024, з 17.08.2024 по 31.08.2024, 16.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2025 про призначення пенсії та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.08.2025.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Повне рішення суду складене 29 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков