Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 жовтня 2025 року Справа№200/3634/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій, -
18 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про:
визнання протиправними дій відповідача щодо невидачі позивачеві довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
зобов'язання відповідача видати позивачеві довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на
підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме 3 028 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що розмір суддівської винагороди, від якої залежить щомісячне довічне грошове утримання, повинен обчислюватися, виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07 липня 2025 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області подано відзив на позовну заяву, в якому управління просило відмовити в позові з тих підстав, що згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, складає 2 102 грн. З огляду на це суддівська винагорода суддів місцевих судів, а відповідно й щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, обраховується від розміру посадового окладу судді, який складає 63 060 грн.
Інші заяви по суті спору сторонами не подавалися.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є суддею у відставці, що підтверджується відповідним свідоцтвом.
09 травня 2025 року особа звернулася до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного в розмірі 3 028 грн.
Листом від 16 травня 2025 року відповідачем відмовлено у видачі оновленої довідки з посиланням на приписи статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2 102 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою, четвертою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, судді у відставці, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання, мають право на його перерахунок у разі зміни розміру складових суддівської винагороди.
Частиною другою статті 130 Конституції України встановлено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VIII).
Частиною третьою вказаної статті регламентовано, що базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; […].
Отже, розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці змінюється у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн та окремо передбачено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні.
Такий самий розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX.
Отже, розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, не змінився.
При виборі та застосуванні норм права судом врахована правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, в якій остання відступила від попередніх висновків Верховного Суду.
Відповідно до вказаної позиції законодавець, починаючи з 2021 року, у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102 грн. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Таким чином, починаючи з 2021 року, у законах про Державний бюджет України на відповідний рік на 1 січня відповідного календарного року встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладену правову позицію позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстав для відшкодування судових витрат немає.
Керуючись статтями 243-246, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська